Рішення № 72326788, 20.02.2018, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/6192/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2018 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мартиненко В. С.

за участю секретаря судового засідання Мішиної А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Костянтинівка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Костянтинівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Із вказаним позовом звернулась ОСОБА_1 до Костянтинівського об’єднаного Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій щодо припинення їй виплати пенсії з 01 липня 2017 року незаконними та зобов’язання нарахувати та виплатити призначену їй пенсію з 01 липня 2017 року.

В обґрунтування позову зазначила, що вона є пенсіонером за віком та перебуває на обліку у Костянтинівському об’єднаному УПФУ Донецької області. З 23 грудня 2016 року вона зареєструвала своє місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, про що було зроблено відповідну відмітку в паспорті громадянина України. До липня 2017 року відповідач, Костянтинівське об’єднане УПФУ Донецької області, нараховував та перераховував позивачеві пенсію за віком на рахунок, відкритий у АТ «Ощадбанк», однак, не повідомивши належним чином, припинив пенсійні виплати з 1 липня 2017 року, чим грубо порушив законні права та інтереси позивача.

З такими діями відповідача позивач не погоджується та вважає їх неправомірними, оскільки припинення виплати пенсії згідно діючого законодавства України можливе лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення і лише з підстав, визначених законом.

Позивач у судове засідання не з’явилась, повідомлена належним чином про дату, час і місце судового розгляду справи, в своїй заяві просила розглянути справу у її відсутність.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, надав до суду заперечення на позов.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

З’ясувавши обставини справи, перевіривши їх доказами, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, є пенсіонером за віком. Позивач з 27 жовтня 2014 року перебуває на обліку у Костянтинівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду Донецької області, що підтверджується матеріалами пенсійної справи, копії яких долучені до заяви.

Відповідно до довідки від 21 листопада 2014 року № НОМЕР_1, виданої УСЗН Костянтинівської міської ради, ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, що перемістилася з тимчасово окупованої території України - м. Донецьк Донецької області, до м. Костянтинівка Донецької області, де зареєструвала місце свого перебування за адресою вул. Островського, буд.92. 25.08.2016 року ОСОБА_1 отримала довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №1425059632, в якій фактичне місце проживання /перебування було зазначено за цією ж адресою в м. Костянтинівка.

Згідно довідки УСЗН Костянтинівської міської ради від 18 серпня 2017 року № 01-22-2264-06 позивач з 18 серпня 2017 року знята з обліку як внутрішньо переміщена особа в Єдиній інформаційній базі даних про взятих на облік переміщених осіб по м. Костянтинівка на підставі особистої заяви, дію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи скасовано згідно п. 1 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». Станом на 18.08.2017 року на обліку не перебуває.

Судом оглянуто надану позивачем на підтвердження позовних вимог копію заяви ОСОБА_1 від 18.08.2017 р. про скасування довідки внутрішньо переміщеної особи.

Згідно із повідомленням Донецького обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат № 0296/11-05 від 02 лютого 2018 року ОСОБА_1 згідно довідки внутрішньо переміщеної особи № НОМЕР_1 з 21 листопада 2014 року по 21 травня 2015 року перебувала на обліку як внутрішньо переміщена особа в УСЗН Костянтинівської міської ради, довідку закрито та переміщено до архіву 21.05.2015 року за заявою. Крім того, ОСОБА_1 згідно із довідкою внутрішньо переміщеної особи № НОМЕР_2 з 25 серпня 2016 року по 18 серпня 2017 року перебувала на обліку як внутрішньо переміщена особа у вищезазначеному управлінні, довідку скасовано та перенесено до архіву 18.08.2017 року на підставі п.1 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

Згідно із копією паспорту громадянина України з 23 грудня 2016 року ОСОБА_1 зареєструвала своє місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.

23.12.2016 року ОСОБА_1 подала заяву до Костянтинівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про поновлення виплати пенсії за адресою зареєстрованого фактичного місця проживання - м. Костянтинівка Донецької області, вул. О. Островського, буд. 92 та долучила копію свого паспорту.

Із поданих відповідачем заперечень на адміністративний позов вбачається, що виплата пенсії позивачу була призупинена для з’ясування фактичного місця проживання пенсіонера на підставі отриманих результатів обміну інформацією з органами соціального захисту населення про осіб, які взяті на облік відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб», оскільки відповідачем встановлено, що позивач не мешкає за адресою, вказаною в довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Що, в свою чергу, відповідач відносить до наявності підстав для припинення виплати пенсії, а саме: пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості, що передбачено п. 1 ч. 1 ст. 49 Закону №1058. Виплата пенсії позивачу ОСОБА_1 була призупинена з 01 липня 2017 року. Поновлення виплати пенсії можливе за наявності відповідної заяви.

Разом з тим, листом від 21.09.2017 року за № 21641/03/07-46 Костянтинівське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повідомило позивача про те, що виплату пенсії призупинено з 01.07.2017 року після встановлення факту її безпідставної виплати за відсутності реєстрації в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб. За наявності у особи письмової відмови у взятті на облік відповідно до Порядку №509, та документів, що підтверджують місце проживання (реєстрації) на території, яка контролюється українською владою, відповідний орган Пенсійного фонду України за місцем фактичного проживання особи поновлює її пенсійну виплату.

Судом не встановлені відомості щодо прийняття відповідачем відповідного рішення.

Даючи оцінку правомірності дій відповідача щодо припинення виплати позивачу пенсії за віком позивачам у справі суд дійшов до такого.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року за № 595 затверджено Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства.

Відповідно до п. 8 Тимчасового порядку, особам, які переміщені на контрольовану територію та взяті на облік відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509, пенсії та інші соціальні виплати з бюджетів усіх рівнів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування виплачуються за заявами таких осіб до органів (установ), які здійснюють такі виплати протягом усього строку дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Згідно із ч. 1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону (ч. 1 ст. 5 вказаного Закону).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 12 вказаного Закону однією із підстав для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є подання заяви про відмову від довідки.

Згідно із п. 1 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

З наведеного випливає, що з 27.10.2014 року по 18.08.2017 року ОСОБА_1 мала право отримувати пенсію відповідно до порядку, передбаченого Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року за № 595, оскільки в цей час позивач перебувала на обліку як внутрішньо переміщена особа та відповідна довідка була чинною.

Разом з тим, з 18.08.2017 року довідка про взяття ОСОБА_1 на облік внутрішньо переміщеної особи була скасована та позивач втратила відповідний статус, а отже порядок виплати пенсії, передбачений Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року за № 595, до позивача з цього часу не застосовується.

Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Згідно із ч. 1 ст. 6 вказаного Закону громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Батьки або інші законні представники зобов'язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання.

З наведеного випливає, що оскільки ОСОБА_1 з 23 грудня 2016 року зареєструвала своє місце проживання у м. Костянтинівка в порядку передбаченому ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» з 18.08.2017 року (з часу втрати статусу внутрішньо переміщеної особи) позивач має право на виплату пенсії відповідно до ст. 47 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - за місцем фактичного проживання пенсіонера.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України № 1058-1У, виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України (положення пункту 2 частини першої статті 49 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 р. N 25-рп/2009); 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Враховуючи наведені норми права, з’ясувавши обставини справи, дослідивши докази, подані на їх підтвердження, суд дійшов до висновку про порушення відповідачем вимог ч.1 ст. 49 Закону №1058, оскільки з 1 липня 2017 року позивачеві припинено виплату пенсії без прийняття відповідного рішення і за відсутності законодавчо встановлених підстав. Відсутність позивача за адресою мешкання, вказаною в довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, отримання результатів обміну інформацією з органами соціального захисту населення про осіб, які взяті на облік відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб», рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, як і реєстрація місця проживання відповідно до ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є такими підставами у розумінні ч. 1 ст. 49 Закону №1058.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо припинення виплати пенсії позивача є протиправними, а тому відповідача слід зобов’язати поновити позивачу виплату пенсії за віком. Враховуючи те, що виплата пенсії була припинена з 01 липня 2017 року, суд дійшов до висновку, що виплата пенсія має бути поновлена саме з 01.07.2017 року.

Судові витрати віднести за рахунок держави, оскільки позивача, на користь якого ухвалено рішення, було звільнено від сплати судового збору, а відповідач звільнений від його сплати на підставі п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на час подання позову).

Керуючись статтями 242 – 246, 255, 295, п.п. 15.5 розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Костянтинівського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Костянтинівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо припинення з 01 липня 2017 року виплати пенсії за віком ОСОБА_1.

Зобов'язати Костянтинівське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_3, з 01 липня 2017 року.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_3; відповідач: Костянтинівське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, місцезнаходження: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, буд. 25, ЄДРПОУ 37544278.

Суддя