Постанова № 72323596, 31.01.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/2915/17 Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кобаля М.І., секретар судового засідання Качак Х.Б., за участі представника відповідача Кирилюк А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2 Дніпровського району м. Києва" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 р. у справі за адміністративним позовом Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2 Дніпровського району м. Києва" до Північного офісу Держаудитслужби про визнання протиправними та скасування вимоги №26-05-14-14/597, -

В С Т А Н О В И В :

24.02.2017р. Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2 Дніпровського району м. Києва» звернулося до суду з адміністративним позовом до Північного офісу Держаудитслужби про визнання протиправними дії відповідача щодо визначення фінансових порушень в частині нецільового використання позивачем бюджетних коштів та зобов'язання їх усунути та скасувати вимогу Північного офісу Держаудитслужби від 20.01.2017 року №26-05-14-14/597 «Щодо усунення порушень законодавства» в частині зобов'язання позивача вжити заходів щодо зменшення кошторисних призначень в сумі 101100,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки, які викладені в акті ревізії та у письмовій вимозі щодо усунення порушень законодавства, мають формальний характер та є безпідставними.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2017 р. у задоволені позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції, приймаючі рішення виходив з того, що в порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача, отже, дії щодо визначення фінансових порушень та вимога щодо усунення порушень не породжують для позивача безпосередньо права чи обов'язки та не порушує його прав.

Позивач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2017 р. як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якій зазначено про обґрунтованість висновків суду першої інстанції та про законність рішення суду у даній справі.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та аргументи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що співробітниками Північного офісу Держаудитслужби проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2» Дніпровського району м. Києва за період з 01.01.2009 року по 01.11.2016 року за результатами якої складено акт від 16.01.2017 року №05-30/28 (а.с.10).

На підставі вказаного акту відповідачем прийнято Вимогу від 20.01.2017 року №26-05-14-14/597, якою вимагається опрацювати матеріалі ревізії та усунути виявлені порушення законодавства, у тому числі з відшкодування збитків, завданих зазначеними порушеннями у встановлений законодавством строк та розглянути питання про притягнення працівників установи, винних у зазначених порушеннях до встановленої законом відповідальності. Також для усунення зазначених порушень законодавства вимагалось: вжити заходів щодо зменшення кошторисних призначень в сумі 101100,00 грн. та провести експертну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Київ, пр-т П.Тичини, 22 з метою визначення ринкової вартості з подальшим відображенням належних бухгалтерських записів в обліку центру (а.с. 19).

Вищенаведені обставини підтверджені відповідними доказами і не є спірними.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявності у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст. 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

За нормами п.1 ст.10 вказаного Закону органу державного фінансового контролю надається право перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо).

Постановою Кабінету Міністрів України № 868 від 28.10.2015 року було створено Державну аудиторську службу України, як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.

Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 року № 43 (надалі - Положення № 43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь (підпункт 9 пункту 4 Положення № 43).

Відповідно до пункту 6 Положення № 43 Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку.

Згідно пункту 7 Положення № 4, Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 року № 266 "Про утворення міжрегіональних органів Державної аудиторської служби" до складу органів Державної аудиторської служби України входять Держаудитслужба та такі міжрегіональні територіальні органи: Північний офіс Держаудитслужби, Північно-східний офіс Держаудитслужби; Західний офіс Держаудитслужби та Східний офіс Держаудитслужби, які також наділені вищевказаними повноваженнями щодо вжиття в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб.

Процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб'єктів господарювання визначає Порядок проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року № 550. (надалі - Порядок № 550)

Пунктом 2 Порядку № 550 визначено, що інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Згідно п. 40 Порядку № 550 керівник, головний бухгалтер та інші визначені працівники об'єкта контролю зобов'язані ознайомитися з актом ревізії та у разі погодження з викладеними у ньому фактами підписати отримані примірники акта. У разі наявності заперечень (зауважень) щодо змісту акта ревізії керівник, головний бухгалтер чи інші особи підписують його із застереженням.

Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті ревізії та вимозі в частині нецільового використання коштів 101100,00 грн., Позивач направив заперечення від 25.01.2017 року №90.

За наслідками розгляду заперечень Відповідачем було направлено на адресу Позивача лист від 13.02.2017 року №26-05-14-14/1623 «Про надання інформації, відповідно до якого всі заперечення були повністю відхилені».

Пунктом 7 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" визначено право органу державного фінансового контролю пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Згідно пункту 46 Порядку № 550, якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Відповідно до пункту 50 Порядку № 550 за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи державного фінансового контролю вживають заходів для забезпечення: зокрема звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства.

Органи державного фінансового контролю здійснюють контроль за усуненням об'єктами контролю порушень законодавства за результатами аналізу їх зворотного інформування про вжиті заходи, а також під час наступних ревізій цих об'єктів контролю, систематично вивчають матеріали ревізій і на підставі їх узагальнення вносять відповідним органам державної влади та органам місцевого самоврядування пропозиції щодо перегляду нормативно-правових актів, усунення причин і умов, що сприяли порушенням законодавства. (пункт 52 Порядку № 550)

З матеріалів справи вбачається, що акт перевірки та вимоги Північного офісу Держаудитслужби "Про усунення порушень законодавства", містять висновки про встановлені порушення вимог чинного законодавства, які вимагаються відповідачем опрацювати позивачу та усунути у встановленому законодавством порядку.

Таким чином, колегія суддів, враховуючи положення ст.2 КАС України, правову позицію Верховного Суду України, висловлену у справах № 21-63а14, № 21-603а14, 21-436а14, встановлені обставини у справі, вважає, вірним висновок суду першої інстанції про необгурнтованість позовних вимог, оскільки в порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача, а дії відповідача щодо визначення фінансових порушень та вимога відповідача про усунення порушень не породжують для позивача безпосередньо права чи обов'язки та не порушують його права.

Внаслідок вказаного, колегія суддів зазначає, що всі наведені апелянтом аргументи не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, судом першої інстанції правильно встановлені обставини у справі, постанову прийнято з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для її скасування.

Повний текст постанови виготовлено 08.02.2018 р.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2 Дніпровського району м. Києва" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 р. - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 р. у справі за адміністративним позовом Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2 Дніпровського району м. Києва" до Північного офісу Держаудитслужби про визнання протиправними та скасування вимоги №26-05-14-14/597 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

М.І. Кобаль