Рішення № 7233005, 18.12.2009, Енергодарський міський суд Запорізької області

Справа № 2-831

2009р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2009 року Енергодарський міський суд

Запорізької області

у складі головуючого-судді: Пахоменка О.Г.,

при секретарі Черкашиній О.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Енергодар цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” м. Дніпропетровськ до ОСОБА_1, ОСОБА_2, про стягнення заборгованості, звернення стягнення та розірвання кредитного договору , за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” м. Дніпропетровськ, про визнання договору іпотеки квартири недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач за первісним позовом - Публічне акціонерне товариство комерційний банк „ПриватБанк” м. Дніпропетровськ (надалі - „ПриватБанк”) звернувся до суду з вищезазначеним позовом, і після неодноразового його уточнення, остаточно просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № ZPA0GA0000000479 від 13.12.2007р., укладеним між „ПриватБанком” та ОСОБА_1, в сумі 170479,83 грн. Також просив розірвати зазначений кредитний договір та в рахунок погашення заборгованості за вказаним вище кредитним договором в розмірі 170479,83 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки однокімнатну квартиру, загальною площею 28,70 кв.м., житловою площею 16,20 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, та належить на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_2, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки на користь „ПриватБанка” шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, з дотриманням вимог Закону України „Про іпотеку”, а кошти отримані від реалізації предмета іпотеки просив спрямувати на розрахунковий рахунок „Приватбанку”. Також „Приватбанк” просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь суму сплаченого судового збору в розмірі 1700 грн. та суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн. (а.с.4, 29, 81).

В свою чергу, відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічним позовом до „ПриватБанку”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1, про визнання договору іпотеки щодо вищезазначеної квартири, укладеного між „Приватбанком” та нею ОСОБА_2, недійсним.

У обґрунтування своїх позовних вимог по первісному позову позивач - „Приватбанк” зазначив, що 13.12.2007 року між ним та ОСОБА_1 (далі Позичальник/Відповідач-1) укладений кредитний договір № ZPA0GA0000000479 (далі Кредитний договір), відповідно до якого Відповідач-1 отримав кредит у вигляді непоновлюваної кредитної лінії в розмірі 19 375,00 доларів США, з яких: 17 500,00 дол. США на споживчі цілі, 1875,00 дол. США на сплату страхових платежів зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,92 % на місяць на суму залишку заборгованості за Кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту 0,20 % від суми виданого кредиту щомісяця в Період сплати з кінцевим терміном повернення кредиту 13.12.2017 року. Період сплати з “20” по “25” число кожного місяця.

Відповідно до п. 7.1 Кредитного договору Позичальник/Відповідач-1 взяв на себе зобов'язання щомісяця в Період сплати сплачувати Банку кошти (щомісячний платіж) у сумі 277,98 дол. США для погашення заборгованості за Кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди.

Згідно з п. 7.4 Кредитного договору Позичальник при порушенні зобов'язань із погашення Кредиту зобовязаний сплатити Банку пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожний день прострочки.

В порушення зазначених норм закону та умов Кредитного договору Позичальник/Відповідач-1 зобовязання за вказаним договором належним чином не виконує та постійно порушує строки виконання зобов'язання щодо сплати щомісячного платежу, що підтверджується довідкою-розрахунком заборгованості Позичальника. Останнє погашення кредиту відбулося у червні 2008 року, тобто Позичальник вийшов на прострочку у липні 2008 року і до сьогодні жодних виплат за кредит не здійснює.

У звязку з зазначеними порушеннями зобовязань за Кредитним договором Відповідач-1 станом на 20.03.2009р. мав заборгованість перед „Приватбанком” у розмірі 149230,00 грн. (сто сорок девять тисяч двісті тридцять гривень 00 коп.), що дорівнює 19380,52 дол. США за курсом 7,70 грн. = 1 $ відповідно до службового розпорядження НБУ № 417/105 від 19.03.2009 р., яка складалася з наступного:

заборгованості за кредитом - 17 135,14 [Долар США] = 131 940,57 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом - 1 513,84 [Долар США] = 11 656,57 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом - 315,00 [Долар США] = 2425,50 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором - 416,54 [Долар США] = 3 207,36 грн.

11.09.2009р. „ПриватБанк” надіслав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, посилаючись на те , що чинним законодавством України, передбачено, а саме: ст. 49 Закону України „Про банки і банківську діяльність”, ч. 3 ст. 346 Господарського кодексу України, що банк зобов'язаний при наданні кредитів додержуватись основних принципів кредитування (наприклад, платність) та надання безпроцентних кредитів забороняється.

Відповідно до ст. ст. 527, 536, 1048, 1049, 1054 ЦК України боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто. За користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобовязаний повернути кредит та сплатити проценти.

В звязку з цим позивач вважав, що заборгованість за Кредитним договором зростає з кожним днем і йде нарахування відсотків за користування кредитом, комісії, пені і станом на 25.08.2009р. заборгованість відповідача перед „ПриватБанком” складає вже 21350,01 доларів США, що дорівнює 170 479,83 грн. за офіційним курсом НБУ відповідно до службового розпорядження НБУ № 417/337 від 03.09.2009 р. (100 дол. США = 798,50 грн.), яка складається з наступного:

- заборгованості за кредитом - 17 135,14 [Долар США] = 136 824,09 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом - 2 504,14 [Долар США] = 19 995,56 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом - 490,00 [Долар США] = 3 912,65 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором 1220,73 [Долар США] = 9 747,53 грн. (а.с.81).

Крім того, „ПриватБанк” зазначив, що в забезпечення виконання зобовязань за Кредитним договором „ПриватБанк” і ОСОБА_2 (далі Відповідач-2) 13.12.2007 року уклали договір іпотеки квартири № ZPA0GA0000000479 (далі договір іпотеки). Згідно з договором іпотеки Відповідач-2 надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: однокімнатну квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить Відповідачу-2 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобовязання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Статтею 572 ЦК України, ст. 1 Закону України „Про заставу” передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Крім цього, „ПриватБанк” просив розірвати Кредитний договір в судовому порядку, посилаючись на ст. ст. 526, 527, 530, 610-612, 629 ЦК України зазначив, що зобовязання має виконуватися належними чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто. Договір є обовязковим для виконання сторонами.

Також зазначив, що згідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України у разі істотного порушення договору, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін. Існуюча заборгованість Відповідача-1 за Кредитним договором перед ПриватБанком є істотною і це є істотним порушенням умов Кредитного договору.

Відповідно до п. 2.3.3 Кредитного договору, Банк має право при порушенні Позичальником зобовязань, передбачених умовами Кредитного договору, розірвати договір в судовому порядку.

Щодо вимог відповідача ОСОБА_2 за її зустрічним позовом про визнання договору іпотеки квартири недійсним , „Приватбанк” вважав цей позов необґрунтованим і таким, який не підлягає задоволенню, посилаючись на свої обґрунтування, які зазначив в своїх письмових запереченнях (а.с.135).

У обґрунтування своїх вимог за зустрічним позовом ОСОБА_2 зазначила, що відносно невиконання ОСОБА_1 своїх обовязків за умовами Кредитного договору, що вона мала прострочку погашення кредиту з липня 2008 року та не здійснювала жодної проплати за кредит, в звязку з чим має заборгованість у сумі 149230 грн., їй стало відомо тільки з моменту отримання копії позовної заяви „ПриватБанку”, а саме з березня 2009 року. ОСОБА_2 пояснила, що після ознайомлення з матеріалами позову їй стало відомо, що її ввели в оману відносно наслідків тих дій, у яких вона прийняла участь. А саме, на початку грудня 2007 року до неї прийшла сусідка з еквартири № 53 ОСОБА_4 з незнайомою їй жінкою, як пізніше стало відомо, це була відповідач ОСОБА_1 Остання запропонувала їй ОСОБА_2 дати згоду бути її поручителем по кредитному договору з банком на отримання кредиту. При цьому ОСОБА_1 впевнила її, що отриманий кредит вона сплатить за 6 місяців, оскільки вона працює та працює її чоловік за кордоном. Також вона розповіла, що гарантом її платоспроможності є наявні в неї 3-кімнатна квартира та два автомобіля.

13.12.2007р. вона ОСОБА_2 разом з ОСОБА_1 відвідали нотаріальну контору, де був складений Кредитний договір та договір іпотеки квартири, і вона підписала їх без пояснень та ознайомлення з умовами договорів. У юридичному плані вона не освічена, тому не розуміла про наслідки того, що відбулося. Крім того, їй ніхто не розяснював норми законодавства відносно цих подій, а також наслідки не виконання умов складених договорів з боку ОСОБА_1 Вона вважає, що відповідач ОСОБА_1 навмисно ввела її в оману відносно договору іпотеки та замовчувала про правові наслідки невиконання нею взятих на себе зобовязань по Кредитному договору, які навмисно не мала наміру виконувати. Погодилася з тим, що „ПриватБанк” попереджував її 26 та 29.09.2008р. про невиконання ОСОБА_1 зобовязань по зазначеному Кредитному договору, а також, що від останньої вона отримала грошові кошти за її послуги у якості поручителя за вказаним договором іпотеки в розмірі 1700 грн.

В судовому засіданні представники позивача за первісним позовом за довіреностями Якушев С.О. та Яшников Р.Ю. уточненні позовні вимоги „ПриватБанку” підтримали та просили задовольнити, у задоволенні вимог по зустрічному позову ОСОБА_2 просили відмовити.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 уточненні позовні вимоги „ПриватБанку” визнала частково - в частині стягнення з неї вищезазначеної заборгованості за кредитним договором та вимогами щодо його розрівняння, не згодна з позовом в частині звернення стягнення на квартиру, яка належна відповідачу ОСОБА_2 Також не заперечувала щодо вимог ОСОБА_2 по зустрічному позову про визнання укладеного договору іпотеки квартири недійсним.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 та її представник за угодою ОСОБА_3 уточненні позовні вимоги „ПриватБанку” не визнали та просили в їх задоволенні відмовити. Підтримали вимоги по їх зустрічному позову, який просили задовольнити.

Вислухавши пояснення сторін та їх представників, допитав свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9, дослідував матеріали справи суд вважає, що позов „ПриватБанку” обґрунтований і повинен бути задоволений, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 необхідно відмовити з наступних підстав.

13.12.2007р. між „ПриватБанком” та ОСОБА_1 (далі Позичальник/Відповідач-1) укладений кредитний договір № ZPA0GA0000000479 (далі Кредитний договір), відповідно до якого Відповідач-1 отримав кредит у вигляді непоновлюваної кредитної лінії в розмірі 19 375,00 доларів США, з яких: 17 500,00 дол. США на споживчі цілі, 1875,00 дол. США на сплату страхових платежів зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,92 % на місяць на суму залишку заборгованості за Кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту 0,20 % від суми виданого кредиту щомісяця в Період сплати з кінцевим терміном повернення кредиту 13.12.2017 року. Період сплати з “20” по “25” число кожного місяця (а.с.13-15).

Відповідно до п. 7.1 Кредитного договору Позичальник/Відповідач-1 взяв на себе зобов'язання щомісяця в Період сплати сплачувати Банку кошти (щомісячний платіж) у сумі 277,98 дол. США для погашення заборгованості за Кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди.

Згідно з п. 7.4 Кредитного договору Позичальник при порушенні зобов'язань із погашення Кредиту зобовязаний сплатити Банку пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожний день прострочки.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

В порушення зазначених норм закону та умов Кредитного договору Позичальник/Відповідач-1 зобовязання за вказаним договором належним чином не виконував та порушував строки виконання зобов'язання щодо сплати щомісячного платежу, що підтверджується довідкою-розрахунком заборгованості Позичальника (а.с.84-87). Останнє погашення кредиту відбулося у червні 2008 р., тобто Позичальник вийшов на прострочку у липні 2008 р. і до сьогодні жодних виплат за кредит не здійснює.

Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення Відповідачем зобовязання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

У звязку з зазначеними порушеннями зобовязань за Кредитним договором Відповідач-1 станом на 20.03.2009 р. має заборгованість перед ПриватБанком у розмірі 21350,01 доларів США, що дорівнює 170 479,83 грн. за офіційним курсом НБУ відповідно до службового розпорядження НБУ № 417/337 від 03.09.2009 р. (100 дол. США = 798,50 грн.), яка складається з наступного:

- заборгованості за кредитом - 17 135,14 [Долар США] = 136 824,09 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом - 2 504,14 [Долар США] = 19 995,56 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом - 490,00 [Долар США] = 3 912,65 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором 1220,73 [Долар США] = 9 747,53 грн.

В забезпечення виконання зобовязань за Кредитним договором „ПриватБанк” і ОСОБА_2 (далі Відповідач-2) 13.12.2007р. уклали договір іпотеки квартири № ZPA0GA0000000479 (далі договір іпотеки). Згідно з договором іпотеки Відповідач-2 надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: однокімнатну квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить Відповідачу-2 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу (а.с.9-12, 45, 49, 54).

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобовязання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Статтею 572 ЦК України, ст. 1 Закону України „Про заставу” передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Крім цього, статтями 526, 527, 530, 629 ЦК України передбачено, що зобовязання має виконуватися належними чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто. Договір є обовязковим для виконання сторонами.

Статтями 610, 612 ЦК України визначено, що є порушенням зобов'язання це його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України у разі істотного порушення договору, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін. Існуюча заборгованість Відповідача-1 за Кредитним договором перед ПриватБанком є істотною і це є істотним порушенням умов Кредитного договору.

Відповідно до п. 2.3.3 Кредитного договору, Банк має право при порушенні Позичальником зобовязань, передбачених умовами Кредитного договору, розірвати договір в судовому порядку.

Щодо вимог по зустрічній позовній заяві ОСОБА_2, суд виходив з наступного.

В забезпечення виконання зобовязань за Кредитним договором „ПриватБанк” і ОСОБА_2 (далі Відповідач-2) 13.12.2007р. уклали договір іпотеки квартири № ZPA0GA0000000479 (далі договір іпотеки). Згідно з договором іпотеки Відповідач-2 надав в іпотеку нерухоме майно, а саме вищезазначену однокімнатну квартиру, яка належить Відповідачу-2 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу.

Пунктом 12.9 іпотечного договору від 13.12.2007р. зазначено, що Іпотекодавець засвідчив, що на момент укладення цього договору даний договір підписаний ним добровільно не під впливом тяжких обставин, загрози, примусу, насильства (морального або фізичного) (а.с.9).

Вказані в зустрічній позовній заяві обставини свідчать лише про ті факти та відносини, які склалися між ОСОБА_1/Позичальником і ОСОБА_2./Іпотекодавцем і зовсім не стосуються сторін за договором іпотеки між „ПриватБанком”/іпотекодержателем та ОСОБА_2./Іпотекодавцем.

Позивачем не надано доказів наявності омани з боку „ПриватБанку” та ОСОБА_1 під час укладання договору іпотеки.

Свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які викликані до суду за заявою ОСОБА_2, не могли і не можуть надати суду достовірні, обєктивні свідчення через те, що всі вони є родичами ОСОБА_2 і не були присутні під час укладення договору іпотеки, а також суд вважає їх є зацікавленими особами.

Посилання ОСОБА_2 на нібито неосвіченість в юридичних питаннях, не може бути підставою для визнання договору іпотеки недійсним, бо по-перше, при підписання будь-якого правочинну або документу, Закон не вимагає, щоб людина мала вищу юридичну освіту, до того ж при поясненнях ОСОБА_2 чітко дає собі і суду своє розуміння поняттю „майновий поручитель”, яке повністю відповідає визначенню наведеному у Законі (Цивільному кодексі України). По-друге, наявні в матеріалах справи письмові докази свідчать про те, що укладення договору іпотеки не було для ОСОБА_2 чимось спонтанним та необдуманим, бо наприклад, Витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданий БТІ 21.11.2007р., а договір іпотеки укладений через 3 тижня 13.12.2007 р., і цього часу було достатньо для ОСОБА_2 аби порадитися з фахівцями, або з родичами. По-третє, укладаючи договір іпотеки ОСОБА_2 мала достатньо меркантильні наміри, а саме: отримання винагороди з боку ОСОБА_1 в розмірі 1700 грн., і ніхто не розраховував на несприятливі наслідки у випадку невиконання вимог Кредитного договору.

Договір іпотеки складений у відповідності до вимог чинного законодавства України, і в звязку з тим, що ОСОБА_2 недоведені обставини щодо навмисного введення її в оману з боку „ПриватБанку”, то її зустрічна позовна заява не підлягає задоволенню.

Можливість повернення кредиту банку за допомогою іпотеки передбачена нормами ЦК України та Закону України «Про іпотеку».

Так, відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека вид забезпечення виконання зобовязання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобовязання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленому цим законом.

Цей порядок полягає в наступному: в разі невиконання боржником своїх зобовязань за кредитним договором (повернення кредиту та сплати відсотків за користування цим кредитом), „ПриватБанк” має право звернути стягнення на предмет іпотеки, що забезпечує це кредитне зобовязання (ст. 33 Закону «Про іпотеку»). Звернення стягнення провадиться як в позасудовому порядку (статті 36-38 Закону «Про іпотеку), так і на підставі рішення суду (ст. 39 Закону «Про іпотеку»).

„ПриватБанк” є стороною договору іпотеки і зацікавлений в тому, щоб зобовязання за Кредитним договором виконувалися належним чином, а також в тому, щоб кредит був забезпечений ліквідним майном.

Статтями 509, 526, 527, 629 ЦК України передбачено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (виконати роботу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто. Кожна із сторін у зобовязанні має право вимагати доказів того, що виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою. Договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно до ст. ст. 546, 548, ч. 2 ст. 589 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, заставою. Виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобовязання та ін.

Згідно до ст. 1 Закону України „Про заставу”, ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Відповідно до ст. 3, 33 Закону України „Про іпотеку”, ст. ст. 574, 589 ЦК України іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Керуючись ст.ст. 11, 212, 509, 526, 527, 530, 572, 574, 575, 583, 589 592, 610, 611, 612, 624, 651, 1048, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 12, 33, 39, 40 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 1, 19 Закону України “Про заставу”, ст. 49 Закону України „Про банки і банківську діяльність”, ч. 3 ст. 346 Господарського кодексу України, ст.ст. 10, 57-60, 88, 169, 212, 214, 223, 294 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” м. Дніпропетровськ задовольнити .

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” м. Дніпропетровськ (р/р 29092829003111 ПриватБанку, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № ZPA0GA0000000479 від 13.12.2007р. в сумі 170479,83 грн.

Розірвати кредитний договір № ZPA0GA0000000479 від 13.12.2007р., укладений між Закритим акціонерним товариством комерційний банк „ПриватБанк” м. Дніпропетровськ та ОСОБА_1.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ZPA0GA0000000479 від 13.12.2007р. в розмірі 170479,83 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки однокімнатну квартиру, загальною площею 28,70 кв.м., житловою площею 16,20 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, та належить на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Кошкіною В.В., приватним нотаріусом Енергодарського міського нотаріального округу Запорізької області 16.04.2007р. за реєстровим № 1412, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” м. Дніпропетровськ шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження з дотриманням вимог Закону України „Про іпотеку”, кошти отримані від реалізації предмета іпотеки спрямувати на р/р 29092829003111 ПриватБанку, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570. Початкова ціна предмета іпотеки становить 126250 грн. для його подальшої реалізації.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” м. Дніпропетровськ (р/р 29092829003111 ПриватБанку, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) суму сплаченого судового збору в розмірі 1700 грн. та суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня його проголошення. Сторони можуть отримати рішення суду в повному обсязі з 25.12.2009р. з 15-00 годин. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги.

Суддя:_____