Ухвала суду № 72325944, 20.02.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Cправа № 127/3590/18

Провадження № 2/127/595/18

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

20 лютого 2018 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Гриневич В.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про стягнення відсотків та інфляційних втрат за користування коштами, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», в якій просили:

- стягнути з відповідача на свою користь за весь час прострочення грошової заборгованості по виплаті відсотків грошову компенсацію з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми 941,52 грн. і відповідно 7171,33 грн., що разом складає 8112,85 грн.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали суд дійшов висновку про необхідність залишення її без руху, з огляду на таке.

Статтею 175 ЦПК України встановлено вимоги щодо форми та змісту позовних заяв, зокрема відповідно до частини третьої цієї статті позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюють ся, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи, підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Однак, в порушення вимог пунктів 3, 9 та 10 частини третьої статті 175 ЦПК України позивачем до позовної заяви не додано обґрунтованого розрахунку заявлених до стягнення сум, попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи, а також підтвердження позивачів про те, що ними не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Крім того, відповідно до частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено вимоги про стягнення заборгованості в сумі 8112,85 грн.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною сьомою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

Однак, доказів сплати судового збору позивачами до позовної заяви не додано.

В той же час, посилання позивачів на те, що правовідносини, які склались між ними та відповідачем регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», та відповідно позивачі звільняються від сплати судового збору на підставі статті 22 цього закону, суд вважає помилковим, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, фактично позивачами заявлені вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних в загальній сумі 8112,85 грн., які зумовлені несвоєчасною виплатою відсотків за договором банківського вкладу, в тому числі у зв’язку з несвоєчасним виконанням рішення апеляційного суду Вінницької області від 20.07.2015р. у справі №127/1385/14-ц.

Відповідно до статті 1-1 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.

Пленум Верховного Суду України у пункті 1 Постанови N5 від 12.04.96 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» роз’яснив судам, що споживачем, права якого захищаються на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», є лише громадянин (фізична особа), котрий придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб. Закон регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином-підприємцем, які виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва.

Таким чином, оскільки предметом спору у даній справі є стягнення інфляційних втрат та 3% річних в загальній сумі 8112,85 грн., які зумовлені несвоєчасною виплатою відсотків за договором банківського вкладу, в тому числі у зв’язку з несвоєчасним виконанням рішення апеляційного суду Вінницької області від 20.07.2015р. у справі №127/1385/14-ц, позивач у даних правовідносинах не виступає споживачем, а виступає виключно як сторона у зобов’язальних правовідносинах та відповідно не звільняється від сплати судового збору.

Отже, для усунення недоліків позовної заяви позивачам необхідно:

- сплатити судовий збір в загальній сумі 704,80 грн.,

- надати обґрунтований розрахунок заявлених до стягнення сум;

- надати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;

- надати підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до частини першої та другої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Виходячи з наведеного вище, позовна заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про стягнення відсотків та інфляційних втрат за користування коштами підлягає залишенню без руху, з наданням позивачам строку для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про стягнення відсотків та інфляційних втрат за користування коштами, залишити без руху.

Надати позивачам строк на усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, та запропонувати позивачам сплатити судовий збір в сумі 704,80 грн., надати обґрунтований розрахунок заявлених до стягнення сум, надати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи, а також надати підтвердження позивачів про те, що ними не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: