Ухвала суду № 72326618, 14.02.2018, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/5886/17

1-м/264/1/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.02.2018 року Іллічівський районний суд м.Маріуполя Донецької області під головуванням судді Іванченко А.М., за участю секретаря Собакінських С.М., за участю прокурора Гавриленка С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Маріуполі клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Фендерацїї у відповідність із законодавством України щодо

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в м. Маріуполі, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, який мешкає в АДРЕСА_2, студента 4 курсу Хмельницького національного університету, не одруженого, засудженого 26.12.2012 року Фрунзенським районним судом м. Володимира Російської Федерації за ч. 1 ст. 30, п. «г» ч. 4 ст. 228.1; ч.3 ст. 30, п. «г» ч. 4 ст. 228.1; ч. 2 ст. 69 КК Російської Федерації до дев'яти років позбавлення волі, -

В С Т А Н О В И В:

20 листопада 2017 року до Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області надійшло клопотання про приведення вироку суду Російської Федерації від 26.12.2016 року, із врахуванням змін, у відповідність із законодавством України у зв'язку з прийняттям рішення щодо прийняття громадянина України ОСОБА_1, засудженого судом іноземної держави, для подальшого відбування покарання на території України.

Так, ОСОБА_1 засуджений вироком Фрунзенським районним судом м. Володимира Російської Федерації за ч. 1 ст. 30, п. «г» ч. 4 ст. 228.1 (готування до незаконного збуту наркотичних засобів, вчинене групою осіб за попередньою змовою, у великому розмірі); ч. 3 ст. 30, п. «г» ч. 4 ст. 228.1 (замах на незаконний збут наркотичних засобів, вчинений групою осіб за попередньою змовою, у великому розмірі) КК Російської Федерації, що також є караним діянням відповідно до законодавства України про кримінальну відповідальність, до покарання у вигляді 9 років позбавлення волі.

Апеляційною ухвалою Володимирського обласного суду Російської Федерації від 02 березня 2017 року вирок Фрунзенського районного суду м. Володимира від 26 грудня 2016 залишено без змін.

Вирок суду набрав законної сили 02 березня 2017 року.

Заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно вироку Фрунзенським районним судом м. Володимира Російської Федерації від 26 грудня 2016 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 30, п. «г» ч. 4 ст. 228.1; ч.3 ст. 30, п. «г» ч. 4 ст. 228.1 КК Російської Федерації, та призначено йому покарання: за ч. 1 ст. 30, п. «г» ч. 4 ст. 228.1 КК Російської Федерації - 5 років 10 місяців позбавлення волі позбавлення волі; за ч.3 ст. 30, п. «г» ч. 4 ст. 228.1 КК Російської Федерації - 7 років 10 місяців позбавлення волі. На підставі ч. 2 ст. 69 КК Російської Федерації за сукупності злочинів призначено остаточне покарання у ОСОБА_1 шляхом часткового складання призначених покарань у вигляді позбавлення волі на строк 9 років. Строк відбування покарання відраховувати з 26 грудня 2016 року. Зарахувати у строк відбування покарання час фактичного затримання ОСОБА_1 та тримання його під вартою з 11 листопада 2015 року по 25 грудня 2016 року. Тримання під вартою ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Не погодившись з вироком суду, засуджений ОСОБА_1 та його адвокат ОСОБА_2 звернулися із апеляційними скаргами та Апеляційною ухвалою Володимирського обласного суду Російської Федерації від 02 березня 2017 року вирок Фрунзенського районного суду м. Володимира від 26 грудня 2016 залишено без змін.

Вирок суду набрав законної сили 02 березня 2017 року.

Згідно довідки ФКУ «Виправна колонія № 6 УФСВП Росії по Володимирській області» ОСОБА_1 відбуває покарання у вищевказаній установі, початок строку відбуття покарання - 11 листопада 2015 року, кінець строку - 10 листопада 2024 року. Станом на 21 червня 2017 року не відбутий строк 7 років 4 місяці 20 днів.

Згідно інформації Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України від 20.03.2017 року, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, є громадянином України відповідно до ст. 13 ЗУ «Про громадянства України» та станом на 04.04.2016 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1

Відповідно до ч.1 ст.610 КПК України клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України відповідно до частини третьої статті 609 цього Кодексу розглядає суд першої інстанції за останнім відомим місцем проживання засудженої особи в Україні або за місцем знаходження Міністерства юстиції України протягом одного місяця з моменту його надходження. Судовий розгляд здійснюється за участю прокурора.

Відповідно до ч.1 ст.9 Конвенції «Про передачу засуджених осіб» від 21 березня 1983 року компетентні власті держави виконання вироку визнають вирок з використанням судової та адміністративної процедури своєї держави і таким чином замінюють міру покарання, призначену в державі винесення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин, згідно з положеннями ст.11 Конвенції, яка передбачає у разі зміни вироку застосовувати процедури, передбачені законодавством держави виконання вироку.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 є громадянином України, вирок Російської Федерації, яким він засуджений, набрав законної сили, строк, який має відбувати засуджений, становить більше шести місяців, надано згоду на передачу засудженого в Україну для подальшого відбування покарання, кримінальне правопорушення, внаслідок вчинення якого було винесено вирок, є злочином, згідно із законодавством України, суд вбачає підстави для приведення вироку у відповідність із законодавством України.

Дії засудженого ОСОБА_1 були кваліфіковані за ч. 1 ст. 30, п. «г» ч. 4 ст. 228.1 (готування до незаконного збуту наркотичних засобів, вчинене групою осіб за попередньою змовою, у великому розмірі); ч. 3 ст. 30, п. «г» ч. 4 ст. 228.1 (замах на незаконний збут наркотичних засобів, вчинений групою осіб за попередньою змовою, у великому розмірі) КК Російської Федерації, за яке передбачалось покарання до 20 років позбавлення волі з позбавленням права займати відповідні посади або займатися відповідною діяльністю на строк до 20 років або без такого та із штрафом в розмірі до одного мільйону рублів або у розмірі заробітної плати або іншого доходу засудженого за період до п'яти років або без такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 69 КК Російської Федерації якщо всі злочини, що скоєні за сукупністю, являються злочинами невеликої або середньої тяжкості, або готуванням до тяжкого або особливо тяжкого злочину, або замахом на тяжкий або особливо тяжкий злочин, остаточне покарання призначається шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим або шляхом часткового або повного складання призначених покарань. У цьому разі остаточне покарання не може перевищувати більше ніж на половину максимальний строк або розмір покарання, передбаченого за найбільш тяжкий із скоєних злочинів.

На момент вчинення інкримінованих ОСОБА_1 злочинів, а також на момент вирішення питання про приведення у відповідність вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України його дії підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 307, КК України, як готування до незаконного збуту наркотичних засобів в великих розмірах за попередньою змовою групою осіб та за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 307 КК України, як закінчений замах на незаконний збут наркотичних засобів в великих розмірах за попередньою змовою групою осіб.

Згідно п. 2 ч. 4 ст. 610 КПК України, якщо законом України про кримінальну відповідальність за кримінальне правопорушення максимальний строк позбавлення волі є меншим, ніж призначений вироком суду іноземної держави, суд визначає максимальний строк позбавлення волі, передбачений кримінальним законом України.

За своїм характером покарання не повинне посилювати кримінальне покарання засудженої особи і не повинні вважатися обов'язковими жодні мінімальні строки позбавлення волі, які законодавство держави виконання вироку може передбачати за вчинення злочину.

Санкцією частини 2 статті 307 КК України, передбачене покарання у вигляді позбавленням волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

Частинами 2 та 3 стаття 68 КК України передбачено, що за вчинення готування до злочину строк або розмір покарання не може перевищувати половини максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу. За вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Частиною 2 ст. 70 КК України передбачено, що при складанні покарань остаточне покарання за сукупністю злочинів визначається в межах, встановлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає більш суворе покарання.

Враховуючи вищенаведене, суд дотримується остаточного строку покарання у вигляді дев'яти років позбавлення волі, призначеного вироком Фрунзенського районного суду м. Володимира Російської Федерації від 26 грудня 2016 року.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 слід рахувати з 26.12.2016 року.

Зарахувати у строк відбування покарання час фактичного затримання ОСОБА_1 та тримання його під вартою з 11 листопада 2015 року по 25 грудня 2016 року.

На підставі вищезазначеного та керуючись ст.ст. 9-11 Страсбурзької Конвенції «Про передачу засуджених осіб» від 21 березня 1983 року, ст.ст.372, 392, 395, 602, 610 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання Міністерства Юстиції України задовольнити повністю.

Вирок Фрунзенським районним судом м. Володимира Російської Федерації від 26.12.2016 року, яким ОСОБА_1, засуджений за ч. 1 ст. 30, п. «г» ч. 4 ст. 228.1 (готування до незаконного збуту наркотичних засобів, вчинене групою осіб за попередньою змовою, у великому розмірі); ч. 3 ст. 30, п. «г» ч. 4 ст. 228.1 (замах на незаконний збут наркотичних засобів, вчинений групою осіб за попередньою змовою, у великому розмірі), ч. 2 ст. 69 КК Російської Федерації до дев'яти років позбавлення волі, привести у відповідність із законодавством України.

Положеннями КК України, яким передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_1 визнаний винним вироком Фрунзенським районним судом м. Володимира Російської Федерації від 26.12.2016 року, є ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 307 КК України.

ОСОБА_1 вважати засудженим:

за ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 307 КК України до 5 років позбавлення волі;

за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 307 КК України до 6 років 7 місяців позбавлення волі;

на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупності шляхом часткового складання злочинів остаточно призначити покарання ОСОБА_1 у вигляді 9 років позбавлення волі в кримінально-виправній установі закритого типу.

Строк відбування покарання відраховувати з 26 грудня 2016 року.

Зарахувати у строк відбування покарання час фактичного затримання ОСОБА_1 та тримання його під вартою з 11 листопада 2015 року по 25 грудня 2016 року.

На ухвалу може бути подана апеляція до апеляційного суду Донецької області протягом семи днів з дня її оголошення через Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області.

Суддя: А. М. Іванченко