Вирок № 72335602, 21.02.2018, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/451/18

Провадження № 1-кп/444/111/2018

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2018 року Жовківський районний суд Львівської області в складі :

головуючого судді Мікула В. Є.

секретар судового засідання Будзан Н.В.

з участю прокурора Лозовий Є.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Жовква кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, житель ІНФОРМАЦІЯ_3, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працює, раніше судимий, НОМЕР_1, що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ :

27 грудня 2017 року приблизно о 19 годині 00 хвилин, ОСОБА_1, знаходячись по вул. Моріна, 25 в с. Шабельня Жовківського району Львівської області, маючи умисел на крадіжку чужого майна, з корисливих мотивів, зайшов на територію дворового господарства за вище вказаною адресою, де шляхом злому вхідних дверей, проник у середину гаражного приміщення, належного ОСОБА_3, звідки умисно, таємно намагався викрасти шліфувальну машинку торгівельної марки «Bosch» моделі «PEX11A”, вартістю 367, 50 грн. (триста шістдесят сім грн. 50 коп.) та переносну котушку разом із намотаним на неї електричним кабелем «ПВС 4x2,5» - подовжувачем довжиною 15 м., вартістю 491, 73 грн. (чотириста дев’яносто одна грн. 73 коп.), з якими покинув вище вказане гаражне приміщення, однак не довів свого злочинного умислу до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий потерпілим ОСОБА_3 на подвір’ї згаданого господарства.

Таким чином, ОСОБА_1, своїми умисними діями вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку) поєднане з проникненням в інше приміщення, і тому суд такі його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

20.02.2018 року між прокурором Жовківського відділу Червоноградської місцевої прокуратури ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_1, укладено угоду про визнання винуватості, згідно якої ОСОБА_1 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України. Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_1 з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу підозрюваного, наявності обставин, що пом'якшують покарання (щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину), відсутності обставин, які обтяжують покарання, а тому досягають згоди, що підозрюваний ОСОБА_1 має понести покарання за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки. Згідно ч. 1 ст. 71 КК України, частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком та призначити остаточне покарання у вигляді 4 років 5 місяців позбавлення волі.

Крім того, згідно умов даної угоди підозрюваному роз'яснено наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки невиконання угоди.

Прокурор в судовому засіданні вважає, що при укладенні угоди про визнання винуватості, дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просив угоду про визнання винуватості, затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений підтримавши угоду, повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, та пояснив, що він повністю розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, який буде застосовано до нього у разі затвердження угоди судом, а відтак просить затвердити угоду.

Захисник просить затвердити дану угоду.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості суд виходив з наступного.

Згідно ст. 314 ч. 3 п. 1 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: 1) кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів; 2) особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами; 3) особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв’язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається,

Так, злочин, у вчиненні якого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, визнав себе винним, відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, потерпілий ОСОБА_3 не заперечує щодо укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1, претензій до останнього немає, просить призначити йому мінімальне покарання. Окрім зазначив, що просить розгляд даної справи провести без його участі.

У ст. 472 КПК України, визначені основні вимоги до змісту угоди про визнання винуватості. Згідно вимог ст. 474 КПК України, якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою невідкладно надсилається до суду. Розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов’язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для розгляду.

Суд вважає, що угода про визнання винуватості досягнута між прокурором та підозрюваним відповідає вимогам передбаченим ст. 471- 474 КПК України і тому може бути за даною угодою ухвалений вирок. Так, судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, дана угода укладена без застосування насильства, примусу, погроз чи непередбачених обіцянок, вимоги ст. 474 ч. 4 підозрюваний розуміє. Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.

Крім того, суд перевіривши угоду на відповідність вимог КПК України та КК України прийшов до висновку про відсутність підстав передбачених для відмови в затвердженні угоди передбачених ст. 474 ч. 6, 7 КПК України, а відтак дана угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним підлягає затвердженню.

Враховуючи вищенаведене, характер скоєного злочину та особу винного, суд вважає за необхідне обрати щодо підозрюваного покарання в межах санкції статті, за якою він судиться, і оскільки суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підозрюваного можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, та до нього слід обрати покарання у вигляді позбавлення волі.

Також суд враховує, що ОСОБА_1 вчинив злочин під час іспитового строку за вироком Жовківського районного суду Львівської області від 02.03.2017 року за яким ОСОБА_1 був засуджений за ч. 3 ст. 185 та ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки 3 місяці, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 3 роки, а тому відповідно до ст. 71 КК України йому необхідно, частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати за проведення по справі експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Питання, щодо майна на яке накладено арешт слід вирішити у відповідності до ст. 174 КПК України.

Питання про документи та речові докази слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Заходи забезпечення кримінального провадження до обвинуваченого залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Керуючись ст. 314, 368-371, 373, 374, 472-476 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 20.02.2018 року між прокурором Жовківського відділу Червоноградської місцевої прокуратури ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_1, у кримінальному провадженні № 12017140240001733.

ОСОБА_1, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки позбавлення волі.

Відповідно ст. 71 КК України з врахуванням, що вироком Жовківського районного суду Львівської області від 02.03.2017 року ОСОБА_1 засуджений за ч. 3 ст. 185 та ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки 3 місяці, з іспитовим терміном на 3 роки, йому необхідно, частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком, остаточно призначити йому покарання у вигляді 4 років 5 місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1, рахувати з часу фактичного затримання - 27.12.2017 року.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, житель ІНФОРМАЦІЯ_3, НОМЕР_1, в користь держави :

- 858 грн. 00 коп. за проведення товарознавчої експертизи № 9/19 від 02.02.2018 року /одержувач : УДКСУ у Залізничному районі м. Львова, код ЄДРПОУ – 38007594, р/р 31111115700003, МФО – 825014/,

- 1716 грн. 00 коп. за проведення трасологічної експертизи № 11/74 від 13.02.2018 року /одержувач : УДКСУ у Залізничному районі м. Львова, код ЄДРПОУ – 38007594, р/р 31111115700003, МФО – 825014/, а всього – 2574 грн. 00 коп.

Скасувати арешт на майно, накладений ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 29.12.2017 року, після вступу вироку в законну силу.

Речові докази :

1). подовжувач та шліфувальну машинку з насадкою, які належать потерпілому ОСОБА_3, які передані на відповідальне зберігання в Жовківське ВП Кам»янка-Бузького ВП ГУ НП у Львівській області – повернути ОСОБА_3,

2). металеву фомку, зліпок сліду злому - знищити,

3). ліхтарик, пару рукавиць, мобільний телефон марки «Нокіа», без сім-карти – повернути ОСОБА_1

Вручити копію вироку обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення.

Роз'яснити ОСОБА_1 про його обов’язок виконання умов угоди про визнання винуватості від 20.02.2018 року та передбачену ст. 389-1 КК України кримінальну відповідальність за невиконання умов угоди про визнання винуватості.

Роз'яснити ОСОБА_1 про те, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду з клопотанням про скасування вироку.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Апеляційного суду Львівської області через Жовківський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Мікула В. Є.