Постанова № 72335222, 20.02.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2018 р.м.ОдесаСправа № 766/7772/17

Категорія: 10.3.2 Головуючий в 1 інстанції: Дорошинська В.Е.

Час і місце ухвалення: 13:10 год м. Херсон

Дата складання повного тексту: 12.12.2017 р.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Лук’янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної казначейської служби України на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 12 грудня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області, Державної казначейської служби України про стягнення грошової компенсації за несвоєчасне виконання рішення суду, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області, Державної казначейської служби України про стягнення з Державної казначейської служби України 888, 55 грн. - 3% річних за порушення строків списання з державного місцевого бюджету належних сум, які заборговані були державними органами.

Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 12 грудня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_2 компенсацію в розмірі 888, 55 грн.

В апеляційній скарзі Державної казначейської служби України ставиться питання про скасування судового рішення, в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги Державної казначейської служби України, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що виконавчі документи, видані Комсомольським районним судом м. Херсона по справам №2114/5527/12 про стягнення в сумі 5265,00 грн., №667/5123/13-а про стягнення в сумі 5570,00 грн. та Дніпровським районним судом №2а-7903/11/2110 про стягнення в сумі 727,68 грн. перебували на виконанні в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Херсонській області.

Державної казначейською службою України були прийняті рішення від 29 червня 2017 року №87, №88,0№ 89 про виплату компенсації за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, сума нарахованої компенсації становить 888,55 грн., яка на даний час не виплачена позивачу.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідності до ч.1 ст. 5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» у разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахувала кошти за рішенням суду про стягнення коштів стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація; юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Згідно ч.2 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», із заявою про виконання рішення суду.

Частиною 4 статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» передбачено, що перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.

Частиною 1 статті 5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» встановлено, що у разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахував кошти за рішенням суду про стягнення коштів, крім випадку, зазначеного в частині четвертій статті 4 цього Закону, стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

У відповідності до ч.2 ст. 5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» компенсація за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу нараховується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Постановою Кабінету Міністрів України за №845 від 03 серпня 2011 року затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, який визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення (Порядок).

Пунктом 50 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників встановлено, що компенсація за порушення встановленого законом строку перерахування коштів нараховується Казначейством, якщо боржником є державний орган.

Компенсація виплачується Казначейством на підставі рішення або постанови про виплату компенсації за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів.

Як вбачається з матеріалів справи, Державної казначейською службою України були прийняті рішення від 29 червня 2017 року №87, №88,0№ 89 про виплату компенсації за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, сума нарахованої компенсації становить 888,55 грн., яка на даний час не виплачена позивачу, тобто виконавчі документи, видані Комсомольським районним судом м. Херсона по справам №2114/5527/12 про стягнення в сумі 5265,00 грн., №667/5123/13-а про стягнення в сумі 5570,00 грн. та Дніпровським районним судом №2а-7903/11/2110 про стягнення в сумі 727,68 грн. не були виконані у тримісячний строк, визначений Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Доводи апелянта про те, що казначейство не відмовлялося від виконання судових рішень, які були надані позивачем, а виконання судових рішень здійснюється Державною казначейською службою України в порядку черговості, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки за наявності передбаченою законодавством України відповідальності органу за несвоєчасне виконання рішення, вказані підстави не можуть визнаватися поважними причинами несвоєчасного виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України залишити без задоволення, постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 12 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 20 лютого 2018 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук'янчук