Вирок № 72325814, 20.02.2018, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/1770/17

ВИРОК

Іменем України

20 лютого 2018 року м. Бахмут Донецької області

Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого-судді (суддя-доповідач) Любчика О.В., суддів: Павленко О.М., Брежнева О.А., за участю секретаря Єлисеєвої С.Є., прокурора Панченко В.В., представника потерпілого ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2, захисника Косинського В.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження (ЄРДР №12017050150000120 від 11.01.2017) за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Артемівськ Донецької області, громадянина України, одруженого, з середньою освітою, не працюючого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, в силу ст. 89 КК України не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

11 січня 2017 року приблизно о 15 годині 00 хвилин, ОСОБА_2 перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1, розпивав алкогольні напої з малознайомим йому ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 та іншими особами.

В цей же день приблизно о 15 годині 30 хвилин, в ході спільного розпивання спиртних напоїв між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 виникла сварка на грунті раптово виниклих особистих неприязливих відносин з приводу нецензурної лайки з боку ОСОБА_4, під час якої останній став кулаками рук наносити удари в область обличчя ОСОБА_2 В свою чергу ОСОБА_2 з метою припинення протиправних дій відштовхнув ОСОБА_4, тим самим зупинив його, проте останній продовжував висловлювати в адресу ОСОБА_2 нецензурну лайку та образи. ОСОБА_2 бажаючи помститись за нецензурні образи в його адресу та побиття, в той час коли ОСОБА_4 зупинився та не чинив активних дій, з метою спричинення тілесних ушкоджень, діючи умисно, з мотивів помсти, усвідомлюючи протиправність свого діяння, не маючи наміру, спрямованого на позбавлення життя ОСОБА_4, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, у приміщенні кухні зазначеної квартири, схопив у праву руку зі столу кухонний ніж та цілеспрямовано наніс ОСОБА_4 один удар в область його живота, спричинивши останньому одне проникаюче колото-різане порання черевної стінки справа з пошкодженням печінки і передньої стінки нижньої порожньої вени, що є тяжким тілесним ушкодженням та небезпечним для життя в момент заподіяння. ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 о 17 годині 45 хвилин на операційному столі в хірургічному відділенні Бахмутської ЦРЛ.

Смерть ОСОБА_4 наступила внаслідок гострої кровотечі, що розвинулась внаслідок проникаючого колото-різаного поранення черевної порожнини з наскрізним пораненням правої долі печінки і пошкодженням нижньої порожньої вени.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні за ч.1 ст.115 КК України не визнав, вважаючи, що його дії слід кваліфікувати за іншою статтею кримінального кодексу України, оскільки він спричинив тілесне ушкодження потерпілому ножем, захищаючись від погроз у його адресу та намаганням спричинити тілесні ушкодження, які вважав образливими. По суті обставин суду пояснив, що перед затриманням працівниками поліції неофіційно працював та виконував різні ремонтні роботи, був бригадиром на будівельній організації. 11.01.2017 прийшов на роботу де проводили реконструкцію будівлі колишнього гуртожитку у м. Бахмут. Приблизно о 10 годині під'їхав Камаз та привіз землю. Старший дав вказівку розкидати землю на прилеглій території будівлі, оскільки сам він не впорається з цією роботою, то запросив знайомих ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 на допомогу та пообіцяв останнім накрити стіл та пригостити алкоголем. Після того, як закінчили роботу пішли до нього додому учотирьох поїсти та випити горілки. ОСОБА_2 придбав дві пляшки горілки в магазині та закуску. Вдома у нього на кухні вони учотирьох вживали алкоголь. Приблизно о 15.30 годині потерпілий ОСОБА_4 став присутнім нав'язувати дівчат легкої поведінки, які з його слів перебували у нього вдома. ОСОБА_2 попросив не брехати ОСОБА_4 з приводу вказаних дівчат. ОСОБА_4 будучі в стані алкогольного сп'яніння став лаятись на нього нецензурними словами та кинувся на нього, поваливши на підлогу та 7-8 разів вдарив кулаками по голові ОСОБА_2, крім того намагався укусити за ніс. Обурений такою непристойною поведінкою ОСОБА_2 відштовхнув від себе ОСОБА_4 та сказав: «Навіщо ти мене позориш, ще у мене вдома?». Образившись на ОСОБА_4, ОСОБА_2 спонтанно схопив правою рукою на кухонному столі ніж, яким раніше різали продукти харчування, та з метою провчити ОСОБА_4 і не бажаючи вбити його наніс йому один удар ножем у живіт справа, коли він стояв на відстані менше метра між кухнею та коридором у квартирі. При цьому ніж він взяв за лезо, а не за рукоятку. Думав, що нічого серйозного не завдасть. В момент спричинення удару ножем ОСОБА_4 продовжував висловлюватися нецензурною лайкою, проте ніяких активних дій таких як нападати, замахуватись в його сторону, не робив. ОСОБА_4 одяг куртку, забрав пляшку горілки та пішов з квартири, ОСОБА_6 та ОСОБА_5, які стояли в коридорі також пішли з квартири та яких він попросив викликати швидку, оскільки зрозумів, що спричинив тілесне ушкодження ОСОБА_4 Крім того, додав, що ОСОБА_4 взяв ніж, яким він його вдарив, погнув руками та забрав із собою. На запитання суду, ОСОБА_2, відповів, що вбивати потерпілого не бажав, не перешкоджав залишенню квартири та бажав захистити себе і провчити ОСОБА_4 за його неправомірні дії по відношенню до нього. Деякий час він залишався вдома та чекав працівників поліції. Увечері, коли він був вдома у ОСОБА_7, розповів останньому про конфлікт у його квартирі та про те, що ОСОБА_4 вдарив ножем. Пізніше його затримали працівники поліції та повідомили, що ОСОБА_4 помер у лікарні. Шкодує, що так трапилось.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що дату точну не пам'ятає, це було на початку 2017 року, він перебував вдома у ОСОБА_7 до них прийшов ОСОБА_2 та повідомив, що вдома під час вживання алкогольних напоїв з чоловіками по роботі, під час сварки вдарив невідому йому особу ножем. З квартири ОСОБА_7 його та інших забрали працівники поліції. ОСОБА_2 затримали за підозрою у вчиненні вбивства. Обставини правопорушення знає зі слів ОСОБА_2

Свідок ОСОБА_9 надала аналогічні ОСОБА_8 пояснення та доповнила, що обставини вчинення правопорушення ОСОБА_2 їй не відомі.

Свідок ОСОБА_7 повідомив суду, що до нього на початку січня 2017 року у вечірній час прийшов обвинувачений ОСОБА_2 та у розмові з ним пояснив, що вдома під час вживання алкогольних напоїв з чоловіками по роботі, під час сварки вдарив невідому йому особу ножем. Також зазначив, що загиблий спровокував конфлікт та спочатку його вдарив, а потім подряпав ніс. Під час конфлікту ОСОБА_2 вдарив присутню особу ножем.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що є лікарем-хірургом Бахмутської ЦРЛ. ІНФОРМАЦІЯ_2 до приймального відділення був доставлений швидкою приблизно о 15.56 години потерпілий ОСОБА_4, о 16.20 години ним було оглянуто пацієнта та терміново направлено до операційного залу. Стан потерпілого був вкрай важким. У нього малася колото-різана рана передньої брюшної стінки справа та подряпини на обличчі. ОСОБА_4 був контактний та повідомив, що отримав ножове поранення кухонним ножем, коли розпивав у компанії алкогольні напої. Давність травми приблизно 1 година. Під час операції та при ревізії брюшної полості було встановлено в ній більше 3,5 літрів крові, наскрізне пошкодження правої долі печінки та пошкодження магістральної судини. Після проведення невідкладних заходів, потерпілий помер о 17.45годин на операційному столі лікарні. Шанси врятувати життя були невеликі. На запитання суду, пояснив, що після спричинення вказаної травми ОСОБА_4 міг деякий час рухатись, вдягати взуття та одежу.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що на початку січня 2017 року, дати точно не пам'ятає він проходив по вулиці поблизу магазину Скобяной по вул. Горького та побачив ОСОБА_6 з потерпілим, прізвище та ім'я він не пам'ятає. ОСОБА_6 попросив його викликати швидку. Потерпілий повідомив, що під час сварки він отримав ножове поранення та йому стало зле. Крім того, він бачив на обличчі потерпілого подряпини. Крім того в області животу, коли відкрив куртку потерпілий він побачив кров. ОСОБА_6 та потерпілий перебували в стані алкогольного сп'яніння, потерпілий тримав в руці пляшку горілки та с горла пив її. Після виклику швидка приїхала дуже швидко та забрала потерпілого до лікарні. Хто завдав тілесне ушкодження він не знає.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що дату точно не пам'ятає, це було у 2017 році на початку, він перебував у квартирі ОСОБА_2 разом з іншими чоловіками та розпивав алкогольні напої. Прізвища присутніх він не пам'ятає, всього було четверо осіб. В той час коли між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 розпочалася сварка, він вийшов із квартири та обставини події не бачив. Перебуваючи на вулиці до нього з під'їзду вийшов загиблий з пляшкою горілки. Йому стало зле і він попросив ОСОБА_11 викликати швидку. Коли приїхала швидка він допоміг на носилках занести ОСОБА_4. У зв'язку із тим, що минуло багато часу, обставини не пам'ятає.

На виклику інших свідків сторони кримінального провадження не наполягали, при чому суд сприяв виклику та доставлянню в судове засідання свідка ОСОБА_5 шляхом застосування приводу до останнього, але встановити його місце знаходження не вдалося.

З протоколу огляду місця події від 11.01.2017 з доданою фототаблицею, встановлено, що 11.01.2017 о 18.30 години в хірургічному відділенні Бахмутської ЦРЛ у м. Бахмут, вул. Миру, 10 на 3 поверсі оглянуто труп ОСОБА_4 у якого на виявлено пошкодження брюшної порожнини, різане пошкодження на обличчі.

З висновку експерта №23 від 12.01.2017 вбачається, що за результатами судово - медичного дослідження трупу ОСОБА_4 смерть останнього настала в результаті гострої кровотечі, що розвинулась внаслідок проникаючого колото-різаного поранення черевної порожнини з наскрізним пораненням правої долі печінки і пошкодженням нижньої порожньої вени. Смерть ОСОБА_4 настала о 17.45 ІНФОРМАЦІЯ_2. При дослідженні трупа ОСОБА_4 виявлені наступні пошкодження: колото-різана рана передньої черевної стінки справа, раньовий канал від якої проникає в плевральну порожнину, пошкоджуючи печінку і передню стінку нижньої порожньої вени. Дане пошкодження утворилось від дії колючо-ріжучої зброї незадовго до смерті, має ознаки тяжкого тілесного ушкодження і перебуває в прямому причинному зв'язку з настанням смерті. Раньовий канал має напрямок спереду назад. На час настання смерті ОСОБА_4 перебував у стані алкогольного сп'яніння середнього ступеня, 2,29 проміле.

З протоколу огляду місця події від 11.01.2017 з фототаблицею до нього встановлено, що 11.01.2017 в хірургічному відділенні Бахмутської ЦРЛ у м. Бахмут, вул. Миру, 10 на 3 поверсі оглянуто та вилучено особисті речі ОСОБА_4 Так, на светрі потерпілого маються нашарування речовини бурого кольору та механічні пошкодження в області животу справа. В кишені куртки був вилучений кухонний ніж з нашаруванням бурого кольору. Крім того, були вилучені чоботи чоловічі чорного кольору, куртка чорного кольору, кепка, шкарпетки, светр бежевого кольору, брюки, футболка рожевого кольору, мобільний телефон LG IP-53AA та ніж.

Протоколом огляду місця події від 12.01.2017 з фототаблицею до нього зафіксовано, що місцем події є приміщення коридору та кухні квартири АДРЕСА_1. Так, на підлозі біля вхідних дверей у квартиру №4 зафіксовано краплі бурого кольору, на кухні квартири зафіксовано залишки їжі, порожній посуд. Під час огляду кухні за участю ОСОБА_2, останній показав місце спричинення ОСОБА_4 тілесного ушкодження, а саме дверний пройом між коридором та кухнею, де на підлозі виявлено краплі бурого кольору, схожі на кров. Крім того, ОСОБА_2 показав на кухонний стіл, де взяв ніж, яким спричинив тілесне ушкодження ОСОБА_4 Під час огляду вилучено змиви речовини бурого кольору з підлоги коридору та кухні.

Протоколом огляду трупа від 12.01.2017, який проведено в Бахмутському відділенні СМЕ за адресою м. Бахмут, вул. Маріупольська, 65А було зафіксовано тілесні ушкодження на трупі ОСОБА_4

З протоколу від 12.01.2017 затримання підозрюваного ОСОБА_2, встановлено, що фактичне затримання ОСОБА_2 проведено о 21.00 годині 11.01.2017 року та під час його обшуку у останнього було вилучені брюки чорного кольору, кофта синього кольору, на яких виявлена речовина бурого кольору, пара взуття чорного кольору з наявними плямами речовини бурого кольору.

З протоколу слідчого експерименту від 13.01.2017 року за участю обвинуваченого ОСОБА_2, зафіксованого на відеоносій, суд встановив обставини спричинення ОСОБА_2 тілесного ушкоджень ОСОБА_4 та обвинувачений показав на місці спосіб та механізм спричинення тілесного ушкодження ОСОБА_4 в квартири АДРЕСА_1.

Суд не приймає доводи представника потерпілого про визнання недопустимим протоколу слідчого експерименту за участю ОСОБА_2, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону, а сам слідчий експеримент проведений у відповідності до вимог КПК України та сумніву у суду не викликає.

Висновком експерта №14 від 13.01.2017 зафіксовані тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_2, а саме синець у області лівого ока, садна у зовнішнього краю лівої надбрівної дуги і на кінчику носа, утворилися від контакту з тупими твердими предметами, можливо 11.01.2017 при обставинах, зазначених у постанові слідчого та поясненнях ОСОБА_2 і відносяться до легких тілесних ушкоджень.

З висновку судово-медичного експерта №194 від 07.02.2017 встановлено, що кров потерпілого ОСОБА_4 належить до групи В з ізогемаглютинінами анти-А і супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВ0.

З висновку судово-медичного експерта №195 від 06.02.2017 встановлено, що кров ОСОБА_2 належить до групи А з ізогемаглютинінами анти-В з супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВ0.

Із висновку судово-медичного експерта №197 від 13.02.2017 встановлено, що на одязі обвинуваченого ОСОБА_2: джемпері (об'єкти №№1-4), джинсових штанах (об'єкти №5-7), парі ботинок (об'єкти №8-12) встановлено наявність крові людини. При серологічному дослідженні слідів крові (об'єкти №1-12) виявлено антигени В і Н, а в частині слідів (об'єкти №№3,5,6) виявлено і ізогемаглютинін анти-А, що не виключає можливості походження слідів крові від особи (осіб) групи В з ізогемаглютиніном анти - А і супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВ0.

Враховуючи отримані результати дослідження слідів крові (об'єкти №№1-12) та групову приналежність крові ОСОБА_2 та ОСОБА_4, не виключається можливість походження зазначених слідів від потерпілого ОСОБА_4, або від іншої особи з виявленими груповими властивостями. Оскільки антиген А, властивий крові обвинуваченого ОСОБА_2 в цих слідах не виявлено, то можливість походження зазначених слідів крові від нього виключається.

Із висновку судово-медичного експерта №198 від 13.02.2017 встановлено, що на одязі потерпілого ОСОБА_4 светрі (об'єкти №№1-5), джинсових штанах (об'єкти №№6-11) встановлено наявність крові. При серологічному дослідженні слідів крові (об'єкти №1-11) виявлено антигени В і Н, та ізогемаглютинін анти-А, що не виключає можливості походження слідів крові від особи (осіб) групи В з ізогемаглютиніном анти - А і супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВ0.

Враховуючи отримані результати дослідження слідів крові (об'єкти №№1-11) та групову приналежність крові ОСОБА_2 та ОСОБА_4, не виключається можливість походження зазначених слідів від потерпілого ОСОБА_4, або від іншої особи з виявленими груповими властивостями. Оскільки антиген А, властивий крові обвинуваченого ОСОБА_2 в цих слідах не виявлено, то можливість походження зазначених слідів крові від нього виключається.

Із висновку судово-медичного експерта №196 від 07.02.2017 встановлено, що на чотирьох фрагментах марлі зі змивами (об'єкти №1-4), змиви речовини бурого кольору з підлоги, коридору, сходинках в під'їзді, вилучені 12.01.2017 в ході огляду місця події квартири АДРЕСА_1, виявлені антигени В і Н, що не виключає можливості походження їх від особи (осіб) групи В з ізогемаглютиніном анти - А і супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВ0.

Враховуючи отримані результати дослідження слідів крові (об'єкти №№1-4) та групову приналежність крові ОСОБА_2 та ОСОБА_4, не виключається можливість походження зазначених слідів від потерпілого ОСОБА_4, або від іншої особи з виявленими груповими властивостями. Оскільки антиген А, властивий крові обвинуваченого ОСОБА_2 в цих слідах не виявлено, то можливість походження зазначених слідів крові від нього виключається.

Із висновку судово-медичного експерта №181 від 08.02.2017 встановлено, що на клинку та рукоятці ножа (об'єкти №№1,2), представленому на дослідження встановлена наявність крові та визначений білок людини. На клинку та рукоятці ножа (об'єкти №№1,2) наявність поту не встановлена, мікрочастки тканин людини не знайдено. При цитологічному дослідженні встановлено, що кров в слідах на клинку ножа (об'єкт №1) належить особі чоловічої генетичної статі, а статева належність крові на рукоятці ножа (об'єкт №2) не встановлена через відсутність придатних для дослідження її формених елементів. При визначенні групової належності крові в слідах на ножі (об'єкти №№1,2) виявлено антигени В та Н ізосерологічної системи АВ0.

Кров на клинку ножа (об'єкт №1), а на рукоятці ножа походить від чоловіка, можливо від потерпілого ОСОБА_4 та враховуючи групову характеристику крові не походить від обвинуваченого ОСОБА_2, враховуючи результати серологічних досліджень.

Із висновку експерта №26/3 від 25.02.2017 встановлено, що проникаюче колото-різане поранення черевної порожнини з ушкодженням печінки і нижньої порожньої вени утворилося від дії колючо-ріжучого знаряддя, яким міг бути і представлений слідчим ніж, можливо в строк і при обставинах, зазначених в постанові слідчого, а також за обставин зазначених ОСОБА_2 в ході проведення слідчого експерименту з його участю 13.01.2017. Виходячи з характеру та локалізації ушкоджень експерт вважає, що в момент заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4 перебував передньою поверхньою обличчя і тулуба до вістря колючо-ріжучої зброї. Після заподіяння проникаючої колото-різаного поранення черевної порожнини ОСОБА_4 міг здійснювати обмежене коло активних дій.

З висновку комплексної психолого-психіатричної експертизи №117 від 01.02.2017 встановлено, що ОСОБА_2 виявляє емоційно-нестійкий розлад особистості, ускладнений сіндромом алкогольної залежності. В момент інкримінованого правопорушення міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В момент скоєння інкримінуємого правопорушення не перебував у тимчасово-хворобливому стані психічної діяльності, що позбавило його здатність усвідомлювати свої дії та керувати ними, не перебував у стані фізіологічного афекту, не перебував у стані вираженої емоційної напруги (стрес, фрустрація), яке суттєво вплинуло на його свідомість і дії, поведінку.

У ОСОБА_2 присутні вище перелічені індивідуально-психологічні характеристики, які прямо та безпосередньо пов'язані з основним діагнозом і які суттєво впливають на його поведінку і загострюються під час алкогольного сп'яніння та не перешкоджають правильно сприймати явища та давати про них адекватні відомості, в т.ч. і відносно досліджуємой ситуації.

На теперішній час ОСОБА_2 може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У застосуванні примусових заходів медичного характеру на потребує.

Крім того, в судовому засіданні було оглянуто ніж, який є речовим доказом по справі. Обвинувачений ОСОБА_2 зазначив, що саме представленим ножем він вдарив загиблого у живіт один раз.

Відповідно до вимог статті 2 КПК України завданням кримінального провадження є, зокрема, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений.

Всебічно, повно й неупереджено дослідивши всі обставини кримінального провадження, безпосередньо дослідивши докази, суд вважає дії обвинуваченого ОСОБА_2 необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 121 КК України, а не за ч. 1 ст. 115 КК України.

Так, сукупність досліджених та перевірених судом доказів вказує на те, що саме обвинувачений заподіяв потерпілому ОСОБА_4 тяжке тілесне ушкодження у вигляді колото-різаного поранення черевної порожнини з наскрізним пораненням правої долі печінки і пошкодженням нижньої порожньої вени, що спричинило смерть потерпілому.

Критерієм розмежування складів злочинів за ч. 2 ст. 121 КК України та ч. 1 ст. 115 КК України є суб'єктивна сторона - ставлення обвинуваченого до наслідків своїх дій - в разі умисного вбивства умислом винного охоплюється позбавлення потерпілого життя, а в разі умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, має місце умисел на заподіяння лише тілесних ушкоджень, тоді як смерть потерпілого не охоплюється умислом обвинуваченого.

Виходячи із кількості, характеру і локалізації поранення, спричинених обвинуваченим потерпілому, а саме, одне колото-різане поранення черевної порожнини, обставини його заподіяння, що ніж обвинуваченим заздалегідь не був приготовлений для спричинення тілесних ушкоджень обвинуваченому, поведінку обвинуваченого до, під час та після вказаних подій, те, що фактично обвинувачений мав реальну можливість позбавити потерпілого життя та не зробив цього, поведінку потерпілого, який після удару в живіт без будь-яких перешкод з боку обвинуваченого одягнувся, взяв пляшку горілки, погнув ніж та пішов з квартири обвинуваченого, а також продовжив вживати алкоголь, суд приходить до висновку, що злочинний умисел обвинуваченого не був направлений на умисне вбивство потерпілого, а лише на заподіяння тілесного ушкодження, викликаного у зв'язку із образами з боку потерпілого та побиттям останнім обвинуваченого.

У зв'язку із викладеним суд знаходить слушними пояснення обвинуваченого ОСОБА_2 про те, що він не бажав спричинити смерть ОСОБА_4

З фактичних даних судом встановлено, що ніщо не перешкоджало ОСОБА_2 довести до кінця злочинний намір, направлений на позбавлення життя потерпілого, у тому числі продовжити завдавати удари ножем у життєво-важливі органи до втрати свідомості потерпілим ОСОБА_4, а тому наявність у обвинуваченого умислу на вбивство є лише припущенням сторони обвинувачення і не підтверджено іншими доказами, внаслідок чого не приймається до уваги.

При цьому суд звертає увагу на те, що в момент заподіяння обвинуваченим тяжкого тілесного ушкодження потерпілий не чинив будь-яких активних дій, направлених на побиття обвинуваченого, тому суд вважає, в тому числі з огляду на відсутність умислу на позбавлення життя, помилковим твердження сторони захисту з приводу правильної кваліфікації дій ОСОБА_2 за статтею 118 КК України - умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони.

Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення (ч.3 ст.373 КПК України).

Згідно із ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка ратифікована Україною, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У контексті стандартів доказування у кримінальному процесі України і на підставі прецедентної практики Європейського суду з прав людини колегія суддів дійшла висновку, що стороною обвинувачення не доведено поза розумним сумнівом винуватість ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Враховуючи наведене, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 121 КК України як умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

Обговорюючи питання про вид та розмір покарання, яке слід призначити обвинуваченому, суд у відповідності зі ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, що відноситься до категорії тяжких злочинів, особу винного, який посередньо характеризується за місцем проживання, перебуває на обліку в наркологічному диспансері з 06.11.2007 з діагнозом «Вживання алкогольних напоїв. Синдром алкогольної залежності», працював до затримання неофіційно, одружений, має неповнолітню дитину 2001 року народження, раніше в силу ст. 89 КК України не судимий, наявність інвалідності 3 групи на час затримання.

Обставиною, яке пом'якшує покарання суд визнає каяття обвинуваченого.

Скоєння злочину у стані алкогольного сп'яніння суд розцінює як обставину, що обтяжує покарання обвинуваченого.

За таких обставин, а також враховуючи те, що ініціатором конфлікту був потерпілий та виходячи з образ та застосування сили вимусив обвинуваченого спричинити тяжке тілесне ушкодження від якого настала смерть потерпілого, суд вважає, що виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню ним нових злочинів можливе лише за умови призначення обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі, проте у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 2 ст. 121 КК України.

Позов прокурора про стягнення з обвинуваченого витрат на лікування потерпілого підлягає задоволенню. З обвинуваченого у відповідності до ст. 1206 ЦК України підлягають стягненню витрати у розмірі 221 гривні 80 копійок на користь КЗОЗ «Бахмутська центральна районна лікарня», витрачені на лікування потерпілого ОСОБА_4 11.01.2017, які підтверджені відповідною довідкою лікувального закладу від 27.02.2017 №1097.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Бахмутській установі виконання покарань №6 слід залишити обвинуваченому до набрання вироком законної сили.

Відповідно до протоколу від 12.01.2017 затримання підозрюваного ОСОБА_2, встановлено, що фактичне затримання ОСОБА_2, проведено о 21.00 годині 11.01.2017 року та поміщено до ІТТ Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області. Тому, у строк відбуття покарання ОСОБА_2 слід зарахувати строк попереднього ув'язнення з 11.01.2017 по 20.06.2017 за правилами ч.5 ст.72 КК України в редакції до 21.06.2017 року.

Судові витрати на проведення дактилоскопічної експертизи у розмірі 615 гривень 72 копійки суд не стягує з обвинуваченого, оскільки висновок експерта не наданий стороною обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_2, в т.ч. і довідка про її вартість.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим за ст. 121 ч. 2 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк сім років.

Строк покарання ОСОБА_2 рахувати з 11 січня 2017 року.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без змін тримання під вартою в Бахмутській УВП Донецької області ( № 6).

На підставі ч.5 ст.72 КК України (в редакції до 21.06.2017) ОСОБА_2 у строк відбування покарання за цим вироком зарахувати строк попереднього ув'язнення з 11 січня 2017 року по 20 червня 2017 року включно, із розрахунку 1 (один) день попереднього ув'язнення за 2 (два) дні позбавлення волі.

Позов прокурора про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого - задовольнити.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь КЗОЗ «Бахмутська центральна районна лікарня» (р/р 3541601034854 ГУДКСУ в Донецькій області м. Бахмут, МФО 834 016, ЕДРПОУ 01990217, КЕКВ 2220) витрати на лікування потерпілого ОСОБА_4 у розмірі 221 (двісті двадцять одна) гривня 80 копійок.

Речові докази:

- чоловічі чоботи чорного кольору (правий і лівий), чоловіча куртка, кепка зимня, термобілизна, шкарпетки чорного кольору (лівий і правий), светр бежевого кольору, футболку рожевого кольору, джинсові брюки, які належали ОСОБА_4 та які зберігаються у камері схову речових доказів Бахмутського ВП ГУНП України в Донецькій області, знищити, скасувавши арешт, накладений ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 13.01.2017;

- мобільний телефон LG IP-531 A з двома сім-картами МТС в чохлі чорного кольору, який зберігається у камері схову Бахмутського ВП ГУНП України в Донецькій області повернути потерпілій ОСОБА_14 та скасувати арешт, накладений ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 13.01.2017;

- ніж, вилучений у хірургічному відділенні КЗОЗ «Бахмутська ЦРЛ», який зберігається у камері схову Бахмутського ВП ГУНП України в Донецькій області, знищити та скасувавши арешт, накладений ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 13.01.2017;

- особисті речі ОСОБА_2: брюки чорного кольору, кофту синього кольору, пара взуття, які зберігаються у камері схову Бахмутського ВП ГУНП України в Донецькій області, повернути останньому та скасувати арешт, накладений ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 13.01.2017.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області, протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Після проголошення вироку його копія підлягає негайному врученню прокурору і обвинуваченому.

Головуючий суддя О.В. Любчик

Судді О.А. Брежнев

О.М. Павленко