Постанова № 72323435, 07.02.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 711/6882/17 Суддя (судді) першої інстанції: Степаненко О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Вівдиченко Т.Р.,

Федотова І.В.,

при секретарі: Нікітіній А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області на постанову Придніпровського районного суду м.Черкаси від 31 жовтня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати неправомірними дії Ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області щодо відмови в перерахуванні його заробітної плати за роботу в зоні відчуження без урахування в ній додаткових коштів та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та видати довідку про грошове забезпечення на роботах в зоні відчуження в період з 04.05.1986 по 18.05.1986 з урахуванням несплачених коштів: заробітну плату обраховану в подвійному розмірі та в 3-кратнму розмірі виходячи з тарифної ставки понад середньомісячну заробітну плату; надбавку за вислугу років з 04.05.1986 по 19.05.1986 (12 днів) в сумі 246 крб.; за роботу в зоні відчуження в період з 04.05.1986 по 18.05.1986 премії в розмірі 500 крб.; одноразова виплата за отриману гранично допустиму дозу радіоактивного опромінення 50 мілізівертів за вищевказаний період у розмірі трьох місячних окладів грошового утримання - 615 крб.; добових в розмірі - 52,50 крб.; виплати за харчування - 42,75 крб.; одноразова виплата за переопромінення в 25 бер за вказаний період у сумі 1000 крб.

Постановою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 31 жовтня 2017 року адміністративний позов задоволено частково, внаслідок чого зобов»язано відповідача видати позивачеві довідку про заробітну плату з включенням до неї премії в розмірі 500 крб.; одноразової виплати за отриману гранично допустиму дозу радіоактивного опромінення в розмірі трьох місячних окладів - 615 крб.;добових в розмірі 52,50 крб.; виплат за харчування в сумі 42,75 крб. та одноразової виплати за переопромінювання в сумі 1000 крб.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на неповне з'ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду справи сторони до суду не прибули, тому, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що позивач, ОСОБА_4, працював в населених пунктах зони відчуження с. Запрудка, с. Корогод, с. Черевач, с. Рудня-Вересня, с. Разсоха, с. Новосілки, с. Запілля, с. Залісся, с. Іловниця, с. Старі Соколи з 04.05.1986 по 18.05.1986 за місцем роботи УВС Черкаського облвиконкому на посаді дільничного інспектора.

21.07.2016 позивачу Ліквідаційною комісією УМВС України в Черкаській області за його запитом надано довідку із зазначенням суми грошового забезпечення, отриманого ним в зоні відчуження.

Не погоджуючись із зазначеними в довідці показниками заробітної плати, ОСОБА_4 01.06.2017 звернувся до Головного управління національної поліції в Черкаській області з проханням здійснити перерахунок його заробітної плати, яку він повинен був отримати за час виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період з 04.05.1986 по 19.05.1986, проте, відповідач листом від 30.06.2017 в цьому відмовив з посиланням на відсутність правових підстав, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач безпідставно відмовив позивачеві у видачі довідки із включенням передбачених діючим на той час законодавством виплат за час роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС для перерахунку пенсії.

Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, відповідно до частини 1 статті 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-ХІІ) пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

Згідно з підпунктом 4 пункту 3 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23 листопада 2011 року № 1210 (далі - Порядок), в разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986 - 1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.

Розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986р. №964-рс було встановлено, що у тих випадках, коли працівник отримав гранично допустиму дозу радіації і в зв'язку з цим не допускається для подальшої роботи в зазначених зонах небезпеки, йому виплачується одноразова винагорода у розмірі: особам молодшого начальницького і рядового складу органів КДБ СРСР і внутрішніх справ - 500 крб.. військовослужбовцям строкової служби і військовим будівельникам - 300 карбованців.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 листопада 1993 року № 1006-р з метою соціального захисту колишніх співробітників апарату МВС учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, віднесених до першої категорії, а також тих, які отримали в 1986 -1987 роках дозу опромінення в 25 бер і більше, органам внутрішніх справ дозволено перераховувати їх грошове утримання за період роботи в зоні відчуження із розрахунку посадових окладів і окладів за спеціальними званнями, що діяли в період роботи в зоні ЧАЕС, у кратних розмірах відповідно до зон небезпечності, де вони несли службу.

Згідно наказу МВС СРСР №0149 від 26.05.1986 на підставі розпорядження Ради Міністрів СРСР №964-рс від 17.05.1986 всім працівникам органів внутрішніх справ, які працювали в зоні відчуження в період з 26.04.1986 по 09.11.1986 повинна була бути нарахована та виплачена премія у розмірі 500,00 крб.

Розпорядженням Ради міністрів СРСР «Про виділення Міненерго СРСР додаткового фонду заробітної плати» від 17 травня 1986 року № 964-рс визначено, що у тих випадках, коли працівник отримує гранично допустиму дозу радіації і в зв'язку з цим не допускається для подальшої роботи в зазначених зонах небезпеки, йому виплачується одноразова винагорода у розмірі п'ятикратної місячної тарифної ставки (посадового окладу), а особам офіцерського складу військових частин, офіцерського та начальницького складу органів КДБ СРСР і внутрішніх справ - трьох місячних окладів грошового утримання за посадою та військовим чи спеціальним званням, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям надстрокової служби, особам молодшого начальницького і рядового складу органів КДБ СРСР і внутрішніх справ - 500 руб., військовослужбовцям строкової служби і військовим будівельникам - 300 руб.

Постановою Ради Міністрів УРСР і Української республіканської ради профспілок №207-7 від 10.06.1986 р. передбачено виплату добових у розмірі 3 крб.50 коп., а також забезпечення їх безкоштовним гарячим 3-разовим харчуванням із розрахунку 2,85 крб. на добу.

Згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.11.1993 р. № 1006 при дозі опромінення 25 бер - передбачалась одноразова винагорода в сумі 1000 крб.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 15.12.2015 у справі 21-4722а-15, обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами. Іншого чинним законодавством не передбачено.

Тобто, розмір пенсії по інвалідності ставиться в залежність від заробітку, фактично отриманого особою у період її роботи в зоні відчуження.

Аналогічна правова позиція міститься в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 08.10.2015 року по справі № К/800/25899/15.

Як вбачається з довідки від 21.07.2016 №182, ОСОБА_4 за період роботи в зоні відчуження ЧАЕС у період з 04 травня по 19 травня 1986 року отримав заробітну плату в розмірі 277,72 крб. із застосуванням кратності 2 (а.с.16), при цьому, докази отримання позивачем інших виплат матеріали справи не містять і, як він сам вказує в позовній заяві, нараховані та виплачені йому не були.

Отже, у відповідача не було законних підстав для проведення розрахунку грошового забезпечення із врахуванням грошової винагороди, яка позивачем не отримувалась, як і відсутні підстави для видачі нової довідки з урахуванням таких виплат.

З огляду на вищенаведене, у спірних правовідносинах відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що він і довів суду як суб'єкт владних повноважень, відповідно до частини другої статті 77 КАС України.

В свою чергу, позивачем на спростування доводів відповідача, вказаних в апеляційній скарзі, не надано жодних належних доказів і таких доказів судом апеляційної інстанції не встановлено.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено при неповному з'ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм матеріального права, тому постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області - задовольнити.

Постанову Придніпровського районного суду м.Черкаси від 31 жовтня 2017 року - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою у задоволені адміністративного позову ОСОБА_4 - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-331 КАС України.

Головуючий-суддя Л.В.Губська

Судді Т.Р.Вівдиченко

І.В.Федотов