Постанова № 72335776, 20.02.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Капинос О.В.

Суддя-доповідач:Іваненко Т.В.

ПОСТАНОВА

іменем України

"20" лютого 2018 р. Справа № 806/2532/17

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Іваненко Т.В.

суддів: Кузьменко Л.В.

Франовської К.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "24" жовтня 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання ненадання дозволу та зобов'язання вчинити дії , -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2017 позивач ОСОБА_3 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, в якому просив визнати протиправним ненадання дозволу на виготовлення проекту землеустрою та зобов'язати відповідача надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сінокосіння орієнтовною площею 16,0 га з земель запасу розташованих за межами населених пунктів Брусилівської селищної об'єднаної територіальної громади (бувшої Водотиївської сільської ради Брусилівського району Житомирської області) згідно клопотання від 13.03.2017.

В обґрунтування позову зазначав, що постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 12.07.2017 у справі №806/1748/17 його позов було задоволено частково та зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути клопотання від 13.03.2017 прийняти рішення у відповідності до вимог Земельного кодексу України, але листом від 15.08.2017 відповідач повторно відмовив в наданні зазначеного дозволу. Вважає такі дії відповідача протиправними.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 24.10.2017 позов задоволено.

Визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області оформлену листом від 15.08.2017 №31-6-0.334.8064/2-17 у наданні ОСОБА_3 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сінокосіння орієнтовною площею 16,0 га з земель запасу, розташованих за межами населених пунктів Брусилівської селищної об'єднаної територіальної громади (бувшої Водотиївської сільської ради Брусилівського району Житомирської області), згідно клопотання від 13.03.2017.

Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області надати ОСОБА_3 дозвіл на відведення земельної ділянки для сінокосіння орієнтовною площею 16,0 га з земель запасу, розташованих за межами населених пунктів Брусилівської селищної об'єднаної територіальної громади (бувшої Водотиївської сільської ради Брусилівського району Житомирської області) згідно клопотання від 13.03.2017.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити. В апеляційній скарзі зазначив, що вимога Стратегії (Постанова КМУ №413 від 07.06.2017) є обов'язковою для всіх землекористувачів земель сільськогосподарського призначення державної власності. Вважає, що дозволи на виготовлення, погодження та затвердження проектів землеустрою земель сільськогосподарського призначення державної власності мають надаватись позивачу тільки за результатами проведення земельних торгів, що передбачено ст.135-137 Земельного кодексу України та з врахуванням вимог Постанови КМ України №413 від 07.06.2017. Крім того судом не враховано, що позивач є засновником та керівником Селянських фермерських господарств, має на правах оренди земельну ділянку для ведення фермерського господарства, відповідно отримання земельних ділянок має проводитися за умови проведення земельних торгів. Також зазначив, що суд першої інстанції втрутився в їх дискреційні повноваження.

У відзиві на апеляційну скаргу, позивач посилається на те, що при вирішені справи, суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Позивач та представник відповідача в судове засідання не з'явилися. Про день, час та місце розгляду справи повідомлені вчасно та належним чином, про що свідчать розписки в отриманні поштових відправлень.

За таких обставин колегія суддів вважає можливим розгляд справи проводити без участі сторін в порядку письмового провадження у відповідності до приписів п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Переглянувши судове рішення, доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області із клопотанням від 13.03.2017 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сінокосіння орієнтовною площею 16,0 га з земель запасу розташованих за межами населених пунктів Брусилівської селищної об'єднаної територіальної громади (колишньої Водотиївської сільської ради Брусилівського району Житомирської області).

Листом від 12.04.2017 № Г-3547/0-4081/6-17 позивачу було запропоновано визначити строк дії оренди земельної ділянки, після чого повторно звернутись до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.

Позивач оскаржив бездіяльність Головного управління Держгеокадастру щодо ненадання дозволу на розроблення проекту землеустрою до суду.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 12.07.2017 у справі №806/1748/17 позов ОСОБА_3 було задоволено частково та зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути клопотання від 13.03.2017 та прийняти рішення у відповідності до вимог Земельного кодексу України.

На виконання вказаного судового рішення відповідач повторно розглянув заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою для передачі в оренду земельної ділянки для сінокосіння орієнтовною площею 16,0 га на території Брусилівської об'єднаної територіальної громади (колишньої Водотиївської сільської ради Брусилівського району Житомирської області).

За результатами такого повторного розгляду відповідач листом від 15.08.2017 повідомив позивача про відмову в наданні такого дозволу, так як відповідно до вимог Постанови КМ України від 07.06.2017 №413 (надалі - Постанова №413) бажана земельна ділянка не включена до переліку земельних ділянок, права на які можуть бути продані на земельних торгах (а.с.9).

Не погоджуючись з відмовою відповідача, позивач звернувся за поновленням порушеного права до суду.

Суд першої інстанції задовольнив позов. Суд виходив з того, що рішення Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області не відповідає обставинам справи та не ґрунтується на вимогах чинного законодавства. Зокрема, зазначена в оскаржуваному листі - рішенні підстава для відмови в наданні такого дозволу прямо протирічить вимогам ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України. При цьому суд вважав, що порушене право позивача підлягає судовому захисту та може бути поновлено шляхом зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області надати дозвіл ОСОБА_3 на розробку проекту землеустрою для передачі в оренду земельної ділянки для сінокосіння орієнтовною площею 16,0 га на території Брусилівської об'єднаної територіальної громади (бувшої Водотиївської сільської ради Брусилівського району Житомирської області) у відповідності до вимог Земельного кодексу України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на таке.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частиною другою статті 22 Земельного кодексу України встановлено, що до земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Відповідно до частини 3 статті 22 Земельного кодексу України, землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

За змістом частини першої статті 34 Земельного кодексу України громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби.

Відповідно до ч.3 ст.134 Земельного кодексу України, земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 цього Кодексу.

Згідно зі ч.3 ст.124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Частиною першою статті 123 Земельного кодексу України передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).

Частиною другою статті 123 Земельного кодексу України визначено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

З матеріалів справи встановлено, що 13 березня 2017 року до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області було подано клопотання позивача про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сінокосіння орієнтовною площею 16,0 га з земель запасу розташованих за межами населених пунктів Брусилівської селищної об'єднаної територіальної громади (колишньої Водотиївської сільської ради Брусилівського району Житомирської області). До клопотання було долучено графічні матеріали та інші документи.

Таким чином, ОСОБА_3 було дотримано вимоги ч.2 ст.123 Земельного кодексу України.

Згідно ч.3 ст.123 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналогічна правова норма закріплена в частині сьомій статті 118 Земельного кодексу України.

Тобто, підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Судом встановлено, що в листі відповідача від 15.08.2017 відсутні посилання про невідповідність місця розташування земельної ділянки, зазначеної позивачем в своєму клопотанні від 13.03.2017:

- вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів;

- вимогам генерального плану Брусилівського району;

- вимогам іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель цієї ж адміністративно-територіальної одиниці;

- вимогам проектів землеустрою щодо впорядкування території цих же населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Судом встановлено, що повторна відмова відповідача надана ОСОБА_3 після винесення рішення суду, яким зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_3 від 13 березня 2017 року та надати відповідь у порядку та відповідно до вимог ст. 123 Земельного кодексу України, мотивована іншими причинами, що суперечить нормам чинного земельного законодавства України.

При цьому слід зазначити, що Постанова КМУ №413 від 07.06.2017 "Про деякі питання удосконалення в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними", на яку посилається Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, не є нормативно-правовим актом, що врегульовує порядок надання земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності у користування громадянам, а лише затверджує стратегію (план діяльності на певний період) удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що повторно відмовляючи у наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, посилаючись на Постанову КМУ № 413 від 07.06.2017, діяв всупереч наданим Земельним кодексом України повноваженням. Враховуючи зазначене, твердження позивача про визнання дій протиправними підлягає задоволенню.

Колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що застосовуючи механізм захисту права та його відновлення, порушеного суб'єктом владних повноважень, на відповідача необхідно покласти обов'язок надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою для передачі в оренду земельної ділянки для сінокосіння орієнтовною площею 16,0 га з земель запасу розташованих за межами населених пунктів Брусилівської селищної об'єднаної територіальної громади (колишньої Водотиївської сільської ради Брусилівського району Житомирської області) у відповідності до вимог Земельного кодексу України, оскільки будь-яких перешкод для надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою, крім тих, які вже розглянуті судом, відповідачем не зазначено та судом не встановлено.

Так, судом встановлено та підтверджується постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 12.07.2017 у справі № 806/1748/17, що набрала законної сили, що позивачем до свого звернення від 13.03.2017 долучено всі необхідні та передбачені чинним законодавством документи для надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

При цьому судова колегія зазначає, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб'єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права, без його практичного застосування.

Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Практика Європейського суду однозначно свідчить про те, що рішення прийняті в рамках дискреційних повноважень, але з порушенням принципів ефективного захисту прав і свобод громадян, були визнані Європейським судом з прав людини порушенням Європейської Конвенції з прав людини і основних свобод, ( наприклад, справа "Волоха проти України").

Тому доводи апеляційної скарги щодо втручання судом першої інстанції у дискреційні функції відповідача є помилковими, оскільки покладення такого обов'язку на відповідача не є перебиранням функції іншого суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта та зобов'язанням його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу, з огляду на обов'язковість ефективного механізму захисту порушеного права.

Відповідно до 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого судового рішення. Постанову прийнято судом першої інстанції з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "24" жовтня 2017 р. без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Т.В. Іваненко

судді: Л.В. Кузьменко

К.С. Франовська

Повне судове рішення складено "20" лютого 2018 р.