Вирок № 72325923, 15.02.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/17430/16-к

Провадження № 1-кп/127/219/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.2018 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Кашпрука Г.М.,

секретарів Кравченко Т.С., Грабика В.В., Коцюби І.П.,

за участю прокурора Кравчука П.В.,

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 20 у м. Вінниці кримінальне провадження № 12016020010003652, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 15.05.2016 року, по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, суд -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 15.05.2016 року близько 04 години ночі, за попередньою змовою із жителем м. Вінниці ОСОБА_2, перебуваючи всередині багатоквартирного будинку № 168 по вулиці Князів Коріатовичів у м. Вінниці, маючи на меті прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, із корисливих спонукань, підбурювані жагою до наживи, усвідомлюючи протиправність своїх дій, таємно, шляхом вільного доступу викрали із ліфтів другого, третього та четвертого під’їздів вищевказаного будинку належне ФОП ОСОБА_4 майно, а саме три рекламні борди, вартість яких згідно висновку експерта № 866 від 21.07.2016 року становить 1438 грн. 20 коп. Викраденим майном ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розпорядились на власний розсуд

Своїми умисними діями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 завдали потерпілому ФОП ОСОБА_4 матеріальної шкоди на загальну суму 1438 грн. 20 коп.

Згодом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було затримано працівниками поліції поблизу будинку №158 по вулиці Князів Коріатовичів у м. Вінниці.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, надав показання, які відповідають обставинам, викладеним у обвинувальному акті. Зокрема пояснив, що 15.05.2016 року вночі він перебував з ОСОБА_2 всередині багатоквартирного будинку № 168 по вулиці Князів Коріатовичів у м. Вінниця, де вони побачили рекламні борди. Вирішили викрасти їх та демонтували. З викраденим майном вийшли з будинку та розпорядились ним на власний розсуд. Потім до них підійшли працівники поліції, які попросили пред’явити свої документи, після чого і були затримані.

У скоєному ОСОБА_1 щиро розкаюється, просив суворо не карати.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, надав показання, які відповідають обставинам, викладеним у обвинувальному акті. Надав пояснення ідентичні поясненням ОСОБА_1 Пояснив суду, що 15.05.2016 року вночі він перебував з ОСОБА_1 всередині багатоквартирного будинку № 168 по вулиці Князів Коріатовичів у м. Вінниці, де вони побачили рекламні борди та вирішили викрасти їх. З викраденим майном вийшли з будинку та розпорядились ним на власний розсуд. Потім до них підійшли працівники поліції, які попросили пред’явити свої документи, після чого і були затримані.

У скоєному ОСОБА_2 щиро розкаюється, просив суворо не карати.

Вислухавши думку прокурора, обвинувачених, захисника, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України вважає за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Також суд пересвідчився у правильному розумінні обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 змісту обставин справи, які ніким не оспорювались, та чи немає сумнівів у добровільності його позиції. Одночасно обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 роз’яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Аналізуючи та оцінюючи обставини справи, показання обвинуваченого ОСОБА_1 та всі докази в їх сукупності, суд вважає, що винуватість обвинуваченого повністю знайшла своє підтвердження в ході судового слідства, а тому його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України, як вчинення крадіжки, тобто таємного викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб.

Аналізуючи та оцінюючи обставини справи, показання обвинуваченого ОСОБА_2 та всі докази в їх сукупності, суд вважає, що винуватість обвинуваченого повністю знайшла своє підтвердження в ході судового слідства, а тому його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України, як вчинення крадіжки, тобто таємного викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії злочину середньої тяжкості, та особи обвинуваченого. Зокрема те, що він раніше не судимий, за місцем свого проживання характеризуються позитивно, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, на диспансерному наркологічному обліку не перебуває.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії злочину середньої тяжкості, особу обвинуваченого, а саме те, що він раніше не судимий, за місцем свого проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, на диспансерному наркологічному обліку перебуває не перебуває.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 згідно ст. 66 КК України суд визнає щире каяття обвинуваченого та визнання вини.

Обставин, що обтяжують покарання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 згідно ст. 67 КК України не встановлено.

Цивільний позов у кримінальному провадженні відсутній.

Згідно ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати за проведення товарознавчої експертизи в розмірі 351 грн. 84 коп. та за проведення дактилоскопічної експертизи в розмірі 351 грн. 84 коп.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

З урахуванням викладеного, конкретних обставин кримінального провадження, особи обвинуваченого ОСОБА_1, суд вважає, що для виправлення обвинуваченого, а також попередження вчинення ним нових злочинів достатньо буде покарання у виді обмеження волі строком на 3 роки.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 просив суд застосувати до нього положення Закону України «Про амністію у 2016 році», мотивуючи тим, що він має на утриманні неповнолітніх дітей – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії I-AM № 293990 від 30.09.2014 року та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_9, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії I-AM № 158322 від 12.01.2010 року.

Прокурор Кравчук П.В. не заперечив проти застосування до ОСОБА_1 положень Закону України «Про амністію у 2016 році».

З урахуванням викладеного, конкретних обставин кримінального провадження, особи обвинуваченого ОСОБА_2, суд вважає, що для виправлення обвинуваченого, а також попередження вчинення ним нових злочинів достатньо буде покарання у виді обмеження волі строком на 3 роки.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 просив суд застосувати до нього положення Закону України «Про амністію у 2016 році», мотивуючи тим, що він має на утриманні неповнолітню доньку – ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_10, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії I-AM № 245041 від 24.10.2012 року.

Прокурор Кравчук П.В. не заперечив проти застосування до ОСОБА_2 положень Закону України «Про амністію у 2016 році».

Суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників процесу вважає, що ОСОБА_1 підлягає звільненню від відбування покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», оскільки він вчинив умисний злочин середньої тяжкості, має неповнолітніх дітей – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_9, протягом останніх десяти років амністія до нього не застосовувалася.

Суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників процесу вважає, що ОСОБА_2 підлягає звільненню від відбування покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», оскільки він вчинив умисний злочин середньої тяжкості, має неповнолітню доньку – ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_10, протягом останніх десяти років амністія до нього не застосовувалася.

Керуючись ст. ст. 371, 373, 374 КПК України, ст.. ст.. 65 – 67, 185 КК України, суд –

ЗАСУДИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 3 роки.

На підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання.

Визнати винуватим ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 3 роки.

На підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання.

Стягнути солідарно з ОСОБА_8 та ОСОБА_2 на користь держави витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи в сумі 351 грн. 84 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_8 та ОСОБА_2 на користь держави витрати за проведення судової дактилоскопічної експертизи в сумі 351 грн. 84 коп.

Речові докази по кримінальному провадженню №12016020010003652, а саме:

- три рекламні борди – повернути власнику ФОП ОСОБА_4;

- сліди рук – залишити при матеріалах кримінального провадження;

- шестигранник - залишити при матеріалах кримінального провадження.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом 30 діб з моменту його проголошення, а засудженим, що перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Відповідно до частини 2 статті 394 КПК України, вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини 3 статті 349 КПК України.

Суддя: