Ухвала суду № 72331738, 14.02.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

14.02.2018

Справа № 910/21336/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Головатюка Л.Д., за участі секретаря судового засідання Рєпкіної Ю.Є., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

За позовом публічного акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ"(85003, Донецька обл., м. Добропілля, вул. Київська, буд. 1, код ЄДРПОУ 00176472)

до публічного акціонерного товариства "Українська Залізниця"(03680, м.Київ, вул. Тверська, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Львівська залізниця"(79000, м. Львів, вул. Гоголя, буд.1, код ЄДРПОУ 40081195)

про стягнення 28544,60 грн.

Представники сторін не викликалися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення вартості нестачі вантажу в сумі 28544,60 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідно до комерційного акту №482004/272 при контрольному переважуванні вагону №58331794 на справних 150-тонних тензометричних вагонних вагах виявилось брутто - 82350 кг. тара - 22200 кг, нетто - 60150 кг, що менше вантажного документу на 8850 кг. Поверхня вантажу нижче рівня бортів на 10 см, вся нерівномірна, маркування не проглядається, по всій поверхні потоптано. Безліч виїмок на довжину та ширину вагону, глибиною 40 - 60 см. Вагон в технічному відношенні справний. Двері, люки зачинені, течі вантажу немає. На станції призначення в розділі Є зроблений запис про те, що при переважуванні вагону різниці проти цього акту не виявлено. До номеру акту доданий індекс /288 та відповідно до комерційного акту №482004/273 при контрольному переважуванні вагону №53651519 на справних 150-тонних тензометричних вагонних вагах виявилось брутто - 82500 кг, тара - 19750 кг, нетто - 62750 кг, що менше вантажного документу на 6250 кг. Над 4, 5, 6, 7 люками є поглиблення розмірами 500x280x60-80 см. В місці поглиблення маркування відсутнє. Вагон в технічному відношенні справний. Двері, люки зачинені, течі вантажу немає. На станції призначення в розділі Є зроблений запис про те, що при переважуванні вагону різниці проти цього акту не виявлено. До номеру акту доданий індекс /289. Наведене, на думку позивача, є підставою для відповідальності відповідача на підставі ст.ст. 113, 114, 133 Статут Залізниць України та ст.ст. 12, 23 Закону України "Про залізничний транспорт".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2017 порушено провадження у справі №910/21336/17 та призначено до розгляду на 20.12.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2017 справу № 910/21336/17 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі.

Підготовче засідання у справі №910/21336/17 призначено на 18.01.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2018 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про направлення справи за підсудністю та відкладено підготовче засідання на 14.02.2018

08.02.2018 через відділ діловодства суду надійшло клопотання відповідача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Розглянувши клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні зазначеного клопотання, виходячи з наступного.

За приписами ч. 6 ст. 11 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, учасникам судового процесу на підставі рішення суду забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому законом. Обов’язок забезпечити проведення відеоконференції покладається на суд, який отримав судове рішення про проведення відеоконференції, незалежно від спеціалізації та інстанції суду, який прийняв таке рішення.

Відповідно до ст. 197 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою.

Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.

Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду, визначеному судом.

Свідок, перекладач, спеціаліст, експерт можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції виключно у приміщенні суду.

У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов'язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за п'ять днів до відповідного судового засідання.

Копія ухвали про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду негайно надсилається до суду, який зобов'язаний організувати її виконання, та особі, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Суд, який забезпечує проведення відеоконференції, перевіряє явку і встановлює особи тих, хто з'явився, а також перевіряє повноваження представників.

Використовувані судом і учасниками судового процесу технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення та звуку, а також інформаційну безпеку. Учасникам судового процесу має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового засідання, ставити запитання і отримувати відповіді, здійснювати інші процесуальні права та обов'язки.

Відеоконференція, у якій беруть участь учасники справи, фіксується судом, який розглядає справу, за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису. Відео- та звукозапис відеоконференції зберігається в матеріалах справи.

З огляду на зазначені положення чинного законодавства, необхідність проведення судового засідання у режимі відеоконференції визначається судом, що розглядає господарську справу.

При цьому, виключний перелік випадків, у яких суд може постановити ухвалу про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, законом не визначений, в зв’язку з чим необхідність проведення судового засідання в режимі відеоконференції визначається у кожному окремому випадку, з урахуванням обставин справи, її складності та потреби у наданні пояснень залучених спеціалістів чи інших учасників процесу, які за станом здоров'я чи з інших незалежних від цих осіб причин не можуть бути присутніми у засіданні суду, а їх участь є обов'язковою.

Призначення судового засідання у режимі відеоконференції має здійснюватись у виключних випадках, коли за об'єктивних причин учасник судового процесу позбавлений можливості приймати участь у засіданні, а його участь є необхідною для встановлення всіх обставин справи.

В той же час, відповідачем не наведено обставин, які унеможливлюють прибуття представників відповідача в судові засідання в приміщення Господарського суду міста Києва.

В свою чергу, в разі неможливості з'явитись в судове засідання або подати документи через відділ діловодства суду, відповідач не позбавлений права завчасно, до відповідного судового засідання, направити засобами поштового зв'язку документи на виконання вимог ухвали суду та письмові пояснення, в яких викласти свою правову позицію по суті спору.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку щодо відсутності достатніх підстав для проведення судового засідання в режимі відеоконференції, в зв’язку з чим клопотання відповідача не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 1-3, 27, 73, 197, 207 Господарського процесуального кодексу України, суд-

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні клопотання відповідача відмовити.

2. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Головатюк Л.Д.