Рішення № 72327197, 14.02.2018, Новогродівський міський суд Донецької області

239/567/17

2-а/239/8/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2018 року Новогродівський міський суд Донецької області

в складі: головуючого судді Грідяєвої М.В.

при секретарі Пригода О.В.

з участю: позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Новогродівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про зобов’язання здійснити перерахунок пенсії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про зобов’язання здійснити перерахунок пенсії, вказуючи на те, що вона отримує пенсію за віком на пільгових умовах з 26.12.2005 року. Після перерахунку її пенсії від 05.05.2008 року, про що заяву вона не писала, коефіцієнт заробітної плати зменшився, зменшилась її заробітна плата для нарахування розміру пенсії з 05.08.2008 року по 2017 рік. 08.11.2017 року вона звернулась з заявою до ПФУ щодо перерахунку пенсії за стажем за періоди з 05.05.2008 року по 2017 рік з індивідуальним коефіцієнтом 1, 09587. У відповіді ПФУ їй повідомили, що перерахунок її пенсії був здійснений з 01.05.2008 року з заробітної плати та стажу з коефіцієнтом 1,05753, про що вона була повідомлена, але не знала про зменшення коефіцієнту, чим було порушено її права. Вона працювала на шахті №2 «Новогродівська» машиністом підйому до 11.02.2014 року, страховий стаж складає 43 роки 1 місяць 3 дні, заробітна плата за кожний рік зростала. Наводить розрахунок пенсії з 01.05.2008 року по 2017 рік, який повинен був їй нарахований та сплачений. Просить зобов’язати ПФУ відновити індивідуальний коефіцієнт заробітної плати 1,09587 з 01.05.2008 року та здійснити перерахунок пенсії з 01.05.2008 року по 2017 рік включно з коефіцієнтом 1,09587.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали, просять його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відповідно до ч.3 ст.205 КАС України суд вважає можливим розглянути справу без участі представника відповідача на підставі наявних в ній доказів. Згідно наданого відповідачем відзиву на позов, позов не визнають, просять відмовити, вказуючи на те, ОСОБА_1 з 26.12.2005 року перебуває на обліку в ПФУ та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до п.б ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». При призначенні пенсії індивідуальний коефіцієнт заробітної плати становив 1,09587, враховувався середньомісячний заробіток для обчислення суми пенсії – 574,39 грн., розмір пенсії становив 360,08 грн. На підставі заяви №375 від 05.05.2008 року та відповідно до ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» позивачу було проведено перерахунок по стажу та заробітній платі. Страховий стаж врахований по 29.02.2008 року і складає 47 років 2 місяці 3 дні. Коефіцієнт страхового стажу складає 0,37167, з врахуванням кратності 1,20 становить 0,44600. Заробітна плата врахована за період з 01.07.1995 рок по 30.06.2000 року та за даними персоніфікованого обліку з 01.07.2000 року по 30.11.2005 року, при коефіцієнті 1,05753 складає 1266,83 грн., загальний розмір пенсії 646,78 грн. Перерахунок пенсії був зроблений по стажу та заробітній платі, індивідуальний коефіцієнт заробітної плати, розрахований за формулою, встановленою Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», зменшився до 1,05753, при цьому за рахунок підвищення розміру середнього заробітку, що враховувався для обчислення пенсії, загальний розмір пенсії позивача збільшився. ПФУ діяло у спосіб та у межах передбачених Конституцією України та Законами України. Просить в позові відмовити.

Вислухавши позивача та його представника, вивчивши матеріали справи, суд вважає адміністративний позов ОСОБА_1 до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про зобов’язання здійснити перерахунок пенсії не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, позивач з 26.12.2005 року знаходиться на обліку в ПФУ та отримує пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п.б ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», є інвалідом 2 групи. На підставі заяви позивача №375 від 05.05.2008 року та відповідно до ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» позивачу було проведено перерахунок по стажу та заробітній платі. Страховий стаж врахований по 29.02.2008 року і складає 47 років 2 місяці 3 дні. Коефіцієнт страхового стажу складає 0,37167, з врахуванням кратності 1,20 становить 0,44600. Заробітна плата врахована за період з 01.07.1995 рок по 30.06.2000 року та за даними персоніфікованого обліку з 01.07.2000 року по 30.11.2005 року, при коефіцієнті 1,05753 складає 1266,83 грн., загальний розмір пенсії 646,78 грн. На підставі заяв позивача від 01.02.2012 року та 24.02.2014 року був проведений перерахунок пенсії. Суд враховує, що ухвалою Новогродівського міського суду від 22.12.2017 року, частина позовних вимог ОСОБА_1 з 01.05.2008 року по 29.05.2017 року залишена без розгляду в зв’язку з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, в зв’язку з чим не є предметом позовних вимог правильність нарахування пенсії та розмір індивідуального коефіцієнту в 2008 році, як і його перерахунок до 30.05.2017 року. За період з 30.05.2017 року, до часу проведення в 01.10.2017 році підвищення розміру пенсії позивача, в зв’язку із зміною показника середньої заробітної плати в Україні, та у зв’язку із збільшенням показника прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність, інших перерахунків пенсії позивачу не здійснювалось. Письмове звернення позивача від 08.11.2017 року з питань перерахунку пенсії, ПФУ розглянуто як звернення громадян та наданні відповідні роз’яснення.

Відповідно ч.2 ст.19 Конституції України, ст.2 КАС України, суд при вирішенні справи має керуватися принципом законності, відповідно до якого має перевіряти, чи діяли органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.

Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди призначення пільгових пенсій провадиться за нормами зазначеного закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом «Про пенсійне забезпечення».

Призначення, виплата та перерахунок пенсії регулюється Законами України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-ХІІ, «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року№1058-ІУ.

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено види пенсійних виплат і соціальних послуг, зокрема в частині першій зазначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до ст.ст.7, 83 Закону України «Про пенсійне забезпечення» звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.пенсія призначається з дня звернення за пенсією.

Суд вважає право позивача на перерахунок пенсії порушено не було, так як в період в межах позову позивач не звертався до відповідача з відповідною заявою про перерахунок пенсії, відповідач УПФУ рішення про відмову у перерахунку пенсії позивачу не приймав, лист роз’яснення носить рекомендаційний характер та не породжує правових наслідків ані для позивача ані для відповідача.

Враховуючи вищевикладене, підстави для зобов’язання відповідача здійснити перерахунок пенсії відсутні.

Крім того, суд звертає увагу, що ПФУ має дискреційні функції щодо призначення, перереахунку пенсії, суд не може зобов’язати відповідача прийняти рішення про перерахунок пенсію позивачу.

Відповідно до ст.139 КАС України, в зв’язку відмовою у позові та звільненням позивача від сплати судового збору законодавством, судовий збір підлягає компенсації за рахунок держави.

Керуючись ст.ст.19, 46 Конституції України, Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону від 09.07.2003 року № 1058-IV, Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788, ст.ст. 2, 9, 90, 139, 241-242, 243-246, 295 КАС України,

В И Р І Ш И В :

В позові ОСОБА_1 до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про зобов’язання здійснити перерахунок пенсії – відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційного адміністративного суду Донецької області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Повна частина рішення виготовлена 21.02.2018 року.

Рішення виготовлена в нарадчій кімнаті.

Суддя: