Постанова № 72323535, 08.02.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 825/2321/17 Суддя (судді) першої інстанції: Д'яков В.І.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу Заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 на ухвалу судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом Заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення плати за проїзд, -

В С Т А Н О В И Л А :

Заступник керівника Чернігівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_4 про стягнення плати за проїзд.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2017 року вказаний адміністративний позов повернуто позивачу.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2017 року. Свої вимоги обгрунтовує тим, що, на його думку, оскаржувана ухвала судді є незаконною та необгрунтованою.

Відповідно до ч. 2 ст. 312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5-7, 11, 14, 26 частини 1 статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Згідно з п. 3) ч. 1 ст. 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Повертаючи адміністративний позов позивачу суддя суду першої інстанції виходив з того, що при зверненні з вказаним адміністративним позовом прокурором не надано доказів наявності підстав для звернення прокурором представництва держави.

З таким висновком колегія суддів погоджується та вважає його обґрунтованим виходячи з наступного.

Суддею суду першої інстанції було встановлено, що Заступник керівника Чернігівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_4, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_4 на користь Державного бюджету України (отримувач - Мукачівське УК/Мукачівський р-н, призначення платежу - 22160100, р/р 31316309700155 в ГУ ДКСУ у Закарпатській області, Мукачівський р-н, МФО 812016, код ЄДРПОУ 37958089) плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, у сумі 5117,88 гривен, що еквівалентно сумі 179,60 євро.

Відповідно до частини сьомої статті 160 КАС України у разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

За приписами частин третьої - п'ятої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Прокурор, який звертається до адміністративного суду з метою представництва інтересів держави в адміністративному суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво), повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Невиконання прокурором вимог щодо надання адміністративному суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді має наслідком застосування положень, передбачених статтею 169 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Таким чином, прокурор представляє інтереси держави у разі наявності порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) відсутність такого органу.

Частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

За приписами частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює субєкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: 1) звертатися до суду з позовом (заявою, поданням); 2) вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження; 3) ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи; 4) брати участь у розгляді справи; 5) подавати цивільний позов під час кримінального провадження у випадках та порядку, визначених кримінальним процесуальним законом; 6) брати участь у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справі, в якій прокурором здійснювалося представництво інтересів громадянина або держави в суді; 7) з дозволу суду ознайомлюватися з матеріалами справи в суді та матеріалами виконавчого провадження, робити виписки з них, отримувати безоплатно копії документів, що знаходяться у матеріалах справи чи виконавчого провадження. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частини шоста сьома статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Отже, з системного аналізу викладених норм слідує, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді, а саме: надано докази порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу, підстави для представництва прокурором інтересів держави повинні бути підтверджені судом.

Таким чином, прокурор набуває адміністративну правосуб'єктність лише у разі підтвердження судом наявності підстав для представництва інтересів держави, при цьому наявність таких підстав може бути оскаржена суб'єктом владних повноважень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 103 "Про затвердження Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті" передбачено, що Центральним органом виконавчої влади з питань безпеки на автомобільному транспорті є Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), яка здійснює свої повноваження безпосередньо, а також через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Таким чином, Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області є суб'єктом владних повноважень, якому надано повноваження щодо здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням перевізниками законодавства про автомобільний транспорт.

Суддею суду першої інстанції було встановлено, що в обґрунтування підстав для здійснення прокурором представництва інтересів Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області у позовній заяві зазначено, що підставою представництва інтересів держави у вказаній справі є несплата суб'єктом господарювання плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автодорогами загального користування у добровільному порядку, що тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України, що суттєво порушує інтереси держави.

Однак, чинним законодавством України не передбачено механізм примусового стягнення територіальними підрозділами Укртрансбезпеки плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автодорогами загального користування у випадку несплати у добровільному порядку.

Враховуючи, що структурним підрозділам Державній службі України, чинним законодавством не надано права щодо звернення до суду з позовом про примусове стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом, дана позовна заява подана прокурором, який виступає позивачем.

Таким чином, у позовній заяві прокурором наведено загальні правові норми чинного законодавства, які вказують на можливість звернення прокурора до суду, але належним чином не обґрунтовано підстав для здійснення прокурором представництва інтересів державного органу - Укратрансбезпекою, її територіальними органами, а саме: Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області у цій справі, не доведено неможливість останнього здійснювати самостійно свої повноваження або неналежне здійснення ним таких повноважень.

При цьому суддею суду першої інстанції не встановлено відомостей про здійснення прокуратурою Закарпатської області або Чернігівською місцевою прокуратурою габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок судді суду першої інстанції про те, що прокуратурою не надано обґрунтованих доказів нездійснення або неналежним чином здійснення Укратрансбезпекою, її територіальними органами, а саме: Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області своїх повноважень, що, в свою чергу, порушує або є загрозою порушення інтересів держави.

За приписами пункту сьомого частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у разі, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до положень статті 53 КАС України невиконання прокурором вимог щодо надання адміністративному суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді має наслідком застосування положень, передбачених статтею 169 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає правильним висновок судді суду першої інстанції про те, що позов на підставі статті 169 КАС України підлягає поверненню позивачу - заступнику керівника Чернігівської місцевої прокуратури ОСОБА_3.

Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суддею суду першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвали суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала судді суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 294, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 - залишити без задоволення, а ухвалу судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: І.О. Лічевецький

В.Е. Мацедонська