Постанова № 72323277, 18.01.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 січня 2018 рокусправа № 804/2828/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Богданенка І.Ю.,

судді: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

за участю представників:

позивача: – ОСОБА_1 (довіреність від 25 квітня 2017 року),

відповідача: – не з’явився,

третіх осіб: – не з’явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" ОСОБА_2

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року (ухвалену в порядку письмового провадження м. Дніпрі суддею Конєвою С.О.)

у справі №804/2828/17

за позовом ОСОБА_3

до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" ОСОБА_2

треті особи Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитно-інвестиційний центр"

про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,–

ВСТАНОВИВ:

У травні 2017 року ОСОБА_3 звернулася в Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитно-інвестиційний центр» про визнання протиправною бездіяльності щодо не включення ОСОБА_3 до Переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами (рахунками) за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; визнання протиправним та скасування рішення в частині визнання нікчемними транзакцій (операцій з переведення коштів) на рахунки, відкриті на ім’я ОСОБА_3 в публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський»: товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитно-Інвестиційний центр» 19 травня 2016року в сумі 190000,00 грн. з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором №980-065-000223592 від 18 квітня 2016 року на рахунок №26206531812902, що належить ОСОБА_3; товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитно-Інвестиційний центр» 19 травня 2016року в сумі 140,16 грн. з призначенням платежу «Оплата процентів по договору №980-065-000223592 від 18 квітня 2016 року» на рахунок №26207531812901, що належить ОСОБА_3; ОСОБА_3 20 травня 2016 року в сумі 190000,00 грн. з призначенням платежу «Залучення коштів на депозит згідно договору №980-065-000243247 від 20 травня 2016 року на рахунок №26205531812903, що належить ОСОБА_3; зобов’язання включити ОСОБА_3, як вкладника за договором банківського вкладу (депозиту) «Перше знайомство» №980-065-000243247 від 20 травня 2016 року, укладеного з публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» вкладний (депозитний) рахунок №26205531812903 у розмірі 190000,00 грн., до Переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами (рахунками) за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» ОСОБА_2 щодо не включення ОСОБА_3 як вкладника за договором банківського вкладу (депозиту) «Перше знайомство» від 20 травня 2016 року №980-065-000243247 укладеного з публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський», вкладний (депозитний) рахунок №26205531812903 у розмірі 190000,00 грн., до Переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами (рахунками) за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Визнано протиправним та скасовано рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації та ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» оформлене наказом №42/1 від 01 червня 2016 року в частині визнання нікчемними транзакцій (операцій з переведення коштів) на рахунки, відкриті на ім’я ОСОБА_3 в публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський»: товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитно-Інвестиційний центр» 19 травня 2016 року в сумі 190000,00 грн. з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором №980-065-000223592 від 18 квітня 2016 року на рахунок №26206531812902, що належить ОСОБА_3; товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитно-Інвестиційний центр» 19 травня 2016 року в сумі 140,16 грн. з призначенням платежу «Оплата процентів по договору №980-065-000223592 від 18 квітня 2016 року» на рахунок №26207531812901, що належить ОСОБА_3; ОСОБА_3 20 травня 2016 року в сумі 190000,00 грн. з призначенням платежу “Залучення коштів на депозит згідно договору №980-065-000243247 від 20 травня 2016 року на рахунок №26205531812903, що належить ОСОБА_3.

Зобов’язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» ОСОБА_2 включити ОСОБА_3, як вкладника за договором банківського вкладу (депозиту) «Перше знайомство» №980-065-000243247 від 20 травня 2016 року, укладеного з публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» вкладний (депозитний) рахунок №26205531812903 у розмірі 190000,00 грн., до Переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами (рахунками) за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповноту встановлення обставин, що мають значення для справи, незаконність та необґрунтованість судового рішення, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що позивач не є вкладником банку в розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки кошти, що зараховані на рахунок позивача 19 та 20 травня 2016 року, отримані на умовах договору, укладеного між позивачем та фінансовою компанією товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитно-інвестиційний центр», а не на умовах банківського рахунку чи банківського вкладу, а рішення відповідача про віднесення відповідних правочинів до категорії нікчемних прийнято відповідно до вимог чинного законодавства.

У судовому засіданні, представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечує, зокрема з підстав, викладених у письмових запереченнях та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Представники відповідача та третіх осіб, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явилися, що, відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає розгляду справи без їх участі.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Суд першої інстанції встановив, що між позивачем та публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» (далі - Банк) 18 квітня 2016 року укладено договір банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)» №980-065-000001252 та відкрито банківський рахунок №2620531812902 (а.с. 11).

Також, 18 квітня 2016 року між ОСОБА_3 (сторона-1) та товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитно-Інвестиційний центр» (сторона-2) укладено договір №980-065-000223592, тип договору: «Суперкапітал» (інвестиційний) (з виплатою процентів щомісячно) за умовами якого Сторона-1 передає кошти Стороні-2 у власність у розмірі, порядку та на строк, передбачені цим договором, а Сторона-2 зобов’язується повернути кошти Стороні-1 та виплатити проценти у порядку та на умовах, встановлених цим договором, а саме: у розмірі 190000,00 грн. зі строком до 20 квітня 2017 року (а.с.12).

Того ж дня, ОСОБА_3 внесено на рахунок №2620531812902 грошові кошти у сумі 190000,00 грн., що підтверджується копією квитанції від 18 квітня 2016 року №4195159 (а.с.14).

18 квітня 2016 року Банк перерахував вказані кошти на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитно-інвестиційний центр» відповідно до договору №980-065-000223592 від 18 квітня 2016 року, що підтверджується копією платіжного доручення №4195712 (а.с.15).

19 травня 2016 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитно-Інвестиційний центр» та публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» укладено договір відступлення права вимоги №2, за умовами якого первісний кредитор зобов’язався відступити новому кредитору права вимоги належні первісному кредитору за договорами купівлі-продажу цінних паперів з усіма додатковими угодами до них, які укладені між первісним кредитором та юридичними особами, при цьому Перелік Основних договорів, права вимоги за яким відступаються первісним кредитором новому кредитору, зазначається в Реєстрі Основних договорів, форма якого наведена у Додатку №1 до цього договору та кожний Реєстр Основних договорів підписується сторонами та є невід’ємною частиною цього договору (а.с.80-82).

20 травня 2016 року між ОСОБА_3 (Вкладник) та публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» укладений договір банківського вкладу (депозиту) «Перше знайомство» №980-065-000243247 за умовами якого Вкладник вносить, а Банк приймає грошові кошти Вкладника та зараховує їх на вкладний рахунок №26205531812903, що відкривається ОСОБА_4 на ім’я Вкладника і зобов’язується виплачувати Вкладнику суму вкладу та проценти на неї на умовах та у порядку, встановленому цим договором, сума вкладу складає 190000,00 грн. зі строком з 20 травня 2016 року по 03 червня 2016 року (а.с.16).

Того ж дня, 20 травня 2016 року з рахунку позивача №262065318112902 відкритого ОСОБА_4 Михайлівський 18 квітня 2016 року на рахунок позивача відкритого у цьому ж ОСОБА_4 №26205531812903 здійснено безготівкове перерахування залучених коштів на депозит відповідно до договору №980-065-000243247, що підтверджується копією платіжного доручення №5035073 з відповідною відміткою працівника банку про проведення банківської операції 20 травня 2016 року (а.с.18).

Рух коштів по рахунках позивача підтверджено також випискою по особовим рахункам позивача (ф.281) з 19 травня 2016 року по 31 жовтня 2016 року (а.с.72-73).

27 квітня 2016 року, постановою Правління Національного банку України №295/БТ «Про окремі питання діяльності публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» та внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 22 грудня 2015 року №917/БТ (далі - Постанова № 295) встановлені для публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» обмеження в діяльності в тому числі не здійснювати кредитні операції з юридичними особами в обсязі, що перевищує обсяг таких операцій на дату прийняття постанови (у розрізі валют) без урахування нарахованих доходів за цими операціями та обсягу зобов’язань з кредитування, що надані банкам і клієнтам.

З 23 травня 2016 року в ОСОБА_4 запроваджено тимчасову адміністрацію, а з 13 липня 2016 року розпочато процедуру ліквідації публічного акціонерного товариства «Банк «Михайлівський». Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24 січня 2017року №265 призначені уповноважені особи Фонду на ліквідацію ОСОБА_4.

01 серпня 2016 року ОСОБА_3 звернулася до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» з заявою про включення її до Переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у зв’язку з тим, що вона є клієнтом ОСОБА_4 та на її поточному рахунку №26205531812903 знаходяться грошові кошти у розмірі 190000,00 грн. (а.с.25-27).

Листами від 19 серпня 2016 року та 13 вересня 2016 року уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» повідомлено позивача про те, що його не включено до Переліку вкладників банку, що мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки переказ коштів (транзакції) здійснені позивачем за вищевказаними договорами 19 травня 2016 року та 20 травня 2016 року є нікчемними відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України та недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, які пов’язані із його недійсністю (а.с.19-22).

22 грудня 2015 року Правлінням Національного банку України затверджена постанова №917/БТ «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку», відповідно до якої встановлено факт здійснення публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» ризикової діяльності, віднесено його до категорії проблемних та встановлені обмеження в діяльності в тому числі не здійснювати кредитні операції в обсязі, що перевищує обсяг таких операцій на дату прийняття постанови (у розрізі валют) без урахування нарахованих доходів за цими операціями та обсягу зобов’язань з кредитування, що надані банкам і клієнтам.

Згідно з Положенням про застосування Національним банком України заходів впливу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17 серпня 2012 року № 346:

обмеження операцій - тимчасова, на визначений строк, заборона банку здійснювати окремі види операцій з урахуванням установлених обмежень за видом обсягом/сумою/колом клієнтів/регіоном;

здійснювані банком операції - є діями або подіями під час надання банківських та інших фінансових послуг, здійснення іншої діяльності, унаслідок яких відбуваються зміни у фінансовому стані банку, що відображаються за балансовими або позабалансовими рахунками банку.

Під час перевірки уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» виявлено, що 01 квітня 2016 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитно-інвестиційний центр» (далі - Товариство) та ОСОБА_4 укладено Договір доручення №1, за умовами якого Банк, в якості Повіреного, мав здійснювати пошук, залучення та надання фізичним особам (далі - Клієнти) консультацій про умови та можливість передачі останніми у позику грошових коштів на користь Товариства, як Довірителя, на умовах строковості та платності.

Відповідно до предмету Договору доручення Банк мав укладати договори, що передбачають отримання/залучення Товариством грошових коштів у позику від фізичних осіб, за формою, передбаченою відповідним додатком до даного Договору доручення.

На виконання вищезазначеного Договору доручення ОСОБА_4 від імені Товариства укладались з фізичними особами (Клієнтами) договори позики за встановленою формою, та залучались кошти на рахунок Товариства (далі - Договір позики). При цьому, фізичні особи (Клієнти) були обізнані в тому, що правовідносини за таким Договором позики регулюються положеннями статей 1046-1053 Цивільного кодексу України та іншими нормативно-правовими актами, що встановлюють правила та вимоги до договорів позики, і, відповідно, не підпадають під гарантування вкладів з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

19 травня 2016 року між ОСОБА_4 та товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитно-інвестиційний центр» Договір відступлення прав вимоги №2 (далі - Договір відступлення №2), за умовами якого Товариство зобов’язалось відступити ОСОБА_4 права вимоги, належні Товаристві, за договорами купівлі-продажу цінних паперів з усіма додатковими угодами до них, які укладені товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитно-інвестиційний центр» та юридичними особами. Перелік договорів, права за якими відступаються з боку Товариства ОСОБА_4 зазначається в Реєстрі Основних договорів (форма якого наведена в додатку №1 до Договору відступлення №2). Також в Реєстрі Основних договорів визначається вартість відступлення прав вимог на дату складання такого реєстру. ОСОБА_4, в свою чергу, зобов’язався оплатити права вимоги в сумі, зазначеній в Реєстрі Основних договорів, протягом 3-х робочих днів з дня підписання вказаного реєстру.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено будь-якими належними та допустимими доказами нікчемності договору банківського вкладу (депозиту) від 20 травня 2016 року №980-065-000243247 укладеного між ОСОБА_4 та позивачем, у зв’язку з чим, відповідачем, наказом від 01 червня 2016 року №42/1, протиправно визнано вказаний договір нікчемним та, відповідно, і бездіяльність відповідача по не включенню позивача до повного Переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є протиправною. Окрім того, відповідачем не надано доказів інформування позивача під розпис про непоширення на її кошти, розміщені у ОСОБА_4 гарантій, передбачених Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг», позивач, як за договором позики від 18 квітня 2016 року, так і за договором банківського вкладу (депозиту) №980-065-000243247 від 20 травня 2016 року прирівнюється та є вкладником публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», у зв’язку з чим на нього поширюються гарантії, визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Суд апеляційної інстанції не погоджується з позицією суду першої інстанції з огляду на наступне.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, щодо повноважень та функцій Фонду відносно виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

За змістом пункту 1.8 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах» від 12 листопада 2003 року №492, банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки.

Пунктом 3 статті 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти. Вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не мас права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

При цьому, вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з частиною 1 статті 35 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків Фонд здійснює через призначену виконавчою дирекцією уповноважену особу Фонду.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняті Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника.

Згідно з частиною 6 статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-11 частини четвертої статті 26 нього Закону.

Частиною 5 статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність». - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур’єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Статтею 28 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів вкладникам, їх уповноваженим представникам чи спадкоємцям у національній валюті України з наступного робочого дня після затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстру вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування. Фонд здійснює виплату гарантованих сум відшкодування через банки-агенти. що здійснюють такі виплати в готівковій або безготівковій формі (за вибором вкладника). Фонд не пізніше ніж за 30 днів до закінчення визначеного цим Законом строку ліквідації банку публікує оголошення в газетах «Урядовий кур’єр» або «Голос України» га на своєму офіційному веб-сайті про завершення Фондом виплат гарантованої суми відшкодування.

З наведеного вбачається, що повноваження щодо формування Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та щодо визначення сум, що підлягають відшкодуванню покладені на уповноважену особу Фонду.

Частиною 1 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» на уповноважену особу Фонду гарантування покладено обов’язок забезпечити збереження активів та документації банку.

З цією метою протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду гарантування зобов’язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними.

За змістом частини 4 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Згідно з статтею 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду гарантування, зокрема, має право: продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій; повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку, та інші права.

Отже, Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» містить імперативну норму, якою зобов’язує уповноважену особу Фонду забезпечити перевірку правочинів (договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (договорів), що вже є нікчемними, та повідомити сторін таких договорів про їх нікчемність, а також вчинити дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Необхідність здійснювати інші дії для визнання правочину нікчемним відсутні.

Правочин є нікчемним, у зв’язку з порушенням нормативно-правових актів в момент його укладення, а не через необхідність визнавати його таким. Нікчемність правочину підлягає виявленню, а не визнанню, саме тому законодавцем у Законі і зазначено, що уповноважена особа лише забезпечує перевірку правочинів на предмет виявлення таких, які вже є нікчемними, в силу приписів Закону.

Тобто, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено право уповноваженої особи Фонду виявляти нікчемні правочини, а саме ті правочини, які були проведені з порушенням норм чинного законодавства України та повідомляти сторони договору про нікчемність такого правочину.

Дані обставини щодо нікчемності правочину узгоджуються з вимогами Цивільного кодексу України.

Так, згідно з частиною 2 статті 215 Цивільного кодексу України, визнання такого нікчемного правочину у судовому порядку недійсним не вимагається.

Нікчемним правочин є не в силу рішення уповноваженої особи Фонду та не з моменту прийняття такого рішення, а є нікчемним в силу Закону та з моменту укладення (проведення) правочину.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного суду України від 18 листопада 2014 року по справі №21-422а14.

Таким чином, положення статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначають обов’язок забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком потягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації на предмет визначення правочинів (в тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

За приписами частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до пункту 1.24 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі.

Отже, грошові перекази є діями осіб, які спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, тобто їх можна віднести до правочинів у розумінні Цивільного кодексу України.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що переказ коштів 19 та 20 травня 2016 року здійснено під час дії обмежень відповідно до постанови Правління Національного банку України №917/БТ від 22 грудня 2015 року «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» до категорії проблемних».

27 квітня 2016 року, постановою Правління Національного банку України №295/БТ «Про окремі питання діяльності публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» та внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 22 грудня 2015 року №917/БТ встановлені для публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» обмеження в діяльності, в тому числі не здійснювати кредитні операції з юридичними особами в обсязі, що перевищує обсяг таких операцій на дату прийняття постанови (у розрізі валют) без урахування нарахованих доходів за цими операціями та обсягу зобов’язань з кредитування, що надані банкам і клієнтам.

Таким чином, на час перерахунку грошових коштів позивачу від товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитно-інвестиційний центр», постановою Правління Національного банку України заборонено проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Як наслідок, правочини, які вчинено у період заборони ОСОБА_4 вчиняти будь-які операції є нікчемними з підстав, встановлених частиною 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а саме пунктами 7, 9, відповідно до яких: банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов’язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Оскільки перерахування коштів від третіх осіб - дійсних клієнтів ОСОБА_4 та укладання між ОСОБА_4 та фізичними особами після 22 грудня 2015 року договорів банківського вкладу, за якими здійснювалося зарахування коштів на вкладні рахунки від фізичних та юридичних осіб, які є кредиторами ОСОБА_4, та які не могли розраховувати на відшкодування коштів за рахунок Фонду, з огляду на перевищення залишків на рахунках граничної суми відшкодування, мало наслідком надання ОСОБА_4 кредиторам - фізичним/юридичним особам переваги перед іншими кредиторами.

При цьому така перевага полягала у можливості отримати відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування через третіх осіб.

Як вбачається з ОСОБА_5 адміністрації публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» про проведення перевірки правочинів (у тому числі договорів), які відповідають критеріям нікчемності від 01 червня 2016 року в ході перевірки виявлено, що ОСОБА_4 19 травня 2016 року виконано платіжні документи товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитно-інвестиційний центр» з перерахування коштів на рахунки 2445 фізичних осіб у сумі 206980863,90 грн., при цьому фінансових можливостей Товариства, зокрема залишку коштів, недостатньо для проведення вищенаведених правочинів (а.с. 83).

Крім того, враховуючи, що спірні правочин укладені під час дії заборони укладати депозитні договори з фізичними особами з підстав віднесення банку до проблемних постановою Національного банку України, яка обов’язкова до виконання, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 є недоведеними та необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення при неповному з’ясуванні обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування постанови суду з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

У відповідності до положень статті 139 Кодексу адміністративного суду України, судові витрати у вигляді сплати судового збору за подання апеляційної скарги відповідачу-суб’єкту владних повноважень не відшкодовуються.

Керуючись статтями 310, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,–

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" ОСОБА_2 – задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року – скасувати.

Відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Постанова в повному обсязі складена 31 січня 2018 року.

Головуючий суддя І.Ю. Богданенко

суддя С.А. Уханенко

суддя Ю.М. Дадим