Постанова № 72335111, 20.02.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/328/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Онишкевича Т.В., Хобор Р.Б.

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Кам'янка-Бузького об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на постанову Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 14 листопада 2017 року, ухвалену суддею Бакай І.В., м. Кам'янка-Бузького, дата складання повного тексту рішення 14 листопада 2017 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Кам'янка-Бузького об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

19.07.2017 року позивач - ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Кам'янка-Бузького об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому, із урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просить визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати їй надбавки до пенсії як реабілітованій особі в розмірі 25 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до п.«г» ст.77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 19.01.2017р.; зобов'язати відповідача проводити нарахування та виплату їй підвищення до пенсії відповідно до п.«г» ст.77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в розмірі 25 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 19.01.2017р., з урахуванням виплачених сум, і до настання обставин, з якими Закон пов'язує зміну чи припинення таких виплат.

Постановою Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 14 листопада 2017 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Кам'янка-Бузького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області щодо не нарахування і невиплати ОСОБА_1 щомісячної надбавки до пенсії як примусово переселеному члену сім'ї реабілітованого громадянина, в розмірі 25 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до п.«г» ст.77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», виходячи з мінімального розміру пенсії за віком встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 19.01.2017 року, з врахуванням виплачених сум. Зобов'язано Кам'янка-Бузьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Львівської області здійснити нарахування та виплачувати ОСОБА_1, як примусово переселеному члену сім'ї реабілітованого громадянина, щомісячно підвищення до пенсії у розмірі 25 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до п.«г» ст.77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», виходячи з мінімального розміру пенсії за віком встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 19.01.2017 року, з урахуванням виплачених сум, і до настання обставин, з якими Закон пов'язує зміну чи припинення таких виплат.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що підвищення до пенсії, яке виплачується відповідачу в обсягах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.2008р. №654, звужує розмір сум, що підлягають виплаті членам сімей реабілітованих громадян та суперечить Закону України «Про пенсійне забезпечення», який має вищу юридичну силу.

Таким чином, відповідачем порушено право позивача як примусово переселеного члена сім'ї особи, яка необгрунтовано зазнала політичних репресій і згодом була реабілітована, яка має право на підвищення до пенсії у розмірі, передбаченому п.«г» ст.77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», розрахунку 25% мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 19.01.2017 року.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, вважаючи її винесеною з неповним з'ясуванням обставин справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку. У апеляційній скарзі просить скасувати постанову Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 14 листопада 2017 року та прийняти нове рішенням, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначає, що згідно з п.6 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до прийняття відповідного Закону до пенсій, передбачених цим Законом, установлюються надбавки та здійснюється їх підвищення згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення». Зазначені надбавки та підвищення встановлюються в розмірах, що фактично виплачувалися на день набрання чинності цим Законом з наступною індексацією відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення. Виплата їх здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №654 від 16.07.2008р. «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» громадянам, які є членами сімей осіб, які необгрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, до пенсії підвищення проводиться в розмірі 43,52 грн.

Апелянт просить врахувати, що встановлений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до зазначеного Закону, і не може враховуватися для перерахунків або підвищень інших пенсій. Вважає, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом не були взяті до уваги положення бюджетного законодавства України, а також видаткові можливості основного фінансового документу держави і Пенсійного фонду України.

Учасники справи в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від учасників справи, про розгляд справи за їх участю не поступило, а тому суд апеляційної інстанції, у відповідності до п.п.1,2 ч.1 ст.311 КАС України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів..

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Кам'янка-Бузькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує підвищення до пенсії у розмірі 43,52 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року №654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» як особа, що є членом сім'ї репресованої і згодом реабілітованої.

Згідно довідки про реабілітацію №4/4-2164 від 09.11.1992 року, виданої Інформаційним центром УВС Львівської області ОСОБА_1, 1946 р.н., на підставі ст.3 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» від 17.04.1991 року, як член сім'ї репресованої з політичних моти родини - визнана реабілітованою.

Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які набули правового статусу реабілітованих, основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріплені в Законі України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні», дія якого поширюється на осіб, необґрунтовано засуджених судами України або репресованих на території республіки іншими державними органами в будь-якій формі, включаючи позбавлення життя або волі, переселення в примусовому порядку, вислання і заслання за межі республіки, позбавлення громадянства, примусове поміщення до лікувальних закладів, позбавлення чи обмеження інших громадянських прав або свобод з мотивів політичного, соціального, класового, національного і релігійного характеру.

В силу ст.1 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» реабілітованими є, зокрема, особи, які з політичних мотивів були необґрунтовано засуджені судами або піддані репресіям позасудовими органами, в тому числі «двійками», «трійками», особливими нарадами і в будь-якому іншому позасудовому порядку, за вчинення на території України діянь, кваліфікованих як контрреволюційні злочини за кримінальним законодавством України до набрання чинності Законом СРСР «Про кримінальну відповідальність за державні злочини» від 25 грудня 1958 року, за винятком осіб, зазначених у статті 2 цього Закону.

У відповідності до п.«г» ст.77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» призначені пенсії підвищуються: громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, призначені пенсії - на 50 процентів, а членам їх сімей, яких було примусово переселено, - на 25 процентів мінімальної пенсії за віком.

Згідно з пунктом 6 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до прийняття відповідного Закону до пенсій, передбачених цим Законом, установлюються надбавки та здійснюється їх підвищення згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення». Зазначені надбавки та підвищення встановлюються в розмірах, що фактично виплачувалися на день набрання чинності цим Законом з наступною індексацією відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення. Виплата їх здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Кам'янка-Бузьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Львівської області не здійснювало виплати у зв'язку з підвищенням до пенсії ОСОБА_1, що передбачено Законом України «Про пенсійне забезпечення».

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про пенсійне забезпечення» має вищу юридичну силу в порівнянні з постановою Кабінету Міністрів України № 654 від 16.07.2008 року.

Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач має право на перерахунок та виплату підвищення до пенсії як члену сім'ї політично репресованого, згодом реабілітованого і якого було примусово переселено в розмірі, передбаченому п.«г» ст.77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з 19.01.2017 року.

Оскільки функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивачам здійснює Пенсійний фонд України в особі Кам'янка-Бузького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області, обов'язок щодо нарахування і виплати спірного підвищення правильно покладено на відповідача у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Тому, положення ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування величини мінімального розміру пенсії за віком до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Також, суд апеляційної нстанції звертає увагу, що відсутність бюджетного фінансування на виплату, передбаченого п.«г» ст.77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» підвищення до пенсії, не може бути причиною невиконання відповідним суб'єктом владних повноважень покладених на нього зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).

Апелянтом не було надано доказів на підтвердження вимог апеляційної скарги.

З огляду на викладене, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Кам'янка-Бузького об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 14 листопада 2017 року у справі №446/1252/17 за позовом ОСОБА_1 до Кам'янка-Бузького об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Я. С. Попко судді Т. В. Онишкевич Р. Б. Хобор Повне судове рішення складено 20.02.2018 року.