Ухвала суду № 72334775, 20.02.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову в ухваленні додаткового судового рішення

20 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/11117/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Гінди О.М.

суддів: Ніколіна В.В., Старунського Д.М.,

за участю секретаря судових засідань - Чопко Ю.Т.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області про ухвалення додаткового судового рішення у справі за апеляційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року № 803/1122/17 за адміністративним позовом Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про застосування та стягнення адміністративно-господарських санкцій,-

встановив :

постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2018 апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області задоволено. Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено.

Застосовано до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код - НОМЕР_1) адміністративно-господарські санкції за п. 1 ч. 1 ст. 64 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» у вигляді штрафу в розмірі 6400 грн (шість тисяч чотириста гривень).

Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код - НОМЕР_1) в дохід державного бюджету адміністративно-господарські санкції в розмірі 6400 грн (шість тисяч чотириста гривень).

Головне управління Держпродспоживслужби у Волинській області 13.02.2018 подало заяву про ухвалення додаткового судового рішення. Заяву обгрунтовує тим, що приймаючи рішення про задоволення апеляційної скарги та позову, апеляційний суд не вирішив питання розподілу судових витрат, а саме стягнення з відповідача судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги. Просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області судові витрати в сумі 3360 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Оскільки виклик сторін щодо ухвалення додаткового судового рішення є правом, а не обов'язком суду, розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення проведено без виклику сторін у судове засідання.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України, розгляд заяви проведено без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи та обговорив підстави для ухвалення додаткового судового рішення викладені в заяві, вважає, така задоволеною не підлягає.

Згідно ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2018 позов суб'єкта владних повноважень - Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області задоволено.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 139 КАС України судові витрати суб'єкта владних повноважень, за рахунок відповідача, можуть стягуватись виключно, у зв'язку з залученням свідків та проведенням експертиз.

У матеріалах справи відсутні докази того, що суб'єктом владних повноважень, здійснювалися витрати на залучення свідків та проведення експертиз, під час розгляду справи в суді першої інстанції і в суді апеляційної інстанції, тому підстав для стягнення судових витрат з відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 немає.

З огляду на викладне, суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про ухвалення додаткового судового рішення.

Керуючись ст. ст. 229, 252, 321, 325, 329 КАС України, суд -

ухвалив:

у задоволенні заяви Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області про ухвалення додаткового судового рішення - відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя-доповідач О.М. Гінда

Судді: В.В. Ніколін

Д.М. Старунський