Рішення № 72339100, 20.02.2018, Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/871/17

Провадження №2/603/81/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2018 р. Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Іванчука В. М.

серетар судового засідання ОСОБА_1,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Монастириська справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Монастириського району Тернопільської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_3 сільської ради Монастириського району Тернопільської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно, в якому просить встановити факт, що він є племінником ОСОБА_4, яка померла 22.01.2015 року, визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 0,09 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території ОСОБА_3 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, згідно державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 №642175; земельну ділянку площею 0,50 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території ОСОБА_3 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, згідно державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 №642175, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, яка померла 22.01.2015 року.

Позовні вимоги мотивує тим, що 22.01.2015 року померла його тітка ОСОБА_4 Після її смерті залишилося вказане вище спадкове майно. Дану спадщину прийняв позивач ОСОБА_2, оскільки на час відкриття спадщини проживав разом із спадкодавцем, проте звернувшись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв’язку з розбіжностями в актових записах про народження мами позивача та його тітки, що неможливо встановити родинні відносини та втратою оригіналу державного акта на право приватної власності на землю.

Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, у поданому позові просить розглянути справу у його відсутності.

Відповідач ОСОБА_3 сільська рада Монастириського району Тернопільської області не забезпечили в судове засідання явку представника, у поданому відзиві на позов відповідач позовні вимоги визнали повністю, з обставинами, викладеними у позові погодилися, просять розглядати справу за відсутності їхнього представника.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні підготовчого судового засідання відповідно до ч. 3 ст.200 ЦПК України, в порядку, встановленому ст.206 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд знаходить, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи із такого.

Згідно ксерокопії свідоцтва про народження серії VІІ-УР №0356975 від 29.08.1967 року батьками позивача ОСОБА_2 вказано: Іван, ОСОБА_5.

Згідно свідоцтва про народження серії ІІ-ЯР №764611 від 22.07.1958 року батьками ОСОБА_5 (матері позивача) вказано: ОСОБА_6 та ОСОБА_7.

Судом встановлено, що у свідоцтві про народження позивача ОСОБА_2 (свідоцтво серії VІІ-УР №0356975 від 29.08.1967 року) його мати записана як «Гринців Марія Юріївна», а у свідоцтві про народження серії ІІ-ЯР №764611 від 22.07.1958 року мати позивача записана як «Гринців Марія Георгівна».

Згідно свідоцтва про народження серії ІІ-УР №979453 від 25.02.1961 року батьками ОСОБА_4 вказано: ОСОБА_8 та ОСОБА_7.

ОСОБА_4 померла 22.01.2015 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ИД №180443 від 23.01.2015 року.

Як вбачається зі змісту довідки №847, виданої 07.12.2017 року виконавчим комітетом ОСОБА_3 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, на час смерті ОСОБА_9 разом з нею проживав її племінник (позивач) ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1

Згідно даних погосподарської книги№268 за 1986 – 1988 роки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, вказана як голова господарства, ОСОБА_10 (мама позивача), ІНФОРМАЦІЯ_3, – як сестра, ОСОБА_2І.(позивач), ІНФОРМАЦІЯ_1, – як племінник.

Згідно даних погосподарської книги за 1996 – 1999 роки позивач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зазначений як голова господарства, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, – як мати, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, – як тітка.

Відповідно до п.26 Постанови Пленуму ВСУ №2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності, тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Зі змісту роз’яснень Постанови Пленуму ВСУ №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» та п.26 Постанови Пленуму ВСУ №2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» вбачається, що в позовному провадженні факт не може встановлюватися сам по собі в якості окремої позовної вимоги, а є предметом доказування, як обставина справи, що має юридичне значення для підтвердження вимог у існуючому спорі про право, що розглядається судом і підлягає встановленню в мотивувальній частині при ухвалені рішення.

Судом встановлено, що ОСОБА_10 (мати позивача) була сестрою померлої 22.01.2015 року ОСОБА_4, а позивач ОСОБА_2 – племінником померлої 22.01.2015 року ОСОБА_4, що підтверджується довідкою №847, виданої 07.12.2017 року виконавчим комітетом ОСОБА_3 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, зі змісту якої вбачається, що на час смерті ОСОБА_9 разом з нею проживав її племінник (позивач) ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, а також витягом з погосподарської книги, дані якої підтверджують, що ОСОБА_10 та ОСОБА_4 були сестрами, а ОСОБА_2 – племінником ОСОБА_4, які проживали разом у будинковолодінні №24 по вул.Шевченка в с.Вістря Монастириського району Тернопільської області.

Встановлення факту родинних відносин, а саме, що позивач ОСОБА_2 є племінником ОСОБА_4, яка померла 22.01.2015 року необхідне позивачу для реалізації спадкових прав, який має намір визнати за собою право власності на спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_4

За вказаних обставин суд приходить до переконання, що встановлення даного факту відповідатиме інтересам позивача та забезпечить реалізацію його законних прав з наступних підстав.

Згідно ксерокопії державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 №642175 від 25.08.2002 року ОСОБА_4 на праві приватної власності належала земельна ділянка загальною площею 0,59 га, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, до складу якої входить: земельна ділянка площею 0,09 га, земельна ділянка площею 0,5 га.

Державний акт на право власності на землю серії Р1 №642175 від 25.08.2002 року на час розгляду справи втрачений, про що в Монастириській районній редакції газети «Вісті Придністров’я» розміщено оголошення, про те, щоб вважати загублений державний акт недійсним.

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно довідки №847, виданої 07.12.2017 року виконавчим комітетом ОСОБА_3 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, на час смерті ОСОБА_9 разом з нею проживав її племінник (позивач) ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_7

Відповідно до ч.1 ст. 1265 ЦК України у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 є спадкоємцем за законом, відмови від прийняття спадщини не заявляв прийнявши спадщину, проте у зв’язку з розбіжностями в актових записах, а саме у свідоцтві про народження мати позивача записана як «Гринців Марія Юріївна», а у свідоцтві про її народження – як «Гринців Марія Георгівна», також у свідоцтві про народження матері позивача її батько записаний як «Гринців Георгій Петрович», а у свідоцтві про народження її рідної сестри (тітки позивача) її батько записаний як «Гринців Юрій Петрович», у зв’язку з чим неможливо встановити родинні відносини, та втратою оригіналу державного акта на право приватної власності на землю, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом (інформаційний лист Монастириської державної нотаріальної контори в Тернопільській області №873/01-16 від 05.12.2017 року).

Як вбачається зі змісту інформаційного листа Монастириської державної нотаріальної контори №103/01-16 від 19.02.2018 року згідно даних спадкового реєстру нотаріальної конторою заведено спадкову справу №111 за 2015 рік після смерті 22.01.2015 року ОСОБА_4 Заяву про прийняття спадщини подано ОСОБА_2 Заяву про відмову від прийняття спадщини подано ОСОБА_5 Станом на 19.02.2018 року свідоцтва про право на спадщину не видавались (копія витягу з спадкової справи додана до матеріалів справи).

Згідно заяви ОСОБА_5 від 18.06.2015 року, зареєстрована в реєстрі за №14 (спадкова справа №111за 2015 рік), остання відмовилася від належної їй частки спадщини, що залишилась після смерті її сестри ОСОБА_4

Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.ст. 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до п.г ч.1 ст.81 та ст. 131 ЗК України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки також на підставі прийняття спадщини.

Як вбачається зі ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, його відсутність не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно ст. 328 ЦК України громадянин набуває право власності на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод не заборонених законом.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд приходить до переконання, що позивачем доведено обставини, викладені у позовній заяві, а тому позов підлягає до задоволення шляхом встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, та померлою 22.01.2015 року ОСОБА_4, а саме, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, є племінником померлої 22.01.2015 року ОСОБА_4 та визнання за ОСОБА_2 права власності на вищевказане майно, в порядку спадкування за законом після померлої 22.01.2015 року ОСОБА_4

Керуючись ст.ст. 200, 206, 259, 263 – 265, 268, 273, 354ЦПК України, ст.ст. 328, 1217, 1218, 1225, 1265, 1268, 1296 ЦК України, ст.ст. 81, 131 ЗК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_9, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, до ОСОБА_3 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, місцезнаходження: вул.М.Грушевського, 34 с.Вістря Монастириського району Тернопільської області, Код ЄДРПОУ 04396064, про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, та померлою 22.01.2015 року ОСОБА_4, а саме, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, є племінником померлої 22.01.2015 року ОСОБА_4.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на спадкове майно, а саме на:

- земельну ділянку площею 0,09 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території ОСОБА_3 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, згідно державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 №642175;

- земельну ділянку площею 0,50 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території ОСОБА_3 сільської ради Монастириського району Тернопільської області, згідно державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 №642175.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Тернопільської області через Монастириський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючийсуддя ОСОБА_15