Постанова № 72323288, 05.02.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2018 року справа №805/3062/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

секретар судового засідання – Чернявська К.Г.

за участю: позивача – ОСОБА_4

представника відповідача 1 – ОСОБА_5, довіреність № 13877/9.1/22-17 від 27.12.2017 року, довіреність № 15/07-22 від 10.01.2017 року

представник відповідача 2 – не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року у справі № 805/3062/17-а (головуючий 1 інстанції Аляб’єв І.Г., м. Слов’янськ) за позовом ОСОБА_4 до Міністерства юстиції України, Державного підприємства «Національні інформаційні системи» про визнання протиправними та скасування наказу, зобов’язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, Державного підприємства «Національні інформаційні системи», в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 24 липня 2017 року № 2343/5 та зобов’язати Державне підприємство «Національні інформаційні системи» розблокувати позивачу доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року у задоволені позову ОСОБА_4 - відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу в якій посилається на порушення норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про те, що державний реєстратор повинен був прийняти рішення про відмову у державній реєстрації, у зв’язку з наявністю суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяження, та наявністю зареєстрованого обтяження речових прав на нерухоме майно. Апелянт зазначає, що положеннями частини 2 статті 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (надалі Закон) встановлено пріоритет первинних документів над реєстраційними записами, а тому, надані АТ «ОСОБА_6 Аваль» документи для проведення державної реєстрації об’єкту нерухомості відповідали вимогам законодавства, щоб провести відповідну реєстрацію. Щодо наявності зареєстрованого обтяження на спірний об’єкт нерухомості, апелянт зазначає що за даними Реєстру по спірному об’єкту нерухомості були відсутні обтяження, у зв’язку з чим, позивач не мав правових підстав вимовляти у державній реєстрації.

Крім того, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що наказ Міністерства юстиції України від 24 липня 2017 року № 2343/5 прийнято з порушенням норм пункту 1 частини 2 статті 37 Закону, а саме, Міністерство юстиції України розглядає скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір). Враховуючи те, що з 01.02.2017 року у Господарському суді Донецької області триває розгляд справи № 905/294/17 за позовом ТОВ «Євромаркет» до АТ «РБА» про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування Свідоцтва про право власності у відношенні спірного об’єкту нерухомості, тому Міністерство юстиції України не мало правових підстав розглядати скаргу ТОВ «Євромаркет».

Від Державного підприємства «Національні інформаційні системи» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останнє просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. У відзиві зазначає, що Державне підприємство «Національні інформаційні системи» при блокуванні позивачу доступу до Державного реєстру речових прав діяло, як технічний адміністратор Реєстру в силу приписів до вимог ст. 37 Закону та п. 6 Порядку надання ідентифікаторів доступу до Єдиних та Державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.12.2015 року № 2586/5, а тому не порушив права чи інтереси позивача.

Від Міністерства юстиції України також надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій останнє просить залишити скаргу апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. В обґрунтування відзиву зазначає, що при проведенні реєстраційної дії, позивач не звернув увагу на наявність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на відповідний об’єкт нерухомості, а також на наявність арешту цього майна, а тому допустив порушення закону, що стало підставою для блокування доступу до Реєстру.

Відповідно до ч.1 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання здійснювалося за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У судовому засіданні позивач підтримав доводи апеляційної скарги. Представник Мін’юсту у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Представник Державного підприємства «Національні інформаційні системи» в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Колегія суддів, заслухавши суддю – доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, встановила наступне.

Позивач ОСОБА_4 є державним реєстратором Управління реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради Донецької області.

23 січня 2017 року позивачем прийнято заяву від ПАТ «ОСОБА_6 Аваль» про реєстрацію права власності на об’єкт нерухомості - вбудоване у цокольному поверсі житлового будинку літ. А-5 нежитлове приміщення, площею 265,9 кв.м., розташоване за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченко, буд. 19-а.

26 січня 2017 року позивачем прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 33572941, зареєстровано право власності ПАТ «ОСОБА_6 Аваль» на вищевказане нерухоме майно та внесено до ДРРПНМ відповідний запис.

Правовстановлюючим документом, на підставі якого проведено реєстрацію права власності, вказано Свідоцтво про право власності № 14773693, видане державним реєстратором ОСОБА_7 17 грудня 2013 року.

У вказаному свідоцтві йдеться про право власності ПАТ «ОСОБА_6 Аваль» на об’єкт нерухомого майна «вбудоване у цокольному поверсі житлового будинку приміщення літ. А-5 , площею 278,4 кв.м., розташоване за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченко, буд. 19-а».

29 листопада 2016 року Мін`юстом скасовано реєстраційну дію, на підставі якої видано вищевказане Свідоцтво про право власності. Зокрема, 30 листопада 2016 року до ДРРПНМ внесено відомості про скасування запису про реєстрацію права власності ПАТ «ОСОБА_6 Аваль» на підставі наказу Мін`юсту від 29 листопада 2016 року № 3411/5.

Також встановлено, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься запис від 27 травня 2003 року про право власності ТОВ «Євромаркет» на об’єкт нерухомого майна «вбудоване приміщення площею 265,9 кв.м. в цокольному поверсі житлового будинку літ. А-5, розташоване за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченко, буд. 19-а, реєстраційний номер 1239481».

Крім того, у Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна міститься запис № 955936 (спеціальний розділ) від 17 травня 2013 року про арешт об’єкта нерухомого майна «нежитлове приміщення за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченко, 19-а» на підставі ухвали Ворошиловського районного суду м. Донецька від 07 травня 2013 року у справі № 255/736/13ц. Особою, права якої обтяжуються, вказано ОСОБА_8

У наведеному спеціальному розділі відсутня площа відповідного об’єкта, а також його реєстраційний номер.

21 квітня 2017 року до Мін`юсту надійшла скарга ТОВ «Євромаркет» на рішення позивача від 26 січня 2017 року № 33572941 та його дії щодо внесення до ДРРПНМ запису про право власності ПАТ «ОСОБА_6 Аваль» на відповідний об’єкт нерухомого майна.

Здійснюючи розгляд цієї скарги, Мін`юст провів камеральну перевірку, за результатами якої складено довідку від 20 липня 2017 року. У довідці вказано про те, що позивач, здійснивши оскаржувану реєстраційну дію, не звернув увагу на наявність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на відповідний об’єкт нерухомості, невідповідність площі об’єкта у Свідоцтві про право власності та даних ДРРПНМ, а також на наявність арешту відповідного майна.

У зв’язку з викладеним, комісією запропоновано тимчасово заблокувати позивачу доступ до ДРРПНМ строком на 6 місяців.

Наказом Мін`юсту від 24 липня 2017 року № 2343/5 вирішено заблокувати позивачу доступ до ДРРПНМ строком на 6 місяців. Безпосереднє блокування доручено здійснити ДП «Національні інформаційні системи».

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Мін’юст з дотриманням статті 37-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року № 990 законно прийняв наказ від 24 липня 2017 року № 2343/5, оскільки позивач повинен був на підставі пункту 5 статті 24 Закону № 1952 відмовити у в проведенні державної реєстрації прав власності на нерухоме майно ПАТ «ОСОБА_6 Аваль», у зв’язку з наявністю суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегія суддів зазначає, що предметом цього спору є правомірність застосування відповідачем до позивача санкцій за вчинення реєстраційних дій щодо спірного нерухомого майна.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 37-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав.

За результатами моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України проводить перевірки державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав.

Порядок здійснення контролю, проведення камеральних перевірок та критерії, за якими здійснюється моніторинг, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Так, пунктом 1 Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року № 990 (надалі Порядок) визначено, що цей Порядок визначає процедуру здійснення Мін'юстом відповідно до Законів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закони) контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - державна реєстрація).

Дія цього Порядку не поширюється на розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту, що здійснюється відповідно до статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» і статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Згідно пункту 2 Порядку, контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації здійснюється шляхом розгляду скарг, поданих відповідно до Закону України «Про звернення громадян», і обґрунтованих подань територіальних органів Мін'юсту, а також моніторингу реєстраційних дій в реєстрах.

Пункт 4 Порядку встановлює, що моніторинг реєстраційних дій проводиться на підставі відомостей реєстрів за допомогою програмних засобів їх ведення за такими критеріями:

1) порушення строків, визначених Законами;

2) проведення реєстраційних дій в неробочий час;

3) відсутність у реєстрах електронних копій документів, поданих для державної реєстрації, виготовлених шляхом їх сканування;

4) проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень;

5) скасування (видалення) записів з реєстрів;

6) державні реєстратори та/або суб'єкти державної реєстрації, визначені Мін'юстом.

Аналіз наведених норми дає підстави зробити висновок про те, що контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України шляхом моніторингу реєстраційних дій за шістьма критеріями, визначеними Порядком.

Колегія суддів зазначає, що ані в скарзі ТОВ «Євромаркет» на ОСОБА_4, ані в Довідці комісії Мін’юсту від 20.07.2017 року відсутні буд-які посилання на критерії за якими здійснювався моніторинг реєстраційних дій ОСОБА_4

В той же час, зі змісту скарги ТОВ «Євромаркет» на ОСОБА_4 вбачається незгода з проведеною ОСОБА_4 державної реєстрації права власності на об’єкт нерухомості - вбудоване у цокольному поверсі житлового будинку літ. А-5 нежитлове приміщення, площею 265,9 кв.м., розташоване за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченко, буд. 19-а на підставі заяви ПАТ «ОСОБА_6 Аваль», та яка на думку ТОВ «Євромаркет» порушує її прав, як власника цього об’єкту.

Аналогічні висновки містяться і Довідці комісії Мін’юсту від 20.07.2017 року.

Частинами 1 та 9 статті 37 Закону встановлено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Міністерство юстиції України розглядає скарги:

1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);

2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, законодавством визначений певний порядок розгляду скарг на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, зокрема, такі скарги можуть бути подані до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або оскаржені до суду в порядку статті 37 Закону.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, рішення ОСОБА_4 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за № 33572941 від 26 січня 2017 року в порядку статті 37 Закону не оскаржено та не скасовано.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що Міністерство юстиції України розглянувши скаргу ТОВ «Євромаркет» на ОСОБА_4 та прийнявши наказ від 24 липня 2017 року № 2343/5 про заблокування позивачу доступ до ДРРПНМ відповідно до статті 37-1 Закону та Порядку діяло всупереч вимогам статті 19 Конституції України, оскільки розгляд скарг на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав здійснюється відповідно до приписів статті 37 Закону.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_4 про протиправність прийнятого Мін’юстом спірного наказу, а тому останній підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов’язання Державне підприємство «Національні інформаційні системи» розблокувати позивачу доступ, колегія суддів вважає, що останні не підлягають задоволенню, у зв’язку з тим, що на момент розгляду справи доступ позивача до ДРРПНМ розблокований.

Згідно з ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 3 ст. 139 КАС визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанціях позивачем були понесені судові витрати зі сплати судового збору у загальному розмірі 3200,00 грн., тому колегія суддів вважає за необхідне стягнути з відповідача 1 на користь позивача 1600 грн. відповідно до задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови - про часткове задоволення позову.

Керуючись статтями ст.ст. 250, 308, 310, 315 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року у справі № 805/3062/17-а – задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року у справі № 805/3062/17-а – скасувати.

Позов ОСОБА_4 до Міністерства юстиції України, Державного підприємства «Національні інформаційні системи» про визнання протиправними та скасування наказу, зобов’язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 24 липня 2017 року № 2343/5, прийнятий на підставі довідки від 20 липня 2017 року про тимчасове блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 6 місяців державному реєстратору Управління реєстраційних повноважень та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради Донецької області ОСОБА_4.

Стягнути з Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622) за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати у сумі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень на користь ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1).

В задоволені іншої частини позовних вимог – відмовити.

Повний текст постанови складений 08 лютого 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя І.В. Геращенко

Судді Т.Г. Арабей

ОСОБА_3