
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2018 року Справа № 808/766/17 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “Банк Михайлівський” ОСОБА_2, третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
23 березня 2017 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі – суд) надійшов адміністративний позов від ОСОБА_1 (далі - позивач) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_2 (далі – відповідач), третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якому позивач просить суд скасувати:
- визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонди гарантування вкладів фізичної осіб па ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» щодо визнання нікчемними переказів коштів (транзакцій), здійснених ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» (код ЄДРПОУ 39140702) 19 травня 2016 року в сумі 48 (сорок вісім) гривень та 78 коп. з призначенням платежу «Оплата процентів по договору № 980-015-000191521 від 18 лютого 2016 року» та 100 000 (сто тисяч) гривень та 00 коп. з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором № 980-015-000191521 від 18 лютого 2016 року» на банківський рахунок № 2620 4529 432501, який належить ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1);
- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_2 внести зміни до списку (переліку) вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а саме - здійснити включення всієї суми відшкодування в розмірі 100 048 (сто тисяч сорок вісім) гривень та 78 коп. належної до виплати ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1).
Ухвалою від 24 квітня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 17 травня 2017 року.
Ухвалою від 17 травня 2017 року зупинено провадження в адміністративній справі до 26 червня 2017 року.
26 червня 2017 року ухвалою суду поновлено провадження в адміністративній справі.
Ухвалою від 26 червня 2017 року зупинено провадження в адміністративній справі до набрання законної сили судовим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі 826/15961/16. 14 грудня 2017 року ухвалою поновлено провадження в адміністративній справі.
Ухвалою від 14 грудня 2017 року зупинено провадження в адміністративній справі до 25 січня 2018 року.
25 січня 2018 року ухвалою суду поновлено провадження в адміністративній справі.
Позовні вимоги обґрунтуванні з підстав викладених в адміністративному позові та зазначено, що ОСОБА_1 має договір банківського вкладу у ПАТ “Банк Михайлівський” з вкладом в гривнях в сумі 100000 гривень на строк до 27 жовтня 2016 року. Вказує, що на підставі постанови Правління Національного банку України та відповідного рішення виконавчої дирекції Фонду розпочато процедуру ліквідації ПАТ “Банк Михайлівський” та запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ “Банк Михайлівський”.
Позивач дізнався, що його не включено до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду по сумі коштів на рахунку. Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо не включенні його до переліку вкладників ПАТ “Банк Михайлівський” протиправною та просить зобов’язати його подати до Фонду відповідну додаткову інформацію та включити позивача до Загального переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, на суму коштів на його вкладному рахунку, а також зобов’язати Фонд затвердити такі зміни.
Представник позивача у судове засідання не з’явився, 25 січня 2018 року подав до суду заву про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Представник відповідача в судове засідання 25 січня 2018 року не з’явився, про дату час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Проте подав до суду заперечення на адміністративний позов, та зазначив, що з метою належного захисту прав і законних інтересів вкладників банків, зокрема, з метою забезпечення гарантованого Законом України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” відшкодування коштів за вкладами, Уповноважену особу Фонду наділено правом складати відповідний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. Однак, чинним законодавством також передбачено обов’язок Уповноваженої особи Фонду забезпечити перевірку договорів (інших правочинів), укладених банком на предмет виявлення договорів (правочинів), виконання яких спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану банку. Так, за результатами перевірки правочинів укладених між ОСОБА_1 та ПАТ “Банк Михайлівській” було встановлено нікчемність операцій з виконання Банком платіжних документів від ТОВ “Інвестиційно-Розрахунковий Центр” по перерахуванню коштів на рахунок позивача, у зв’язку з чим позивач не має права на відшкодування коштів за рахунок Фонду. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник третьої особи Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в судове засідання 25 січня 2018 року не з’явився, про дату час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Проте подав до суду заперечення на адміністративний позов, та зазначив, що у Фонду відсутній обов’язок на відшкодування коштів за вкладом ОСОБА_1, те, що грошові кошти за вкладами фізичних осіб у ПАТ “Банк Михайлівський” можуть відшкодовуватись виключно після отримання Фондом від Уповноваженої особи Фонду додаткової інформації про вкладника, як такого, що має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Оскільки до Фонду не надходила інформація про ОСОБА_1, як такої, що має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відсутній обов’язок на здійснення відповідних виплат. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
За таких обставин та керуючись частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.
На підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з’ясував наступне.
18 лютого 2016 року між позивачем та ПАТ «Банк Михайлівський» укладено договір банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)» № 980-015-000002625, відповідно до договору ПАТ «Банк Михайлівський» відкрило Позивачу поточний рахунок № 26204529432501 для обслуговування депозиту за договором з TOB «Інвестиційно-розрахунковий центр».
Також 18 лютого 2016 року між Позивачем та TOB «Інвестиційно-розрахунковий центр» укладено , від імені якого як повірений діяло ПАТ «Банк Михайлівський», договір № 980-015-000191521,
На виконання вказаного договору відповідно до квитанції № QS861901 від 18 лютого 2016 року кошти в сумі 50000 гривень надійшли на рахунок TOB «Інвестиційно-розрахунковий центр».
15 березня 2016 року Позивач та TOB «Інвестиційно-розрахунковий центр» внесли зміни до договору № 980-015-000191521, якими збільшили суму вкладу до 51000 грн. Додаткову 1 000 грн. позивачем внесено на поточний рахунок № 26204529432501, що підтверджується квитанцією QS889201 від 15 березня 2016 року.
29 березня 2016 року до договору № 980-015-000191521 було внесено зміни, якими було збільшено суму вкладу до 60000 грн. Додаткові 9000 грн. позивачем внесено на поточний рахунок № 26204529432501, що підтверджується квитанцією QS415501 від 29 березня 2016.
19 квітня 2016 року до договору № 980-015-000191521 було внесено зміни, якими було збільшено суму вкладу до 70000 грн. Додаткові 10000 грн. Позивач внесла в той же день на поточний рахунок № 26204529432501 , що підтверджується квитанцією №4537253.
18 травня 2016 року до договору № 980-015-000191521 було внесено зміни, якими було збільшено суму вкладу до 100 000 грн. Додаткові 30 000 грн. Позивач внесла в той же день на поточний рахунок № 26204529432501, що підтверджується квитанцією 3915344.
Отже загальна сума вкладу складає 100000 грн.
19 травня 2016 року TOB «Інвестиційно-розрахунковий центр» переказало на поточний рахунок Позивача № 26204529432501 проценти за договором № 980-015- 000191521 в сумі 48,78 грн. та суму вкладу в розмірі 100000 грн.
На підставі рішення Національного банку України від 23 травня 2016 № 14/БТ “Про віднесення Публічного акціонерного товариства “Банк Михайлівський” до категорії неплатоспроможних”, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23 травня 2016 № 812 “Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ “Банк Михайлівський” та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку” та рішення від 13 червня 2016 року № 991 “Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ “Банк Михайлівський”.
Рішенням Правління Національного банку України № 124-рш від 12 липня 2016 року оголошено про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ “Банк Михайлівський”.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 1702 від 01 вересня 2016 року призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ “Банк Михайлівський" ОСОБА_2 з 05 вересня 2016 року.
Позивач отримала лист № ЗГ(К)/19198 від 23 травня 2017 року про відмову відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків встановлюються Законом України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” від 23 лютого 2012 року №4452.
Відповідно до пункту 15 частини 1 статті 2 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) система гарантування вкладів фізичних осіб являє собою сукупність відносин, що регулюються цим Законом, суб’єктами яких є Фонд, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, банки та вкладники.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 2 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
За приписами частин 1, 2 статті 4 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює, серед іншого, такі функції: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
За приписами частини 1 статті 26 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Отже, кошти, які надійшли від ТОВ “Інвестиційно - розрахунковий центр” на поточний рахунок позивача, у розумінні Закону є вкладом.
Згідно з частиною 2 статті 27 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує, зокрема:
- перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;
- перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону.
Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Уповноважена особа Фонду наділена розпорядними повноваженнями реагування за наслідками перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних.
Суд звертає увагу, що таке право не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими ОСОБА_3 пов'язує нікчемність правочину. Одного лише твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно, у випадку який розглядається, нівелюється протилежним твердженням особи про дійсність вкладу.
Пунктами 7-9 частини 3 статті 38 Закону визначено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з таких підстав:
- банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
- банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України;
- здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
Фондом гарантування вкладів фізичних осіб не було зазначено, яким чином перекази коштів, ініційовані ТОВ “Інвестиційно - розрахунковий центр” на користь позивача, мають відношення до підстав нікчемності, визначених законодавством. Тому, висновок щодо нікчемності не обґрунтований жодними доводами чи доказами.
Суд, зазначає, що жодна з підстав, вказаних у статті 38 Закону не має відношення до правочинів, вчинених ПАТ “Банк Михайлівський” у правовідносинах з позивачем (зокрема, й стосовно зарахування коштів на його рахунок у банку).
Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно пункту 1 постанови Пленум Верховного Суду України “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” від 06 листопада 2009 №9, при розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.
Частиною 1 статті 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
При цьому, згідно з частиною 3 статті 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Суд зважає на те, що кошти на момент прийняття рішення Правління НБУ від 23 травня 2016 року №14/БТ “Про віднесення ПАТ “Банк Михайлівський” до категорії неплатоспроможних” перебували на поточному рахунку позивача у ПАТ “Банк Михайлівський”.
З метою захисту прав фізичних осіб, які були ошукані за посередництвом банку, в тому числі і клієнтів ПАТ “Банк Михайлівський”, та унеможливлення мультиплікації таких схем у майбутньому Верховною Радою України 15 листопада 2016 року прийняті зміни до закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”.
ОСОБА_3 №1736-VIII поширив свою дію на позику або вклад до небанківської фінансової установи через банк ( ПАТ “Банк Михайлівський”), що виступив повіреним за відповідним договором гарантії відшкодування коштів, передбачених Законом України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”.
Таким чином, для вирішення питання повернення коштів усіх ошуканих вкладників поширено гарантії відшкодування коштів, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” на позику або вклад до небанківської фінансової установи афілійованої з банком за відповідним договором.
Положення припису пункту 15 Прикінцевих Положень Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, внесені Законом України “Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг” від 15 листопада2016 № 1736-VIII, вступили в силу 19 листопада 2016 року, яким передбачено, що до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг” віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.
Згідно з абзацом 2 пункту 15 Перехідних положень Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зобов'язано ретельно вивчити документи щодо кожної фізичної особи, яку прирівняно до вкладника і кошти якої прирівняні до вкладу цим пунктом, і не пізніше 20 робочих днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" розпочати за рахунок коштів Фонду у межах суми відшкодування, визначеної частиною першою статті 26 цього Закону, виплату відшкодування коштів фізичним особам, які набули право на таке відшкодування у зв'язку з їх прирівнянням до вкладників.
Відтак у зв'язку із законодавчим змінами позивач прирівнюється до вкладника та має право на відшкодування за вкладом з моменту набрання законної сили Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" від 15 листопада 2016 року № 1736-VIII, але за окремою процедурою звернення до ПАТ "Банк Михайлівський" у формі подання заяви та необхідного пакету документів.
Із позовом позивач звернувся після прийняття вищевказаного Закону і предмет та підставу цього позову визначав ґрунтуючись на нормах Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в редакції після 19 листопада 2016, коли ОСОБА_3 від 15 листопада 2016 року № 1736-VIII набрав чинності.
Відтак, на думку суду, уповноваженою особою Фонду не доведено наявність правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 49 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону уповноважена особа Фонду складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно - правовими актами Фонду. Згідно з частиною 3 статті 49 цього ж Закону реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду. Відповідно до пункту 4.31 глави 4 Розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №2 від 05 липня 2012 року у разі необхідності уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку вносить пропозиції щодо затвердження виконавчою дирекцією Фонду змін до реєстру акцептованих вимог, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 52 Закону вимоги вкладників фізичних осіб у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом відносяться до четвертої черги.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог про зобов'язання Уповноваженої особи ПАТ “Банк Михайлівський” ОСОБА_2 включити вимоги ОСОБА_1 до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ “Банк Михайлівський” у сумі вкладу 100000 грн. та 48,78 грн. за договором №980-015-000191521 від 18 лютого 2016 року.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонди гарантування вкладів фізичної осіб па ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» щодо визнання нікчемними переказів коштів (транзакцій), здійснених ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» (код ЄДРПОУ 39140702) 19 травня 2016 року в сумі 48 (сорок вісім) гривень та 78 коп. з призначенням платежу «Оплата процентів по договору № 980-015-000191521 від 18 лютого 2016 року» та 100 000 (сто тисяч) гривень та 00 коп. з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором № 980-015-000191521 від 18 лютого 2016 року» на банківський рахунок № 2620 4529 432501, який належить ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1);
Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_2 внести зміни до списку (переліку) вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а саме - здійснити включення всієї суми відшкодування в розмірі 100 048 (сто тисяч сорок вісім) гривень та 78 коп. належної до виплати ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1).
Присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 1280 (одна тисяча двісті вісімдесят) гривень 00 копійок.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.
Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, КАС України.
Рішення у повному обсязі виготовлено 25 січня 2018
Суддя Д. В. Татаринов
Судове рішення № 72324859, Запорізький окружний адміністративний суд було прийнято 25.01.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 808/766/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: