Рішення № 72324636, 20.02.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2018 р. Справа№805/4164/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання дій протиправними, визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу” звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби за неподання податкової декларації за базовий звітний період за платежем «податок на додану вартість» №0005874614 від 21.07.2017 року на суму 2040,00 гривень.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що податковим органом неправомірно застосовано до підприємства штрафні санкції за неподання податкової декларації, оскільки підприємство перебувало на території здійснення антитерористичної операції, що перешкоджає здійсненню господарської діяльності, наявність обставин непереборної сили підтверджена сертифікатами Торгово-промислової палати.

Вказує на те, що підприємство зверталось до відповідача про продовження граничного строку подачі податкової декларації та у цей період не застосовують штрафні санкції.

Зауважує на тому, що першочерговою метою підприємства є оплата праці, та у зв’язку з монополізацією послуг з водопостачання у Донецькій області у підприємства є необхідність у придбані необхідних товарів для очищення води, натомість відповідач за наслідком протиправності дії прийшов до незаконних висновків та застосував до підприємства штрафні санкції.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року відкрито провадження у справі та розпочато підготовку справи до судового розгляду, призначено попереднє судове засідання на 9 січня 2018 року.

Ухвалою від 9 січня 2018 року судом було оголошено перерву в розгляді справи до 6 лютого 2018 року.

10 січня 2018 року через відділ документообігу та архівної роботи відповідачем надано відзив на позовну заяву, у якому він просить відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

В обґрунтування відзиву відповідач зазначає, що Дніпропетровським управлінням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за квітень, травень 2017 року, за результатом якої складено акт від 05.07.2017 року №393/28-10-46-11/00191678. За результатами перевірки встановлено порушення вимог пп.49.18.1 п.49.18 ст. 49, п. 203.1 ст.203 Податкового кодексу України, а саме, позивачем не подано декларацію з податку на додану вартість за квітень, травень 2017 року, що призвело до порушення граничного строку подання декларації з податку на додану вартість за квітень, травень 2017 року. За неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нарахувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків) тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 грн., за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн. за кожне неподання або несвоєчасне подання.

Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що позивач порушив Податкове законодавство України, тому просить відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Ухвалою суду від 07.02.2018 року судом було повернуто надміру сплачену суму судового збору в розмірі 1600,00 грн.

Представник позивача через відділ документообігу та архівної роботи суду надав клопотання про розгляд справи без його участі, на задоволені позовних вимог - наполягав.

Представник відповідача до судового засідання не з’явився про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, через відділ діловодства та архівної роботи суду надав клопотання, в яком просив розглянути справу в порядку письмового провадження.

На підставі частини 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Суд, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне:

Позивач, комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу” (ЄДРПОУ 00191678, вул. К.Лібкнехта, б.177а, м. Маріуполь, Донецька область, 87547), пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації 03.09.2007 року № 145 0000 026990 згідно ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) здатний особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Відповідач, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби, є суб’єктом владних повноважень, згідно ст. 43 КАС України здатний особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Судом встановлено, що податковим органом проведено камеральну перевірку даних комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу”, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за квітень, травень 2017 року, за наслідком якої складено акт №393/28-10-46-14/00191678 від 05.07.2017 року. (а.с. 39-40).

Висновки перевірки полягають у порушені позивачем вимог пп.49.18.1 п.49.18 ст.49 ПК України внаслідок порушення терміну надання декларації з податку на додану вартість за квітень, травень 2017 року.

На підстави акту перевірки податковим органом сформовано податкове повідомлення-рішення №0005874614 від 21.07.2017 року на суму 2040,00 грн. (а.с. 41)

Позивачем було використано право на позасудове врегулювання спору шляхом адміністративного оскарження до податкового органу вищого рівня.

Рішенням Офісу великих платників податків ДФС №43597/10/28-10-10-4-33 від 17.08.2017 року скаргу залишено без розгляду, податкове повідомлення-рішення без змін (а.с. 8).

Рішенням Офісу великих платників податків ДФС №21914/6/99-99-11-03-01-25 від 29.09.2017 року продовжено розгляд скарги (а.с. 9).

Рішенням Державної фіскальної служби України №25705/6/99-99-11-03-01-25 від 09.11.2017 року скаргу залишено без розгляду (а.с. 10).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Спірним питанням даного позову є правомірність складання податковим органом податкового повідомлення-рішення за несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість.

Згідно з частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 49.18.1. п. 49.18 ст. 49 ПК України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

У відповідності до п.203.1 ст. 203 ПК України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

З приписів ст. 120 ПК України вбачається, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

З огляду на ситуацію, що склалася у Східному регіоні України, Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України” та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, 02 вересня 2014 року прийнято Закон України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” № 1669-VII (далі – Закон № 1669-VII).

Згідно до ст. 1 Закон № 1669-VII, період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

На виконання Закону № 1669-VII розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

Так, згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року №1275-р місто Маріуполь включено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Податковим органом застосовано штрафні санкції за неподання податкової звітності з податку на додану вартість.

Стаття 10 Закону № 1669-VII передбачає, що єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує форс-мажорні обставини, як підставу для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) своїх податкових зобов’язань є наявність у такого суб’єкта господарювання Сертифікату ТПП про засвідчення форс мажорних обставин.

Таким чином Сертифікат ТПП є документом, що засвідчує настання обставин непереборної сили при вирішенні питання про звільнення від нарахування штрафних санкцій та пені з 14 квітня 2014 року з боку податкових органів.

З матеріалів справи вбачається, що КП “Компанія “Вода Донбасу” Сертифікатом Торгово-промислової палати №1735 від 25.11.2014 року та Сертифікатом №1736 засвідчено настання обставин непереборної сили з 10.06.2014 року.

Крім того, Донецькою торгово-промисловою палатою надано Висновок №2005/12.12-03 від 03.07.2014 року, яким також засвідчено факт настання форс-мажорних обставин з 10.06.2014 року при дотримані норм законодавчих актів України та здійсненні КП “Компанія “Вода Донбасу” господарської діяльності на території Донецької області.

Крім того, наявність у платника податків сертифікату ТПП України про настання обставин непереборної сили надає можливість такому платнику ініціювати процедуру продовження граничних строків подання податкової звітності, яка передбачена Податковим кодексом України.

Так, згідно із п. 49.20 ст.49 ПК України граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені цим Кодексом.

У відповідності до п.п. 102.6.4 п. 102.6 ст. 102 ПК України, граничні строки для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань, підлягають продовженню керівником (його заступником або уповноваженою особою) за письмовим запитом платника податків, якщо такий платник податків протягом зазначених строків мав обмежену свободу пересування у зв'язку з ув'язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально.

Порядок застосування пунктів 102.6-102.7 статті 102 ПК України затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 №1044, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.01.2011 за № 84/18822 (далі – Порядок № 1044) (чинний на час спірних правовідносин).

Відповідно до п. 2 Порядку № 1044 обставини непереборної сили (форс-обставини) - непереборна за даних умов сила (стихійне лихо, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, блискавка, пожежа, буря, повінь, землетрус, нагромадження снігу або ожеледь, вибух тощо), яка є обставиною, що звільняє фізичну особу або посадових осіб юридичної особи від відповідальності за невиконання обов'язків, передбачених податковим законодавством.

Згідно з положеннями п.п.5.4 п. 5 Порядку № 1044 відсутність можливостей у платника податків подати у граничний строк податкові декларації, заяви про перегляд рішень органів державної податкової служби, заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань може бути пов'язана з обмеженою свободою пересування у зв'язку з ув'язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально. У цьому разі документальним підтвердженням є, зокрема, підтвердження Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили на території України.

За наявності обставин, визначених у пунктах 3, 5, 6 цього Порядку щодо посадових осіб юридичної особи та пунктах 4, 5 цього Порядку щодо фізичної особи, платник податків може звернутися до органу державної податкової служби з письмовою заявою про продовження граничних строків (п. 7 Порядку № 1044).

Відповідно до п.п.8.1 п. 8 Порядку № 1044 заява подається платником податків протягом тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення обставин, визначених цим Порядком, у довільній формі із стислим та чітким обґрунтуванням підстав для продовження граничних строків з посиланням на документальне підтвердження викладених фактів. У заяві надається вичерпний перелік додатків із зазначенням кількості сторінок кожного документа, їх повної назви та реквізитів (дата, номер, найменування органу, що видав документ). Заява подається платником податків тільки разом із документальним підтвердженням.

Таким чином, з аналізу наведених норм слідує, що позивач має право звернутися до контролюючого органу з заявою про продовження граничних строків протягом тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення обставин, визначеним цим Порядком (в даному випадку – обставин непереборної сили), проте така заява має бути подана тільки разом із документальним підтвердженням (сертифікатом ТПП).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було надано до податкового органу лист з повідомленням №17/199 від 17.02.2015 року про наявність обставин непереборної сили та Сертифікату Торгово-промислової палати, які стосуються справляння податків та продовження граничних строків подання податкових декларації.

Аналогічного змісту лист - повідомлення №17/1172 було подано позивачем 08.09.2016 року.

Тобто, позивач повідомив податковий орган про наявність обставин непереборної сили засвідчених Сертифікатом Торгово-промислової палати, та підстави для продовження граничних строків подання податкової декларації.

Отже позивач звільнений з 10.06.2014 року від відповідальності за неналежне виконання своїх зобов’язань,а в даних правовідносинах за несвоєчасне подання податкової декларації з податку на додану вартість.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача викладені у заперечені на адміністративний позов, оскільки вони спростовуються матеріалами справи та чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що станом на момент розгляду даної справи відповідач при формуванні податкового повідомлення-рішення не врахував усіх обставин, за наслідком чого спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

З огляду на зазначене позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Щодо судового збору суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 2, ст. 8-15, ст.19-21, ст. 72-78, ст. 90, ст. 139, ст. 199-228, ст. 241-255, ст. 293, ст. 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВІРІШИВ:

Адміністративний позов Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби за неподання податкової декларації за базовий звітний період за платежем «податок на додану вартість» №0005874614 від 21.07.2017 року на суму 2040,00 гривень.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39440996, вул. Дегтярівська, б.11 г, м. Київ, Донецька область, 04119) на користь Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” (код ЄДРПОУ 00191678, вул. К.Лібкнехта, б.177а, м. Маріуполь, Донецька область, 87547) судові витрати в розмірі 1600 (тисяча шістсот) грн. 00 коп.

Повний текст рішення виготовлено 20 лютого 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подала, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Загацька Т. В.