Рішення № 72335520, 16.01.2018, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/1344/17

Провадження №2/442/150/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2018 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кучаковського Ю.С.,

за участю секретаря судового засідання Кравців Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства „Укрінком” про захист прав споживача шляхом стягнення сум депозиту,

за участю представників

від позивача: не з’явилися

від відповідача: не з’явилися

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася з позовом до відповідача про захист прав споживачів(з урахуванням уточнених позовних вимог). В обґрунтування позову зазначає, що 19 серпня 2015 року між нею та Публічним акціонерним товариством „УКРІНБАНК” було укладено договір № 10-2374499 банківського вкладу (депозиту) у ОСОБА_2. Згідно умов депозитного договору ОСОБА_1 внесла на депозитний рахунок Публічного акціонерного товариства „УКРІНБАНК” 9000 ОСОБА_2 під 9% річних, з датою повернення банківського вкладу - 21.02.2016; 21 вересня 2015 року між сторонами було укладено договір № 10-1386326 банківського вкладу (депозиту) у ОСОБА_2, згідно якого позивач внесла на депозитний рахунок Публічного акціонерного товариства „УКРІНБАНК” 15000 ОСОБА_2 під 9 % річних, з датою повернення банківського вкладу - 23.12.2015. Зазначає, що неодноразово зверталася із вимогами, зокрема з письмовою заявою про видачу вкладу, однак заява була залишена без розгляду, а кошти не повернуті, по даний час жодних грошових коштів на її ім’я не було виплачено. ОСОБА_2 на 25.12.2015 (в день введення адміністрації становив - 25.1392 грн.)

Позивачу було повернуто 200 000 грн гарантованої суми, що становила - 7 955 ОСОБА_2.

Залишок по депозитному договорі № 10-2374499 банківського вкладу (депозиту) у ОСОБА_2 від 19.08.2015 становить: 9 000 ОСОБА_2 – 7 955 ОСОБА_2 = 1 044, 48 ОСОБА_2. Сума 3% річних станом на 24.12.2015 (день введення тимчасової адміністрації) становить 54, 513 ОСОБА_2, вирахувана за формулою: СхЗхД:365:100 = сума санкції, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення: (1 044, 48 (тіло)х 3 х 635 днів : 365 : 100 = 54, 513 ОСОБА_2. Відсотки за користуванням депозитом, вирахувані за формулою: С х 11 х Д : 365 : 100 = сума санкції, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення: 1 044, 48 ОСОБА_2 х 9 х 535:365:100= 163,53 ОСОБА_2. Пеня в сумі: 1 044, 48 ОСОБА_2 х 0,03 х 635 = 19 897 ОСОБА_2, де 1 044, 48 - сума боргу; 0,03 - 3 %; 635 - кількість днів прострочки.

Сума заборгованості по договору № 10-1386326 банківського вкладу (депозиту) у ОСОБА_2 від 19.08.2015 становить: 15000 ОСОБА_2 – сума депозиту, 3% річних станом на 24.12.2015 (день введення тимчасової адміністрації) становить 782,87 ОСОБА_2, вирахувана за формулою: С х 3 х Д : 365 : 100 = сума санкції, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення: (15 000(тіло)х 3 х 635 днів : 365 : 100 = 782,87 ОСОБА_2. Відсотки за користуванням депозитом, що вирахувані за формулою: С х 11 х Д : 365 : 100 = сума санкції, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення: 15 000 дол. США х 9 х 635:365:100 = 2 348,63 ОСОБА_2. Пеня в сумі: 15 000 ОСОБА_2 х 0,03 х 635 = 285 750 ОСОБА_2, де 15 000 - сума боргу; 0,03 - 3 %; 635 - кількість днів прострочки.

Також вважає, що неповерненням вчасно депозитного вкладу мені дійсно спричинена моральна шкода та вважаю розумним і справедливим розмір визначений на відшкодування моральних страждань з відповідача на відшкодування моральних збитків в сумі 5000,0 гривень.

Сторони в судове засідання не з’явились. Від позивача надійшла заява про розгляд справи у її відсутності та підтримання позову, заперечень проти заочного розгляду справи не надходило.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, приєднані до позову, суд дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 19.08.2015 між Публічним акціонерним товариством „УКРІНБАНК” (в особі Дрогобицького відділення) та ОСОБА_1 було укладено заяву-договір про розміщення банківського вкладу № 10-2374499, відповідно до якого банк прийняв у позивача грошові кошти в сумі 9000 ОСОБА_2 зі сплатою 9% річних на строк до 21 лютого 2016 року.

21.09.2015 між Публічним акціонерним товариством „УКРІНБАНК” (в особі Дрогобицького відділення) та ОСОБА_1 було укладено заяву-договір про розміщення банківського вкладу № 10-2374499, відповідно до якого банк прийняв у позивача грошові кошти в сумі 15 000 ОСОБА_2 зі сплатою 9 % річних на строк до 23 грудня 2015 року.

24 грудня 2015 року Правлінням Національного банку України була прийнята постанова № 934 „Про віднесення ПАТ „Укрінбанк” до категорії неплатоспроможних”.

На підставі вказаної постанови Правління Національного банку України від 24.12.2015 № 934 Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 24.12.2015 було прийнято рішення № 239 „Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ „Укрінбанк” та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку”, яким розпочато процедуру виведення ПАТ „Укрінбанк” з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 25.12.2015 по 24.03.2016, призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, якій делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ „Укрінбанк”.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2016 у справі № 826/1162/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.08.2016 визнано незаконною та скасовано постанову Правління Національного банку України № 934 від 24.12.2015 „Про віднесення Публічного акціонерного товариства „Укрінбанк” до категорії неплатоспроможних”. Визнано незаконним та скасовано рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015 № 239 „Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ „Укрінбанк” та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку”. Зобов’язано Національний банк України надати термін в 95 днів для відновлення платоспроможності Публічного акціонерного товариства „УкрІнБанк”.

Проте, постановою Верховного Суду України від 24 жовтня 2017 року задоволено частково заяву Національного банку України, скасовані всі судові рішення у вказаній вище справі та відмовлено позивачу у задоволенні позовних вимог.

Судовом встановлено, що відповідно до Статуту, затвердженого рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ „Укрінком” (протокол від 28.03.2017 №6, Публічне акціонерне товариство „Українська інноваційна компанія” є набувачем всіх прав та обов’язків Публічного акціонерного товариства „Український інноваційний банк” та „Укрінком”.

Відомості про ПАТ „Українська інноваційна компанія” та внесення змін до відомостей про юридичну особу зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Таким чином, Публічне акціонерне товариство „Українська інноваційна компанія” є правонаступником Публічного акціонерного товариства „Український інноваційний банк”.

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

За змістом ч. 1 ст. 1, п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, ч. 3 ст. 47 Закону України „Про банки і банківську діяльність” залучення у вклади (депозити) коштів від юридичних та фізичних осіб, відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів є фінансовою послугою.

Правовідносини, що породжуються на підставі договору банківського вкладу виникають на підставі умови, згідно із якою вкладник передає банку вклад, а банк в свою чергу приймає вклад та розміщує його на своїх ресурсах. При цьому, метою вкладу є одержання вкладником прибутку у вигляді процентів від суми вкладу, який використовується банком у процесі своєї господарської діяльності. Тобто, в даних правовідносинах банк, використовуючи свої спроможності у сфері фінансових відносин, надає вкладнику фінансову послугу, результатом якої є прибуток для вкладника та певна вигода для банку.

Частиною 2 ст. 1060 ЦК України також передбачено, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Слід звернути увагу на те, що відповідно до вимог пункту 3.3 глави 3 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03.12.2003 № 516, банки повертають вклади (депозити) та сплачують нараховані проценти у строки, що визначені умовами договору банківського вкладу (депозиту) між вкладником і банком. За договором банківського вкладу (депозиту) незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, розміщених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Таким чином, зобов’язання Банку за договорами банківських вкладів (депозитів) мають виконуватися Банком належним чином відповідно до умов договорів.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не виконав зобов’язання у строк, який встановлений договором чи законом.

Так, станом на день звернення до суду, відповідачем не виконано в повному обсязі умов вищезазначених договорів та не повернуто вищевказані кошти позивачу.

У статті 2 Закону України „Про банки і банківську діяльність” визначено, що вклад (депозит) – це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Стаття 1 Закону України „Про захист прав споживачів” визначає: споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов’язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника; продукція – це будь-який виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляється, виконується чи надаються для задоволення суспільних потреб, послугою є діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб, виконавець – це суб’єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги.

Відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України „Про захист прав споживачів”, у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня в розмірі 3% вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків вартості замовлення.

Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов’язання, не звільняє його від виконання зобов’язання в натурі.

Згідно з ст. 17 Закону України „Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини” суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, у справі „Золотас проти Греції” Європейський суд з прав людини вказав, що якщо особа, яка кладе суму грошей у банк, передає йому право користуватись нею, то банк має її зберігати і, якщо він використовує її на власну користь, повернути вкладнику еквівалентну суму за умовами угоди. Отже, власник рахунку може добросовісно очікувати, аби вклад до банку перебував у безпеці, особливо якщо він помічає, що на його рахунок нараховуються відсотки. Закономірно він очікуватиме, що йому повідомлять про ситуацію, яка загрожуватиме стабільності угоди, яку він уклав з банком і його фінансовим інтересам, аби він міг заздалегідь вжити заходи з метою дотримання законів і збереження свого права власності.

Відповідно до ч. 5 ст. 1061 ЦК України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

Аналіз наведених норм закону свідчить про те, що вкладник за договором депозиту є споживачем фінансових послуг, а банк їх виконавцем та несе відповідальність за неналежне надання цих послуг, передбачену частиною 5 ст. 10 Закону України „Про захист прав споживачів”, а саме сплату пені у розмірі 3% вартості послуг за кожний день прострочення.

Згідно із частиною 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Пеня є особливим видом відповідальності за неналежне виконання зобов’язання, яка має на меті окрім відшкодування збитків після вчиненого порушення щодо виконання зобов’язання, додаткову стимулюючу функцію для добросовісного виконання зобов’язання.

Крім того, до моменту вчинення порушення пеня відіграє забезпечувальну функцію, і навпаки, з моменту порушення – являє собою міру відповідальності.

Публічне акціонерне товариство „УкрІнБанк” свої зобов’язання за договорами про розміщення банківського вкладу № 10-2374499, 10-1386326 не виконало.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судове рішення у цивільній справі” від 18 грудня 2009 року № 14 згідно з частиною першою статті 192 ЦК законним платіжним засобом, обов’язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. У зв’язку з цим при задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України - гривні. При стягненні періодичних платежів суд має вказати період, протягом якого проводиться виконання. У разі пред’явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

Згідно із правовою позицією, висловленою Верховним Судом України під час розгляду справи № 6-1672цс16, відповідно до частини першої статті 533 ЦК України грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях. Отже, гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Разом з тим частина друга статті 533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов’язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов’язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом Національного банку України встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Разом із тим, частиною 1 статті 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як вбачається із Офіційного курсу Національного банку офіційний курс гривні до ОСОБА_2 станом на введення тимчасової адміністрації 25.12.2015 становив – 25,1392 грн (за 1 ОСОБА_2).

Позивачу було повернуто 200 000 грн гарантованої суми, що еквівалентно станом на 25.12.2015 сумі 7 955 ОСОБА_2.

Як вбачається із Офіційного курсу Національного банку офіційний курс гривні до ОСОБА_2 станом на 21.02.2017 становить - 28,6900 грн (за 1 ОСОБА_2).

Залишок по депозитному договору № 10-2374499 банківського вкладу (депозиту) у ОСОБА_2 від 19.08.2015 становить: 9 000 ОСОБА_2 – 7 955 ОСОБА_2 = 1 044, 48 ОСОБА_2, що еквівалентно сумі 29 966 грн 13 к.

Сума 3% річних станом на 24.12.2015 (день введення тимчасової адміністрації) становить 54, 513 ОСОБА_2, вирахувана за формулою: СхЗхД:365:100 = сума санкції, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення: (1 044, 48 (тіло)х 3 х 635 днів : 365 : 100 = 54, 513 ОСОБА_2, що еквівалентно сумі 1 563 грн 98 к.

Відсотки за користуванням депозитом, вирахувані за формулою: С х 11 х Д : 365 : 100 = сума санкції, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення: 1 044, 48 ОСОБА_2 х 9 х 535:365:100= 163,53 ОСОБА_2, що еквівалентно сумі 4 691 грн 68 к.

Пеня в сумі: 1 044, 48 ОСОБА_2 х 0,03 х 635 = 19 897 ОСОБА_2, що еквівалентно сумі 570 844 грн 93 к., де 1 044, 48 - сума боргу; 0,03 - 3 %; 635 - кількість днів прострочки.

Згідно договору про розміщення банківського вкладу № 10-1386326 відповідач зобов’язаний сплатити заборгованість: 15000 ОСОБА_2 – сума депозиту, що еквівалентно сумі 430 350 грн, 3% річних станом на 24.12.2015 (день введення тимчасової адміністрації), вирахувана за формулою: С х 3 х Д : 365 : 100 = сума санкції, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення: (15 000(тіло)х 3 х 635 днів : 365 : 100 = 782,87 ОСОБА_2, що еквівалентно сумі 22460 грн 54 к. Відсотки за користуванням депозитом, що вирахувані за формулою: С х 11 х Д : 365 : 100 = сума санкції, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення: 15 000 дол. США х 9 х 635:365:100 = 2348,63 ОСОБА_2, що еквівалентно сумі 67382 грн 19 к. Пеня в сумі: 15000 ОСОБА_2 х 0,03 х 635 = 285 750 ОСОБА_2, що еквівалентно сумі 8 198 167 грн 50 к., де 15 000 - сума боргу; 0,03 - 3 %; 635 - кількість днів прострочки.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Згідно з положень ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно з положеннями абз. 2 ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних ті душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” від 31.03.1995 № 4, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Вирішуючи питання стягнення моральної шкоди у розмірі 5 000 грн, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено факту заподіяння такої. Крім того, така не підлягає стягненню в даному випадку в зв’язку з договірними зобов’язаннями сторін.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати, а тому згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України та ст. 4 Закону України „Про судовий збір” з відповідача в дохід спеціального фонду Державного бюджету України слід стягнути судовий збір в розмірі 139 881 гривень 40 копійок.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 12, 13 76-83, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355, п.п. 9, 15.5 Перехідних положень ЦПК України, суд –

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Українська інноваційна компанія” (93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна, буд. 3-А, ідентифікаційний код 05839888) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (Львівська обл., Дрогобицький р-н, с. Модричі, вул. Шкільна, 77, ІПН НОМЕР_1) заборгованість за договором банківського вкладу від 19.08. 2015 № 10-2374499 що становить 1 044,48 ОСОБА_2, що еквівалентно сумі 29 966 (двадцять дев’ять тисяч дев’ятсот шістдесят шість) грн 13 к., суму 3% річних станом на 24.12.2015, яка становить 54, 513 ОСОБА_2, що еквівалентно сумі 1 563 (одна тисяча п’ятсот шістдесят три) грн 98 к., відсотки за користуванням депозитом, які становлять 163,53 ОСОБА_2, що еквівалентно сумі 4 691 (чотири тисячі шістсот дев’яносто один) грн 68 к., пеню, яка становить 19 897 ОСОБА_2, що еквівалентно сумі 570 844 (п’ятсот сімдесят тисяч вісімсот сорок чотири) грн 93 к., заборгованість за договором банківського вкладу від 21.09.2015 № 10-1386326, що становить 15 000 ОСОБА_2 – сума депозиту, що еквівалентно сумі 430 350 (чотириста тридцять тисяч триста п’ятдесят) грн, 3% річних станом на 24.12.2015 (день введення тимчасової адміністрації), яка становить 782,87 ОСОБА_2, що еквівалентно сумі 22 460 (двадцять дві тисячі чотириста шістдесят) грн 54 к., відсотки за користуванням депозитом, що становлять 2 348,63 ОСОБА_2, що еквівалентно сумі 67 382 (шістдесят сім тисяч триста вісімдесят дві) грн 19 к., пеню в сумі 285 750 ОСОБА_2, що еквівалентно сумі 8 198 167 (вісім мільйонів сто дев’яносто вісім тисяч сто шістдесят сім) грн 50 к.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Українська інноваційна компанія” (93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна, буд. 3-А, ідентифікаційний код 05839888) 139 881 (сто тридцять дев’ять тисяч вісімсот вісімдесят одна) грн 40 к. судового збору в дохід спеціального фонду Державного бюджету України.

В решті позову відмовити.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.С. Кучаковський