Постанова № 72323323, 08.02.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2018 рокусправа № 804/6327/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий суддя Чередниченка В.Є.

судді: Іванова С.М. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2017 року (суддя Конєва С.О., м. Дніпро) в адміністративній справі №804/6327/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 02 жовтня 2017 року звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, згідно з яким, з урахуванням уточнень, просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не надання дозволу на розробку проекту землеустрою з відведення у власність земельної ділянки для особистого селянського господарства на території Царичанської селищної ради Царичанського району Дніпропетровської області за клопотанням позивача від 03.05.2017 року, зареєстрованого в Єдиному вікні із земельних питань 10.05.2017 року вх. №7830;

- зобов’язати відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою з відведення у власність земельної ділянки для особистого селянського господарства на території Царичанської селищної ради Царичанського району Дніпропетровської області за клопотанням позивача від 03.05.2017 року, зареєстрованого в Єдиному вікні із земельних питань 10.05.2017 року вх. №7830. Позов обґрунтовано тим, що позивач, будучи учасником АТО, звернувся до відповідача із клопотанням від 03.05.2017 року, яке було зареєстровано у Єдиному вікні із земельних питань 10.05.2017 року, щодо надання йому дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для особистого селянського господарства. Проте, у місячний строк відповідачем вказане клопотання позивача не було розглянуто та у місячний строк позивачем не було отримано ні відповідного дозволу, ні відмови у його наданні в порушення вимог п.7 ст.118 Земельного кодексу України. Виконуючи вимоги п.7 ст.118 Земельного кодексу України, позивач уклав договір №171-о від 03.07.2017 року на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки та копію цього договору разом із повідомленням надіслав на адресу відповідача. Проте, позивачем 01.08.2017 року було отримано лист відповідача №К-5296/0-3229/6-17 від 03.07.2017 року у якому відповідач ухилився від надання дозволу на розроблення проекту землеустрою за вищенаведеним клопотанням позивача посилаючись на те, що зазначена позивачем бажана земельна ділянка згідно з постановою Кабінету Міністрів України №413 від 07.06.2017 року не зарезервована для учасників АТО. Вважає, що належним способом захисту порушеного права буде зобов’язання відповідача надати дозвіл позивачу на розробку проекту землеустрою з відведення у власність земельної ділянки для особистого селянського господарства.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2017 року позов задоволено.

Суд, визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо не надання дозволу на розробку проекту землеустрою з відведення у власність земельної ділянки для особистого селянського господарства на території Царичанської селищної ради Царичанського району Дніпропетровської області за клопотанням позивача від 03.05.2017 року зареєстрованого у Єдиному вікні із земельних питань 10.05.2017 року вх. №7830 та зобов’язав відповідача розглянути клопотання позивача від 03.05.2017 року, зареєстрованого в Єдиному вікні із земельних питань 10.05.2017 року вх. №7830 та надати дозвіл на розробку проекту землеустрою з відведенням у власність земельної ділянки для особистого селянського господарства на території Царичанської селищної ради Царичанського району Дніпропетровської області за наведеним клопотанням. Постанова суду мотивована тим, що лист № К-5296/0-3229/6-17 від 03.07.2017 року не є рішенням суб’єкта владних повноважень про відмову у наданні позивачу дозволу на розроблення документації із землеустрою за його клопотанням з огляду на те, що вказаний лист не містить посилань на таку відмову, не містить вмотивування щодо такої відмови та не містить посилань на норми земельного законодавства щодо відмови позивачеві у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою, а отже це є лист-роз’яснення. При цьому, суд першої інстанції зробив висновок про те, що не внесення саме відповідачем земельної ділянки, зазначеної у клопотанні позивача, до переліку земельних ділянок, які можуть бути передані у власність учасникам АТО, не може бути обрано підставою для відмови позивачеві у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою на підставі вказаної вище постанови Кабінету Міністрів України №413, оскільки вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, яка у доповнення до земельного законодавства врегульовує питання саме надання земельних ділянок насамперед у першочерговому порядку учасникам АТО, при цьому, її зміст не врегульовує питання надання відповідного дозволу на розробку проекту землеустрою, не визначає підстави для відмови у наданні такого дозволу та, у цьому випадку, спірні відносини регулюються саме ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, який має вищу юридичну силу і підлягає застосуванню до вказаних відносин з урахуванням вищенаведеної постанови КМУ №413 щодо надання земельних ділянок у власність насамперед учасникам АТО.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що лист № К-5296/0-3229/6-17 від 03.07.2017 року є вмотивованим рішенням, яким позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою за його клопотанням. Крім того, в доводах апеляційної скарги відповідач зазначає про те, що суд першої інстанції зобов’язуючи відповідача розглянути клопотання позивача від 03.05.2017 року та надати йому дозвіл на розроблення документації із землеустрою за його клопотанням фактично підмінив своїм рішенням рішення відповідача. Суд не вправі вказувати, які рішення слід прийняти суб’єкту владних повноважень.

Згідно з відзивом на апеляційну скаргу позивач просить у задоволені апеляційної скарги відмовити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача яка підтримала доводи апеляційної скарги, пояснення представника позивача який заперечував щодо їх задоволення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, 10.05.2017 року через Єдине вікно із земельних питань ОСОБА_1 звернувся до відповідача із клопотанням щодо надання йому дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Царичанської селищної ради Царичанського району Дніпропетровської області із земель державної власності у межах норм безоплатної приватизації від 03.05.2017 року, при цьому, до цього клопотання були додані копія паспорту, ідентифікаційного коду, графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки та копія посвідчення учасника бойових дій (а.с.129).

Зазначене клопотання із доданими до нього копіями документів було зареєстровано відповідачем за №К-5296/0/5-17 від 25.05.2017 року, що підтверджується відповідною відміткою на клопотанні (а.с.129).

04.07.2017 року позивач надіслав на адресу відповідача заяву від 03.07.2017 року у порядку ст.118 Земельного кодексу України, у якій повідомив, що згідно з принципом мовчазної згоди, у зв’язку із не наданням відповідачем дозволу на розроблення проекту землеустрою або мотивованої відмови у його наданні у місячний строк, позивач замовив розроблення проекту землеустрою згідно з договором №171-о, копія якого була додана до вказаної заяви (а.с.23).

У подальшому, 01.08.2017 року позивачем було отримано лист відповідача від 03.07.2017 року №К-5296/0-3229/6-17, у якому зазначено, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року №413 при розгляді графічних матеріалів, які були наявні в наданому пакеті документів, встановлено, що земельна ділянка, не зарезервована для учасників АТО, що підтверджується змістом відповідного листа (а.с.25-26).

Правомірність дій відповідача щодо ненадання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою та правомірність бездіяльності, яка виразилася у не розгляді клопотання позивача, є предметом спору переданого на вирішення суду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови виходить з наступного.

Відносини у галузі земельних відносин, повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у цій галузі та їх повноваження врегульовані Положенням про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 року №333, а також Земельним кодексом України.

Згідно з п.13 ч.4 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 року №333 Головне управління Держгеокадастру в області відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної або комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі ( у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_5 Міністрів Автономної Республіки Крим, ОСОБА_5 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею – ч.6 ст.118 Земельного кодексу України.

Згідно з ч.7 ст.118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об’єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою та техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Тобто, клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою повинно було бути розглянуто відповідачем як суб’єктом владних повноважень у місячний строк із прийняттям відповідного рішення про надання такого дозволу або із наданням вмотивованої відмови у наданні такого дозволу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у місячний строк не надав позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та не надав мотивованої відмови у його наданні.

При цьому, як встановлено судом, відповідач своїм листом від 03.07.2017 року №К-5296/0-3229/6-17 повідомив позивача про те, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року №413 при розгляді графічних матеріалів, які були наявні в наданому пакеті документів, встановлено, що земельна ділянка, не зарезервована для учасників АТО (а.с.25-26).

Проте, як вірно звернув увагу суд першої інстанції, зазначений лист не може бути вмотивованою відмовою у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в розумінні положень статті 118 Земельного кодексу України, оскільки його зміст не містить відповідної вмотивованої відмови позивачеві у наданні такого дозволу з урахуванням вимог ч.7 ст.118 Земельного кодексу України. Зазначений лист не містить вмотивування щодо такої відмови та не містить посилань на норми земельного законодавства щодо відмови позивачеві у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою, а отже є лише листом-роз’ясненням щодо застосування відповідачем постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року № 413.

Бездіяльність суб’єкта владних повноважень – це пасивна поведінка суб’єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.

У спірних відносинах, відповідач вчинив протиправну бездіяльність, яка полягає у не розгляді клопотання позивача у місячний строк та у не прийнятті відповідного вмотивованого рішення суб’єкта владних повноважень щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою або у відмові в його наданні.

Тобто, вимоги позивача в частині визнання протиправної бездіяльності відповідача підлягають задоволенню.

В той же час, слід зазначити, що відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Пунктами 2 та 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії.

Тобто, у разі встановлення судом протиправної бездіяльності суб’єкта владних повноважень, законодавець передбачив обов'язок суду примусити суб'єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Суд першої інстанції, встановивши протиправну бездіяльність відповідача, яка виразилась у не розгляді клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, фактично перебирав на себе дискреційні повноваження Головного управління Держгеокадастру, зобов’язавши відповідача прийняти рішення про надання позивачу такого дозволу.

Враховуючи те, що відповідачем фактично не приймалося рішення про надання чи відмову позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою, суд апеляційної інстанції вважає, що єдиним способом захисту порушеного права позивача, враховуючи положення статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України є примушення суб'єкта владних повноважень до правомірної поведінки, а саме зобов’язання відповідача розглянути клопотання позивача від 03.05.2017 року, зареєстрованого в Єдиному вікні із земельних питань 10.05.2017 року вх. №7830 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою з відведенням у власність земельної ділянки для особистого селянського господарства на території Царичанської селищної ради Царичанського району Дніпропетровської області та прийняти вмотивоване рішення у відповідності до вимог статті 118 Земельного кодексу України.

Між тим, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити й те, що спірні відносини виникли після отримання позивачем листа відповідача від 03.07.2017 року №К-5296/0-3229/6-17 як відповіді на його звернення від 03.05.2017 року, зареєстрованого в Єдиному вікні із земельних питань 10.05.2017 року вх. №7830. Тобто, питання щодо прийняття рішення відповідачем по направленій позивачем 04.07.2017 року заяві від 03.07.2017 року у порядку ст.118 Земельного кодексу України враховуючи принцип мовчазної згоди, з доданою копією договору №171-о щодо замовлення розроблення проекту землеустрою, в межах розгляду цієї справи не вирішується.

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції зробив висновок про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги, та скасування постанови суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись: пунктом 2 частини 1 статті 315, статтями 321, 322 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області – задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2017 року в адміністративній справі №804/6327/17 – скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо не розгляду клопотання ОСОБА_1 від 03.05.2017 року, зареєстрованого в Єдиному вікні із земельних питань 10.05.2017 року вх. №7830 у відповідності до вимог статті 118 Земельного кодексу України.

Зобов’язати Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області розглянути клопотання ОСОБА_1 від 03.05.2017 року, зареєстрованого в Єдиному вікні із земельних питань 10.05.2017 року вх. №7830 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою з відведенням у власність земельної ділянки для особистого селянського господарства на території Царичанської селищної ради Царичанського району Дніпропетровської області та прийняти вмотивоване рішення у відповідності до вимог статті 118 Земельного кодексу України.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до статей 328, 329 КАС України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 09 лютого 2018 року.

Головуючий суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: О.М. Панченко