Рішення № 72324850, 20.02.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2018 року Справа № 808/55/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого – судді Татаринова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр-т. Соборний 166)

до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (71100, АДРЕСА_1)

про стягнення суми заборгованості

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - позивач) до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) в якому позивач просить суд стягнути суму заборгованості у розмірі 143636,00 грн. з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_1):

- штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норми регулювання обіг готівки та застосування РРО - 116636,00 грн., р/р 31115104700011 Державний бюджет, код платежу 21080900, код ОКПО 38042560, МФО 813015 , банк одержувача: Бердянський УДКСУ ГУДКСУ.

- адміністративні штрафи та інші санкцій - 27000 грн., р/р 31113106700011 Державний бюджет, код платежу 21081103, код ОКПО 38042560, МФО 813015 , банк одержувача: Бердянський УДКСУ ГУДКСУ.

Ухвалою від 09 січня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 29 січня 2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовані Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі – ПК України) та зазначено, що за відповідачем обліковується податковий борг по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, норми регулювання обіг готівки та застосування РРО в сумі 116636,00 грн. та по адміністративним штрафним та іншим санкціям – 27000,00 грн., які виникли в результаті несплати відповідачем суми грошового зобов’язання, нарахованих податковим органом у податкових повідомленнях - рішеннях.

Представник позивача у судове засідання не з’явився та подав до суду клопотання про доручення до справи довідки про заборгованість відповідача, на задоволені позовних вимог наполягає.

Відповідач в судове засідання не з’явився з невідомої суду причини. Судову повістку було направлено на його адресу, що вказана у витязі з ЄДРПОУ, проте кореспонденція повернулася до суду з відміткою «інші причини».

За таких обставин та керуючись частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

На підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з’ясував наступне.

Станом на час розгляду адміністративної справи у суді за відповідачем обліковується податковий борг по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, норми регулювання обіг готівки та застосування РРО в сумі 116636,00 грн. та по адміністративним штрафним та іншим санкціям – 27000,00 грн., який виник на підставі наступного.

Заборгованість по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, норми регулювання обіг готівки та застосування РРО в сумі 116636,00 грн. та по адміністративним штрафним та іншим санкціям – 27000,00 грн., виникла в наслідок проведеної позивачем стосовно відповідача позапланової невиїзної перевірки та на підставі висновків акту перевірки № 0222/08/01/14/НОМЕР_1 від 15 липня 2016 року, винесені податкові повідомлення – рішення: №001281401 від 08 вересня 2016 року, яким до відповідача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені в сумі 23711,00 грн. за платежем штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норми регулювання обіг готівки та застосування РРО; №0001301401 від 08 вересня 2016 року, яким до відповідача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені в сумі 92925 грн. за платежем штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норми регулювання обіг готівки та застосування РРО; №0001291401 від 08 вересня 2016 року, яким до відповідача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені в сумі 23711,00 грн. за платежем адміністративні штрафні та інші санкції.

Вказані податкові повідомлення - рішення надсилались на адресу відповідача.

Судом встановлено, що податкові повідомлення – рішення №0001281401 від 08 вересня 2016 року та №0001291401 від 08 вересня 2016 року оскаржувались в судовому порядку та 16 травня 2017 року постановою Запорізького окружного адміністративного суду у справі 808/714/17 в задоволені адміністративного позову відмовлено. Ухвалою від 27 липня 2017 року Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року у справі №0870/370/12 залишено без змін.

Вказана сума податкових зобов’язань у встановлені законодавством строки сплачена не була, у зв’язку з чим набула статусу податкового боргу.

Із матеріалів справи судом встановлено, що позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме згідно з положеннями статті 59 Податкового кодексу України Головним управлінням ДФС у Запорізькій області 05 жовтня 2017 року сформована податкова вимога №4146-17 на суму 143636,00 грн., яка направлена на адресу відповідача засобами поштового зв’язку.

Отже, з огляду на вищевикладене, відповідно до довідки про заборгованість загальна сума податкового боргу відповідача по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, норми регулювання обіг готівки та застосування РРО та по адміністративним штрафним та іншим санкціям складає 143636,00 грн., який до теперішнього часу не погашений.

Оцінивши надані документи та матеріали, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, передбачено обов’язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У зазначені строки нараховані податкові зобов’язання не сплачено, тому згідно підпунктом 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України, це є податковим боргом; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Відповідно до приписів пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до підпункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За правилами підпункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Головне управління ДФС у Запорізькій області на підтвердження податкового боргу відповідача по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, норми регулювання обіг готівки та застосування РРО в сумі 116636,00 грн. та по адміністративним штрафним та іншим санкціям – 27000,00 грн., надані податкові повідомлення - рішення, податкову вимогу, довідки про заборгованість.

На момент розгляду справи в суді, вказана сума узгодженого податкового боргу відповідачем не сплачена, заборгованість перед бюджетом не погашена.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право зокрема звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Зважаючи на несплату у добровільному порядку відповідачем узгодженої у судовому порядку податкової заборгованості Головне управління ДФС у Запорізькій області звернулась до суду із позовом про стягнення з відповідача зазначеного податкового боргу.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Під час розгляду справи відповідач доказів сплати заборгованості не надав, проти позову не заперечив, доводи позивача не спростував.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позов Головного управління ДФС у Запорізькій області є доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Запорізькій області - задовольнити.

Сягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (код НОМЕР_1) кошти у розмірі суми податкового боргу у сумі 143636 (сто сорок три шістсот тридцять шість) гривень 00 копійок:

- штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норми регулювання обіг готівки та застосування РРО - 116636,00 грн., р/р 31115104700011 Державний бюджет, код платежу 21080900, код ОКПО 38042560, МФО 813015 , банк одержувача: Бердянський УДКСУ ГУДКСУ.

- адміністративні штрафи та інші санкцій - 27000 грн., р/р 31113106700011 Державний бюджет, код платежу 21081103, код ОКПО 38042560, МФО 813015 , банк одержувача: Бердянський УДКСУ ГУДКСУ.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295 КАС України.

Рішення у повному обсязі виготовлено 20 лютого 2018

Суддя Д. В. Татаринов