Рішення № 72333102, 16.02.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,

e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" лютого 2018 р.м. Одеса Справа № 916/3077/17

Господарський суд Одеської області у складі судді Д’яченко Т.Г.

при секретарі судового засідання Воровіній Т.О.

розглянувши справу №916/3077/17

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ГЕРМЕС ЛТД.” (65045, м. Одеса, вул. Жуковського, 43)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ „ДОРЛІДЕР” (65025, Одеська обл., Комінтернівський район, 21-й км. Старокиївського шляху, 30 „А”)

Про стягнення 819947,65 грн.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, за довіреностями

Від відповідача: ОСОБА_3, за довіреністю

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „ГЕРМЕС ЛТД.” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ „ДОРЛІДЕР” про стягнення 819947,65 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання з боку відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю „БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ „ДОРЛІДЕР” прийнятих на себе зобов’язань за умовами Договору поставки №20/04 від 20 квітня 2017 року.

Одночасно з поданням позовної заяви до суду, позивачем було подано до суду клопотання про забезпечення позову від 12.12.2017р. вх. № ГСОО 2-6562/17, у якому він просив суд накласти арешт на все майно Товариства з обмеженою відповідальністю „БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ „ДОРЛІДЕР”, та клопотання про забезпечення позову від 12.12.2017р. вх. № ГСОО 2-6563/17, у якому він просив суд накласти арешт на розрахункові рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю „БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ „ДОРЛІДЕР”.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.12.2017р. судом було порушено провадження у справі №916/3077/17, прийнято позовну заяву до розгляду та призначено розгляд справи на 15.01.2018р. о 10:00.

15.12.2017 р. набрав чинності Закон України від 03.10.2017 р. № 2147-VIII ,,Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів”, яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ ,,Перехідні положення” ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 р. № 2147-VІІІ, чинної з 15.12.2017 р., передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.12.2017р. справу №916/3077/17 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі №916/3077/17 призначено на 19 січня 2018 року о 12:00.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.01.2018р. виправлено описки, допущені в ухвалі господарського суду Одеської області від 13.12.2017р. та в ухвалі господарського суду Одеської області від 21.12.2017р., зазначивши вірну назву позивача у даній справі - Товариство з обмеженою відповідальністю „ГЕРМЕС ЛТД.”.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.01.2018р. клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю „ГЕРМЕС ЛТД.” про забезпечення позову вх. №ГСОО 2-6563/17 від 12.12.2017р. задоволено. Накладено арешт на грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті Товариству з обмеженою відповідальністю „БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ „ДОРЛІДЕР” (65026, Одеська обл., Комінтернівський район, 21-й км Старокиївського шляху, 30 „А”; код 37468590) в межах суми позову у даній справі №916/3077/17 в розмірі 819947,65 (вісімсот дев’ятнадцять тисяч дев’ятсот сорок сім) грн. 65 коп. на розрахункові рахунки: рахунок 26009010493694 у ПАТ „БАНК ВОСТОК”, код банку 307123; рахунок 26004205705 у ПАТ „МАРФІН БАНК”, код 328168 до розгляду справи №916/3077/17 по суті.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.01.2018р. у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю „ГЕРМЕС ЛТД.” про забезпечення позову вх. № ГСОО 2-6562/17 від 12.12.2017р., у якому позивач просив суд накласти арешт на все майно Товариства з обмеженою відповідальністю „БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ „ДОРЛІДЕР” відмовлено.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.01.2018р. закрито підготовче провадження у справі № 916/3077/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ГЕРМЕС ЛТД.” до Товариства з обмеженою відповідальністю „БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ „ДОРЛІДЕР” про стягнення 819947,65 грн. Призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 16 лютого 2018р. о 12:00.

29.01.2018р. до господарського суду Одеської області представником відповідача надано клопотання про залучення третьої особи, у якому заявник просив суд залучити до участі у справі, у якості третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_4 підприємство „Південьдортех”.

29.01.2018р. до господарського суду Одеської області представником відповідача надано клопотання про відкладення підготовчого засідання.

У судовому засіданні, яке відбулось 16.02.2018р., представником Товариства з обмеженою відповідальністю „БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ „ДОРЛІДЕР” надано клопотання, у якому відповідач просив суд залиши без розгляду клопотання про залучення третьої особи та клопотання про відкладення підготовчого засідання, які були ним подані до суду 29.01.2018р., без розгляду.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю „БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ „ДОРЛІДЕР” заперечує проти задоволення позову та просить суд відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю „ГЕРМЕС ЛТД.” у задоволенні позовних вимог, у зв’язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву від 19.01.2018р. (а.с. 105, 106).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив.

20 квітня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „ГЕРМЕС ЛТД.” (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ „ДОРЛІДЕР” (Покупець) було укладено Договір поставки №20/04 (надалі – Договір), за умовами якого Постачальник зобов’язується передавати у власність Покупця гранітну продукцію (надалі – Товар), а Покупець зобов’язується прийняти Товар і оплатити його вартість.

Згідно до п. 2.1. Договору, асортимент та види товару, його кількість, вартість вказуються у залізничних накладних, видаткових накладних (в залежності від умов поставки товару), які вважаються невід’ємною частиною договору з моменту їх підписання уповноваженими представниками сторін та в додатках до договору.

Умовами п. 2.3. Договору визначено, що датою поставки (відвантаження) товару вважається дата, зазначена в залізничній накладній на штемпелі станції відправлення, або в видатковій накладній.

Відповідно до п. 3.1. Договору, ціна на Товар та загальна вартість кожної партії визначаються сторонами в накладних, та в Додатках до Договору, яка є невід’ємною частиною Договору.

Остаточна вартість Договору визначається шляхом додавання загальної вартості кожної партії товару за всіма накладними, які є невід’ємною частиною даного договору. (п.3.4. Договору).

Умовами п. 4.1. Договору визначено, що оплата Товару здійснюється Покупцем на підставі виставленого Постачальником рахунку-фактури та/або накладної чи Додатка до Договору.

Згідно до п. 4.2. Договору, Покупець зобов’язаний оплатити аванс у розмірі 60% від вартості замовленої партії Товару протягом трьох банківських днів з моменту замовлення. Остаточні розрахунки за поставлений Товар здійснюються Покупцем протягом 5-ти банківських днів з моменту поставки кожної відвантаженої партії Товару, шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок Постачальника, вказаний в цьому Договорі або в рахунку-фактурі, якщо щодо окремої партії товару Сторонами не встановлені інші умови оплати. (п. 4.3. Договору).

Відповідно до п. 5.1. Договору, приймання Товару по кількості проводиться Покупцем на підставі залізничних накладних.

Згідно до п. 5.2. Договору, приймання Товару по якості проводиться Покупцем протягом 5 робочих днів з моменту отримання Товару від Вантажоперевізника. При виявленні можливих недоліків Покупець зобов’язаний скласти відповідний акт та негайно письмово повідомити про це Постачальника. Якщо Постачальникові протягом 10 днів не надходить повідомлення про недоліки, Товар вважається прийнятим Покупцем, як такий, що відповідає вимогам.

Відповідно до п. 10.1. Договору, він набирає чинності з моменту підписання Сторонами і діє до 31 грудня 2017 року, але в будь-якому випадку до його повного виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем протягом листопада 2017 року на виконання умов укладеного між сторонами Договору, було здійснено поставку товару на суму 2196247,08 грн., що підтверджується видатковими та товарно-транспортними накладними, копії яких містяться в матеріалах справи, а саме:

02.11.2017р. було здійснено поставку на суму 108769,48 грн., відповідно до ТТН №41206640 та видаткової накладної №РН-0000209,

03.11.2017р. було здійснено поставку на суму 156348,40 грн., відповідно до ТТН №41240037, 41240003 та видаткової накладної № РН-0000211,

04.11.2017р. було здійснено поставку на суму 141275,56 грн., відповідно до ТТН №41274754, 41274960 та видаткової накладної №РН-0000212,

07.11.2017р. було здійснено поставку на суму 62337,04грн., відповідно до ТТН №4138365 та видаткової накладної № РН-0000214,

12.11.2017р. було здійснено поставку на суму 84329,60 грн., відповідно до ТТН №41554346 та видаткової накладної № РН-0000216,

13.11.2017р. було здійснено поставку на суму 120060 грн., відповідно до ТТН №41586835 та видаткової накладної № РН-0000217,

13.11.2017р. було здійснено поставку на суму 28635грн., відповідно до ТТН №41587700 та видаткової накладної № РН-0000219,

13.11.2017р. було здійснено поставку на суму 24012грн., відповідно до ТТН №41587759 та видаткової накладної № РН-0000218,

18.11.2017р. було здійснено поставку на суму 152851грн., відповідно до ТТН №41772815, 41772534 та видаткової накладної № РН-0000223,

19.11.2017р. було здійснено поставку на суму 82175,20 грн., відповідно до ТТН №41805904 та видаткової накладної № РН-0000224,

19.11.2017р. було здійснено поставку на суму 96048 грн., відповідно до ТТН №41788646, 41793639 та видаткової накладної № РН-0000225,

20.11.2017р. було здійснено поставку на суму 180823,20 грн., відповідно до ТТН №41834540, 41836032 та видаткової накладної №РН-0000226,

21.11.2017р. було здійснено поставку на суму 307354,40 грн., відповідно до ТТН №41870676, 41864497, 41864471 та видаткової накладної № РН-0000227,

23.11.2017р. було здійснено поставку на суму 217473,60грн., відповідно до ТТН №41935693, 41935610 та видаткової накладної № РН-0000229,

26.11.2017р. було здійснено поставку на суму 78453грн., відповідно до ТТН №42040493 та видаткової накладної №РН-0000230,

27.11.2017р. було здійснено поставку на суму 32497,30 грн., відповідно до ТТН №42072454 та видаткової накладної № РН-0000232,

28.11.2017р. було здійснено поставку на суму 32485,40 грн., відповідно до ТТН №42110213 та видаткової накладної № РН-0000234,

29.11.2017р. було здійснено поставку на суму 193122,60 грн., відповідно до ТТН №42142554, 42154949 та видаткової накладної № РН-0000236.

Як зазначає позивач, Товариством з обмеженою відповідальністю „БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ „ДОРЛІДЕР” було здійснено часткову сплату вартості поставленого товару за Договором поставки №20/04 від 20 квітня 2017 року у розмірі 900000 грн., та з урахуванням наявної переплати, яка існувала станом на 30.10.2017р., за відповідачем рахується борг у розмірі 819947,65 грн., який станом на момент розгляду справи є несплаченим з боку відповідача.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ГЕРМЕС ЛТД.” обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ „ДОРЛІДЕР” прийнятих на себе зобов’язань за умовами укладеного Договору поставки №20/04 від 20 квітня 2017 року, та направлено на стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 819947,65 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши у судових засіданнях пояснення представників позивача та відповідача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій – це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, правовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю „ГЕРМЕС ЛТД.” та Товариством з обмеженою відповідальністю „БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ „ДОРЛІДЕР” виникли на підставі укладеного між ними 20 квітня 2017 року Договору поставки №20/04.

Стаття 712 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.656 Цивільного кодексу України, предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

За положеннями ст.662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст.663 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.664 Цивільного кодексу України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю „БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ „ДОРЛІДЕР” прийнятих на себе зобов’язань за умовами Договору поставки №20/04 від 20.04.2017р. щодо своєчасної оплати вартості отриманого відповідачем товару, що підтверджується наявними в матеріалах доказами, а саме: укладеним між сторонами Договором та видатковими накладними, які підписані та скріплені печатками сторін, у зв’язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача 819947,65 грн. грн. - є обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню судом.

Суд не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву від 19.01.2018р., оскільки отримання товару Товариством з обмеженою відповідальністю „БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ „ДОРЛІДЕР” за умовами укладеного Договору між сторонами, підтверджується видатковими накладними, з підписом та печаткою відповідача, копії усіх видаткових накладних було надано суду з боку позивача, у якості доказів, та залучено до матеріалів справи під час розгляду даної справи у суді.

Згідно зі ст.73 Господарського процесуального Кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „ФІТО УКРАЇНА” про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „САГІТТА-Т” суми боргу у розмірі 9584 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 12299,21 грн. покладаються на відповідача, у зв’язку з задоволенням позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „ГЕРМЕС ЛТД.” до Товариства з обмеженою відповідальністю „БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ „ДОРЛІДЕР” про стягнення 819947,65 грн. – задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ „ДОРЛІДЕР” (65025, Одеська обл., Комінтернівський район, 21-й км Старокиївського шляху, 30 „А”; код 37468590) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ГЕРМЕС ЛТД.” (65045, м. Одеса, вул. Жуковського, 43; код 39987038) заборгованість у розмірі 819947 (вісімсот дев’ятнадцять тисяч дев’ятсот сорок сім) грн. 65 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 12299 (дванадцять тисяч двісті дев’яносто дев’ять) грн. 21 коп.

Повне рішення складено 21 лютого 2018 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д'яченко