Постанова № 72323421, 08.02.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 761/43604/16-а Суддя (судді) першої інстанції: Савицький Олег Антонович

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Судді-доповідача - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря - Рейтаровської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 09 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Директора Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Марченко Олени Львівни, Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням зміни підстав позову, просив: скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення № 6/16/073-2217 від 24.11.2016, винесену відносно нього та закрити провадження у справі.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що його було притягнуто до відповідальності з недотриманням встановленого порядку, постанова прийнята з порушенням його прав та чинного законодавства, є необґрунтованою, незаконною та підлягає скасуванню. Так, підставою для притягнення до адміністративної відповідальності стало те, що 14.11.2016 позивач порушив законодавство у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, за що передбачена відповідальність згідно з частиною першою ст. 96-1 КУпАП.

Разом з тим, оскільки позивач не визнав порушення, що ставилось йому за вину, зазначив, що законодавство у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил не порушував, а тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом з метою захисту своїх прав.

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 09 листопада 2017 року адміністративний позов задоволено частково.

Скасовано постанову в справі про адміністративне правопорушення № 6/16/073-2216 від 24 листопада 2016 року, винесену Директором Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Марченко О.Л. відносно ОСОБА_3, на якого накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.

В решті вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою адміністративний позов - задовольнити.

Зокрема, апелянт посилався на те, що проектна документація, розроблена ТОВ «Уютный дом» під керівництвом головного архітектора проекту ОСОБА_3, однак під час розроблення вказаної документації не виконано вимоги вихідних даних, тобто з порушенням будівельних норм і правил без дотримання містобудівних умов та обтяжень. Крім того, звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій щодо рекомендацій по будинку ННАЦ головної астрономічної обсерваторії НАН України, був відсутній під час проведення перевірки та не надавався суб'єктами містобудування посадовим особам департаменту. Крім того, відповідно до складу робочого проекту та змісту розділу робочого проекту «Вихідні дані на проектування» відсутні дані щодо наявності будь-яких звітів про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що всі доводи, викладені в апеляційній скарзі спростовуються матеріалами справи та рішенням суду першої інстанції, тому факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого частиною першою статті 96-1 КУпАП у даному випадку недоведеним.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, 24.11.2016 Директором Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Марченко О.Л. винесено відносно позивача постанову № 6/16/073-2217, якою притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за частиною першою ст. 96-1 КУпАП, оскільки 14.11.2016 позивач порушив законодавство у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Відповідно до оскаржуваної постанови №6/16/073-2217 від 24.11.2016, позивач не виконав вимог вихідних даних (містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки) під час розроблення проектної документації, а саме: під час розробки проектної документації об'єкта будівництва (Реконструкція будинку ННАЦ (науково-навчального астрономічного центру) на вул.Академіка Заболотного, 27 у Голосіївському районі м.Києва) не виконано вимоги вихідних даних (п.5, п.7 містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки), зокрема:

- не розроблено та не враховано результати висновків щодо несучої спроможності конструкцій та їх експлуатаційної придатності, затверджених спеціалізованою організацією, яка має відповідну ліцензію;

- не виконано детальне інженерне обстеження будівлі для врахуванні його результатів в проекті при реконструкції, добудові сходових клітин, вхідних дверей, внутрішніх інженерних комунікацій і мереж;

- не розроблені заходи щодо захисту прилеглих будинків і споруд від руйнації, забезпечити їх стійкість при реконструкції та виконати технічне обстеження будинків і споруд, які прилягають до об'єкта будівництва знаходяться в зоні впливу будівельно-монтажних робіт, з доданням відповідних технічних висновків у складі проектної документації, чим порушено п.5.5, п.5.6, п.5.7, п.9.11, п.13.3.4 ДБН В.3.2-2-2009 «Житлові будинки Реконструкція та капітальний ремонт», частиною другою ст. 26, частиною першою ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»;

- проектні рішення та виконавчі креслення не надано в управління інженерно-транспортної інфраструктури міста для реєстрації в містобудівному кадастрі, для поновлення топографо-геодезичних матеріалів, чим порушено частину другу ст. 26, частину першу ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Категорія складності об'єкта будівництва визначена проектною організацією ТОВ «Уютный дом», як ІІ (друга) (а.с. 51-52).

Вважаючи порушенням своїх прав з боку відповідачів та з метою їх відновлення позивач звернувся за захистом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем в порушення вимог ст. 280 КУпАП додатково не було встановлено, чи було вчинено правопорушення, чи винен позивач в його вчиненні, чи підлягає він адміністративній відповідальності та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, позов в частині закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення не підлягає задоволенню, оскільки дана вимога не ґрунтується на вимогах закону.

На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є вірною з огляду на наступне.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначаються Законом України від 17.02.2011 №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон №3038-VI).

Згідно із статтею 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону, справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, серед іншого, безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Згідно п. 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553) цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

За правилами пункту 2 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:

1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Державний архітектурно-будівельний контроль на об'єктах будівництва, що є власністю іноземних держав, міжнародних організацій, іноземних юридичних і фізичних осіб та розташовані на території України, здійснюється відповідно до цього Порядку.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю мають службові посвідчення встановленого зразка, форма якого затверджується Мінрегіоном, а також особистий штамп із зазначенням номера і найменування органу державного архітектурно-будівельного контролю, який вони представляють.

Відповідно до пункту 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно п. 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Пунктом 11 Порядку №553 визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема: складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом.

У відповідності до пункту 17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Як свідчать матеріали справи, на підставі наказу (розпорядження) Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва від 17.10.2016 №60 та звернення депутата Київської міської ради ОСОБА_5 (за дорученням заступника голови Київської міської державної адміністрації ОСОБА_6 від 07.10.2016 №33073) проведено позапланову перевірку на вул. Академіка Заболотного, 27 у Голосіївському районі міста Києва (реконструкція будинку науково-навчального астрономічного центру), за результатами якої складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 14.11.2016 (а.с. 39-43).

Того ж дня, 14.11.2016 відносно позивача складено протокол про адміністративне правовопорушення, оскільки виявлено порушення під час розробки проектної документації об'єкта будівництва (Реконструкція будинку ННАЦ (науково-навчального астрономічного центру) на вул.Академіка Заболотного, 27 у Голосіївському районі м.Києва) не виконано вимоги вихідних даних (п.5, п.7 містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки), зокрема:

- не розроблено та не враховано результати висновків щодо несучої спроможності конструкцій та їх експлуатаційної придатності, затверджених спеціалізованою організацією, яка має відповідну ліцензію;

- не виконано детальне інженерне обстеження будівлі для врахуванні його результатів в проекті при реконструкції, добудові сходових клітин, вхідних дверей, внутрішніх інженерних комунікацій і мереж;

- не розроблені заходи щодо захисту прилеглих будинків і споруд від руйнації, забезпечення їх стійкості при реконструкції та виконання технічного обстеження будинків і споруд, які прилягають до об'єкта будівництва знаходяться в зоні впливу будівельно-монтажних робіт, з доданням відповідних технічних висновків у складі проектної документації, чим порушено п.5.5, п.5.6, п.5.7, п.9.11, п.13.3.4 ДБН В.3.2-2-2009 «Житлові будинки Реконструкція та капітальний ремонт», частини другої ст. 26, частини першої ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»;

- проектні рішення та виконавчі креслення не надано в управління інженерно-транспортної інфраструктури міста для реєстрації в містобудівному кадастрі, для поновлення топографо-геодезичних матеріалів, чим порушено частину другу ст. 26, частину першу ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Категорія складності об'єкта будівництва визначена проектною організацією ТОВ «Уютный дом», як ІІ (друга) (а.с. 49-50).

У подальшому, на підставі матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, Акту перевірки від 14.11.2016, протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.11.2016, директором Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Марченко О.Л. винесено постанову № 6/16/073-2217 від 24.11.2016 про накладення штрафу на позивача за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в сумі 17000 грн (а.с.51-52).

Підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою ст. 96-1 КУпАП стало те, що позивач 14.11.2016 порушив законодавство у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, а саме п.5, 7 містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки.

Згідно частини першої статті 96-1 КУпАП передача замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, передбачення приладів обліку води і теплової енергії, а також заниження категорії складності об'єкта будівництва - тягнуть за собою накладення штрафу на головного архітектора проекту, головного інженера проекту, експерта, інших відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат, від дев'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідності до звіту про проведення технічного обстеження, виконаного експертом ОСОБА_7, встановлено відсутність впливу робіт по реконструкції будівлі ННАЦ на існуючу будівлю музею історії ГАО HAH України, при цьому, заходи щодо захисту прилеглих будинків і споруд від руйнації, забезпечення їх стійкості при реконструкції, технічного обстеження будинків і споруд, які прилягають до об'єкта будівництва і знаходяться в зоні впливу будівельно-монтажних робіт, з доданням відповідних технічних висновків у складі проектної документації, передбачені п.5 містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, не потрібні (а.с. 104-107).

Таким чином, передбачена п.5 містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки розробка та врахування результатів висновків щодо несучої спроможності конструкцій та їх експлуатаційної придатності, затверджених спеціалізованою організацією, яка має відповідну ліцензію, за відсутності впливу робіт по реконструкції будівлі ННАЦ на існуючу будівлю музею історії ГАО HAH України не потрібна.

Разом з тим, у п.7 містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки зазначено зобов'язання замовника реконструкції - Головної астрономічної обсерваторії Національної академії Наук України (м.Київ, вул. Академіка Заболотного, 27) надати в управління інженерно-транспортної інфраструктури міста для реєстрації в містобудівному кадастрі для поновлення топографо-геодезічних матеріалів та для врахування в подальшій роботі, як раніше запроектовані мережі (а.с. 97-102).

Крім того, згідно умов договору на виконання проектних робіт № 180/ПР від 26.05.2015, укладеного між Українською астрономічною асоціацією та ТОВ «Уютный дом» відстутнє зобов'язання ТОВ «Уютный дом» надати в управління інженерно-транспортної інфраструктури міста для реєстрації в містобудівному кадастрі для поновлення топографо-геодезичних матеріалів та для врахування в подальшій роботі, як раніше запроектовані мережі (а.с. 62-63).

Відповідно до обов'язків замовника, що отримав містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на вул.Академіка Заболотного, 27 у Голосіївському районі м.Києва, Головна астрономічна обсерваторія HAH України 15.05.2017 самостійно подала заяву до КО «Інститут Генерального плану м.Києва» про врахування в проекті генерального плану м.Києва та детальному плані території документи, щодо реконструкції будинку ННАЦ по вул.Академіка Заболотного, 27 у Голосіївському районі м.Києва (а.с. 95).

Супровідним листом від 17.03.2017 ТОВ «Уютный дом» надав відповідачу копію звіту про технічне обстеження та копію заяви замовника - ГАО НАНУ до КО «Інститут Генерального плану м.Києва» про врахування в проекті генерального плану м.Києва та детальному плані території документи щодо реконструкції будинку ННАЦ по вул.Академіка Заболотного, 27 у Голосіївському районі м.Києва (а.с. 96).

Таким чином, виконання приписів п.7 містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки фактично було зобов'язанням замовника - Головної астрономічної обсерваторії Національної Академії Наук України, а не позивача.

Крім того, у відповідності до пункту 1 містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, вбачається, що об'єктом будівництва є Реконструкція будинку ННАЦ (науково-навчального астрономічного центру) на вул.Академіка Заболотного, 27 у Голосіївському районі м.Києва, тобто нежитлова будівля, яка відповідно не є житловим будинком, гуртожитком, спеціалізованим житловим будинком для осіб похилого віку і маломобільних груп населення, окремою квартирою, надбудованим, вбудованим і прибудованим приміщенням, будинком і приміщенням різного призначення, що переобладнуються у житлові, а відтак реконструкція зазначеної нежитлової будівлі не регулюється нормами ДБН В.3.2-2-2009.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Однак, апелянтом не спростовано у відповідності до вимог частини першої статті 77 КАС України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, того, що позивачем було порушено законодавство у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, а саме п.5, 7 містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки.

Вказане свідчить про протиправність винесення відповідачем оскаржуваної постанови № 6/16/073-2217 від 24.11.2016.

При цьому, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог в частині закриття провадження у справі, оскільки відповідно до ст.ст.284, 293 КУпАП вирішення питання про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення належить до компетенції органу, що приймав рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, або органу, який розглядає скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень КУпАП.

З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанцій є законним та обгрунтованим, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними.

Згідно з частинами першою-третьою ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

За правилами частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст. 242, 272, 286, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва - залишити без задоволення, а на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 09 листопада 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Н.М. Троян

Судді: Н.П. Бужак,

В.А. Твердохліб

Повний текст виготовлено: 08 лютого 2018 року.