Рішення № 72336706, 12.02.2018, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/20883/17

Провадження № 2а/521/119/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«12» лютого 2018 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Целуха А.П.,

за участю секретаря судового засідання Корнієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС про скасування постанови в справі про порушення митних правил,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017року ОСОБА_1 звернулася до Малиновського районного суду м. Одеси із позовом до Одеської митниці ДФС про скасування постанови про порушення митних правил, посилаючись на те, що 11грудня 2017року ОСОБА_1 було отримано постанову Одеської митниці ДФС в справі про порушення митних правил №1465/50000/17 від 04жовтня 2017року, якою її визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 300 % несплаченої суми митних платежів, що складає 57 025,20 грн. Не погоджуючись з постановою про накладення адміністративного стягнення, ОСОБА_1 звернулась до суду з відповідним позовом та просить суд скасувати зазначену постанову посилаючись на те, що вона була винесена з порушенням норм Митного кодексу України, а саме справу про порушення митних правил було розглянуто без належного повідомлення про її розгляд та без участі позивача; в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги свого довірителя підтримав, просить задовольнити позов.

Представник відповідача - Одеської митниці ДФС у судовому засіданні позов не визнав, надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що заперечує проти задоволення позову з підстав, які викладені у запереченнях на позов.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27липня 2015 року до зони діяльності Одеської митниці ДФС надійшов товар «автоаксесуари...», який було оформлено та випущено ТОВ «Ерізо-Торг» у вільний обіг за митною декларацією типу «ІМ 40 ДЕ» від 27липня 2017року. №500040001/2015/008230 на підставі документів, поданих до митного оформлення, зокрема, коносаменту від 11.07.2015 № TFT/KUM/ILY/150126, контракту від 27.05.2015 № 270515/ZR, інвойсів від 16.06.2015 № 6210, від 17.06.2015 № 6210/1, пакувального листа від 17.06.2015 №6210/1.

З оскаржуваної постанови вбачається, що 28 квітня 2017 до Одеської митниці ДФС листом Державної фіскальної служби України від 20.02.2017 № 10006/7/99-99-20-02-01-17 надійшла відповідь митних органів Турецької Республіки із наданням митних декларацій та інвойсів, які були підставою для відправки товарів в Україну.

На підставі даної відповіді відповідачем було зроблено висновок про те, що при декларуванні товарів в режимі «імпорт» за МД від 27.07.2017 р. № 500040001/2015/008230 директором ТОВ «Ерізо-Торг» заявлено неправдиві відомості про вартість переміщуваного товару, надавши інвойси, що містять неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товару.

Так, відповідачем було встановлено, що, згідно документів, наданих митними органами Туреччини, вартість експортованого товару становила 21 492,00 доларів США, а митна вартість товару, заявлена до митного оформлення згідно МД від 27липня 2015 р. № 500040001/2015/008230 - 14 832,40 долара США.

У зв’язку з цим митницею зроблено висновок щодо неправомірного зменшення директором ТОВ «Ерізо-Торг» ОСОБА_1митних платежів на суму 19008,40 грн, чим вчинене порушення митних правил, передбачене ст. 485 Митного кодексу України.

Згідно положень статті 498 Митного кодексу України особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил під час розгляду справи про порушення митних правил у органі доходів і зборів або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у органі доходів і зборів та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови органу доходів і зборів, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Відповідно до частин 1, 2 статті 526 Митного кодексу України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної ві лповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.

Судом встановлено, що в порушення статті 526 Митного кодексу України, Одеською митницею ДФС ОСОБА_1 не було повідомлено про розгляд справи про порушення митних правил, чим порушено права особи, що притягується до адміністративної відповідальності, передбачені статтею 498 Митного кодексу України.

Частиною 4 статті 526 Митного кодексу України передбачено, що справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшлоклопотання про перенесення розгляду справи.

При цьому відповідачем не було надано до суду доказів належного сповіщення про місце і час розгляду справи ОСОБА_2

Відповідно до ч. 1 ст. 467 Митного кодексу України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

З постанови про порушення митних правил №1465/50000/17 від 04жовтня 2017року вбачається, що відповідь митних органів Турецької Республіки, на підставі якої орган доходів і зборів дійшов до висновку про порушення митних правил позивачем, надійшла до Державної фіскальної служби України ще до 20лютого 2017року, оскільки листом від 20 лютого 2017року Державна фіскальна служба України інформувала територіальний орган про існування такої відповіді.

Отже строк на накладення митницею адміністративного стягнення сплинув ще 20 серпня 2017року.

В рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011року у справі «Рисовський проти України» суд зазначав, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.

Враховуючи, що постанову в справі про порушення митних правил № 1465/50000/17 прийнято лише 04 жовтня 201року, строк на адміністративне стягнення за порушення митних правил сплинув, що свідчить про невідповідність винесеної постанови положенням Митного кодексу України.

Згідно статті 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Положеннями статті 486 Митного кодексу України визначено, що завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

У відповідності до статті 489 Митного кодексу України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 485 Митного кодексу України заявления в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Отже, суб'єктивною стороною даного правопорушення має бути лише умисел, який спрямований на ухилення чи зменшення від сплати митних платежів.

Матеріали справи про порушення митних правил не містять доказів умислу позивача на вчинення дій передбачених диспозицією статті 485 МК України.

Під час митного оформлення товарів в режимі «імпорт» за МД від 27.07.2015 р. № 500040001/2015/008230 декларантом було надано органу доходів і зборів усі документи, передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, які підтверджують митну вартість товару і обраний метод її визначення.

Жоден з документів, що подавалися митному органу при митному оформлені товару, як підстави для переміщення товарів, підробленими або одержаними незаконним шляхом, або такими, що містять неправдиві відомості, не визнавалися.

Декларантом до митного оформлення були подані ті інвойси, що були надані контрагентом, та підстав для сумніву щодо достовірності інформації, яку вона подає у ОСОБА_2 не було.

Тобто у декларанта був відсутній умисел на внесення неправдивих відомостей про вартість товару, зазначеного в інвойсах, а тому в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 485 Митного кодексу України.

Відповідачем у спірній постанові не наведено належних доказів на підтвердження того, що директору ТОВ «Ерізо-Торг» ОСОБА_2 могло бути відомо про відмінність вартості товарів та наявність у неї прямого умислу на вчинення дій, відповідальність за які, передбачена ст. 485 Митного кодексу України.

Статтею 487 Митного кодексу України передбачено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст.10 КпАП України, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Обставини щодо можливого надання митному органу неправдивих відомостей під час митного оформлення імпортованого товару, які стали підставою для недорахування відповідних податків і зборів, не могли і не залежали від волі позивача, та не можуть свідчити про умисел ОСОБА_1 на ухилення від сплати митних платежів, а отже в діях позивача відсутня суб'єктивна сторона в складі адміністративного правопорушення, що є необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та законами України.

Статтею 489 Митного кодексу України встановлено, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов’язана з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень, визначених ст. 531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; укладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини.

Таким чином, оскільки винесена постанова не відповідає положенням Митного кодексу України, відповідачем недоведено умислу позивача на вчинення дій, передбачених диспозицією статті 485 Митного кодексу України, висновки органу доходів і зборів не підтвердженні достовірними доказами, постанова Одеської митниці ДФС в справі про порушення митних правил № 1465/50000/17 від 04жовтня 2017року є протиправною та підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 255, 286, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС про скасування постанови в справі про порушення митних правил - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Одеської митниці ДФС ОСОБА_3 від 04 жовтня 2017 року в справі про порушення митних правил №1465/50000/17 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 485 Митного кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Малиновського районного суду міста Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 12 лютого 2018 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ А.П. ЦЕЛУХ