Рішення № 72324701, 21.02.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2018 р. Справа№805/4189/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Логойди Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2017 року комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» (далі – КП «Компанія «Вода Донбасу») звернулося до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначало, зокрема, що Дніпропетровським управлінням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.07.2017 року № НОМЕР_1, яким за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на позивача накладено штраф на суму 224,11 грн.

Податкове повідомлення-рішення позивач вважав неправомірним, оскільки підприємство здійснює господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції, а тому вважало, що згідно із Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції до її закінчення звільнено від сплати податку на додану вартість, і відповідальність, штрафні та фінансові санкції за невиконання обов'язків платника такого податку у вказаний період до нього не застосовуються.

Позивач просив скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 21.07.2017 року № НОМЕР_1.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначав, зокрема, що у зв’язку з порушенням Податкового кодексу України щодо позивача контролюючим органом правомірно в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством з питань оподаткування, прийнято податкове повідомлення-рішення. Просив в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22.12.2017 року, зокрема поновлено пропущений строк звернення до адміністративного суду з позовом.

Судом встановлено, що КП «Компанія «Вода Донбасу» як платник податків перебуває на обліку у Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби. Є платником, зокрема, податку на додану вартість.

Дніпропетровським управлінням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби проведено камеральну перевірку КП «Компанія «Вода Донбасу» з питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобов’язань з податку на додану вартість, визначених декларацією за червень 2014 року, за результатами якої складено акт від 05.07.2017 року № 392/28-10-46-14/00191678, яким встановлені порушення податкового законодавства, а саме п. 57.1 ст. 57 та п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України - несвоєчасна сплата сум узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість згідно з декларацією за червень 2014 року в сумі 1120,57 грн.

Актом встановлено, що декларація з податку на додану вартість подана 21.04.2015 року (з порушенням строку) на суму 3 418 290 грн., граничний термін сплати грошового зобов’язання з вказаного податку - 21.04.2015 року, тоді як сплачено 1120,57 грн. 12.04.2017 року, тобто із затримкою в 722 дні.

На підставі вказаного акту прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 21.07.2017 року № НОМЕР_1, яким на підставі ст.126 Податкового кодексу України за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, а саме за затримку більше 30 календарних днів граничного строку сплати суми грошового зобов’язання в розмірі 1120,57 грн. позивача зобов’язано сплатити штраф в сумі 224,11 грн. - в розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу з податку на додану вартість.

Рішення прийнято на підставі даних облікової картки платника податків (детально відображено в розрахунку штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничних термінів сплати узгоджених сум податкових зобов’язань з податку на додану вартість).

Вказане рішення платником податків оскаржувалось до контролюючого органу.

Рішенням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 17 серпня 2017 року №43597/10/28-10-10-4-33 скаргу позивача, зокрема, на вказане податкове повідомлення-рішення залишено без розгляду (через необхідність звернення з даною скаргою до контролюючого органу вищого рівня).

Рішенням Державної фіскальної служби від 29.09.2017 року №21914/6/99-99-11-03-01-25 продовжено строк розгляду скарги позивача.

Рішенням Державної фіскальної служби від 09.11.2017 року №25705/6/99-99-11-03-01-25 скаргу позивача, зокрема, на вказане податкове повідомлення-рішення залишено без розгляду через пропуск строку його оскарження.

Судом також встановлено, що КП «Компанія «Вода Донбасу» зареєстрований та здійснює господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції (м. Маріуполь Донецької обл.).

25.11.2014 року позивач отримав сертифікати Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили №1735 та №1736, якими відповідно до п.п. 102.6-102.7 ст. 102 Податкового кодексу України позивачу засвідчено настання обставин непереборної сили з 10.06.2014 року при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України для продовження граничного строку подання податкової звітності; також зазначено, що на момент видачі сертифікату Торгово-промисловою палатою України обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо.

17.02.2015 року та повторно 08.09.2016 року позивач подав до органу доходів і зборів за основним місцем обліку лист-повідомлення про наявність обставин непереборної сили, до якого додав копії вказаних сертифікатів.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п.1.1. ст. 1 Податкового кодексу України).

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов'язком є обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 вказаного Кодексу).

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 вказаного Кодексу платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розділ V Податкового кодексу України (ст.ст. 180-211) регулює порядок нарахування та сплати податку на додану вартість, визначає платників податку, встановлює порядок реєстрації в якості платників ПДВ, визначає об'єкти оподаткування та розміри ставок податку, операції, які звільнені від оподаткування, а також, правила віднесення сум до складу податкового кредиту.

Відповідно до п. 203.1. ст. 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з п. 203.2 ст. 203 вказаного Кодексу сума податкового зобов’язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до п. 111.2 ст. 111, п. 116.1 ст. 116 вказаного Кодексу за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, встановлюється фінансова відповідальність, яка застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

У разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

Згідно з п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Статтею 2 Податкового кодексу України визначено, що зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

Положень, які б звільняли платника податків від застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій за порушення законів з питань оподаткування щодо податку на додану вартість в залежності від тих чи інших обставин, законодавство не містить.

Відповідачем правомірно застосовані наведені положення законодавства.

Затримка сплати податку на додану вартість підтверджена актом перевірки та карткою особового рахунку платника.

Через несвоєчасну сплату за спірний період податку на додану вартість суб’єктом владних повноважень до платника правомірно застосовані штрафні (фінансові) санкції в порядку та розмірах, що відповідали вимогам законодавства.

Суб’єкт владних повноважень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, і не порушив права та законні інтереси позивача.

Посилання позивача на Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» як на підставу звільнення його як суб’єкта господарювання від відповідальності за неналежне виконання зобов’язань, зокрема, зі сплати податку на додану вартість, є неприйнятними з огляду на наступне.

14.04.2014 року набрав чинності Указ Президента України від 14.04.2014 року №405/2014, яким уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

15.10.2014 року набрав чинності Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (Закон від 02.09.2014 року № 1669-VII), який визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо вказаних осіб накладено, зокрема мораторій на виконання договірних зобов’язань та на нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості за кредитними та іншими договірними зобов’язаннями (ст.2); звільнено від виконання певних обов’язків, зокрема від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності (ст.6); скасовано орендну плату за користування державним та комунальним майном і концесійний платіж за право на створення (будівництво) та/або управління (експлуатацію) державним та комунальним майном (ст.7); накладено мораторій на нарахування пені за несвоєчасне внесення платежів за житлово-комунальні послуги (ст.8); внесено зміни до певних законів, тощо.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Між тим, положень, які б звільняли платника податків від виконання обов’язків щодо податку на додану вартість і від відповідальності за невиконання таких обов’язків вказаним законом не встановлено. Відповідні зміни до Податкового кодексу України як спеціального нормативно-правового акту з питань оподаткування - з цього питання не вносилося.

Отже, суб’єкт владних повноважень прийшов до обґрунтованого висновку, що позивач зобов’язаний сплачувати податок на додану вартість в межах строків, визначених Податковим кодексом України, і нести відповідальність за невиконання таких обов’язків.

Посилання позивача на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30.11.2015 року в справі № 805/3567/15-а, якою скасовано податкову вимогу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління ДФС від 30.07.2015 року №101-11 в частині податкового періоду червень-вересень 2014 року в сумі 7 863 064 грн., є неприйнятними, оскільки в основу вказаного судового рішення були покладені обставини, встановлені постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28.09.2015 року в справі № 805/3229/15-а, яка постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.08.2016 року була скасована.

Враховуючи наведене правові підстави для задоволення позову – відсутні.

Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

В задоволенні позову комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (87547, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. К. Лібкнехта, 177а) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, Київ, вул.Дегтярівська, 11г) про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення судом складено 21 лютого 2018 року.

Суддя Логойда Т. В.