Постанова № 72323368, 07.02.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2018 року справа №239/282/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача ОСОБА_1, суддів Арабей Т.Г., Міронової Г.М.,

секретар судового засідання - Чернявська К.Г.

за участю: позивача – ОСОБА_2

представника відповідача – не з’явився,

розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Новогродівського міського суду Донецької області від 14 грудня 2017 року у справі № 239/282/17 (головуючий І інстанції Грідяєва М.В.) за позовом ОСОБА_2 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, треті особи: Донецький обласний центр медико-соціальної експертизи Красноармійської медико-соціальної експертної комісії, Міністерство охорони здоров'я України про скасування листа, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Новогродівського міського суду Донецької області з адміністративним позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, треті особи: Донецький обласний центр медико-соціальної експертизи Красноармійської медико-соціальної експертної комісії, Міністерство охорони здоров'я України, в якому просив лист відповідача № 01/17-1542 від 04.07.2017 року визнати неправомірним та скасувати його, зобов'язати відповідача винести постанову.

Постановою від 14 грудня 2017 року Новогродівського міського суду Донецької області було відмовлено у задоволенні позову.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу в якій, пославшись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції від 14 грудня 2017 року, призначити та провести судово – медичне розслідування ревматологічного захворювання. В обґрунтування скарги зазначив, що діями по затягуванню та не прийняттю рішення по суті, суд першої інстанції прямо порушив право позивача на лікування та життя як громадянина України. Вважає, що відмова у заявлені клопотання про призначення та проведення судово – медичного розслідування відповідно до чинного законодавства на час скоєння злочину має ключовий фактор порушень громадських та людських прав. Наголошує на обов’язку відповідача забезпечити його лікарськими засобами, як життєво необхідним засобом.

Позивач в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні.

Відповідач та третя особи в судове засідання не з’явились, про дату, час та місце слухання справи були повідомлені належним чином.

Колегія суддів, заслухавши суддю – доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та наданого відзиву на апеляційну скаргу, вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_2 з 01.04.2001 року перебуває на обліку у відділені Новогродівському міському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області по двом виробничим травмам згідно акту Н-1 №166 від 02.10.1995 року, акту Н-1 №16 від 26.02.1996 року та довідки МСЕК №038272 від 16.06.2010 року, якою позивачу встановлено 25 % втрати професійної працездатності сукупно та призначено потребу у додаткових видах допомоги - медикаментозному лікуванні, отримує страхові виплати. Письмове звернення позивача на електрону адресу відділення виконавчої дирекції фонду у м. Новогродівці Донецької області від 19.06.2017 року з питань медикаментозного лікування, було розглянуто та листом № 01/17-1542 від 04.07.2017 року за підписом Голови комісії з припинення, начальник відділення виконавчої дирекції фонду у м. Новогродівці Донецької області надана відповідь про те, що ОСОБА_2 потрібно звернутись до відділення Фонду з відповідною заявою та подати необхідні документи (а.с. 7).

Не погодившись із зазначеним листом ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом.

Згідно статті 9 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 1533-III ) одним із завдань Фонду соціального страхування та його робочих органів є надання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг відповідно до цього закону.

Статтею 36 Закону № 1533-III визначено, що страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.

Страхові виплати складаються із:

1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата);

2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги

потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого);

3) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на

виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;

4) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу, (ч. 7 ст. 36 Закону)

Статтею 42 Закону 1533-III визначено, що сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров’я.

Фонд фінансує витрати на медичну та соціальну допомогу, у тому числі на придбання ліків, спеціальний медичний, постійний сторонній догляд, побутове обслуговування, протезування, медичну реабілітацію, санаторно-курортне лікування тощо, якщо потребу в них визначено висновками МСЕК та індивідуальною програмою реабілітації інваліда (у разі її складення). Фонд організовує цілеспрямоване та ефективне лікування потерпілого у власних спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах або на договірній основі в інших лікувально-профілактичних закладах з метою якнайшвидшого відновлення здоров'я застрахованого.

Механізм лікування потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві їх реабілітації, а також забезпечення лікарськими засобами та виробами медичного призначення виконавчою дирекцією Фонду визначено Положенням про організацію лікування, медичної реабілітації та забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання лікарськими засобами та виробами медичного призначення, яке затверджене постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань від 09.06.2010року № 18, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08.07.2010 року за № 489/17784.

Відповідно до вимог розділу ІІ вищезазначеного Положення облік потерпілих, які мають право на забезпечення лікарськими засобами, виробами медичного призначення, ведуть робочі органи виконавчої дирекції Фонду за місцем реєстрації їх особових справ.

Для взяття на облік потерпілий повинен подати до відділення Фонду такі документи: заяву, копію висновку МСЕК про потребу у забезпеченні лікарськими засобами, зокрема медичного призначення, копію індивідуальної програми реабілітації, затверджену МСЕК (у разі наявності), перелік необхідних лікарських засобів, визначений лікарсько-консультативною комісією закладу охорону здоров’я (поновлюється під час кожного призначення ліків, але не рідше одного разу на рік), виписку з медичної карти амбулаторного хворого (поновлюється щороку).

У разі виникнення потреби медикаментозного лікування, потерпілий має право звернутися до відділення Фонду з відповідною заявою, довідкою ЛКК з лікарні та випискою з медичної амбулаторної картки.

Як вбачається з матеріалів справи позивач ОСОБА_2 перебуває на обліку у Новогродівському міському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області та отримує страхові виплати з 01.04.2001 року по двом виробничим травмам згідно акту № 166 від 02.10.1995 року за формою Н-1 (діагноз - закритий перелом І п’яткової кістки правої кисті) та акту № 16 від 26.02.1996 року за формою Н-1 (діагноз - забій поперекового відділу хребта) та довідки МСЕК згідно якої потерпілому ОСОБА_2 встановлено 25 % втрати професійної працездатності сукупно по травмам та призначено потребу у додаткових видах допомоги - медикаментозне лікування.

Протягом 2002 - 2017 років (в березні кожного року) страхові виплати ОСОБА_2 були перераховані на відповідні коефіцієнти, після чого розмір його страхової виплати станом на 01.01.2018 року складає 1952,93 грн.

За весь період перебування на обліку у відділенні Фонду потерпілий ОСОБА_2 за медикаментозним лікуванням по двом вказаним травмам не звертався.

19.06.2017 року позивач звернувся на електронну адресу відділення Фонду із письмовою заявою щодо медикаментозного лікування бронхолегеневої недостатності, посттравматичного та ревматологічного захворювання, тоді як ОСОБА_2 знаходиться на обліку у відділенні Фонду по таким травмам як закритий перелом І п'ясткової кістки правої кисті та забій поперекового відділу хребта.

За результатами розгляду заяви позивачу листом від 04.07.2017 року № 61/17-1542 роз’яснено, що у разі виникнення потреби медикаментозного лікування, він має право звернутися до відділення Фонду з відповідною заявою, довідкою ЛІС з лікарні та випискою з медичної амбулаторної картки.

Тобто, надаючи відповідні роз’яснення листом від 04.07.2017 року право позивача на забезпечення лікарськими засобами та медикаментозне лікування порушено не було, оскільки позивач звернувся до відділення Фонду без відповідних документів. Ніяких рішень чи постанов про відмову у фінансуванні витрат на медикаментозне лікування або про відмову у забезпеченні лікарськими засобами відділення Фонду не приймало, а лист від 04.07.2017 року № 01/17-1542 носить рекомендаційний характер та не породжує ніяких правових наслідків.

Стосовно посилань апелянта на надання разом із заявою від 19.06.2017 року пакету необхідних документів, колегія суддів зазначає, що з копії наданої заяви не вбачається переліку долучених документів, що унеможливлює підтвердження зазначеної обставини.

Щодо оскарження рішень медико – соціальної експертної комісії, колегія суддів зазначає, що це є окремим предметом, який не співпадає з предметом розгляду у зазначеній справі, та можуть бути оскаржені в судовому порядку, шляхом звернення до суду із відповідним позовом.

Аналізуючи встановлені обставини та норми законодавства, які врегульовують спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності дій відповідача з приводу надання відповіді за зверненням позивача від 19.06.2017 року, оскільки позивач не звернувся до відповідача з відповідною заявою та не надав відповідні документи котрі необхідні для взяття на облік позивача стосовно забезпечення лікарськими засобами відповідно до норм Постанови № 18 від 09.06.2010 року.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням усіх фактичних обставин, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не доведено протиправності дій суб’єкта владних повноважень, проте як відповідачем правомірність дій.

Щодо посилання позивача на рішення Європейського Суду по справі «Бурмич і другі проти України» від 12.10.2017 року, то колегія суддів зазначає, що вказане судове рішення стосується інших правовідносин, які не є спірними у зазначеному позові.

Враховуючи встановлені по справі обставини, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте із дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення – без змін.

Керуючись ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Новогродівського міського суду Донецької області від 14 грудня 2017 року у справі № 239/282/17 за позовом ОСОБА_2 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, треті особи: Донецький обласний центр медико-соціальної експертизи Красноармійської медико-соціальної експертної комісії, Міністерство охорони здоров'я України про скасування листа, зобов'язання вчинити певні дії – залишити без задоволення.

Постанову Новогродівського міського суду Донецької області від 14 грудня 2017 року у справі № 239/282/17 – залишити без змін.

Повний текст постанови складений 08 лютого 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду може бути оскаржено до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя І.В. Геращенко

Судді Т.Г. Арабей

ОСОБА_3