
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
16 лютого 2018 р. справа № П/811/2043/17
Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Чепурнов Д.В., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з зазначеною постановою суду, після отримання її копії 18 грудня 2017 року, відповідач 04 січня 2018 року звернувся до суду з апеляційною скаргою.
Відповідно до пункту 13 розділу VІІ перехідних положень КАС України (в редакції чинній від 15.12.2017 року) судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.
Так, у відповідності до частини 1 та частини 2 статті 186 КАС України (в редакції на час постановлення оскаржуваної постанови), апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Враховуючи, те, що копію оскаржуваної постанови відповідачем отримано 148 грудня 2017 року, а з апеляційною скаргою він звернувся до суду 04 січня 2018 року, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що відповідачем пропущено встановлений законом десятиденний строк для звернення до суду з апеляційною скаргою, який був встановлений законом на час винесення оскаржуваної постанови.
Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 15.12.2017 року, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків встановлених цим Кодексом, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші поважні підстави для поновлення строку.
Серед іншого, дана апеляційна скарга, не відповідає вимогам ст. 296 КАС України.
Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, до апеляційної скарги не було додано документ про сплату судового збору, натомість заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтовано відсутністю коштів на його сплату.
Суд апеляційної інстанції вважає, що заявлене клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відстрочення та розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати особи, яка через важкий майновий стан не може його сплатити, направлено на забезпечення доступності до правосуддя та реалізацію права таких осіб на судовий захист.
Відповідно до статті 8 Закону "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Ця норма кореспондується з нормою частини першої статті 133 КАС України.
Єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є майновий стан заявника. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.
Водночас, статтею 44 КАС України, передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
Тобто, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту такої скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансується з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.
У зв'язку з чим, обмежене фінансування бюджетної установи, що діє як суб'єкт владних повноважень, не є підставою для її звільнення від сплати судового збору.
Підпунктом 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на час подання апеляційної скарги) визначено, що при поданні до адміністративного суду апеляційної інстанції скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2017 року становив 1600 грн.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на час подання позову) передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою судовий збір справляється у сумі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, враховуючи те, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2017 року становив 1600 грн., судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру становив 640 грн. (1600 х 0,4) та в свою чергу судовий збір при поданні до адміністративного суду апеляційної інстанції скарги на оскаржуване рішення суду становить 960 грн. (640 грн. х 150%).
Однак, на підтвердження сплати судового збору заявником апеляційної скарги не надано суду документ, який підтверджує сплату судового збору у визначеному законом розмірі - 960 грн.
Для зарахування до державного бюджету надходжень зі сплати судового збору визначено наступні реквізити: Отримувач: УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпра; КБКД 22030101; рахунок отримувача: 31217206781004; Код з ЄРДПОУ: 37989274; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ, МФО: 805012, призначення платежу: *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті). Судовий збір, за апеляційною скаргою (ПІБ особи чи назва організації, яка подає апеляційну скаргу), Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши, невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху.
На підставі викладеного, вважаю необхідним апеляційну скаргу залишити без руху та надати особі, яка звернулась з апеляційною скаргою строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Керуючись статтями 169, 298 КАС України, суддя, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року - залишити без руху
Надати десятиденний строк з дати отримання цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду:
- клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із наведенням поважних причин такого пропуску, якщо такі є;
- оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 960 грн.
Ухвала суду апеляційної інстанції оскарженню не підлягає.
Суддя: Д.В. Чепурнов
Судове рішення № 72334262, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 16.02.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № П/811/2043/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: