Рішення № 72328085, 15.02.2018, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/44/18

2/302/74/18

Номер рядка звіту 30

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в повному обсязі)

15.02.2018 смт.Міжгір'я

Міжгірський районний суд Закарпатської області в

особі головуючого судді Гайдур А. Ю

з участю секретаря с/з ОСОБА_1,

прокурора Гримут Д.Ю.,

відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в смт. Міжгір'ї справу за позовом керівника Хустської місцевої прокуратури Закарпатської області радника юстиції ОСОБА_3 в інтересах держави в особі сектору охорони здоров’я ОСОБА_4 РДА до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

18.01.2018 р. керівник Хустської місцевої прокуратури Закарпатської області радника юстиції ОСОБА_3 в інтересах держави в особі сектору охорони здоров’я ОСОБА_4 РДА звернувся із позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

19.04.2017 р. біля 19 год. ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння та керуючи автомобілем марки Мерседес-Бенц моделі Спрінтер 315 на чеській реєстрації, на автодорозі Н.Ворота-Буштино у с.Негровець біля будинку № 521, проявивши неуважність як водій до дорожньої обстановки, погодніх умов, не забезпечивши безпеки руху, виїхав на зустрічну смугу руху, де вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_5, внаслідок чого останній отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких 30.04.2017 р. помер в ОСОБА_4 райлікарні.

Вироком Міжгірського районного суду від 30.06.2017 у справі № 302/492/17 ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 286 та ч.1 ст. 135 КК України та призначеному йому покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі на строк на 5 (п’ять) років з позбавлення право керування транспортними засобами на 3 (три) роки, за ч. 1 ст. 135 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік, та на підставі ст.ст. 75, п.п.1,2 ст. 76 КК України ОСОБА_2 звільнено від покарання з випробуванням, якщо він протягом 3 років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

01.08.2017 року вищезазначений вирок суду набрав законної сили.

Потерпілий ОСОБА_5 від вищезазначених кримінальних правопорушень перебував на стаціонарному лікуванні в ОСОБА_4 районній лікарні з 19 по 30 квітня 2017 року. Вартість перебування потерпілого на стаціонарному лікуванні у медичному закладі склала 3250,17 грн.. Тому просить стягнути з ОСОБА_2 витрати понесені на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_5 від вчиненя кримінальних правопорушень в сумі 3250,17 грн..

Прокурор Гримут Д.Ю. при розгляді справи позовні вимоги підтримав повністю, просить такі задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 заявлені позовні вимоги визнав повністю.

Згідно з вимогами ч.ч.3, 4 ст.200 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити рішення у підготовчому засіданні.

Суд, заслухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Згідно вироку Міжгірського районного суду Закарпатської області від 30.06.2017 року ОСОБА_2 визнано винним та засуджено у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ст. 286 ч.2 та ст. 135 ч.1 КК України. Як вбачається з вироку суду, ОСОБА_2 визнав вину у вчиненні ним вищезазначених кримінальних правопорушень.

В зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями ОСОБА_5 в період з 09.04.2017 р. по 30.04.2017 р. перебував на стаціонарному лікуванні в ОСОБА_4 районній лікарні.

Згідно розрахунку сектору охорони здоров'я ОСОБА_4 РДА на лікування ОСОБА_5 було витрачено суму в розмірі 3250,17 грн., що підтверджується розрахунком ОСОБА_4

Відповідача ОСОБА_2 було визнано винним та засуджено по кримінальній справі, витрати, зазначені у позові, відповідачем не відшкодовані, та при винесенні вироку по кримінальній справі з відповідача не стягувалися.

Відповідно до ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину. Якщо лікування проводилось закладом охорони здоров'я, що є у державній власності або власності територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Пунктом 6 Постанови Пленуму Верховного суду України від 07.07.1995 р. за № 11 роз'яснено, що відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину можливе лише тоді, коли є причинний зв'язок між злочинними діями чи бездіяльністю винної особи та перебуванням потерпілого на такому лікування.

З матеріалів справи вбачається, що між злочинними діями відповідача та лікуванням потерпілого ОСОБА_5 є причинний зв'язок, а тому з врахуванням вищенаведеного витрати на стаціонарне лікування потерпілого мають бути відшкодовані відповідачем повністю.

Згідно з п. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно п. 6 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» позивачі звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанція у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 142 ч.1 ЦПК України та ст. 7 ч.3 ЗУ «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки відповідач ОСОБА_2 позов визнав, то є підстави для стягнення з відповідача 50 відсотків судового збору в користь держави, так як позивач при подачі такого бува звільнений.

Керуючись ст. ст. 142, 206, 263-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Визнання позову відповідачем прийняти.

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНПОКПП 27360221073, НОМЕР_1 виданий Міжгірським РС ГУ ДМС України в Закарпатській області, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, 927, Міжгірського району, Закарпатської області) на користь держави в особі сектору охорони здоров’я ОСОБА_4 районної державної адміністрації (ЄДРПОУ 26325426, юридична адреса: смт. Міжгір’я, вул.. Возз’єднання, 4, Закарпатської області) 3250 (три тисячі двісті п’ятдесят) грн. 17 коп. матеріальних збитків – витрат на стаціонарне лікування хворого – потерпілого від злочину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешк. с. Негровець, 420, Міжгірського району, Закарпатської області.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНПОКПП 27360221073, НОМЕР_1 виданий Міжгірським РС ГУ ДМС України в Закарпатській області, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, 927, Міжгірського району, Закарпатської області) в користь держави судові витрати у виді судового збору в сумі 881 (вісімсот вісімдесят одна) грн. 00 коп..

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в апеляційний суд Закарпатської області через райсуд протягом тридцяти днів з дня проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , - протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили згідно з ст. 273 ЦПК України.

Дата складання повного судового рішення 21.02.2018 року.

Суддя: ОСОБА_6