Рішення № 72327745, 21.02.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2018 рокум. ПолтаваСправа № 816/232/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 /надалі - позивач/ звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лубенського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області /надалі - відповідач/ про:

- визнання неправомірним та скасування рішення Лубенського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про відмову у призначенні пенсії за віком на умовах, визначених нормою статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», із зменшенням пенсійного віку на п’ять років, як особі, яка працювала з 01 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів;

- зобов’язання призначити пенсію за віком на умовах, визначених нормою статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», із зменшенням пенсійного віку на п’ять років, як особі, яка працювала з 01 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що він є учасником ліквідації наслідків аварії Чорнобильської катастрофи 3 категорії та у період з 06 серпня по 08 серпня 1986 року працював водієм автобуса у районі Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС серії А № 077052 та набравшим законнної сили рішенням Оржицького районного суду Полтавської області від 02 березня 1993 року у справі № 2-38 про встановлення факту. 26 квітня 2017 року він звернувся до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком на умовах, визначених статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а саме: із зменшенням пенсійного віку на п'ять років як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який працював у період з 01 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів. Однак, рішенням органу пенсійного фонду від 03 серпня 2017 року № 22 у призначенні цієї пенсії йому відмовлено з тих підстав, що у переліку документів, встановленому підпунктом 5 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, не містяться документи, які надані заявником до заяви, а саме: судове рішення про встановлення факту перебування особи у зоні відчуження протягом певного періоду та протокол засідання комісії при Мінчорнобилі України по вирішенню спірних питань, пов'язаних з визначенням статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву посилався на те, що Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року за № 22-1, встановлений перелік документів, якими засвідчується особливий статус особи, і у цьому переліку відсутні документи, які надав позивач у підтвердження свого статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Окрім цього, відповідач зазначив, що надане позивачем рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 02 березня 1993 року у справі № 2-38 не зобов'язувало пенсійний орган призначити позивачу пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку на п'ять років.

Справу розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини 4 статті 229 вказаного Кодексу.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з’ясувавши фактичні обставини справи, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оцінивши докази в їх сукупності, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, а посвідченням серії А № 077052, виданим Полтавською обласною державною адміністрацією 29 березня 1993 року, підтверджено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС третьої категорії /а.с.10/.

26 квітня 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, до якої додавалися наступні документи: довідка про заробітну плату за період страхового стажу до 01 липня 2000 року; довідка про зміну назви; довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру; документи про місце проживання (реєстрації) особи; заява про спосіб виплати пенсії; рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 02 березня 1993 року у справі № 2-38 та витяг з протоколу засідання комісії при Мінчорнобилі України по вирішенню спірних питань, пов'язаних з визначенням статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, від 29 серпня 1996 року № 151; паспорт; посвідчення ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС; трудова книжка /а.с. 30 - 31/.

Рішенням Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 03 серпня 2017 року № 22 у призначенні позивачу пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на п'ять років відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відмовлено з тих підстав, що надані позивачем у підтвердження статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 02 березня 1993 року у справі № 2-38 та витяг з протоколу засідання комісії при Мінчорнобилі України по вирішенню спірних питань, пов'язаних з визначенням статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, від 29 серпня 1996 року № 151 відсутні у переліку документів, якими засвідчується особливий статус особи, що встановлений підпунктом 5 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" /а.с. 16/.

Вказане рішення направлено позивачу 13 листопада 2017 року /а.с. 15/.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України //пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України/.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 вказаного Закону /у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин/ право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника /частина 1 статті 9 згаданого Закону/.

Частиною 1 статті 26 цього Закону встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" /у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин/ встановлено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, пенсія надається із зменшенням пенсійного віку на 5 років.

Рішенням Оржицького районного суду Полтавської області від 02 березня 1993 року у справі № 2-38, що набрало законної сили 12 березня 1993 року, встановлений факт перебування ОСОБА_1 у зоні відчуження при ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи з 06 по 08 серпня 1986 року включно /а.с. 8-9/.

Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, обставина перебування позивача у період з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів встановлена рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, і не доказується при розгляді цієї справи.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, /у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин/ до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які засвідчують особливий статус особи, зокрема:

посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

Як свідчить зміст наведеної норми, вказаний перелік документів не є вичерпним, що дає суду підстави для висновку про протиправність прийнятого відповідачем рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на підставі рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 02 березня 1993 року у справі № 2-38 та витягу з протоколу засідання комісії при Мінчорнобилі України по вирішенню спірних питань, пов'язаних з визначенням статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, від 29 серпня 1996 року № 151. Вказаними документами позивач підтвердив обставину його перебування у зоні відчуження у період з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року від 1 до 5 календарних днів, тобто умову, за наявності якої надається пенсія відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зауважень до інших документів, наданих позивачем для призначення пенсії та встановлених переліком, наведеним у підпунктах 1-4 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідач не висував та в основу оскаржуваного рішення не покладав.

Паспортом серії КН № 944240 та трудовою книжкою БТ-І № 2711657 позивача підтверджується, а відповідачем не заперечується, що позивач ІНФОРМАЦІЯ_1, досяг пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та має страховий стаж не менше 15 років /а.с. 12-14, 17-18/.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Згідно з пунктами 1.6 та 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку /пункт 1.6/; днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви /пункт 1.7/.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до пунктів 2 та 10 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень /пункт 2/; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів /пункт 10/.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи висновок суду про задоволення позову у повному обсязі та факт сплати позивачем при зверненні до суду судового збору у сумі 704,80 грн згідно квитанції від 18 січня 2018 року №0.0.942376519.1, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає сума в 704,80 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Лубенського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 03 березня 2018 року № 22.

Зобов’язати Лубенське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (місцезнаходження: вул. Шевченка, буд. 8, м. Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37500, ідентифікаційний код 37710525) призначити ОСОБА_1 (місце проживання: вул. Центральна /Леніна/, буд. 52, смт. Оржиця, Оржицький район, Полтавська область, 37700, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на п’ять років, як особі, яка працювала з 01 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, відповідно до статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Стягнути з Лубенського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (місцезнаходження: вул. Шевченка, буд. 8, м. Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37500, ідентифікаційний код 37710525) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: вул. Центральна /Леніна/, буд. 52, смт. Оржиця, Оржицький район, Полтавська область, 37700, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 704,80 грн (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Головуючий суддя ОСОБА_2