Постанова № 72336043, 19.02.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Дідик А.В.

Суддя-доповідач:Моніч Б.С.

ПОСТАНОВА

іменем України

"19" лютого 2018 р. Справа № 561/747/17

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Моніча Б.С.

суддів: Капустинського М.М.

Охрімчук І.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Зарічненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області на постанову Зарічненського районного суду Рівненської області від "30" листопада 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Зарічненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії ,-

ВСТАНОВИВ

У листопаді 2017 року ОСОБА_4 подав до Зарічненського районного суду Рівненської області адміністративний позов, в якому просив зобов'язати Зарічненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області призначити йому пенсію за віком на умовах, визначених статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зі зниженням пенсійного віку на шість років, починаючи з 06.07.2017 року.

Постановою Зарічненського районного суду Рівненської області від "30" листопада 2017 року задоволено адміністративний позов.

Зобов'язано Зарічненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області призначити ОСОБА_4 пенсію за віком на умовах, визначених статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з зниженням пенсійного віку на шість років, починаючи з 06.07.2017 року.

Вважаючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, Зарічненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області звернулось з апеляційною скаргою, просить суд скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши справу в межах, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Встановлено, що ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1) є потерпілим від наслідків Чорнобильської катастрофи категорії 3, що підтверджено посвідченням серії НОМЕР_1, виданим Рівненською обласною державною адміністрацією Рівненської області.

11 жовтня 2017 року ОСОБА_4 подав до Зарічненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області заяву, просив призначити пенсію за віком на умовах, визначених статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з зниженням пенсійного віку на шість років.

Листом Зарічненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області №2551/06 від 25.10.2017 року відмовлено в призначенні зазначеної пенсії з підстав не підтвердження первинними документами факту проживання та/або роботи в зоні гарантованого (добровільного) відселення в період, що зазначений в довідках.

Наведені обставини слугували підставою звернення позивача з адміністративним позовом до суду. Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість судового рішення, яким адміністративний позов задоволено, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Вимогами статті 15 Закону України №1788-XII від 05.11.1991 року "Про пенсійне забезпечення" визначено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Статтею 55 Закону України №796-XII від 28.02.1991 року "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.

Частиною другою статті 55 Закону України №796-XII від 28.02.1991 року "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, мають право на призначення пенсії з зниженням пенсійного віку до 6 років.

З зазначеної норми закону вбачаються альтернативні підстави для призначення пенсії з зниженням пенсійного віку: або постійне проживання, або постійна робота.

Відповідно частини третьої статті 55 Закону України №796-XII від 28.02.1991 року "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.

Статтею 44 Закону України №1058-IV від 09.07.2003 року "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням з спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

Перелік документів, що подаються до органу пенсійного фонду для призначення пенсії визначений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846), з урахуванням змін внесених постановою Правління Пенсійного фонду України від 15.10.2009 року №23-1 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2009 року за №1050/17066).

Відповідно пункту 2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи: довідка податкової адміністрації про присвоєння ідентифікаційного номера заявнику; документи про стаж; довідка про заробітну плату особи за період страхового стажу до 01.07.2000 року, а починаючи з 01.07.2000 року індивідуальні відомості про застраховану особу надаються відділом персоніфікованого обліку за формою згідно з додатком 2, додатком 3; документи про місце проживання (реєстрації) особи; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування.

Як зазначено в апеляційній скарзі для визначення права на пенсію ОСОБА_4 було надано, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 3, копію трудової книжки НОМЕР_2, копію довідки Річицької сільської ради від 03.10.2017 року, копію архівної довідки Луцького міського трудового архіву від 27.09.2017 р. №2262/1-11, копію військового квитка Зарічненського районного військового комісаріату Рівненської області НК №4705907 від 25.04.1982, а також копію архівної довідки про нарахування заробітної плати за 1987 рік, тощо.

Відповідно до ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Згідно записів представленої копії трудової книжки з 16.04.1987 по 09.11.1987 ОСОБА_4 працював матросом земснаряда№6 Дніпровського басейнового управління водних шляхів.

З 02.07.1988 по 30.08.1988 - робітником будівельної бригади відгодівельного радгоспу "Житня".

З 02.10.1989 по 02.11.1992 - слюсарем Житнянського спиртзаводу.

Згідно архівної довідки, виданої Луцьким міським трудовим архівом, підтверджено факт роботи з 01.04.1987 по 09.11.1987 року згідно наказів по особовому складу Стирської виконробської дільниці шляху Луцької технічної дільниці водних шляхів та зазначено, що інформація про місце розташування об'єкта праці відсутня.

У довідці №2263/1-11 від 27.09.2017, виданої Луцьким міським трудовим архівом вказані загальні суми нарахованої заробітної плати за вказані періоди роботи, при цьому доплата громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, не зазначена, що ставить під сумнів можливість підтвердити факт роботи ОСОБА_4 за зазначений період в зоні гарантованого добровільного відселення.

Наведене, на думку апелянта, дає підстави вважати, що у періоди з 10.04.1987 по 09.11.1987, з 02.07.1988 по 30.08.1988 та з 02.10.198 по 02.11.1992 року ОСОБА_4 працював на підприємствах, які не розташовані в зоні гарантованого добровільного відселення.

Щодо показів свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про те, що ОСОБА_4 працював матросом земснаряду Дніпровського басейнового управління водних шляхів, місце праці якого знаходилось у Зарічненському районі Рівненської області, вахтовим методом з розрахунком рівних періодів роботи та відпочинку з квітня по грудень 1987 року, то відповідач вважає за неможливе їх врахування судом при розгляді справи, оскільки ці покази не підтверджені документально. Так, у справі відсутні документи, що ця робота носила вахтовий характер та була короткостроковою.

Натомість, згідно довідки про місце реєстрації, виданої Річицькою сільською радоюЗарічненського району Рівненської області від 03.10.2017 ОСОБА_4 був зареєстрований та постійно проживав в с.Привітівка Зарічненського району Рівненської області з 26.04.1986 по 20.02.1990; з 12.05.1994 по 30.04.1998; з 01.06.1998 по 13.02.2013; зареєстрований, але не проживав у період з 10.04.1987 по 29.12.1987; з 02.07.1988 по 30.08.1988; з 02.10.1989 по 02.11.1992 та з 10.05.1995 по 07.07.1995.

Враховуючи викладене, колегія суддів частково погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що первинними документами підтверджено факт постійного проживання ОСОБА_4 у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 року лише 2 роки 8 місяців 12 днів.

Разом з тим, з матеріалів справи слідує, що позивач є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії, що підтверджено посвідченням серії НОМЕР_1, виданим Рівненською обласною державною адміністрацією Рівненської області.

Відповідно постанови Кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991 року "Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи", село Привітівка Зарічненського району Рівненської області входить до переліку населених пунктів, віднесених до зони гарантованого (добровільного) відселення.

Пунктом 2 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №51 від 20.01.1997 року визначено, що посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", іншими актами законодавства. Видача посвідчень провадиться іншим потерпілим обласними державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання. Рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається в місячний термін з дня надходження необхідних документів до органу, що видає посвідчення.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, колегія суддів зазначає, що оскільки належність позивача до особи потерпілої від Чорнобильської катастрофи 3 категорії ніким не оспорювалося, то його посвідчення є чинним і вказує на те, що позивач має право на користування пільгами, передбаченими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Згідно ст.14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи": потерпілі від Чорнобильської катастрофи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, - категорія 3.

Крім того, в силу вимог ч. 3 ст. 65 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Таким чином, єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".

Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілого від Чорнобильської катастрофи.

Зазначене правова позиція неодноразово викладена в ухвалах Верховного Суду України від 21 листопада 2006 року справа № 21-1048во06 та від 04 вересня 2015 року справа № 690/23/15-а.

Зважаючи на вищезазначене судом обґрунтовано взяв до уваги наявність у позивача посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії та визнав його право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, незважаючи на не підтвердження цього стажу первинними документами.

Щодо доводів апеляційної скарги про помилковість стягнення судового збору з огляду на те, що забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", то вони є надуманими, оскільки процедура розгляду справи, в тому числі і порядок розподілу судових витрат, визначаються спеціальним процесуальним законодавством, яким є Кодекс адміністративного судочинства України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування законного і обґрунтованого рішення суду першої інстанції в силу приписів ст.316 КАС України.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Зарічненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області. залишити без задоволення, постанову Зарічненського районного суду Рівненської області від "30" листопада 2017 р. без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Б.С. Моніч

судді: М.М. Капустинський

І.Г. Охрімчук

Судове рішення прийнято та складено "19" лютого 2018 р.