Ухвала суду № 72336223, 21.02.2018, Франківський районний суд м. Львова

465/3127/15-ц

2/465/317/18

УХВАЛА

судового засідання

"21" лютого 2018 р. Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді - Мартинишин М.О.

при секретарі - Потюк В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Мартинишин М.О. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсними договору та акту розподілу площ; визнання права власності; витребування майна з чужого володіння та скасування державної реєстрації права власності, -

в с т а н о в и в:

у провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсними договору та акту розподілу площ; визнання права власності; витребування майна з чужого володіння та скасування державної реєстрації права власності.

20.02.2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про відвід судді Мартинишин М.О. з тих підстав, що на його думку суддя при розгляді справи зацікавлений у розгляді даної справи не на користь відповідачів та його дії викликають у нього сумнів в об’єктивності та неупередженості судді, оскільки суддя розглядає справу майже три роки, питання про об’єднання його зустрічного позову з первісним не вирішив та відповідної ухвали не виносив, тому його зустрічний позов не розглядається та до уваги не береться. Натомість , впродовж розгляду справи, судом неодноразово приймалась вимоги позивача, якими фактично змінено предмет і підставу позову, що не може бути предметом розгляду у цій справі та відповідно до вимог ст.31 ЦПК України( у редакції, що діяла до 15.12.2017 року) не допускається, а тому вважає, що зазначені обставини є підставою для відводу суддів.

Суд, дослідивши матеріали справи та вивчивши доводи відповідача щодо підстав відводу, вважає, що заява про відвід судді необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Підстави для відводу судді передбачені ст.36 ЦПК України (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017р., який набрав чинності з 15.12.2017р.).

Зокрема, згідно з п.п. 3,5 ч.1 вказаної статті суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів в об’єктивності та неупередженості судді.

При цьому, згідно з ч.4 ст.36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

Відповідно до ч.3 ст.39 ЦПК України відвід має бути вмотивованим.

Відповідно до ч.2,3 ст.40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.

Згідно ч. 8 ст. 40 ЦПК України,суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Згідно пункту 7 статті 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку надходження заяви про відвід.

Відповідно до пункту 11 статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 7 частини першої статті 252 ЦПК України до вирішення питання про відвід.

Проте, обставини зазначені відповідачем у заяві про відвід судді не містять підстав, зазначених у ст.36 ЦПК України щодо заінтересованості або неупередженості судді та які можуть викликати сумнів в його об’єктивності.

В той же час, прийняття судом відповідних процесуальних рішень з приводу вчинення процесуальних дій, які здійснюються судом до та під час розгляду справи, не є підставою для відводу судді та не можуть оцінюватись сторонами як сумнів у її неупередженості в межах розгляду даної справи, а можуть бути вирішені у визначеному процесуальним законодавством порядку.

Враховуючи вищевикладене, а також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що відповідачем не зазначені та не доведені будь-які обставини, які викликають сумнів в об’єктивності та неупередженості судді Мартинишин М.О. при вирішенні даної цивільної справи.

Таким чином, суд приходить до висновкупро необґрунтованість заявленого відводу та його невідповідність вимогам ст. 36 ЦПК України, у зв'язку із чим вирішення питання про відвід необхідно передати судді, визначеному у порядку, встановленому ч.1 ст.33 ЦПК України, а провадження у справі зупиненню до вирішення питання про відвід судді.

Керуючись ст.ст. 36,40, 252,253, 258-261, 353, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Відвід, заявлений відповідачем ОСОБА_1 - судді Мартинишин М.О. визнати необґрунтованим.

Заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого по справі судді Мартинишин М.О., передати для вирішення судді, визначеному у порядку, встановленому ч. 1ст. 33 ЦПК України.

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсними договору та акту розподілу площ; визнання права власності; витребування майна з чужого володіння та скасування державної реєстрації права власності- зупинити до вирішення питання про відвід судді Мартинишин М.О..

Ухвала в частині зупинення провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Мартинишин М.О.