Рішення № 72328233, 19.02.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/279/18Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Клочка К.І., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 Єрінеєвича до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

29 січня 2018 року ОСОБА_1 Єрінеєвич звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якій просить:

- визнати протиправними дії ГУПФУ в Полтавській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії;

- зобов'язати ГУПФУ в Полтавській області здійснити розрахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії на підставі постанови Київського районного суду м. Полтави від 29.09.2017 по справі №552/5634/17;

- зобов'язати ГУПФУ в Полтавській області подати протягом п'ятнадцяти днів, з дня набрання рішення законної сили, звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати він має право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із несвоєчасною виплатою пенсії на підставі рішення суду, оскільки тривале не нарахування пенсії за минулі періоди сталося через вину відповідача, що виразилася, зокрема, у не призначенні пенсії в розмірі 100% грошового забезпечення.

Ухвалою суду від 31.01.2018 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

Позивач в судове засідання 14.02.2018 не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання 14.02.2018 явку свого уповноваженого представника не забезпечив, будучи належно повідомленим про дату, час та місце судового розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.

16.02.2018 від ГУПФУ в Полтавській області до суду надійшов відзив на позов, у якому останнє зазначило, що відповідно до роз'яснень Міністерства праці та соціальної політики (лист від 26.02.2010 №2001/0/14-10/039) нарахування компенсації на суми, що виплачуються за минулий час за рішенням суду, Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати не передбачено. Крім того, в додатку до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2011 №159, наведено приклади, відповідно до яких виплата нарахована в одному місяці, а виплачено в наступному місяці. Виходячи з викладеного, у ГУПФУ в Полтавській області відсутні законні підстави для застосування нарахування компенсації згідно Закону на суми пенсії, виплаченої за рішенням суду.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, суд дійшов наступних висновків.

Постановою Київського районного суду м. Полтави від 29.09.2017 у справі №552/5634/17 (провадження №2-а/552/227/17), залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2017, позов ОСОБА_1 задоволено частково; визнано бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії в розмірі 100% від щомісячного грошового забезпечення (категорія 1) у відповідності до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" протиправною; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з 01.02.2017 року перерахувати розмір раніше призначеної пенсії та виплачувати ОСОБА_1 пенсію в розмірі 100% від щомісячного грошового забезпечення (категорія 1) у відповідності до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", не змінюючи базовий місяць індексації та до змін в законодавстві та провести відповідні виплати з врахуванням раніше виплачених сум з 01.02.2017 року; витрати по сплаті судового збору віднесено за рахунок держави.

15.01.2018 ОСОБА_1 звернувся до ГУПФУ в Полтавській області із заявою щодо проведення розрахунку і виплати компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати частини пенсії згідно судового рішення за період з 01.02.2017 по 30.11.2017, яка виплачена в грудні 2017 року, на підставі статті 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та пункту 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати.

Листом від 16.01.2018 №49/А-03 ГУПФУ в Полтавській області повідомило ОСОБА_1 про те, що нарахування компенсації на суми, що виплачуються за минулий час за рішенням суду не передбачено, тому відсутні підстави для нарахування вказаної компенсації.

Позивач вважає, що зазначена відмова не ґрунтується на вимогах закону, а тому звернувся з відповідним позовом до суду.

Вирішуючи цей спір, суд виходить із такого.

Згідно із частиною 2 статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Відповідно до статей 1, 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 №2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України, підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) нарахування громадянину належних йому доходів (заробітної плати, пенсії, соціальних виплат, стипендії); 2) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); 3) затримка виплати доходів один і більше календарних місяців; 4) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги 5) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).

З метою реалізації Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" Кабінетом Міністрів України 21.02.2001 прийнято постанову №159, якою затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159).

Згідно пунктом 1 Порядку №159 дія цього Порядку поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Пунктом 2 Порядку №159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Відповідно до абзацу 1 пункту 4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Отже позивач має право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушення строків виплати пенсії.

Зазначені висновки відповідають правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду України від 18.11.2014.

Судом встановлено, що на виконання постанови Київського районного суду м. Полтави від 29.09.2017 у справі №552/5634/17 (провадження №2-а/552/227/17) Головним управлінням 04.12.2017 здійснено розрахунок на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №ФП38564 за дорученням №ДФП38564/36 пенсіонеру ОСОБА_1 за період лютий 2017 року - грудень 2017 року, згідно з яким нараховано суму доплат у загальному розмірі 5575,43 грн. При цьому, відповідно до виписки по картковому рахунку пенсіонера ОСОБА_1 вищевказана сума у розмірі 5575,43 грн фактично була виплачена останньому 27.12.2017.

Відповідно до частини 3 статті 52 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.

Оскільки пенсія позивачу виплачена не своєчасно, пенсійний орган повинен був при її виплаті нарахувати компенсацію втрати частини доходів за період із 01.02.2017 по 31.12.2017. Проте таких дій не вчинив, та безпідставно відмовив в задоволені заяви позивача щодо здійснення цих виплат.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про необхідність визнання відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 16 січня 2018 року №49/А-03 у виплаті ОСОБА_1 Єрінеєвичу компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку із порушенням строків виплати пенсії протиправною та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити розрахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 Єрінеєвичу компенсацію за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії на підставі постанови Київського районного суду м. Полтави від 29.09.2017 у справі №552/5634/17 за період з 01.02.2017 по 31.12.2017.

Стосовно вимоги позивача про зобов'язання ГУПФУ в Полтавській області подати протягом п'ятнадцяти днів, з дня набрання рішення законної сили, звіт про виконання судового рішення, суд зазначає про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, за приписами вказаної норми покладення таких зобов'язань на суб'єкта владних повноважень є правом, а не обов'язком суду.

Крім того, суд не вбачає підстав для застосування зазначеної форми контролю за виконанням судового рішення, оскільки не вважає, що відповідачем після набрання рішенням суду законної сили не будуть добровільно вживатися заходи з метою виконання даного судового рішення.

За викладених обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 Єрінеєвича (АДРЕСА_1, 36007, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 16 січня 2018 року №49/А-03 у виплаті ОСОБА_1 Єрінеєвичу компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку із порушенням строків виплати пенсії.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити розрахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 Єрінеєвичу компенсацію за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії на підставі постанови Київського районного суду м. Полтави від 29 вересня 2017 року у справі №552/5634/17 за період з 01 лютого 2017 року по 31 грудня 2017 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03 жовтня 2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Суддя ОСОБА_2