Постанова № 72323660, 06.02.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/11937/17

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Гулида Р.М., Кузьмича С.М.

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Виноградівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на постанову Берегівського районного суду Закарпатської області від 07.11.2017 року (постанова ухвалена у м. Берегово судом у складі головуючого судді Ільтьо І.І.,) у справі за позовом ОСОБА_1 до Виноградівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, про визнання незаконним рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та зобов’язання призначити пільгову пенсію,-

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Виноградівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, про визнання незаконним рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та зобов’язання призначити пільгову пенсію.

Позивач позовні вимоги мотивували тим, що 01.06.2017 року він звернувся до Виноградівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Згідно протоколу №46 від 17.07.2017 року Виноградівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, йому було відмовлено у призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного відповідно до ст. 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, оскільки в його документах не вказано точне місце, де він знаходився в Чорнобилі. Вважає рішення незаконним, так як представлені ним документи підтверджують його статус постраждалого від наслідків Чорнобильської катастрофи і відповідно до законодавства він має право на пільгову пенсію із зниженням пенсійного віку. Просив визнати протиправним та нечинним рішення управління Пенсійного Фонду України у Берегівському районі від про відмову в призначені пенсії за віком на пільгових умовах та зобов’язати призначити пільгову пенсію зарахувавши період з 07 грудня 1986 року по 04 червня 1987 року, в спеціальний стаж, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах. Просив позов задоволити.

Постановою Берегівського районного суду Закарпатської області від 07.11.2017 року адміністративний позов задоволено. Визнано рішення про відмову Виноградівського об’єднаного управління Пенсійного Фонду України Закарпатської області в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно протоколу № 46 від 17.07.2017 року незаконним. Визнати час проходження служби в лавах ОСОБА_2 в період ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи , а саме з 07 грудня 1986 року по 04 червня 1987 року таким , що підлягає врахуванню до періоду часу (стажу) передбаченого статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи » необхідного при призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку . Зобов’язано Виноградівське об’єднане управління Пенсійного Фонду України Закарпатської області призначити пенсію ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканцю м. Берегове вул. Мукачівська, 103/1, зі зменшенням пенсійного віку, тобто за віком на пільгових умовах з моменту його звернення, а саме з 01 червня 2017 року.

Постанову суду першої інстанції оскаржило Виноградівське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред’явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу.

Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що з 06 травня 1985 року по 04 червня 1987 року проходив строкову військову службу.

З 13.05 по 22.05.1986 року позивач виконував службові обов’язки по ліквідації наслідків аварії в 30 кілометровій зоні Чорнобильської АЕС, а саме в с. Ракитная Слобода, а з 07 грудня 1986 року по 04 червня 1987 року, останній виконував службові обов’язки по ліквідації наслідків аварії в населених пунктах Максимовичі, Денисовичі, Разсоха та отримав дозу облучення 8 рентген, що підтверджується довідкою №5/19-Р-587 від 31.07.1995 року.

Факт перебування та виконання службових обов’язків ОСОБА_1 в період з 07 грудня 1986 року по 04 червня 1987 року, також підтверджується довідкою, яка видана начальником штабу військової частини.

Як вбачається з архівної довідки №222 від 09.03.2017 року ОСОБА_1 приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в складі спеціального батальйону по охороні зон відчуження в період з 15.12.1986 року (наказ №334 від 23.12.1986 року) по 04.06.1987 року (наказ №150 від 05.06.1987 року).

Відповідно до протоколу №46 від 17.07.2017 року Виноградівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області позивачу відмовлено в призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тобто за віком на пільгових умовах.

Статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Підпунктом "ґ" п.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління ГІФУ від 25.11.2005 року №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.88 №122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об’єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону України ‘Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”).

Разом з тим, судова колегія апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутність відомостей про місце проходження позивачем служби у зоні відчуження, не може бути підставою для позбавлення його права на належне пенсійне забезпечення, оскільки з інших обставин справи встановлено, що він має право на призначення пенсії як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Згідно ч.ч.1,2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 243 ч. 3, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Виноградівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області залишити без задоволення, а постанову Берегівського районного суду Закарпатської області від 07.11.2017 року у справі №297/2281/17 – без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття.

На Постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_3 судді ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повне судове рішення складено 07.02.2018 року