Постанова № 72323779, 06.02.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Савченко А.Г.

06 лютого 2018 р. м. ХарківСправа № 554/5058/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Старостіна В.В.

суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С.

за участю секретаря судового засідання Машура Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Головного управління Національної поліції в Полтавській області, ОСОБА_1 на постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 23.10.2017р., розташованого за адресою: вул. Навроцького, 5, м. Полтава, 36002, повний текст складено 27.10.17 по справі № 554/5058/17.

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Полтавській області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

27.06.2017р., позивач ОСОБА_1, звернувся до Октябрського районного суду м. Полтави з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, в якому просив суд:

- визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо не направлення матеріалів для виплати йому одноразової грошової допомоги до Міністерства внутрішніх справ України, згідно Постанови КМУ від 21.10.2015р. № 850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", а саме п. 8, згідно з яким керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи висновок, щодо виплати грошової допомоги;

- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Полтавській області направити до Міністерства внутрішніх справ України висновок з відповідними документами відносно ОСОБА_1 про призначення виплати одноразової грошової допомоги, як інваліду 3-ї групи у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015р. року № 850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції".

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він з травня 2009 року по 6 листопада 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ України, а з 7 листопада 2015 року по 6 лютого 2017 року в ГУ НП України в Полтавській області, звідки наказом № 36 о/с від 6 лютого 2017 року був звільнений зі служби. 10 квітня 2017 року ОСОБА_1 була встановлена 3 група інвалідності захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ. В подальшому, позивач звернувся до ГУНП в Полтавській області щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю. Відповідно до відповіді від 19.05.2017р., позивачу повідомлено про неможливість проведення такої виплати.

Постановою Октябрського районного суду м. Полтава від 23.10.2017р. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково.

Визнано протиправною бездіяльність ГУНП в Полтавській області щодо не розгляду питання про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.

Зобов'язано ГУНП в Полтавській області розглянути питання про призначення і виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 4 від 11 січня 2016 року, відповідно до поданої ним заяви.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивачем, ОСОБА_1, подано апеляційну скаргу, в якій вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права та неповне з'ясування фактичних обставин справи, просить скасувати постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 23.10.2017р. та задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідачем, Головним управлінням Національної поліції в Полтавській області, також подано апеляційну скаргу, відповідно до якої відповідач не погоджується із судовим рішенням в частині визнання бездіяльності ГУНП протиправною та зазначає, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, здійснено поверховий судовий розгляд з порушенням принципів адміністративного судочинства, наявним у справі доказам не надано належної оцінки, а тому позовні вимоги в частині визнання бездіяльності ГУНП протиправною, підлягають скасуванню.

В судове засідання сторони не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином.

Позивачем та представником відповідача до суду апеляційної інстанції надані заяви про розгляд справи без їх участі.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у томі числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 з травня 2009 року по 6 листопада 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ України, а з 7 листопада 2015 року по 6 лютого 2017 року в ГУНП України в Полтавській області.

Наказом № 36 о/с від 6 лютого 2017 року, ОСОБА_1 звільнено зі служби.

Відповідно до довідки серії АВ № 0563446 до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 10 квітня 2017 року, ОСОБА_1 була встановлена 3 група інвалідності захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ з 28 березня 2017 року.

За заявою ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням ІІІ групи інвалідності, листом від 19.05.2017р. № 29/Н-29 за підписом заступника начальника ГУНП в Полтавській області ОСОБА_2, повідомлено про неможливість проведення йому такої виплати.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача є саме зобов'язання відповідача розглянути питання про призначення і виплату одноразової грошової допомоги за його заявою від 27.05.2017р., а не його зобов'язання направити висновок до МВС України відносно ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції враховуючи наступне.

Частиною 6 статті 23 Закону України "Про міліцію" № 565-ХІІ встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності І групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Відповідно до свідоцтва про хворобу від 14.02.2017р. № 38-с, здійсненого за результатами медичного огляду військово-лікарською комісією ДУ "ТМО МВС України по Полтавській області" зазначено, що ОСОБА_1 18.02.2015р. отримано вогнепальне сліпе кульове поранення м'яких тканин лівого колінного суглобу. Зазначену травму отримано у зв'язку з виконанням службових обов'язків.

Відповідно до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0563446 від 10.04.2017р. ОСОБА_1 встановлено 3 групу інвалідності у зв'язку із "Захворюванням пов'язаним з проходженням служби в ОВС".

Колегія суддів зазначає, що отримані ОСОБА_1 захворювання, пов'язані з проходженням служби саме в органах внутрішніх справ, а не в Національній поліції України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію".

Відповідно до Прикінцевих положень Закону України про внесення змін до ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію" від 08.06.2017р. установлено, що право на отримання одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності мають поліцейські з числа осіб, зазначених у пунктах 3-6 частини першої статті 97 Закону України "Про Національну поліцію", які визнані інвалідами або отримали поранення до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію" зазначено, що одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов’язків, пов’язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;

Пункт 1 Порядку № 850 встановлює порядок та умови, що визначають механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Положеннями пп. 2 п. 2 Порядку № 850 передбачено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до пп. 2 п. 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, у разі встановлення інвалідності IIІ групи.

Днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії (пункт 2 Порядку № 850).

Відповідно до п. 9 Порядку № 850 МВС України в місячний строк після надходження зазначених у п. 8 цього Порядку документів, приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених п. 14 цих Порядку, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови-для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України "Про Національну поліцію", оскільки позивач проходив службу і був звльнений з органів внутрішніх справ, а не з органів поліції.

Колегія суддів зазначає, що статтею 23 Закону України "Про міліцію" передбачено, що право на одноразову грошову допомогу у працівника міліції виникає і у тому разі, коли інвалідність настала навіть після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, яке мало місце в період її проходженні, що і було зазначено в довідці МСЕК.

Таким чином, компетенція Головного управління Національної поліції в Полтавській області в питанні призначення одноразової грошової допомоги згідно діючого законодавства обмежується складанням висновку та спрямуванням поданого заявником пакету документів до Міністерства внутрішніх справ України для прийняття рішення.

В ході розгляду справи, колегією суддів встановлено, що пакет документів, поданий позивачем до Головного управління Національної поліції в Полтавській області до Міністерства внутрішніх справ України разом з висновком про можливість або неможливість здійснення виплати позивачу одноразової грошової допомоги не направлявся, що стало наслідком порушення його гарантій передбачених законодавством України для колишніх працівників органів внутрішніх справ.

Посилання Головного управління Національної поліції в Полтавській області, в апеляційній скарзі, про те, що посадові особи ГУНП вчинили дії, спрямовані на реалізацію прав ОСОБА_1, шляхом роз'яснення суті законодавчих змін та запропонування подати звернення до ГУНП щодо проведення виплати, а тому рішення суду першої інстанції в частині визнання бездіяльності ГУНП в Полтавській області є протиправним, колегія суддів вважає необгрунтованими.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм матеріального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування удового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права.

Судові витрати підлягають розподілу, відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Полтавській області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 23.10.2017 по справі № 554/5058/17 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправними дій та стягнення грошової допомоги - задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо не направлення матеріалів для виплати йому одноразової грошової допомоги до Міністерства внутрішніх справ України, згідно Постанови КМУ від 21.10.2015 року № 850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", а саме п. 8, згідно з яким керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи висновок, щодо виплати грошової допомоги.

Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Полтавській області направити до Міністерства внутрішніх справ України висновок з відповідними документами відносно ОСОБА_1 про призначення виплати одноразової грошової допомоги, як інваліду 3-ї групи у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 280,00 (одна тисяча двісті вісімдесят) грн. за подання адміністративного позову.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640,00 (шістсот сорок) грн. за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повний текст постанови складено 09.02.2018 року