Рішення № 72337579, 20.02.2018, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/7218/17

Провадження № 2/591/819/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2018 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого – судді Бурда Б.В.

за участю секретаря – Сітало Я.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстрована: 40031, АДРЕСА_1; РНОКПП: НОМЕР_1) до Публічного акціонерного товариства «Сумигаз» ( місцезнаходження: 40021, м. Суми, вул.. Лебединська, буд. 13; Код ЄДРПОУ 03352432), Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумигаз збут» ( місцезнаходження: 40000, м. Суми, вул.. Береста, буд. 2; Код ЄДРПОУ 39586236), третя особа: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг ( місцезнаходження: 03057, м. Київ, вул.. Смоленська, буд. 19) про захист прав споживачів-

ВСТАНОВИВ:

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до ст.18 Закону України "Про ринок природного газу», Постанови КМУ від 23.03.2016 р. №203, Кодексу газорозподільних систем до встановлення лічильника позивач повинен сплачувати за газ, виходячи з норми споживання 4,4 м3. Законом не передбачено отримання згоди окремого мешканця на встановлення загальнобудинкового приладу обліку газу, тобто і не може бути відповідальності за те, що не передбачено законом. Він, як побутовий споживач є відповідальним лише за відмову від встановлення лічильника до квартири, а не на будинок, і нарахування норми споживання 9,8 м3 не відповідає вимогам закону. Встановлення колективної відповідальності прямо суперечить Конституції та іншим нормам чинного законодавства. Крім того, просив врахувати, що при складанні акту про порушення та при його розгляді відповідачем не були дотримані порядок оформлення акту та порядок прийняття рішення стосовно нього, передбачений розділом ХІ Кодексу газорозподільних систем. Відповідачем не було надано доказів, які б підтверджували факти вчинення позивачем порушень, а саме відмови від встановлення лічильника. Тому просить визнати визнати недійсним та скасувати рішення, прийняте комісією з розгляду актів про порушення та проведення перерахунків при розподілі природного газу в частині встановлення йому об'єму спожитого природного газу за граничними нормами споживання; визнати за ним право на споживання природного газу за діючими нормами споживання відповідно до Постанови КМУ №203 від 23.03.2016 року, зобов'язати ТОВ «Сумигаззбут» здійснити йому перерахунок об'ємів природного газу за період з 01.01.2017 року по день подання позову, стягнути понесені по справі судові витрати в розмірі 534,80 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та пояснив, що позивач це його мати. Позивач у зборах мешканців будинку участі не брала, ніяких документів не підписувала, про спробу встановлення загально будинкового лічильника взагалі не знала та ніяких перешкод цьому не чинила. Про намір ПАТ «Сумигаз» встановити загальнобудинковий лічильник їй не було відомо та їй1 про це повідомлення не вручалося.

Представник ПАТ «Сумигаз» позов заперечила, підтримала письмовий відзив на позов та пояснила, що працівники ПАТ «Сумигаз» в робили спробу встановити загальнобудинковий вузол обліку споживання природного газу за адресою м. Суми вул. Ковпака, 45, але мешканці будинку цьому завадили. Посилаючись на абзац 7 пункту 3 глави 4 розділу 9 Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сфері енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2494, вважає, що визначення за граничними об'ємами споживання природного газу позивачу, як і іншим мешканцям будинку, які не мають квартирних приладів обліку газу, є правомірним, оскільки побутові споживачі (мешканці будинку) відмовилися від встановлення приладу обліку.

Представник ТОВ «Сумигаз збут»позов заперечив, підтримав письмовий відзив на позов та пояснив суду, що їх підприємство здійснює нарахування на підставі даних щодо рівня споживання та тарифів, що надаються їм ПАТ «Сумигаз». Вони не мають право самостійно проводити перерахунок.

3-я особа сповіщена про час та місце розгляду справи, але її представник до суду не з’явився, подав письмові пояснення щодо позову.

Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши подані суду докази, вважає позов частково обґрунтованим з огляду на таке.

Позивач є мешканцем квартири АДРЕСА_2.

Постачання природного газу у будинок, в якому проживає позивач, здійснюється відповідачами. Позивач природний газ використовується тільки для приготування їжі.

21.10.2016 року та 11.11.2016 року працівники ПАТ «Сумигаз» намагалися встановити загальнобудинковий вузол обліку газу у багатоквартирному будинку №45 по вул Ковпака в м. Суми, проте активісти з числа мешканців вказаного будинку завадили цим спробам, вважаючи, що відповідач зобов'язаний забезпечити за власний рахунок кожну квартиру індивідуальним лічильником газу.

21.10.2016 року представники ПАТ «Сумигаз» склали акт про порушення №06/351, відповідно до якого за адресою м. Суми вул Ковпака, 45 встановлено порушення п.п. 5 р. ІХ «Особливості організації обліку газу в багатоквартирних будинках» Кодексу газорозподільних систем, а саме - відмова споживачів від встановлення будинкового лічильника газу, за ініціативи та за кошти оператора, не допуск представників оператора ГРМ для проведення ремонтних, монтажних робіт. В акті зазначено, що комісія Оператора ГРМ буде розглядати акт на засіданні (без дати); в графах про ознайомлення з актом споживача (його представника) та інших осіб будь-які підписи відсутні. В розділі зауваження міститься пояснення та підпис від імені помічника-консультанта депутата Сумської міської ради. ОСОБА_2

11.11.2016 рок представники ПАТ «Сумигаз» склали акт про порушення №06/2016, відповідно до якого за адресою м. Суми вул. Ковпака, 45, встановлено порушення п.п. 5 р. ІХ «Особливості організації обліку газу в багатоквартирних будинках» Кодексу газорозподільних систем, а саме – відмова споживачів від встановлення будинкового лічильника газу, за ініціативи та за кошти оператора, не допуск представників оператора ГРМ для проведення ремонтних, монтажних робіт. В акті не зазначено час та місце розгляду акту; в графах з актом про порушення ознайомлений споживач, з актом про порушення ознайомлені проставлені прочерки, відсутні прізвища та підписи. В розділі зауваження зазначено про відмову від підписання акту та надання протоколу від мешканців будинку від 10.11.2016 року.

Відповідно до протоколі від 10.11.2016 року (копія якого була надана суду представником ПАТ «Сумигаз» а.с. 151) мешканці будинку № 45 вважають несправедливим встановлення в даній ситуації лише загально будинкового приладу обліку, згоді на його встановлення після забезпечення кожної квартири індивідуальним приладом обліку.

У вказаному протоколі від 10.11.2016 року (на який зроблене посилання в акті про порушення від 11.11.2016 року) відсутні прізвище та підпис позивача.

26.01.2017 року комісія ПАТ «Сумигаз» розглянула вказані акти про порушення Кодексу газорозподільних систем і прийняла рішення про нарахування побутовим споживачам, будинок яких знаходиться за адресою м. Суми вул. Ковпака, 45, які відмовились від встановлення за рахунок оператора ГРМ загальнобудинкових лічильників газу, фактичного об'єму спожитого розподіленого природного газу з 01.01.2017 року за граничними об'ємами споживання природного газу населенням (а.с. 126).

Відповідно до рахунків-квитанцій, наданих позивачем, на оплату послуг з газопостачання фактична кількість послуги з газопостачання за адресою м. Суми вул Ковпака, 45 кв. 71 починаючи з 01.01.2017 року становить 9,80 м3 на одну особу.

Частина 3 ст.18 Закону України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 р. визначає, що постачання природного газу споживачам здійснюється за умови наявності вузла обліку природного газу. Побутові споживачі у разі відсутності приладів обліку природного газу споживають природний газ за нормами, встановленими законодавством, до термінів, передбачених у частині першій статті 2 Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу".

Відповідно до глави №4 ОСОБА_3 Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 р. №2494, якщо побутовий споживач за договором розподілу природного газу не забезпечений лічильником газу, фактичний об’єм спожитого (розподіленого/поставленого) природного газу по об’єкту побутового споживача за відповідний календарний місяць визначається за нормами споживання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 р. №203 "Про норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників" встановлено норму споживання природного газу населенню у разі виду споживання "плита газова за наявності централізованого гарячого водопостачання" 4,4 м3. Застосування вищезазначених норм споживання здійснюється з 01.02.2016 р.

Згідно частини 1 статті 2 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» постачання природного газу здійснюється за умови його комерційного обліку: 1) для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, у яких природний газ використовується: комплексно, у тому числі для опалення, - з 1 січня 2012 року; для підігріву води та приготування їжі - з 1 січня 2016 року; тільки для приготування їжі - з 1 січня 2018 року; 2) для інших споживачів - з 1 липня 2011 року.

Таким чином, населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, у яких природний газ використовується тільки для приготування їжі, у разі відсутності приладів обліку природного газу до 1 січня 2018 року споживає природний газ за нормами 4,4 м3.

Частиною 1 статті 6 статті 2 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» встановлено, що суб'єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов'язані забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується тільки для приготування їжі - до 1 січня 2018 року.

Згідно п.10 глави 2 ОСОБА_3 Х Кодексу газорозподільних систем установлення лічильників газу побутовим споживачам здійснюється відповідно до Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу".

Статтею 3 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» передбачено, що фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення здійснюється за рахунок: коштів суб'єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території; коштів відповідного бюджету; інших джерел, не заборонених законодавством.

Відповідно до пункту 1 глави 5 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем за ініціативи балансоутримувача (управителя) або Оператора ГРМ та за їх рахунок в багатоквартирному будинку (гуртожитку) або на групу будинків (гуртожитків), мешканці яких в повному обсязі чи частково розраховуються за нормами споживання, або для цілей складання загального балансу споживання природного газу може бути організований та встановлений загальнобудинковий вузол обліку природного газу.

Балансоутримувач (управитель) не може відмовити Оператору ГРМ в організації та встановленні загальнобудинкового вузла обліку природного газу, якщо ці заходи здійснюються за рахунок Оператора ГРМ.

Виходячи з вищенаведеного, Кодексом газорозподільних систем встановлено умови за якими саме балансоутримувач (управитель) надає згоду щодо організації та встановлення загальнобудинкового вузла обліку природного газу, а отримання згоди окремого мешканця на встановлення загальнобудинкового приладу обліку природного газу нормами чинного законодавства України не передбачено.

Абзацом 7 пункту 3 глави 4 розділу 1Х Кодекса газорозподільних систем в редакції, що діяла на час складання актів та прийняття рішення, передбачено, що якщо побутовий споживач, який не забезпечений лічильником газу, відмовляється від його встановлення за рахунок Оператора ГРМ (що підтверджується актом про порушення, складеним відповідно до вимог глави 5 розділу ХІ цього Кодексу), фактичний об'єм спожитого (розподіленого/поставленого) природного газу по побутовому споживачу за відповідний календарний місяць визначається за граничними об'ємами споживання природного газу населенням, визначеними у додатку 10 до цього Кодексу.

Додаток десять до Кодексу газорозподільних систем встановлює граничні норми споживання природного газу населенням: плита газова за наявності централізованого гарячого водопостачання 9,8 м3 на людину в місяць.

Таким чином, для застосування такої санкції як визначення фактичного об'єму спожитого (розподіленого/поставленого) природного газу за граничними об'ємами споживання природного газу населенням має бути встановлений факт правопорушення - відмова споживача, який не забезпечений лічильником природного газу, від його встановлення за рахунок Оператора ГРМ.

Відповідачем не надані суду жодних доказів на підтвердження факту здійснення позивачем як побутовим споживачем природного газу правопорушення у вигляді відмови від встановлення за рахунок Оператора ГРМ лічильника природного газу - індивідуального або загальнобудинкового.

Не дивлячись на це, нарахування позивачу обсягів спожитого газу за нормами споживання 9,8 куб.м. відповідачем здійснено саме як санкція за порушення правил обліку та споживання природного газу, що виразилось у відмові від встановлення приладу обліку спожитого газу (лічильника).

Як визначає п.2 глава 5 "Порядок оформлення акта про порушення" розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем акт про порушення складається в присутності споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об’єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами.

Представник Оператора ГРМ перед складанням акта про порушення зобов’язаний повідомити споживача (несанкціонованого споживача) про його право внести зауваження та заперечення до акта про порушення, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.

У разі відмови споживача від підписання акта про порушення він вважається дійсним, якщо його підписали: або більше одного представника Оператора ГРМ, а відмова споживача (несанкціонованого споживача) від підпису акта про порушення підтверджується відеозйомкою; або представник Оператора ГРМ та одна незаінтересована особа (представника власника/користувача, на території чи об’єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення цієї особи (пункт 4 глави 5 розділу ХІ Кодексу).

У разі відмови споживача від підписання акта про порушення про це робиться відмітка в обох примірниках акта про порушення, один з яких надсилається споживачу рекомендованим поштовим відправленням.

При складанні акта про порушення представник Оператора ГРМ зазначає в ньому про необхідність споживача бути присутнім на засіданні комісії, на якому буде розглянуто складений акт про порушення, та визначає: 1) місцезнаходження комісії з розгляду актів про порушення; 2) дату та орієнтовний час проведення засідання комісії, на якому буде розглядатися складений акт про порушення;3) контактний телефон особи Оператора ГРМ (для уточнення інформації щодо часу та місця засідання комісії).

Всупереч вищезазначеним вимогам закону в обох актах відсутні дані щодо орієнтованого часу проведення засідання комісії, які передбачені вищевказаним пунктом.

Суду не було надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт того, що акти про порушення складалися в присутності позивача, щодо порушення допущеного саме позивачем і що він відмовився від їх підписання.

Посилання відповідача на те, що мешканці будинку протидіяли встановленню загальнобудинкового вузлу обліку природного газу та рішення про таку протидію було прийняте загальними зборами мешканців будинку, а відтак у відповідача виникло право на застосування санкції у вигляді нарахування граничного об’єму спожитого газу в розмірі 9.8 куб.м., не заслуговує на увагу, оскільки в ході розгляду справи відповідачем не було надано доказів щодо протиправної поведінки саме позивача по протидії встановленню загальнобудинкового приладу обліку газу.

За наведених вище обставин суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення заявленого позову з визнанням незаконним та скасуванням рішення оформленого протколом № 56 від 26.01.2017 року в частині визначення позивачу з 01.01.2017 року режиму споживання, за яким фактичний об’єм спожитого природного газу визначається за граничними об’ємами споживання природного газу населенню згідно Додатку № 10 до Кодексу газорозподільних систем. В задоволенні позову в іншій частині суд вважає за необхідне відмовити, оскільки із скасуванням цього рішення відпали підстави для здійснення нарахування об’ємів спожитого газу за граничними нормами споживання та у відповідачів виник обов’язок проведення перерахунку за період у якій під час проведення нарахувань застосовувалося рішення, що визнане судом незаконним та скасоване. У зв’язку з чим, суд вважає, що скасування оспорюваного рішення є ефективним та достатнім засобом захисту порушеного права позивача.

У зв’язку з частковим задоволенням позову та звільненням позивача від сплати судового збору, з ПАТ «Сумигаз» на користь держави підлягають стягненню судовий збір в розмірі 640 грн., а на користь позивача 250 грн. в рахунок відшкодування документально підтверджених по справі судових витрат на правову допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265, 273 ЦПК, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 (зареєстрована: 40031, АДРЕСА_1; РНОКПП: НОМЕР_1) задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати рішення Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» оформлене протоколом № 56 від 26 січня 2017 року в частині визначення ОСОБА_1 (зареєстрована: 40031, АДРЕСА_1; РНОКПП: НОМЕР_1) з 01.01.2017 року режиму споживання, за яким фактичний об’єм спожитого природного газу за адресою АДРЕСА_3 визначається за граничними об’ємами споживання природного газу населенню згідно Додатку № 10 до Кодексу газорозподільних систем.

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» на користь держави 640 грн. судового збору.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» на користь ОСОБА_1 (зареєстрована: 40031, АДРЕСА_1; РНОКПП: НОМЕР_1) 250 грн. на відшкодування понесених по справі судових витрат.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарги подаються учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне судове рішення складене 21.02.2018 року.

Суддя