Рішення № 72324713, 30.01.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2018 р. Справа№805/3978/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Ушенка С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області до Приватного акціонерного товариства «Бердянський машинобудівний завод» про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області 09.11.2017 звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства “Бердянський машинобудівний завод” про стягнення податкового боргу у сумі 1014781,03 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі № 805/3978/17-а та призначено справу до судового розгляду на 05.12.2017.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року зупинено провадження в адміністративній справі № 805/3978/17-а до 27.01.2018.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 січня 2018 року виправлено описку в адміністративній справі № 805/3978/17-а, відповідно до якої провадження у справі зупинено до 30.01.2018.

Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не з’явився, причин неявки не повідомив, але надав письмове клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

На підставі ст. 205 КАС України суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 1 014 781,03 грн., що виникла у зв’язку з несплатою самостійно визначених податкових зобов’язань з земельного податку у сумі 283 416,96 грн. та з орендної плати з юридичних осіб у сумі 165 696,97 грн., а також нарахованої пені за несвоєчасну сплату податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у сумі 565 667,10 грн., що є підставою для його стягнення.

Відповідач заперечував проти позову в частині позовних вимог про стягнення земельного податку у сумі 18363,20 грн., згідно податкового розрахунку із земельного податку від 20.02.2017 №1700018101 за терміном сплати 30.03.2017, з орендної плати з юридичних осіб у сумі 21009,42 грн., згідно розрахунку від 20.02.2017 №1700018102 за терміном сплати 30.03.2017 та нарахованої пені у сумі 30895,73 грн., оскільки вказані суми вже були стягнуті постановами Донецького окружного адміністративного суду від 25.07.2017 по справі №805/2023/17-а, від 08.09.2015 по справі № 805/3216/15-а відповідно.

Стосовно позовних вимог про стягнення суми нарахованої пені у розмірі 394381,22 грн. відповідач також заперечував і зазначив, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, оскільки вказана сума пені нарахована за несвоєчасну сплату податкового боргу, сплата якого розстрочена постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19.05.2010 по справі №2а-8273/10/0570.

В подальшому позивач надав до суду письмове клопотання, відповідно до якого зменшив розмір позовних вимог в частині стягнення суми податкового боргу у розмірі 18363,20 грн., згідно розрахунку із земельного податку від 20.02.2017 №1700018101 за терміном сплати 30.03.2017 та у розмірі 21009,42 грн., згідно розрахунку з орендної плати з юридичних осіб від 20.02.2017 № НОМЕР_1 за терміном сплати 30.03.2017. Крім того, збільшив позовні вимоги щодо періоду стягнення за земельним податком і з орендної плати юридичних осіб, вказавши період сплати по 30.08.2017.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

Позивач – Головне управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області є суб'єктом владних повноважень, який у правовідносинах з юридичними особами, в тому числі пов’язаними із контролем за повнотою нарахування та сплати податків, обов’язкових платежів, реалізують владні управлінські функції, через що належить до суб’єктів владних повноважень в розумінні п. 7 ч. 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач – Приватне акціонерне товариство «Бердянський машинобудівний завод» зареєстроване в якості юридичної особи за кодом ЄДРПОУ 32954692 та зареєстрований у відповідача за неосновним місцем обліку як платник окремих податків.

Як вбачається з матеріалів справи, з урахуванням клопотання про зменшення та уточнення позовних вимог, станом на 20.09.2017 по особових рахунках відповідача обліковується заборгованість у розмірі 1 014 780,03 грн., що утворилась наступним чином:

- 17323,78 грн. відповідно до нарахованого податкового зобов’язання з земельного податку з юридичних осіб, згідно податкового розрахунку земельного податку №1600003120 від 08.02.2016, за терміном сплати 30.04.2016;

- 17323,78 грн. відповідно до нарахованого податкового зобов’язання з земельного податку з юридичних осіб, згідно податкового розрахунку земельного податку №1600003120 від 08.02.2016, за терміном сплати 30.05.2016;

- 17323,78 грн. відповідно до нарахованого податкового зобов’язання з земельного податку з юридичних осіб, згідно податкового розрахунку земельного податку №1600003120 від 08.02.2016, за терміном сплати 30.06.2016;

- 17323,78 грн. відповідно до нарахованого податкового зобов’язання з земельного податку з юридичних осіб, згідно податкового розрахунку земельного податку №1600003120 від 08.02.2016, за терміном сплати 30.07.2016;

- 17323,78 грн. відповідно до нарахованого податкового зобов’язання з земельного податку з юридичних осіб, згідно податкового розрахунку земельного податку №1600003120 від 08.02.2016, за терміном сплати 30.08.2016;

- 17323,78 грн. відповідно до нарахованого податкового зобов’язання з земельного податку з юридичних осіб, згідно податкового розрахунку земельного податку №1600003120 від 08.02.2016, за терміном сплати 30.09.2016;

- 17323,78 грн. відповідно до нарахованого податкового зобов’язання з земельного податку з юридичних осіб, згідно податкового розрахунку земельного податку №1600003120 від 08.02.2016, за терміном сплати 30.10.2016;

- 17323,78 грн. відповідно до нарахованого податкового зобов’язання з земельного податку з юридичних осіб, згідно податкового розрахунку земельного податку №1600003120 від 08.02.2016, за терміном сплати 30.11.2016;

- 17323,78 грн. відповідно до нарахованого податкового зобов’язання з земельного податку з юридичних осіб, згідно податкового розрахунку земельного податку №1600003120 від 08.02.2016, за терміном сплати 30.12.2016;

- 17323,78 грн. відповідно до нарахованого податкового зобов’язання з земельного податку з юридичних осіб, згідно податкового розрахунку земельного податку №1600003120 від 08.02.2016, за терміном сплати 30.01.2017;

- 18363,20 грн. відповідно до нарахованого податкового зобов’язання з земельного податку з юридичних осіб, згідно податкового розрахунку земельного податку №1700018101 від 20.02.2017, за терміном сплати 02.03.2017;

- 18363,20 грн. відповідно до нарахованого податкового зобов’язання з земельного податку з юридичних осіб, згідно податкового розрахунку земельного податку №1700018101 від 20.02.2017, за терміном сплати 30.04.2017;

- 18363,20 грн. відповідно до нарахованого податкового зобов’язання з земельного податку з юридичних осіб, згідно податкового розрахунку земельного податку №1700018101 від 20.02.2017, за терміном сплати 30.05.2017;

- 18363,20 грн. відповідно до нарахованого податкового зобов’язання з земельного податку з юридичних осіб, згідно податкового розрахунку земельного податку №1700018101 від 20.02.2017, за терміном сплати 30.06.2017;

- 18363,20 грн. відповідно до нарахованого податкового зобов’язання з земельного податку з юридичних осіб, згідно податкового розрахунку земельного податку №1700018101 від 20.02.2017, за терміном сплати 30.07.2017,

- 18363,20 грн. відповідно до нарахованого податкового зобов’язання з земельного податку з юридичних осіб, згідно податкового розрахунку земельного податку №1700018101 від 20.02.2017, за терміном сплати 30.08.2017, на загальну суму 283 415,96 грн.

- 19820,20 грн. відповідно до нарахованого податкового зобов’язання з орендної плати з юридичних осіб, згідно податкового розрахунку земельного податку № НОМЕР_2 від 08.02.2016, за терміном сплати 30.12.2016;

- 19820,25 грн. відповідно до нарахованого податкового зобов’язання з орендної плати з юридичних осіб, згідно податкового розрахунку земельного податку № НОМЕР_2 від 08.02.2016, за терміном сплати 30.01.2017;

- 21009,42 грн. відповідно до нарахованого податкового зобов’язання з орендної плати з юридичних осіб, згідно податкового розрахунку земельного податку № НОМЕР_1 від 20.02.2017, за терміном сплати 02.03.2017;

- 21009,42 грн. відповідно до нарахованого податкового зобов’язання з орендної плати з юридичних осіб, згідно податкового розрахунку земельного податку № НОМЕР_1 від 20.02.2017, за терміном сплати 30.04.2017;

- 21009,42 грн. відповідно до нарахованого податкового зобов’язання з орендної плати з юридичних осіб, згідно податкового розрахунку земельного податку № НОМЕР_1 від 20.02.2017, за терміном сплати 30.05.2017;

- 21009,42 грн. відповідно до нарахованого податкового зобов’язання з орендної плати з юридичних осіб, згідно податкового розрахунку земельного податку № НОМЕР_1 від 20.02.2017, за терміном сплати 30.06.2017;

- 21009,42 грн. відповідно до нарахованого податкового зобов’язання з орендної плати з юридичних осіб, згідно податкового розрахунку земельного податку № НОМЕР_1 від 20.02.2017, за терміном сплати 30.07.2017;

- 21009,42 грн. відповідно до нарахованого податкового зобов’язання з орендної плати з юридичних осіб, згідно податкового розрахунку земельного податку № НОМЕР_1 від 20.02.2017, за терміном сплати 30.08.2017, на загальну суму 165696,97 грн.

Крім того, у зв’язку із несвоєчасною сплатою податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб відповідачеві нараховано пеню у сумі 565 667,10 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30.01.2018 провадження в даній справі в частині позовних вимог про стягнення нарахованої суми пені у розмірі 30 895,73 грн. закрито.

При цьому, суд зауважує, що позивачем до стягнення податкового боргу з земельного податку заявлено суму боргу у розмірі 283 416,96 грн., при тому, що фактично, відповідно до розрахунку податкового боргу із зазначеного податку, наявного в матеріалах справи, сума боргу складає 283 415,96 грн. (різниця в розрахунку складає 1 грн.).

Суд зазначає, що позивачем не надано жодного належного і достатнього доказу наявності у відповідача податкового боргу у сумі 1 грн. із вказаного податку за зазначений період часу, у зв’язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Таким чином, предметом спору у даній справі є стягнення податкового боргу з земельного податку у сумі 283 415,96 грн., з орендної плати з юридичних осіб у сумі 165696,97 грн. та пені, нарахованої за несвоєчасну сплату податкового боргу, у сумі 534 771,37 грн. на загальну суму 983 884, 30 грн.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Справляння плати за землю здійснюється відповідно до положень розділу ХIII Податкового кодексу України (далі – ПК України).

Відповідно до підпунктів 269.1.1 і 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК України, платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі та в силу вимог підпункту 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

За приписами п. 286.2 ст. 286 ПК України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.

Згідно з пунктом 287.3 статті 287 ПК України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до пункту 288.7 статті 288 Податкового кодексу України, податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього Кодексу.

Згідно із п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

При цьому, пунктом 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Податковий борг відповідача у сумі 283 415,96 грн. виник у зв’язку з несплатою самостійно визначених податкових зобов’язань з земельного податку згідно податкового розрахунку з земельного податку від 08.02.2016 №1600003120 за терміном сплати з 30.04.2016 по 30.12.2016 і згідно податкового розрахунку з земельного податку від 20.02.2017 №1700018101 за терміном сплати 02.03.2017 та з 30.04.2017 по 30.08.2017.

Податковий борг відповідача у сумі 165 696,97 грн. виник у зв’язку з несплатою самостійно визначених податкових зобов’язань з орендної плати за землю згідно податкового розрахунку від 08.02.2016 №1600003118 за терміном сплати з 30.12.2016 по 30.01.2017 і згідно податкового розрахунку від 20.02.2017 №1700018102 за терміном сплати 02.03.2017 та з 30.04.2017 по 30.08.2017.

Крім того, за несвоєчасну сплату податкового боргу відповідачу нараховано пеню на загальну суму 534 771,37 грн.

Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що суми грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання вважаються податковим боргом.

Відповідно до п.п. 95.1.-95.3. ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 59.3. ст. 59 ПК України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання.

З метою стягнення податкового боргу Бердянською ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області на виконання вимог ПК України складено податкові вимоги від 04.02.2009 №3/106 на суму 263116,15 грн., яка вручена 11.02.2009, та від 16.03.2009 №2/163 на суму 320 338,40 грн., яка вручена відповідачеві 18.04.2009. Податкові вимоги на час розгляду справи є чинними.

Відповідач у своїх запереченнях від 29.11.2017 №65 не погоджується з діями позивача в частині нарахування пені у сумі 394 381,22 грн. за несвоєчасну сплату податкового боргу, сплата якого розстрочена рішенням Донецького окружного адміністративного суду № 2а-8273/10/0570 від 19.11.2012.

Як зазначає відповідач, станом на 01.04.2016 заборгованість, що утворилася у нього станом на 11.03.2010 і була стягнута постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 травня 2010 року у справі № 2а-8273/10/0570, виконання якої розстрочене ухвалою суду від 12.11.2012, відсутня, що також підтверджується листом Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Суд не приймає доводи відповідача про відсутність у нього заборгованості у сумі 394381,22 грн. з нарахованої пені за несвоєчасну сплату податкового боргу, сплата якого розстрочена рішенням Донецького окружного адміністративного суду № 2а-8273/10/0570 від 19.11.2012, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з розрахунку пені, доданого до позовної заяви, пеня у сумі 394 381,22 грн. нарахована позивачем за несвоєчасну сплату податкового боргу, сплата якого розстрочена рішенням Донецького окружного адміністративного суду №2а-8273/10/0570 від 19.11.2012, а саме:

43,55 грн. – з 31.08.2010 по 21.03.2016;

5,19 грн. – з 31.08.2010 по 12.04.2016;

92,28 грн. – з 31.08.2010 по 17.05.2016;

81,83 грн. – з 03.03.2011 по 08.11.2016;

38014,30 грн. – з 03.03.2011 по 29.12.2016;

67953,84 грн. – з 31.03.2011 по 29.12.2016;

20122,16 грн. – з 31.03.2011 по 29.12.2016;

84044,93 грн. – з 04.05.2011 по 29.12.2016;

2604,42 грн. – з 04.05.2011 по 29.12.2016;

85516,40 грн. – з 31.05.2011 по 29.12.2016;

14177,67 грн. – з 01.07.2011 по 29.12.2016;

70037,94 грн. – з 01.07.2011 по 29.12.2016;

11494,11 грн. – з 01.08.2011 по 29.12.2016;

85,86 грн. – з 01.08.2011 по 18.01.2017;

106,34 грн. – з 01.08.2011 по 16.08.2017.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 травня 2010 року у справі № 2а-8273/10/0570 стягнуто з Закритого акціонерного товариства “Бердянський машинобудівний завод” заборгованість у сумі 1 311 031,64 грн. Судом встановлено, що заборгованість по орендній платі за землю у зазначеній сумі утворена станом на 11.03.2010. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2012 року розстрочене виконання постанови Донецького окружного адміністративно суду по справі №2а-8273/10/0570 від 19 травня 2012 року.

Позивач у своєму письмовому клопотанні, яке наявне в матеріалах справи, заперечував проти тверджень відповідача з цього приводу і зазначив, що відповідачем самостійно заборгованість не сплачувалась, кошти, які зараховувалися в рахунок погашення боргу, стягувалися в примусовому порядку (інкасовими дорученнями), або за рахунок реалізації майна, у зв'язку із чим автоматично нараховувалась пеня на суму податкового боргу. Крім того, на момент видачі довідки про відсутність заборгованості суми заборгованості були «зняті» з особової картки платника податку, відповідно до Наказу Міндоходів України від 10.10.2013 № 547 «Про затвердження порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платника податків» (дійсного на момент виникнення правовідносин), у зв’язку із його розстроченням на підставі судового рішення у справі № 2а-8273/10/0570 від 19.05,2010р. Проте, як вказав позивач, у зв’язку із невиконанням судового рішення та несплатою самостійно узгоджених податкових зобов’язань, сума заборгованості знову «зарахована» до КОР у зв’язку із чим нарахувалася пеня.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що відстрочення (розстрочення) не припиняють податкові зобов'язання, вони встановлюють лише спосіб та порядок їх стягнення.

Відповідно до пункту 129.1 статті 129 ПК України, пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу.

Зазначена норма, як випливає з її змісту, є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення встановленого ПК України строку сплати узгодженого податкового зобов’язання.

Отже, незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов’язання, такий платник після фактичного погашення боргу повинен сплатити суму нарахованої пені.

Норма пункту 129.1 статті 129 ПК України поширюється також і на випадки, коли погашення податкового боргу відбулося в примусовому порядку, на підставі рішення суду, ухваленого згідно з пунктом 95.3 статті 95 ПК України.

Зазначене пояснюється тим, що передбачена пунктом 129.1 статті 129 ПК України відповідальність у вигляді пені застосовується в силу самого факту погашення податкового боргу з простроченням, і вона не залежить від способу і порядку погашення податкового боргу (добровільного чи примусового, в повній сумі або частинами).

Враховуючи наведене, розстрочення виконання судового рішення, застосоване адміністративним судом, не звільняє платника податків від відповідальності, передбаченої пунктом 129.1 статті 129 ПК України.

Обставини, які зумовлюють нарахування пені, передбаченої статтею 129 ПК України, виникають у силу самого факту погашення грошового зобов’язання з простроченням строків, передбачених ПК України, а не строків, визначених судом у порядку розстрочення виконання судового рішення. Судове рішення не може встановити інших строків сплати узгодженого податкового зобов’язання порівняно з тими, що визначені нормами ПК України. Тому судове рішення щодо стягнення податкового боргу (про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу або про надання дозволу на реалізацію майна, що знаходиться в податковій заставі) ухвалюється в тому разі, коли податковий борг наявний, тобто узгоджені грошові зобов’язання не були своєчасно сплачені.

Судове рішення про розстрочення присудженої судом суми податкового боргу не змінює обсягу податкового обов’язку платника податків боржника (у тому числі суми податкового боргу, а також пені за несвоєчасну сплату грошового зобов’язання), оскільки суд не наділений відповідними повноваженнями. Обсяг податкового обов’язку, а також відповідальність за його невиконання визначається виключно нормами податкового законодавства, у тому числі пунктом 129.1 статті 129 ПК України. Факт дотримання при цьому строків сплати, встановлених у судовому рішенні, не впливає на порушення строків сплати узгоджених грошових зобов’язань, визначених ПК України, і не може нівелювати правове значення останніх.

Правопорушення, відповідальність за яке встановлена пунктом 129.1 статті 129 ПК України, полягає в несвоєчасній сплаті суми узгодженого грошового зобов’язання. Відповідне порушення є закінченим у момент збігу передбаченого податковим законодавством строку сплати узгодженого, але не сплаченого платником податків грошового зобов’язання.

У свою чергу розстрочення судом у процесі виконання судового рішення присудженої ним з платника податків суми податкового боргу (сплата якої на час вирішення спору в суді вже є простроченою) не впливає на факт вчинення правопорушення, оскільки воно є вчиненим до моменту відповідного розстрочення, а тому розстрочення виконання не змінює обсягу відповідальності платника податків (не зменшує і не збільшує).

Правовий висновок з приводу застосування цих положень у разі порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в залежності від того, як платник податку її сплатив – добровільно чи на підставі рішення суду, у тому числі й у разі розстрочення його виконання, викладено у постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2014 року у справі № 21-279а14 за позовом Комунального підприємства «Міський водоканал» до Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Згідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За таких обставин, враховуючи, що на час розгляду справи податковий боргу у сумі 983 884,30 грн. відповідачем не сплачено, суд приходить до висновку про правомірність заявлених позивачем вимог.

Керуючись статтями 2, 6-8, 10, 19, 72, 90, 191, 241-246, 255, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області до Приватного акціонерного товариства «Бердянський машинобудівний завод» про стягнення податкового боргу у сумі 1 014 781,03 грн. – задовольнити частково.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Приватне акціонерне товариство «Бердянський машинобудівний завод» (87400, АДРЕСА_1; ЄДРПОУ 32954692) кошти у сумі податкового боргу у розмірі 983 884,30 грн. (дев’ятсот вісімдесят три тисячі вісімсот вісімдесят чотири гривні тридцять копійок).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повний текст постанови складено та підписано 30 січня 2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ушенко С.В.