Постанова № 72328056, 20.02.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

20 лютого 2018 р. №820/56/18

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Мар'єнко Л.М.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у спрощеному позовному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова , в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова щодо відмови в перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1;

- скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова від 05.12.2017 про відмову ОСОБА_1 в перерахуванні пенсії за віком у зв'язку з ненаданням паспорта громадина України;

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком з 27.11.2017, згідно наданої довідки, й перераховувати пенсію в подальшому згідно урядових рішень.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії за віком позивача є протиправними, оскільки визначені відповідачем підстави для такої відмови, а саме: ненадання паспорта громадянина України, є необґрунтованими та безпідставними, через те, що постановою Московського районного суду м. Харкова від 30.03.2017, яка набрала законної сили на підставі ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2017, відповідача зобов'язано нарахувати та виплатити позивачу пенсію за віком з моменту звернення за призначенням пенсії, з усіма перерахунками та індексаціями. Також позивач зазначив, що на теперішній час він отримує, у зв'язку з рішенням суду, пенсію. Проте, з невідомих йому причин відповідач при обрахуванні пенсії не врахував всі періоди, що зазначені у трудовій книжці. У відповідача викликали сумнів відомості щодо роботи позивача в якості інженера у Київському відділі охорони в період з 19.04.1977 по 22.08.1979, тобто щодо трудового стажу 2 роки 4 місяці. Водночас, позивач зазначив, що у зв'язку з вказаними обставинами позивачем надано довідку на підтвердження вказаного запису в трудовій книжці, для перерахунку пенсій. Проте, рішенням комісії УПФУ в Московському районі м. Харкова від 05.12.2017 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії.

Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача - ОСОБА_2 через канцелярію суду надійшов письмовий відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що під час спірних правовідносин відповідач діяв у спосіб та у межах визначених чинним законодавством. Також зазначив, що рішення про відмову у перерахунку раніше призначеної пенсії є правомірним, оскільки на момент звернення за перерахунком пенсії заявником знову не було надано паспорт громадянина України. Водночас, відповідач зазначив, що на момент призначення пенсії за віком, згідно постанови суду від 30.03.2017 по справі №643//15812/16а уточнююча довідка від 01.08.2017 №282/43/40/02-/2017 до матеріалів пенсійної справи не надавалася

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України для виїзду за кордон, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова як особа, що отримує пенсію за віком.

Згідно матеріалів справи, пенсію за віком було призначено на підставі постанови Московського районного суду м. Харкова від 30.03.2017 по справі №643/15812/16, з 16.09.2015 довічно.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до УПФУ в Московському районі м. Харкова з заявою про перерахунок пенсії за віком, призначеної йому 22.07.2017, з урахуванням довідки УПО НП України від 01.08.2017.

Відповідно до протоколу УПФУ в Московському районі м. Харкова про розгляд спірних питань від 05.12.2017, прийнято рішення про відмову в перерахунку раніше призначеної (згідно рішення суду) пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1, оскільки на момент звернення за перерахунком пенсії заявником знову не було надано паспорт громадянина України.

Перевіряючи обґрунтованість оскаржуваного рішення від 05.12.2017 про відмову ОСОБА_1, а також правомірність дії УПФУ в Московському районі м. Харкова щодо відмови в перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію (ч. 3 ст. 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").

Згідно протоколу, при призначенні пенсії не було зараховано стаж за період роботи з 19.04.1977 по 22.08.1979. Уточнюючі довідки за даний період роботи не надавалися. ОСОБА_1 не надавався паспорт чи інший документ, що засвідчує його особу, вік та місце його проживання (реєстрації). Заявником було надано лише паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_1

Як вбачається з наданої позивачем до Пенсійного фонду довідки від 01.08.2017 №282/43/40/02-/2017, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 19.04.1977 був прийнятий на посаду старшого інженера відділу позавідомчої охорони при відділі внутрішніх справ Київської районної ради народних депутатів. 22.08.1979 звільнений за власним бажанням (ст. 38 КЗпП України).

Суд зазначає, що виходячи із змісту вказаного протоколу, Пенсійним фондом не ставилась під сумнів надано позивачем довідка для перерахунку пенсії за період роботи з 19.04.1977 по 22.08.1979.

Водночас, суд зазначає, що постановою Московського районного суду м. Харкова від 30.03.2017 по справі №643/15812/16, яка набрала законної сили на підставі ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2017, встановлено, що в 1999 році позивач виїзджав на постійне проживання до Німеччини, проте в тому ж році, що свідчить з запису № 34 у трудовій книжці, повернувся в Україну. На час виїзду за кордон на постійне проживання позивач не досяг пенсійного віку, за призначенням пенсії до державних органів України не звертався і пенсія йому не призначалась.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд зазначає, що ч. 3 ст. 2 Протоколу № 4 Конвенції про захист прав і основних свобод людини визначено, що кожна людина має право на вільне пересування і свободу вибору місця проживання. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну.

Відповідно до ч.2 ст. 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" реєстрація міста проживання чи міста перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Таким чином, кожен громадянин України, зокрема пенсіонер, має право на вибір свого місця проживання, зі збереженням усіх конституційних прав.

Пунктом 2.9 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред'явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).

За документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або довідка відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. Іноземці та особи без громадянства подають також копію посвідки на постійне проживання (пункт 2.22 Порядку).

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про громадянство України" документами, що підтверджують громадянство України, зокрема, є паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Як вбачається із протоколу УПФУ в Московському районі м. Харкова від 05.12.2017, фактичною підставою для відмови в перерахунку пенсії за віком позивачу стало неподання ним до пенсійного органу документу, що посвідчує особу громадянина України, вік та місце його проживання (реєстрації).

Водночас, суд зазначає, що постановою Московського районного суду м. Харкова від 30.03.2017 по справі №643/15812/16-а, яка набрала законної сили на підставі ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2017, фактично визнано, що право громадянина на призначення йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як місце його проживання.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справа про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи, що судовим розглядом по справі №643/15812/16-а визнано, що відсутність у позивача місце реєстрації та внутрішнього паспорта громадянина України не позбавляє його права на призначення пенсії, а також враховуючи, що у позивача є паспорт громадянина України для виїзду за кордон, що є документом, що підтверджує громадянство України, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про визнання протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова щодо відмови в перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1 є обґрунтованими, через що підлягають задоволенню.

Водночас, з огляду на те, що в ході даного судового розгляду судом встановлено протиправність дій позивача стосовно відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за віком, суд дійшов висновку про скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії, яке відображено в протоколі УПФУ в Московському районі м. Харкова про розгляд спірних питань від 05.12.2017.

Враховуючи викладене, для повного та належного захисту прав позивача, суд дійшов висновку про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова провести перерахунок пенсії за віком з 27.11.2017 ОСОБА_1, з урахуванням довідки від 01.08.2017 №282/43/40/02-/2017.

Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії в подальшому згідно урядових рішень, суд зазначає, що вказані позовні вимоги заявлені є необґрунтованими, оскільки на майбутнє, через що у задоволенні таких позовних вимог належить вімовити.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

З огляду на викладене, відповідно до положень ст. 139 КАС України, суд присуджує позивачу з Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова за рахунок бюджетних асигнувань пропорційно задоволеним позовним вимогам витрати по оплаті судового збору у розмірі 704,80 грн., що підтверджується квитанціями від 02.01.2018 №0.0.930872807.2, від 10.01.20178 №0.0.935236199.2 (а.с.4-5).

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова щодо відмови в перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1.

Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії, яке відображено в протоколі УПФУ в Московському районі м. Харкова про розгляд спірних питань від 05.12.2017.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова провести перерахунок пенсії за віком з 27.11.2017 ОСОБА_1, з урахуванням довідки від 01.08.2017 №282/43/40/02-/2017.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_1, поштовий індекс 61001, АДРЕСА_1) у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 20 лютого 2018 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.