Ухвала суду № 72328481, 16.02.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/1455/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.02.2018 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

у складі головуючого судді Леміш О.М

при секретарі Химинець О.Я

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.ужгород заяву Алієв ОСОБА_1 про забезпечення позову,

в с т а н о в и в :

Алієв ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Свою заяву мотивувавтим, що в позовній заяві він прохає визнати виконавчий напис, вчинений нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2А від 07.04.2015 року №4663 про звернення стягнення на майно та від 11.07.2017 року №13471 про стягнення суми такими, що не підлягають виконанню. В зв'язку з тим, що в судовому порядку оскаржується законність вищевказаного виконавчого напису нотаріуса, ВДВС на даний час здійснюється примусове виконання шляхом звернення стягнення на майно позивача , що в разі задоволення позову може призвести до утруднення виконання рішення суду, просить вжити захід забезпечення позову.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до предявлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч. 1ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобовязання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів .

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Про те, що між сторонами існує спір, свідчить подана позовна заява Алієв ОСОБА_1 , з'ясувавши обсяг позовних, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач, судом встановлено, що існує реальна загроза утруднення виконання можливого рішення суду в разі задоволення позову, тому заява про забезпечення позову підлягає задоволенню у вищезазначений спосіб.

З огляду на викладене, враховуючи , що невжиття заходів забезпечення позову у даній справі може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, суд дійшов висновку, що заяву Алієв ОСОБА_1 про забезпечення позову слід задовольнити.

Керуючись ст. ст.149-153 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Заяву про забезпечення позову задовольнити.

Зупинити стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, виконавчого напису вчиненого нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2А від 07.04.2015 року №4663 та від 11.07.2017 року №13471, якими звернуто стягнення на на нерухоме майно - земельну ділянку площею 0,0988 м. кв. , що розташована на території Оноківської сільської ради , Ужгородського р-ну Закарпатської області .

Заборонити здійснювати будь- які дії відносно виконання виконавчого напису вчиненого нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2А від 07.04.2015 року №4663 та від 11.07.2017 року №13471, якими звернуто стягнення на на нерухоме майно - земельну ділянку площею 0,0988 м. кв. , що розташована на території Оноківської сільської ради , Ужгородського р-ну Закарпатської області .

Копію ухвали для виконання направити до Ужгородського районного відділу ДВС ГТУЮ в Закарпатській області та сторонам для відома.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи. за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим або скасувати заходи забезпечення позову.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом пятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя О.М Леміш