Постанова № 72334796, 19.02.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/719/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Яворського І.О., Обрізка І.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Волинського окружного адміністративного суду, прийняту о 17 годині 06 хвилин 22 листопада 2017 року у м. Луцьку суддею Валюхом В.М. (повний текст постанови складено 23 листопада 2017 року), у справі за його позовом до Нововолинського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про визнання дій неправомірними та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ :

27 жовтня 2017 року через засоби поштового зв'язку ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив:

визнати неправомірними дії Нововолинського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області (далі - ВДВС) по винесенню додаткової постанови про стягнення виконавчого збору ВП № 54916108 від 17 жовтня 2017 року;

скасувати постанову заступника начальника ВДВС Овчиннікової Ю.А. ВП № 54916108 від 17 жовтня 2017 року про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови від 4 листопада 2013 року про стягнення з нього виконавчого збору в сумі 69268,77 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року у справі № 803/1461/17 у задоволенні позову було відмовлено.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив зазначене судове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове про задоволення його позову у повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не встановлено та не витребувано у ВДВС доказів про стягнення з нього грошових коштів на користь стягувача у виконавчому провадженні. ВДВС з 23 листопада 2010 року при відкритті ВП № 22767390 по 13 жовтня 2017 року до моменту повернення виконавчого документа стягувачу ТОВ «Кей-Колект» не проведено жодного стягнення з ОСОБА_1 на виконання виконавчого листа Нововолинського міського суду Волинської області № 2-710, виданого 11 серпня 2010 року. Тому судом незаконно визнано дії ВДВС правомірними та залишено постанову ВП № 54916108 від 17 жовтня 2017 року в силі.

Відповідач подав апеляційному суду відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1, у якому наполягав на безпідставності вимог позивача. Просив залишити постанову суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відмовляючи у задоволенні прозову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки позивач ОСОБА_1, який є боржником за постановою про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 22767390 від 4 листопада 2013 року, самостійно не сплатив виконавчий збір, то постановою заступника начальника ВДВС Овчиннікової Ю.А. від 17 жовтня 2017 року було правомірно відкрито виконавче провадження з виконання вказаної постанови.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції, 11 серпня 2010 року Нововолинським міським судом Волинської області було видано виконавчий лист № 2-710 про стягнення солідарно з ОСОБА_1, МПП «Берізка» в користь ПАТ «УкрСиббанк» 692687,67 грн. боргу і 23 листопада 2010 року заступник начальника відділу державної виконавчої служби Нововолинського міського управління юстиції Гальчик С.М. виніс постанову ВП № 22767390 про відкриття виконавчого провадження по виконанню вказаного виконавчого листа, у якій боржнику було надано строк для добровільного виконання вимог виконавчого документу до 30 листопада 2010 року.

4 листопада 2013 року у межах виконавчого провадження № 22767390 заступник начальника відділу державної виконавчої служби Нововолинського міського управління юстиції Гальчик С.М. виніс постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, якою було вирішено стягнути з боржника ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 69268,77 грн. у зв'язку із невиконанням вказаного виконавчого листа у добровільному порядку у наданий постановою від 23 листопада 2010 року строк.

Вказана постанова від 4 листопада 2013 року ОСОБА_1 не оскаржувалася і є чинною.

Пунктом 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII, який набрав чинності 5 жовтня 2016 року (далі - Закон № 1404-VIII), передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору.

При цьому згідно із приписами пунктом 7 розділу ХІІІ (Прикінцеві та перехідні положення) Закону № 1404-VIII виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

30 грудня 2016 року заступник начальника ВДВС Овчиннікова Ю.А. винесла постанову ВП № 22767390 про заміну сторони виконавчого провадження, а саме стягувача ПАТ «УкрСиббанк» на ТОВ «Кей-Колект».

13 жовтня 2017 року заступник начальника ВДВС Овчиннікова Ю.А. винесла постанову ВП № 22767390 про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі його заяви про повернення виконавчого документу без подальшого виконання у відповідності до пункту 1 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII, пунктом 3 якої постанову про стягнення з боржника виконавчого збору було виділено в окреме виконавче провадження.

Частиною 3 статті 40 Закону № 1404-VIII передбачено, що у разі припинення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня припинення виконавчого провадження (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

17 жовтня 2017 року заступник начальника ВДВС Овчиннікова Ю.А. винесла оскаржувану постанову ВП № 54916108 про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 22767390 від 4 листопада 2013 року про стягнення із ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 69268,77 грн., яку отримано позивачем 26 жовтня 2017 року.

Відтак, слід погодитися із судом першої інстанції у тому, що оскільки позивач ОСОБА_1, який є боржником за постановою про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 22767390 від 4 листопада 2013 року, станом на 17 жовтня 2017 року самостійно не сплатив виконавчий збір, то у заступника начальника ВДВС Овчиннікової Ю.А. у вказаний день були достатні правові підстави для прийняття постанови про відкриття виконавче провадження з виконання вказаної постанови про стягнення з боржника виконавчого збору.

При цьому апеляційний суд вважає безпідставними посилання позивача ОСОБА_1 на відсутність доказів реального вчинення ВДВС виконавчих дій по виконанню виконавчого листа Нововолинського міського суду Волинської області № 2-710, оскільки вказана обставина за наявності чинної постанови від 4 листопада 2013 року про стягнення з нього виконавчого збору не впливає на правомірність винесення відповідачем оскаржуваної постанови від 17 жовтня 2017 року про відкриття виконавчого провадження.

Порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року у справі № 803/1461/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді І.О.Яворський

І.М.Обрізко

Постанова у повному обсязі складена 19 лютого 2018 року.