Постанова № 72323687, 08.02.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/11364/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Рибачука А. І.,

суддів – Багрія В. М., Старунського Д. М.,

за участю секретаря – Андрушківа І. Я.,

позивача – ОСОБА_1 та його представника – ОСОБА_2,

представника відповідачів – Львівської місцевої прокуратури № 3, прокуратури

Львівської області – ОСОБА_3,

розглянувши апеляційну скаргу Залізничного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова на ухвалу Франківського районного суду міста Львова від 14 вересня 2017 року про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого у справі № 465/4617/17 (ухвала оголошена о 11:25 год. у м. Львові судом у складі головуючого судді Ванівського Ю. М., повний текст ухвали виготовлено 14 вересня 2017 року) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Залізничного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова, Львівської місцевої прокуратури № 3, прокуратури Львівської області про стягнення грошових сум та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Залізничного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова (далі – управління), Львівської місцевої прокуратури № 3, прокуратури Львівської області, в якому, просив зобов’язати управління перевести його на пенсію по інвалідності, стягнути з управління 110000 грн недоплаченої йому пенсії, 14300 грн відсотків річних, 67472 грн індексу інфляції, 71500 грн моральної шкоди, визнати протиправною бездіяльність Львівської місцевої прокуратури № 3, прокуратури Львівської області та стягнути з них 1000000 грн моральної шкоди.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 14 вересня 2017 року дану адміністративну справу передано на розгляд Львівському окружному адміністративному суду. Вказана ухвала обґрунтована посиланням на те, що частина вимог заявлена позивачем до Львівської місцевої прокуратури № 3, прокуратури Львівської області, а відтак дана справа відповідно до пункту 1 частини другої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України підсудна окружному адміністративному суду.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, управління подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до Франківського районного суду міста Львова.

Апеляційну скаргу обґрунтовує посиланням на те, що предметом оскарження в даній справі є дії відповідача щодо призначення, обчислення та виплати сум недоплаченої позивачу пенсії, а відтак така адміністративна справа відповідно до пункту 1 частини другої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України підсудна місцевому загальному суду як адміністративному.

Учасники справи, які з'явилися в судове засідання заперечили проти вимог апеляційної скарги, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийняте з дотриманням норм матеріального і процесуального права, просили відмовити в її задоволенні.

Представник управління в судове засідання не з'явився, хоча відповідача належним чином повідомлено про дату, час та місце його проведення, що відповідно до частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи у його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що така не підлягає задоволенню з наступних підстав.

На момент звернення позивача до суду та постановлення оскаржуваної ухвали, повноваження адміністративних судів щодо розгляду адміністративних справ, порядок звернення до адміністративних судів та порядок здійснення адміністративного судочинства визначались Кодексом адміністративного судочинства України у редакції Закону від 06 липня 2005 року № 2747-15, з відповідними змінами та доповненнями.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною другою статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Згідно з частиною першою статті 17 вказаного Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України (чинної на момент звернення до суду) місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Пунктом 1 частини другої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи однією зі сторін в яких є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки ОСОБА_2, обласна рада, Київська, Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Відповідно до абзацу третього частини першої статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України якщо справа щодо однієї з вимог підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - місцевому загальному суду як адміністративному суду, таку справу розглядає окружний адміністративний суд.

Як видно з наявної в матеріалах справи позовної заяви позивач окрім дій управління щодо відмови перевести його на пенсію по інвалідності, виплати сум недоплаченої йому пенсії та інших сум, пов’язаних з такою недоплатою, оскаржує також бездіяльність Львівської місцевої прокуратури № 3, прокуратури Львівської області та просить стягнути з вказаних прокуратур завдану йому моральну шкоду.

Враховуючи те, що у даній справі відповідачами окрім управління є також Львівська місцева прокуратура № 3, прокуратура Львівської області, така справа відповідно до частини другої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України підсудна окружному адміністративному суду, а не місцевому суду як адміністративному.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо відкрито провадження у справі, яка предметно підсудна іншому суду.

Відтак правильним є висновок суду першої інстанції про наявність підстав для передачі даної адміністративної справи на розгляд Львівському окружному адміністративному суду.

Враховуючи викладене, суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції без змін.

Керуючись статтями 241, 308, 310, 315, 316 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Залізничного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова залишити без задоволення, а ухвалу Франківського районного суду міста Львова від 14 вересня 2017 року про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого у справі № 465/4617/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_4 судді ОСОБА_5 ОСОБА_6 Повне судове рішення складено 09 лютого 2018 року.