Постанова № 72323629, 31.01.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/5048/17 Суддя (судді) першої інстанції: Григорович П.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кобаля М.І., секретар судового засідання Качак Х.Б., за участі позивача ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3, представника відповідача Конакової В.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2017 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Генеральної прокуратури України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, -

В С Т А Н О В И В :

11.04.2017 р. ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Генеральної прокуратури України, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ, поновити на роботі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2017 року повернуто позовну заяву та додані до неї матеріали з підстав не усунення недоліків, встановлених ухвалою про залишення позовної заяви без руху від 18 квітня 2017 року.

Не погодившись з вказаною ухвалою судді, позивач подав апеляційну скаргу на це судове рішення, в якій вказує на порушення в застосуванні норм процесуального права та просить скасувати ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що незазначення у позовній заяві позивачем доказів, про які йому відомо і які можуть бути використані судом, не може бути перешкодою для відкриття провадження у справі, оскільки суду не позбавлений права на витребування таких доказів і у разі їх ненадання повинен вирішити справу на основі наявних доказів.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали доводи апеляційної скарги, представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції - скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду з наступних підстав.

Згідно з частиною першою ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Відповідно до частини третьої ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), зокрема до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень.

А пунктом 4 частини першої цієї ж статті визначено, що у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Згідно з п. 1 частини третьої ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Як вбачається з Ухвали про залишення позовної заяви без руху Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 квітня 2017 року у даній справі, позивачем не дотримано вимог частини першої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки ним не надано суду примірника позовної заяви з додатками для вручення відповідачу по справі та не конкретизує та не надає докази на обґрунтування позовних вимог.

А в оскаржуваній позивачем ухвалі суду першої інстанції зазначено, що станом на 16 жовтня 2017 року позивачем не надано до суду доказів на усунення недоліків позовної заяви, за таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до Окружного адміністративного суду міста Києва 10 травня 2017 року на виконання вимог Ухвали про залишення позовної заяви без руху Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 квітня 2017 року подано Заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано уточнену позовну заяву з відповідними доказами на підтвердження обставин, викладених в позові.

Крім того, як зазначено в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про узагальнення практики застосування адміністративними судами першої інстанції глав 1-4 розділу ІІІ Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду та вирішення адміністративних справ» від 29.09.2016 року №14, при вирішенні питання про відкриття провадження в адміністративній справі суду слід також визначитися з такими питаннями: які саме права, свободи чи інтереси позивача порушені, в чому саме вони полягають і якими саме рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень вони порушені; чи належать спірні правовідносини до публічно-правових; чи не підлягають порушені права чи інтереси фізичної або юридичної особи захисту в порядку іншого судочинства. Стаття 106 КАС України стандартизує структуру позовної заяви - містить перелік загальних для всіх позовних заяв елементів (реквізитів), які дають необхідну інформацію для вирішення судом питання про відкриття провадження в адміністративній справі. Разом із тим суд не повинен тлумачити положення статті у такий спосіб, щоб створювати штучні перешкоди для доступу до правосуддя в адміністративній справі. Характерною помилкою щодо застосування статей 105-106 КАС України судами першої інстанції є формальний підхід до цих норм, внаслідок чого позовні заяви безпідставно залишаються без руху та повертаються.

Положення статей 104 - 109 КАС (в редакції чинній на момент прийняття рішень судом першої інстанції) регулюють питання форми і змісту позовної заяви, права й обов'язки учасників цього етапу судового провадження, визначають повноваження суду, встановлюють види судових рішень, підстави та умови їх постановлення. Призначення цього етапу полягає в забезпеченні своєчасного й оперативного розгляду звернення особи до суду з метою захисту порушених її прав, свобод чи інтересів. На ньому вирішуються питання, пов'язані з можливістю відкриття судового провадження та організацією його здійснення. При цьому на зазначеному рівні не вирішуються питання, які стосуються змісту (суті) позову.

Водночас в Ухвалі про залишення позовної заяви без руху Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 квітня 2017 року судом фактично зобов'язано позивача зазначити обставини (відомості) про конкретні випадки порушення його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин з боку відповідача при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, із зазначенням його дій (бездіяльності), внаслідок яких відбулося таке порушення, з посиланням на докази.

Разом із тим, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, такі висновки суду не вказують на недоліки позовної заяви, а містять судження, що стосуються суті позовних вимог, які тягнуть постановлення інших за значенням судових рішень.

Поєднання в одному судовому рішенні різних за змістом правових висновків, а також використання в ньому формулювань, які, якщо зважити на юридичну природу оскарженої ухвали і можливе виконання її умов, за перспективи судового розгляду можуть стати підставами для твердження про небезсторонність суду, є порушенням вимог процесуального закону, за яких ухвала не може залишатися в силі, а підлягає скасуванню з направленням позовної заяви до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Зазначену правову позицію викладено також в Постанові Верховного Суду України від 19 травня 2015 року № 21-181а15.

З урахуванням викладеного вище, колегія суддів зазначає, що висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для повернення позивачу позовної заяви та доданих до неї матеріалів у зв'язку з тим, що позивач не конкретизує та не надає докази на обґрунтування позовних вимог є помилковим, оскільки зазначені недоліки можуть бути виправлені позивачем в ході судового розгляду справи шляхом уточнення адміністративного позову. Також, суд першої інстанції вправі відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку з їх необґрунтованістю чи безпідставністю при постановленні ним рішення по суті. Відтак, оскаржуване судове рішення суду першої інстанції про повернення позовної заяви позивачу у зв'язку з неусуненням недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, постановлено з порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Проте, суд апеляційної інстанції не наділений повноваженням щодо відкриття провадження у справі, тому як зазначене є виключною компетенцією суду першої інстанції.

Відповідно до п. 2 частини першої ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час прийняття рішення судом апеляційної інстанції) за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи п. 4 частини першої ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Повний текст постанови виготовлено 08.02.2018 р.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 312, 315, 320, 321, 322, 325 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2017 р. - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2017 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Генеральної прокуратури України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

М.І. Кобаль