Постанова № 72335366, 16.02.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/2990/17

Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук О.К.

Суддя-доповідач: Драчук Т. О.

16 лютого 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Полотнянка Ю.П. Загороднюка А.Г. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Охримчук М.Б.,

представника позивача - Пятковського Андрія Михайловича,

представника відповідача - Монастирської Анастасії Андріївни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області до квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В :

31 жовтня 2017 року позивач, Головне управління ДФС у Хмельницькій області, звернувся з позовом до квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький, в якому просив суд стягнути з відповідача кошти в сумі 2 761 022,00 з розрахункових рахунків, відкритих у банківських установах, обслуговуючих вказаного платника податків та за рахунок готівки, що належить платнику податків у рахунок погашення податкового боргу.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, зокрема, зазначає що КЕВ м. Хмельницький фінансується виключно за рахунок коштів державного бюджету України та є неприбутковою установою. Крім того, під час підготовки бюджетного запиту на 2017 рік Міністерством оборони України не враховано потреби в коштах для сплати земельного податку.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги та просила суд апеляційної інстанції задовольнити її з підстав, викладених в ній.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, давши правову оцінку обставинам у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, квартирно-експлуатаційний відділ м. Хмельницького, код ЄДРПОУ 07928461, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 20.07.2001 року.

Згідно даних Головного управління ДФС у Хмельницькій області за відповідачем рахується податковий борг в розмірі 2761022,00 грн. по земельному податку з юридичних осіб (по Веснянській с/р, Григорівській с/р, та м.Старокостянтинів), що підтверджується податковим повідомленням-рішенням №0004511205 від 06.09.2017 року, податковими розрахунками земельного податку №9022631636 від 17.02.2017 року (по м.Старокостянтинів), №9022718797 від 17.02.2017 року (по Григорівській с/р), копією корінця податкової вимоги форми "Ю" № 347-22 від 26.03.2015 року, копіями податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) та матеріалами справи.

Позивачем було надіслано на адресу КЕВ м. Хмельницького податкову вимогу форми "Ю" №347-22 від 26.03.2015, яку квартирно-експлуатаційний відділ м. Хмельницького отримав 02.04.2015, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення підтверджується, що податкову вимогу форми "Ю" №347-22 від 26.03.2015 квартирно-експлуатаційний відділ м. Хмельницького отримав 02.04.2015 року.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що вказану податкову вимогу відповідачем не оскаржено.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач є окремою юридичною особою та користувачем земельних ділянок, яким подано декларації з плати за землю, у зв'язку з чим останній є платником вказаного податку. Крім того, згідно вимог Податкового кодексу України, відповідач не звільнений від обов'язку сплати земельного податку та не має відповідних пільг щодо його сплати.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з таких підстав.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України визначено обов'язок щодо сплати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі ПК України) визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Із матеріалів справи слідує, що податкове зобов'язання відповідача по земельному податку виникло шляхом подання до позивача податкових декларацій (розрахунків) з плати за землю.

Згідно з пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно п. 15.1. ст. 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Положенням пп. 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 ПК України вказано, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, зокрема, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п.287.3 ст.287 ПК України).

Підпунктом 129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України вказано, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

У відповідності до пп. 20.1.34. п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно вимог п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктами 95.1, п. 95.3, п. 95.4 ст. 95 ПК України зазначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з підпунктами 284.1, 284.2 статті 284 ПК України Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території. Органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам. Нові зміни щодо зазначеної інформації надаються до 1 числа першого місяця кварталу, що настає за звітним кварталом, у якому відбулися зазначені зміни. Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право.

Разом з тим, апелянтом як до суду першої інстанції, так і до суду апеляційної інстанції не надано доказів щодо наявності відповідного рішення органу місцевого самоврядування, яким була б встановлена податкова пільга КЕВ м. Хмельницького зі сплати земельного податку.

Також, колегія суддів не бере до уваги посилання апелянта на те, що оскільки квартирно-експлуатаційний відділ м. Хмельницький є державною організацію, створеною Міністерством оборони України та фінансується за рахунок коштів державного бюджету України, відповідальність за податковими зобов'язаннями КЕВ м. Хмельницького несе Міністерство оборони України, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3.1, 3.3, 3.5 ст. 3 Положення Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницького слідує, що КЕВ м. Хмельницького є юридичною особою та утримується за рахунок державного бюджету України. Установа веде самостійний баланс, має реєстраційні рахунки у відділеннях Державного казначейства, гербову печатку із своїм найменуванням, власні бланки та кутовий штамп. Установа несе відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах належного їй майна, згідно з чинним законодавством.

Згідно п.п. 5.2.2. п. 5.2 ст. 5 Положення КЕВ м. Хмельницький визначено, що обов'язком установи, зокрема, є також забезпечення своєчасної сплати податків та інших відрахувань згідно з чинним законодавством (а.с.57).

Крім того, посилання апелянта на положення ст. 4 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку», колегія суддів вважає необґрунтованими, з наступних підстав.

Згідно ч. 8 ст. 4 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій. На час особливого періоду дія будь-яких прийнятих до настання цього періоду нормативно-правових актів, що передбачають скорочення чисельності, обмеження комплектування або фінансування Збройних Сил України, інших військових формувань чи правоохоронних органів спеціального призначення, зупиняється.

Отже, аналізуючи вказане, колегія суддів звертає увагу, що дія вказаної апелянтом норми не поширюється на відносини зі сплати податків, в тому числі на відносини щодо звільнення від сплати податків з моменту оголошення мобілізації.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що факт наявності у відповідача податкового боргу із земельного податку в сумі 2 761 022,00 грн. є доведеним, тому позовні вимоги щодо стягнення суми податкового боргу є правомірними та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення позовних вимог.

Оскільки доводи апеляційної скарги відповідача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2017 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 21 лютого 2018 року.

Головуючий Драчук Т. О. Судді Полотнянко Ю.П. Загороднюк А.Г.