Постанова № 72323634, 24.01.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 750/8921/17 Суддя (судді) першої інстанції: Рахманкулова І.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Петрика І.Й., Сорочка Є.О.

за участю секретаря с/з: Бордунової К.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Виконавчого комітету Чернігівської міської ради на постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 27 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Телекомунікаційна компанія «Комфорт» до Виконавчого комітету Чернігівської міської ради про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Телекомунікаційна компанія «Комфорт» звернувся до Деснянського районного суду міста Чернігова із адміністративним позовом до Виконавчого комітету Чернігівської міської ради про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування вимог адміністративного позову посилається на незаконність прийнятого відповідачем рішення, оскільки на думку позивача відповідачем безпідставно було відмовлено у продовженні терміну дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами.

Постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 27 жовтня 2017 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Телекомунікаційна компанія «Комфорт» задоволено.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог даного позову.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як установлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 04 березня 2016 року відповідно до Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою Кабінета міністрів України від 29 грудня 2003 року №2067, Порядку розміщення зовнішньої реклами па території міста Чернігова, затверджених рішенням Виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 20 жовтня 2008 року № 279 та ЗУ «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», позивачем була подана заява до робочого органу, на якого покладено функції з регулювання діяльності з розміщення реклами в м. Чернігові, з проханням продовжити строк дії наданих раніше дозволів на розміщення зовнішньої реклами (строком на п'ять років) за відповідними адресами.

15 квітня 2016 року Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради було прийняте рішення № 145 «Про тимчасове розміщення зовнішньої реклами», пунктом 2.21 якого вирішено продовжити Товариству з обмеженою відповідальністю «Телекомунікаційна компанія «Комфорт» термін дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами строком до 01 липня 2016 року.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач оскаржив дії та рішення відповідача до суду.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2017 у справі №750/9811/16, задоволено вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Телекомунікаційна компанія «Комфорт» до Виконавчого комітету Чернігівської міської ради. Визнано незаконними дії виконавчого комітету Чернігівської міської ради при прийнятті рішення від 15.04.2016 року №145 щодо продовження Товариству з обмеженою відповідальністю «Телекомунікаційна компанія «Комфорт» строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами строком до 01 липня 2016 року. Визнано протиправним та не чинним рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 15 квітня 2016 року №145 «Про тимчасове розміщення зовнішньої реклами» в частині продовження Товариству з обмеженою відповідальністю «Телекомунікаційна компанія «Комфорт» строку дії дозволів строком до 01 липня 2016 року. Визнано відсутність у виконавчого комітету Чернігівської міської ради повноважень продовжувати строк дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами строк до 01 липня 2016 року замість продовження строку дії дозволів на п'ять років, якщо в заяві про продовження дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами викладене прохання продовжити цей строк на п'ять років. Зобов'язано виконавчий комітет Чернігівської міської ради в межах його компетенції та наданих повноважень розглянути питання про продовження Товариству з обмеженою відповідальністю «Телекомунікаційна компанія «Комфорт» дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами строком на п'ять років.

На підставі п.3 рішення Виконавчого комітету Чернігівської міської ради №114 від 16.03.2017, відповідач на виконання постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 30.11.2017 та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2017 відмовив позивачу у продовженні терміну дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами строком на п'ять років (а.с.7-9).

Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з даним адміністартивним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовано Законом України «Про рекламу» від 03.07.1996 №270/96-ВР, Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067, Порядком розміщення зовнішньої реклами на території міста Чернігова, затвердженим рішенням Виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 20 жовтня 2008 року № 279.

Згідно з абзацом 6 статті 1 Закону України «Про рекламу» від 03.07.1996р. за №270/96-ВР (в редакції на час виникнення спірних правовідносин, надалі - Закон №270/96-ВР), зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Відповідно до частин першої та другої статті 16 Закону №270/96-ВР, розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Під час видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється. Розміщення зовнішньої реклами у межах смуги відведення автомобільних доріг здійснюється відповідно до цього Законуна підставі зазначених дозволів, які оформляються за участю центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами, або їх власників та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки дорожнього руху. Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб). Стягнення плати за видачу дозволів забороняється. Зовнішня реклама повинна відповідати таким вимогам: розміщуватись із дотриманням вимог техніки безпеки та із забезпеченням видимості дорожніх знаків, світлофорів, перехресть, пішохідних переходів, зупинок транспорту загального користування та не відтворювати зображення дорожніх знаків; освітлення зовнішньої реклами не повинно засліплювати учасників дорожнього руху, а також не повинно освітлювати квартири житлових будинків; фундаменти наземної зовнішньої реклами, що виступають над поверхнею землі, можуть бути декоративно оформлені; опори наземної зовнішньої реклами, що розташована вздовж проїжджої частини вулиць і доріг, повинні мати вертикальну дорожню розмітку, нанесену світлоповертаючими матеріалами, заввишки до 2 метрів від поверхні землі; нижній край зовнішньої реклами, що розміщується над проїжджою частиною, у тому числі на мостах, естакадах тощо, повинен розташовуватися на висоті не менше ніж 5 метрів від поверхні дорожнього покриття; у місцях, де проїжджа частина вулиці межує з цоколями будівель або огорожами, зовнішня реклама може розміщуватися в одну з фасадами будівель або огорожами лінію.

Частиною п'ятою статті 16 Закону №270/96-ВР встановлено, що перелік обмежень та заборон щодо розміщення зовнішньої реклами, встановлений цим Законом, є вичерпним.

Розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Правовідносини, що виникають у зв'язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, врегульовані Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 №2067 (далі по тексту - Типові правила). Ці Правила також визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами (п. 1 зазначених Правил).

Так, п.п.2, 3, 5, 6 і 9 Типових правил (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що дозвіл - документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці; Зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління (далі - робочий орган). Робочий орган не вправі подавати заяву та одержувати дозвіл на розміщення зовнішньої реклами.

До повноважень робочого органу, зокрема, належать: розгляд заяв розповсюджувачів зовнішньої реклами на надання дозволу, внесення змін у дозвіл, переоформлення дозволу та продовження строку його дії; підготовка проекту рішення виконавчого органу ради щодо надання дозволу чи про відмову у його наданні; видача дозволу на підставі рішення виконавчого органу ради. Робочий орган здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.

Для одержання дозволу заявник подає робочому органу заяву за формою згідно з додатком 1, до якої додаються: фотокартка або комп'ютерний макет місця (розміром не менш як 6 х 9 сантиметрів), на якому планується розташування рекламного засобу, та ескіз рекламного засобу з конструктивним рішенням; копія свідоцтва про державну реєстрацію заявника як юридичної особи або фізичної особи - підприємця.

Процедура розгляду заяв на одержання дозволу на розміщення зовнішньої реклами, оформлення такого дозволу та прийняття виконавчим органом ради у встановлений строк рішення про надання дозволу передбачена у п.п. 10 - 20 Типових правил.

Зокрема, п.п. 19, 20 Типових правил встановлено, що робочий орган протягом не більш як п'ятнадцяти робочих днів з дати одержання належним чином оформлених двох примірників дозволу розглядає заяву, готує і подає виконавчому органу ради пропозиції та проект відповідного рішення.

Виконавчий орган ради протягом п'яти робочих днів з дати одержання зазначених пропозицій приймає рішення про надання дозволу або про відмову у його наданні.

У разі прийняття рішення про надання дозволу керівник робочого органу протягом п'яти робочих днів підписує обидва примірники дозволу та скріплює їх печаткою робочого органу. Перший примірник дозволу видається заявникові, а другий - залишається робочому органу для обліку та контролю. Видача дозволу реєструється в журналі реєстрації.

Рішення про відмову у наданні дозволу надсилається робочим органом заявникові протягом п'яти днів з дати його прийняття.

В силу положеннями п. 24 Типових правил, виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов'язаних з розташуванням рекламного засобу.

Можливість продовження дії вже виданих дозволів на розміщення зовнішньої реклами передбачена п. 29 Типових правил, за змістом яких строк дії дозволу продовжується на підставі заяви, яка подається робочому органу розповсюджувачем зовнішньої реклами у довільній формі не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії дозволу. Продовження строку дії дозволу фіксується в журналі реєстрації з внесенням відповідних змін у дозвіл.

Відмова у продовженні строку дії дозволу може бути оскаржена у порядку, встановленому законодавством.

Дослідженням матеріалів справи колегією суддів встановлено, що у відповідності до вимог Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року №2067, Порядку розміщення зовнішньої реклами па території міста Чернігова, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 20 жовтня 2008 року № 279 та Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», ТОВ «Телекомунікаційна компанія «Комфорт» 04 березня 2016 року подало заяву до робочого органу, на якого покладено функції з регулювання діяльності з розміщення реклами в м. Чернігові, з проханням продовжити строк дії наданих раніше дозволів на розміщення зовнішньої реклами (строком на п'ять років) за відповідними адресами.

15 квітня 2016 року Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради було прийняте рішення № 145 «Про тимчасове розміщення зовнішньої реклами», пунктом 2.21 якого було вирішено продовжити Товариству з обмеженою відповідальністю «Телекомунікаційна компанія «Комфорт» термін дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами строком до 01 липня 2016 року.

Заперечуючи правомірність (законність) вищевказаного рішення Виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 15 квітня 2016 року № 145, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2017 у справі №750/9811/16, задоволено вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Телекомунікаційна компанія «Комфорт» до Виконавчого комітету Чернігівської міської ради. Визнано незаконними дії виконавчого комітету Чернігівської міської ради при прийнятті рішення від 15.04.2016 року №145 щодо продовження Товариству з обмеженою відповідальністю «Телекомунікаційна компанія «Комфорт» строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами строком до 01 липня 2016 року. Визнано протиправним та не чинним рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 15 квітня 2016 року №145 «Про тимчасове розміщення зовнішньої реклами» в частині продовження Товариству з обмеженою відповідальністю «Телекомунікаційна компанія «Комфорт» строку дії дозволів строком до 01 липня 2016 року. Визнано відсутність у виконавчого комітету Чернігівської міської ради повноважень продовжувати строк дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами строк до 01 липня 2016 року замість продовження строку дії дозволів на п'ять років, якщо в заяві про продовження дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами викладене прохання продовжити цей строк на п'ять років. Зобов'язано виконавчий комітет Чернігівської міської ради в межах його компетенції та наданих повноважень розглянути питання про продовження Товариству з обмеженою відповідальністю «Телекомунікаційна компанія «Комфорт» дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами строком на п'ять років.

На виконання постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 30.11.2017 та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2017 відповідач у пункті 3 рішення №114 від 16.03.2017р. відмовив позивачу у продовженні терміну дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами строком на п'ять років (а.с.7-9).

Натомість, відповідачем ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції не надано жодних документальних доказів, які б підтверджували дотримання ним вимог Порядку і Типових привал під час розгляду заяви позивача про продовження строку дії дозволів, або ж спростовували доводи позивача щодо протиправності пункту 3 рішення Виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 16 березня 2017 року № 114 «Про тимчасове розміщення зовнішньої реклами» в частині відмови Товариству з обмеженою відповідальністю «Телекомунікаційна компанія «Комфорт» у продовженні терміну дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами строком на п'ять років.

При цьому, як було вірно зазначено судом першої інстанції, відповідачем в оскаржуваному рішенні від 16 березня 2017 року № 114 не наведено жодних доводів та обґрунтувань стосовно причин відмови у продовженні строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами строком на п'ять років.

Що стосується вимог адміністративного позову в частині зобов'язання Виконавчого комітету Чернігівської міської ради прийняти рішення про продовження Товариству з обмеженою відповідальністю «Телекомунікаційна компанія «Комфорт» строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами строком на п'ять років, колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно із пунктом 2 частини 4 статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваного судового рішення) адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.

За приписами пункту 3 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваного судового рішення) у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Отже, суд наділений повноваженнями щодо зобов'язання відповідача прийняти рішення, і це прямо вбачається з пункту 2 частини 4 статті 105 та пункту 3 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства.

При цьому, аналіз зазначених норм свідчить про те, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача і необхідність їх відновлення.

У спірних правовідносинах праву позивача в отриманні дозволу на розміщення зовнішньої реклами строком на п'ять років кореспондує обов'язок відповідача надати такий дозвіл.

У випадку невиконання обов'язку відповідачем, за наявності визначених законом умов, у суду виникають підстави для ефективного захисту порушеного права позивача, у тому числі шляхом зобов'язання відповідача вчинити певні дії, спрямовані на відновлення порушеного права, зокрема, прийняти рішення про продовження Товариству з обмеженою відповідальністю «Телекомунікаційна компанія «Комфорт» строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами строком на п'ять років. Це цілком узгоджується з положеннями пункту 2 частини 4 статті 105, пункту 3 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства.

Крім того, дійсно існують випадки, у яких суд не може зобов'язати суб'єкта владних повноважень діяти певним чином і це вбачається з аналізу зазначених вище норм Кодексу адміністративного судочинства.

Що стосується дискреційних повноважень, то такими, у даному випадку, є повноваження обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є законною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".

У такому випадку дійсно суд не може зобов'язати суб'єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде законним.

У спірних правовідносинах прийняття рішення про продовження Товариству з обмеженою відповідальністю «Телекомунікаційна компанія «Комфорт» строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами строком на п'ять років відноситься саме до компетенції Виконавчого комітету Чернігівської міської ради.

Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 826/26553/15.

Таким чином, аналізуючи норми чинного законодавства та оцінюючи зібрані у справі докази, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість вимог даного позову та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове - без змін.

Керуючись статтями 34, 243, 250, 308, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Залишити апеляційну скаргу Виконавчого комітету Чернігівської міської ради без задоволення, а постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 27 жовтня 2017 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Суддя Петрик І.Й.

Суддя Сорочко Є.О.

Повний текст постанови виготовлено - 08.02.2018р.