Постанова № 72323537, 08.02.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 810/2141/17 Суддя (судді) першої інстанції: Василенко Г.Ю.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі: Волощук Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Адітум Маркет" до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

Приватне підприємство "Адітум Маркет" звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії. Свої вимоги обгрунтовує тим, що податковим органом було неправомірно не прийняті та не зареєстровано податкові накладні. Крім того, вважає що призупинення дії договору про визнання електронних документів від 27 серпня 2015 року відбулось безпідставно.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2017 року задоволено адміністративний позов. Визнано протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області щодо призупинення дії Договору від 27.08.2015 року № 270820151 «Про визнання електронних документів». Зобов'язано Києво-Святошинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області поновити дію Договору від 27.08.2015 року № 270820151 «Про визнання електронних документів».

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог. Свої вимоги обгрунтовує тим, що, на його думку, судове рішення суду першої інстанції є незаконним та необгрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного та всебічного з'ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення питання.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено, що Приватне підприємство "АДІТУМ МАРКЕТ" як юридичну особу зареєстровано 24.05.2005 року, юридична адреса: Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Машинобудівників, 15-а, є платником податку на додану вартість та перебуває на податковому обліку Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області.

Між Києво-Святошинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області та Приватним підприємством "АДІТУМ МАРКЕТ" укладено Договір від 27.08.2015 року № 270820151 про визнання електронних документів.

В період з 03 травня 2017 року по 20 травня 2017 року позивачем засобами електронного зв'язку було направлено 52 податкові накладні на загальну суму ПДВ 22586136,31 грн., які не були зареєстровані у єдиному реєстрі податкових накладних, про що податковим органом надано квитанції про неприйняття документу (податкової накладної), в яких зазначено про виявлення помилки, а саме - порушення вимог Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 року № 233, - "Можливо, припинено дію Договору про визнання електронних документів".

На виконання Протоколу тимчасової Робочої групи ГУ ДФС у Київській області від 26.05.2017 року № 1 дія Договору про визнання електронних документів ПП "АДІТУМ МАРКЕТ" від 27.08.2015 року № 270820151 призупинена з 26.05.2017 року, і станом на 15.06.2017 року вказане підприємство не є суб'єктом електронного документообігу, що підтверджується листом Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 15.06.2017 року № 8/10-13-11-02.

Вважаючи, що податковим органом безпідставно припинено дію Договору з метою блокування прийняття електронних податкових документів, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Задовольняючи даний адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є правомірними та обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обгрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1.1. статті 1 Податкового кодексу України /у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин/ встановлено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України визначено, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно з підпунктом 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до положень пункту 201.10 Податкового кодексу України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 7 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, /у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок/ після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до ДФС здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, та у разі відсутності причин для відмови проводиться їх реєстрація.

Згідно з пунктом 9 зазначеного Порядку причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є:

1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної;

2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Отже, визначений пунктом 9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, перелік підстав для відмови у реєстрації податкової накладної в Реєстрі є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню чи доповненню на розсуд контролюючого органу.

Судом першої інстанції було встановлено, що відповідачем не надано суду належних у розумінні статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній на час розгляд справи судом першої інстанції, доказів наявності визначених Порядком підстав для відмови у прийнятті податкових накладних.

Водночас, підпунктом 3.1 пункту 3 розділу 3 договору про визнання електронних документів від 27.08.2015 року № 270820151 встановлено, що орган зобов'язаний забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді платника податків у терміни, визначені законодавством для податкових документів в паперовому вигляді, та їх комп'ютерну обробку.

У пункті 4 розділу 6 договору про визнання електронних документів від 27.08.2015 року № 270820151 передбачено, що орган ДФС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Відповідачами не надано суду доказів, які б підтверджували, що позивачем не надано нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або доказів зміни позивачем місця реєстрації, тобто відповідач не надав доказів існування підстав для розірвання договору про визнання електронних документів в односторонньому порядку.

Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що зазначені відповідачем підстави неприйняття податкових накладних є неправомірними, оскільки ці обставини не визначені Порядком та/або договором від 27.08.2015 року № 270820151, як підстави для відмови у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування;

б) визначення критерію (їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування;

в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику /п.п. 201.16.1/.

Письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Судом першої інстанції було встановлено, що всупереч наведеним вище нормам відповідачем не дотримано форми вказаної квитанції, у квитанції не визначено критерію (їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та не зазначено пропозицію щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, вказані норми стосуються саме зупинення реєстрації податкових накладних, а не заборони реєстрації, як вказує відповідач, посилаючись на протокол № 1 .

За змістом даного протоколу тимчасової Робочої групи ГУ ДФС у Київській області від 26.05.2017 року, копія якого наявна у матеріалах справи, ухвалено призупинити дію договору про визнання електронних документів від 27.08.2015 року № 270820151.

Однак, пунктом 57 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України визначено, що період з 1 квітня 2017 року до 1 липня 2017 року є перехідним періодом, протягом якого процедура, визначена пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу, здійснюється без фактичного зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, у період з 1 квітня 2017 року до 1 липня 2017 року процедура, визначена пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу, повинна була здійснюватися без фактичного зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відтак, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про необґрунтованість доводів Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про правомірність його дій з неприйняття зазначених вище податкових накладних та розрахунку коригування кількісних і вартісних показників з посиланням на протокол № 1 оперативної наради з членами тимчасової Робочої групи ГУ ДФС у Київській області від 26.05.2017 року.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції повно та всебічно з'ясовано обставини в адміністративній справі, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального при дотриманні норм процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: І.О. Лічевецький

В.Е. Мацедонська

Повний текст складено 09.02.2018 року.