Постанова № 72329355, 21.02.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 лютого 2018 р. № 820/468/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (далі - відповідач, Чугуївське ОУПФУ Харківської області), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Чугуївського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо призначення ОСОБА_1 пенсії державного службовця з 26.09.2017 р. із розрахунку 60% заробітної плати з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, та зобов'язати Чугуївське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Харківської області прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії державного службовця, з 26.09.2017 р. , із розрахунку 60% заробітної плати на підставі довідок про складові заробітної плати від 25.09.2017 р. № 4227/К/20-23-05-49, та від 25.09.2017 р. № 4228/К/20-23-05-49, які видано Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС України у Харківській області, з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії та раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з червня 2014 р. знаходиться на обліку в Чугуївському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Харківської області і отримує пенсію за віком на загальних підставах згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

26.09.2017 року позивач звернулась до відповідача по справі з заявою про призначення пенсії державного службовця.

Рішенням Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про відмову в перерахунку пенсії через перехід з виду на вид від 13.12.2017 р. № 13162-02/23, яке отримано 10.01.2018 р., позивачу відмовлено у задоволенні заяви, посилаючись на вимоги п.10 та п.12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VІІІ у зв'язку з тим, що згідно трудової книжки та довідки Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області ОСОБА_1 було присвоєне спеціальне звання вперше з 01.01.2014 року наказом Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківської області, а відтак у неї відсутній 20-річний стаж державної служби, а також станом на 01.05.2016 ОСОБА_1 не займала посаду державного службовця.

Зазначену відмову відповідача вважає необґрунтованою та безпідставною, оскільки її 20-річний стаж державного службовця підтверджується копією трудової книжки.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження разом з інформацією про процесуальні права та обов'язки була надіслана відповідачу та отримано 06.02.2018 року.

Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що Законом України "Про державну службу", який набув чинності з 1 травня 2016 року, збережено право на призначення пенсії відповідно до попереднього законодавства про держслужбу для осіб, які на день набрання чинності прийнятим Законом: мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби; займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. З метою реалізації даної норми Закону Урядом 14.09.2016 року прийнято постанову № 622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб", якою затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб - державним службовцям, що мають відповідний стаж державної служби, і яка набрала чинності 23.09.2016 року - з дня її опублікування.

Відповідно до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно п.10, п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII "Про державну службу" на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-ХП "Про державну службу" мають право особи, які станом на 1 травня 2016 року, мають на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України:

- не менш як 20 років стажу;

- не менш як 10 років стажу та займають посади державної служби.

Як вказує відповідач, право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону за наявності страхового стажу у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років, з урахуванням вищезазначеного стажу державної служби, якщо до набрання чинності новим Законом України "Про державну службу" не призначалася пенсія відповідно до Закону, мають:

- чоловіки, які досягли віку 62 роки. До досягнення зазначеного віку право на призначення пенсії мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними 61 року - які народилися по 31 грудня 1954 р., 61 року 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 р. по 31 грудня 1955 р.;

- жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"

Згідно трудової книжки та довідки Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Харківській області ОСОБА_1 було присвоєне спеціальне звання вперше з 01.01.2014 року наказом Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Відповідач дійшов висновку, що оскільки періоди роботи посадових осіб в органах державної податкової служби на посадах, в період перебування на яких були присвоєні персональні спеціальні звання - не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, то стаж ОСОБА_1 становив на 01.05.2016 року 18 років 9 місяців 9 днів, що менше необхідного - 20 років, а також станом на 01.05.2016 ОСОБА_1 не займала посаду державного службовця, що передбачено п.10, п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII "Про державну службу".

Отже, заявлений позов вважає необґрунтованим та безпідставним, а відтак в його задоволенні належить відмовити.

До суду надійшли відповідь на відзив від позивача, в якій вона підтримала свою правову позицію.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

Так, з огляду на те, що згідно положень ст. ст. 12, 257 КАС України передбачено, що даний спір віднесено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.

Відповідно до ч. 5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи положення ч. 11 ст. 126 КАС, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером за віком (а.с.10).

З копії трудової книжки позивача вбачається, що 23.03.1995 року позивач прийнята на посаду старшого державного податкового інспектора відділу обліку, звітності та комп'ютеризації в порядку переводу з Чугуївського молокозаводу (наказ від 23.03.1995 року).

23.03.1995 року позивачем прийнято присягу державного службовця.

20.12.1995 року позивачу присвоєно персональне звання державного службовця 14 (чотирнадцятого) рангу.

04.01.2000 року позивачу присвоєно звання податкового службовця 13 (тринадцятого) рангу.

01.03.2002 року позивачу присвоєно звання податкового службовця 12 (дванадцятого) рангу.

01.03.2004 року позивачу присвоєно 11 (одинадцятий) ранг державного службовця.

01.01.2014 року позивачу присвоєно спеціальне звання інспектора податкової та митної справи ІІ (другого) рангу, що підтверджується також витягом з наказу від 31.12.2013 №53-о (а.с.15).

31.03.2015 року позивача звільнено з займаної посади за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію за віком, ст. 38 КЗпП України.

Також з копії трудової вбачається, що позивач переводився з одних посад на інші зв'язку з неодноразовою реорганізацією податкового органу. При цьому державна служба не припинялась з 23.03.1995 року до моменту звільнення (а.с. 11-14).

До матеріалів справи позивачем надано копію довідки від 25.09.2017 року №4228/100/20-2305-49 у якій зазначено складові заробітної плати, а саме один з них: - надбавка за вислугу років (50%) (за стаж державної служби 20 років) (а.с.17).

Також позивачем надано копію довідки про складову заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 25.09.2017 №4227/К/20-23-05-49 (а.с.18-19).

Рішенням Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про відмову в перерахунку пенсії через перехід з виду на вид від 13.12.2017 року № 13162-02/23 позивачу було відмовлено в задоволенні заяви про перехід на пенсію державного службовця у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи на державній службі, передбаченого Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (а.с. 26-27).

Вирішуючи питання обґрунтованості заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Законом, який визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях є Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі Закон - № 889-VIII), що набрав чинності в редакції від 01 травня 2016 року.

Як вбачається з копії трудової книжки ОСОБА_1, вона проходила державну службу в податкових органах до 31.03.2015 року, тобто до набрання законної сили Законом № 889-VIII.

Відповідно до частини 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Законом що регулював суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу. Визначав загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті був Закон України «Про державну службу» 16 грудня 1993 року № 3723-XII (далі Закон № 3723-XII).

Відповідно до ст. 17 Закону N 3723-XII зазначено, що громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу такого змісту:

"Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні

інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки".

Державний службовець підписує текст Присяги, який зберігається за місцем роботи. Про прийняття Присяги робиться запис у трудовій книжці. Зазначений запис у трудовій книжці позивача міститься, що підтверджує зарахування на державну службу (а.с. 12).

Статтею 30 Закону N 3723-XII визначено, що крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі: 1) порушення умов реалізації права на державну службу (стаття 4 цього Закону); 2) недотримання пов'язаних із проходженням державної служби вимог, передбачених статтями 16 і 16-1 цього Закону; 3) досягнення державним службовцем граничного віку проходження державної служби (стаття 23 цього Закону); 4) відставки державних службовців, які займають посади першої або другої категорії (стаття 31 цього Закону); 5) виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню державного службовця на державній службі (стаття 12 цього Закону); 6) відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону; 7) притягнення державного службовця до кримінальної або адміністративної відповідальності за корупційні правопорушення, пов'язані з порушенням обмежень, передбачених Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції". Відповідних записів у трудовій книжці позивача не міститься.

Стаж державної служби до набрання чинності Законом № 889-VIII обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року N 283 (далі - Порядок), та додатка до нього.

Відповідно до пункту 1 зазначено, що цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.

Відповідно до пункту 2 зазначеного порядку встановлено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України "Про державну службу", а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців; на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів;

Пунктом 4 зазначеного Порядку встановлено, що документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.

Статтею 37 Закону 3723-XII передбачено, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Дослідивши витяг з наказу Чугуївської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області судом не встановлено припинення державної служби позивачем з 01.01.2014 року, а лише присвоєння спеціального звання, що не припиняє державну службу відповідно до ст. 30 Закону N 3723-XII.

Посилання представника відповідача на положення п.10, п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII "Про державну службу" на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-ХП "Про державну службу" мають право особи, які станом на 1 травня 2016 року, мають на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України є безпідставними оскільки набрали законної сили з 01.05.2016 року, тобто вже після звільнення позивача у зв'язку з виходом на пенсію.

Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

"На підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень, крім того, що має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України, зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх. Під встановленими законом повноваженнями прийнято розуміти як ті, на наявність яких прямо вказує закон - так звані "прямі повноваження", так і повноваження, які прямо законом не передбачені, але безпосередньо випливають із положень закону і є необхідними для реалізації суб'єктом владних повноважень своїх функцій (завдань) так звані "похідні повноваження".

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст.); жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 90); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 90).

З огляду на вищевикладене суд зазначає, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним рішення.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність Чугуївського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо призначення ОСОБА_1 пенсії державного службовця з 26.09.2017 р. із розрахунку 60% заробітної плати з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Зобов'язати Чугуївське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Харківської області прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії державного службовця з 26.09.2017 р., із розрахунку 60% заробітної плати на підставі довідок про складові заробітної плати від 25.09.2017 р. № 4227/К/20-23-05-49, та від 25.09.2017 р. № 4228/К/20-23-05-49, які видано Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС України у Харківській області, з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії та раніше виплачених сум.

Стягнути з Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (63503, Харківська область, м. Чугуїв, вул. Леонова, б. 4-а, секція А, код ЄДРПОУ 40386356) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 21 лютого 2018 року.

Суддя Бадюков Ю.В.