Постанова № 72323246, 25.01.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 січня 2018 рокусправа № 804/1714/17

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача: ОСОБА_1,

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

при секретарі: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_2 управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 червня 2017 року (суддя Єфанова О.В., м. Дніпро, повний текст складено 12.06.2017 року) у справі № 804/1714/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Електронтехсервіс» до ОСОБА_2 управління ДФС у Дніпропетровській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и л а:

У березні 2017 року ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Електронтехсервіс ЛТД» (далі по тексту – позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 управління ДФС у Дніпропетровській області (далі по тексту – відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.02.2017 року № НОМЕР_1 з податку на прибуток приватних підприємств, якими збільшено податкове зобов’язання на 835200,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 131732,25 грн., № НОМЕР_2 з податку на додану вартість, яким збільшено податкове зобов’язання на 85376,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 21344,00 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.06.2017 року позовні вимоги ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Електронтехсервіс ЛТД» задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 15.02.2017 року за №0001391401 та №0001401401, що винесені ОСОБА_2 управлінням ДФС у Дніпропетровській області.

Відповідач – Головне управління ДФС у Дніпропетровській області, не погоджуючись з постановою суду першої інстанції подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовувало тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначав, що суд при прийнятті рішення не врахував, що суб’єкти господарювання ТОВ «Амарант Груп», ТОВ «СП Бонум», ТОВ «Орінака», ТОВ «Джи-Ві Айтемс», ТОВ «Торг Пром 2015», ФОП ОСОБА_3, які є контрагентами позивача, у своїй діяльності не створюють реальних дій по наданні маркетингових послуг, та метою діяльності яких є проведення фіктивних господарських операцій. Апелянт вказував, що господарські операції ТОВ «Амарант Груп», ТОВ «СП Бонум», ТОВ «Орінака», ТОВ «Джи-Ві Айтемс», ТОВ «Торг Пром 2015», ФОП ОСОБА_3 не є фактичними, оскільки не відповідають основній діяльності контрагентів, не встановлено дійсність надання послуг з дослідження ринку, товариства та ФОП ОСОБА_3 не мають виробничих потужностей, тобто у них відсутні наймані працівники для здійснення будь-яких дій по виконанню взятих на себе договірних зобов’язань. Апелянт вказував на операції, здійснені позивачем зі своїми контрагентами, які не пов’язані з господарською діяльністю товариства, операції не підтверджені всіма первинними документами, встановлено недоцільність отримання послуг, відсутні акти приймання-передачі послуг, використання їх у власній діяльності позивачем. Апелянт зазначив, що при перевірці позивача встановив, що первинні документи, які повинні підтверджувати факт здійснення господарських операцій, складені з порушеннями, інші первинні документи взагалі відсутні. Апелянт вказував, що за податковим законодавством витрати, що перевищують доходи (збитки) не можуть бути враховані в податковому обліку, з огляду на те, що операції не відповідають основному принципу господарської діяльності, не призводять до отримання прибутку, такі збитки підлягають відшкодуванню за рахунок інших джерел. Апелянт зазначив, що отримані позивачем послуги не були реалізовані та використані у власній господарській діяльності, що свідчить про те, що вони і не були надані замовнику.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в межах її доводів не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковий кредит позивачем сформований на підставі виданих контрагентами податкових накладних, контрагенти позивача є платниками податків та спроможні здійснювати господарські операції, що підтверджується виконанням договорів. Суд першої інстанції дійшов висновку, що взаємовідносини між позивачем та його контрагентами є фактичними, мають ознаки реальних господарських відносин та мають на меті отримання прибутку шляхом здійснення господарсько-договірних операцій, надані контрагентами послуги з пошуку клієнтів для позивача були використані для укладання інших договорів щодо продажу продукції позивача та були використані для збільшення прибутку. Суд вказав на відсутність доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання операцій з надання послуг, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтвердили недобросовісність позивача як платника податків та позбавляли його права на податковий кредит. Суд першої інстанції зазначив, що отримання від ТОВ «Амарант Груп», ТОВ «СП Бонум», ТОВ «Орінака», ТОВ «Джи-Ві Айтемс», ТОВ «Торг Пром 2015», ФОП ОСОБА_3 послуг за договорами, їх оплата та використання у власній господарській діяльності підтверджується належним чином оформленими первинними документами.

Відповідно до матеріалів справи, з 16.11.2016 року по 09.12.2016 року, ОСОБА_2 управлінням ДФС у Дніпропетровській області було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Електронтехсервіс ЛТД», з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 року по 30.09.2016 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 30.09.2016 року, за результатами якої складено акт №718/04-36-14-01/04947995 від 16.12.2016 року. Висновками акту перевірки встановлено порушення ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Електронтехсервіс ЛТД» п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток по операціям з придбання послуг у ТОВ «Амарант Груп», ТОВ «СП Бонум», ТОВ «Орінака», ТОВ «Джи-Ві Айтемс», ТОВ «Торг Пром 2015», ФОП ОСОБА_3 на загальну суму 835200 грн.; встановлено порушення п.44.1 ст.44, п.180.1 ст.180, п.187.1 ст.187, п. 188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, ст.198 ПК України, в наслідок чого товариством занижено податок на додану вартість на загальну суму 85376 грн.; встановлено порушення п.51.1 ст.51, абз. «б» п.176.2 ст.176 ПК України, розділ ІІІ «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплачено) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» (форма №1-ДФ), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 року №1020 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і утриманого з них податку (форма №1-ДФ)», розділу ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України № 49 від 21.01.2014 року та порушення п.п. 2.6 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. № 637 (із змінами та доповненнями). Висновки акту, податковий орган обґрунтовує відсутністю фактичного отримання ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Електронтехсервіс ЛТД» товарно-матеріальних цінностей від у ТОВ «Амарант Груп», ТОВ «СП Бонум», ТОВ «Орінака», ТОВ «Джи-Ві Айтемс», ТОВ «Торг Пром 2015», ФОП ОСОБА_3.

Встановлено, що ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Електронтехсервіс ЛТД» не погоджуючись з висновками акту перевірки, подало до ОСОБА_2 управління ДФС у Дніпропетровській області заперечення. ОСОБА_2 управління ДФС у Дніпропетровській області від 14.02.2017 року № 2219/10/04-36-14-01-19 заперечення ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Електронтехсервіс ЛТД» на акт перевірки залишені без задоволення, висновки акту залишені без змін.

На підставі акта перевірки №718/04-36-14-01-04947995 від 16.12.2016 року Головне управління ДФС у Дніпропетровській області винесено податкові повідомлення-рішення від 15.02.2017 року: № НОМЕР_1, яким ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Електронтехсервіс ЛТД» було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 966932,25 грн., з яких за основним платежем 835200, 00 грн. та за штрафними санкціями – 131732,25 грн.; № НОМЕР_2, яким товариству було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 160720,00 грн., з яких за основним платежем – 85376,00 грн. та за штрафними санкціями – 21344,00 грн.

Матеріалами справи встановлено, що між позивачем (замовник) та ТОВ «Амарант Груп» (виконавець) укладено договір по наданню послуг від 03.12.2014 року № 157, згідно умов договору виконавець зобов’язувався надати послуги по пошуку та залученню клієнтів для замовника у Вінницькій області та м. Вінниці за період з 01.01.2013 року по 30.09.2016 року, замовник з свого боку приймає виконані послуги та оплачує їх. Господарські взаємовідносини з ТОВ «Амарант Груп» було відображено позивачем у бухгалтерській та податковій звітності. За результатами виконання договору ТОВ «Амарант Груп» видало ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Електронтехсервіс ЛТД» податкові накладні від 27.02.2015 року № 271, від 25.02.2015 року № 2504, які мають необхідні реквізити, складені відповідно до Податкового кодексу України. Оплата за отримані послуги підтверджується платіжним дорученням. Отримання послуг підтверджується підписаними між сторонами договору актами приймання-передачі виконаних робіт за лютий 2015 року, передачі маркетингових послуг та акт передачі консалтингових послуг (участь в тендерах).

У акті перевірки Головне управління ДФС у Дніпропетровській області погоджується з наявною оплатою за отримані від ТОВ «Амарант Груп» послуги з пошуку клієнтів, податковий орган вказував, що оплата була проведена у безготівковій формі шляхом перерахувань грошових коштів платіжними дорученнями 114 від 25.02.2015 року на суму 39897,00 грн. та № 115 від 27.02.2015 року на суму 59328,00 грн.

Взаємовідносини з ТОВ «Амарант Груп» підтверджуються оборотно-сальдовою відомостью по рахунку 631.

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області, обґрунтовує свою позицію наявністю кримінальної справи відносно посадових осіб ТОВ «Амарант Груп». Встановлено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено матеріали досудового розслідування СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області № 32015040000000021, стосовно посадових осіб ТОВ «Амарант Груп».

В матеріалах справи наявний протокол допиту свідка від 02.04.2015 року в межах кримінального провадження № 32015040000000021, згідно якого директор та головний бухгалтер ОСОБА_4 дав пояснення про те, що не займався підприємницькою діяльністю, підприємство в якому він є засновником реєстроване ним за грошову винагороду.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, директором ТОВ «Амарант Груп» є ОСОБА_4, зміни до реєстру щодо керівника юридичної особи не вносились.

Листом від 17.01.2018 року № 2168/10/04-36-23-02-10 Слідче управління Фінансових розслідувань ОСОБА_2 управління ДФС у Дніпропетровській області повідомило суд, що кримінальне провадження № 32015040000000021 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 212 КК України було 06.10.2017 року закрито Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська, обвинувачену особу звільнено від кримінальної відповідальності.

Матеріалами справи встановлено, що між ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Електронтехсервіс ЛТД» (замовник) та ТОВ «СП Бонум» (виконавець) укладено договір про надання послуг від 10.04.2015 року № 17, згідно умов договору виконавець зобов’язувався надати послуги по пошуку та залученню клієнтів для замовника у Полтавській області та Черкаській області за період з 01.01.2013 року по 30.09.2016 року, замовник з свого боку приймає виконані послуги та оплачує їх. Господарські взаємовідносини з ТОВ «СП Бонум» було відображено позивачем у бухгалтерській та податковій звітності. За результатами виконання договору ТОВ «СП Бонум» видало ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Електронтехсервіс ЛТД» податкові накладні від 30.04.2015 року № 38, від 30.04.2015 року № 37, які мають необхідні реквізити, складені відповідно до Податкового кодексу України. Отримання послуг підтверджується підписаними між сторонами договору актами приймання-передачі виконаних робіт (послуг інтернет маркетингу).

У акті перевірки Головне управління ДФС у Дніпропетровській області погоджується з наявною оплатою за отримані від ТОВ «СП Бонум» послуги з пошуку клієнтів, податковий орган вказував, що оплата була проведена у безготівковій формі шляхом перерахувань грошових коштів платіжними дорученнями.

В матеріалах справи наявні докази оплати за отримані від ТОВ «СП Бонум» послуги, зокрема платіжні доручення № 1108 від 15.05.2015 року на суму 10337,67 грн., № 1146 від 25.05.2015 року на суму 56883,33 грн., № 1174 від 28.05.2015 року на суму 80460,00 грн. Взаємовідносини з ТОВ «СП Бонум» підтверджуються оборотно-сальдовою відомостью по рахунку 631.

Встановлено, що між ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Електронтехсервіс ЛТД» (замовник) та ТОВ «Орінака» (виконавець) укладено договір про надання послуг від 05.05.2015 року № 37, згідно умов договору виконавець зобов’язувався надати послуги по пошуку та залученню клієнтів для замовника у Дніпропетровській області, замовник з свого боку приймає виконані послуги та оплачує їх. Господарські взаємовідносини з ТОВ «Орінака» було відображено позивачем у бухгалтерській та податковій звітності. За результатами виконання договору ТОВ «Орінака» видало ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Електронтехсервіс ЛТД» податкову накладну від 29.05.2015 року № 46, яка має необхідні реквізити, складена відповідно до Податкового кодексу України. В матеріалах справи наявні докази оплати за отримані від ТОВ «Орінака» послуги, платіжне доручення № 1351 від 10.06.2015 року на суму 90288,00 грн. Взаємовідносини з ТОВ «Орінака» підтверджуються оборотно-сальдовою відомостю по рахунку 631.

Також, матеріалами справи підтверджується, що між ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Електронтехсервіс ЛТД» (замовник) та ТОВ «Джи-Ві Айтемс» (виконавець) укладено договір про надання послуг від 09.06.2015 року № 4, згідно умов договору виконавець зобов’язувався надати послуги по пошуку та залученню клієнтів для замовника у м. Харкові та Харківській області, замовник зі свого боку приймає виконані послуги та оплачує їх. За результатами виконання договору ТОВ «Джи-Ві Айтемс» видало ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Електронтехсервіс ЛТД» податкову накладну від 30.06.2015 року № 2933, яка має необхідні реквізити, складена відповідно до Податкового кодексу України. В матеріалах справи наявні докази оплати за отримані від ТОВ «Джи-Ві Айтемс» послуги, платіжне доручення № 1316 від 14.07.2015 року на суму 94023,00 грн. Взаємовідносини з ТОВ «Джи-Ві Айтемс» підтверджуються оборотно-сальдовою відомостью по рахунку 631.

Матеріалами справи підтверджується, що між ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Електронтехсервіс ЛТД» (замовник) та ТОВ «Торг Пром 2015» (виконавець) укладено договір про надання послуг від 11.08.2015 року № 20/15-8, згідно умов договору виконавець зобов’язувався надати послуги по пошуку та залученню клієнтів для замовника у Чернігівській, Сумській, Житомирській областях, замовник з свого боку приймає виконані послуги та оплачує їх. За результатами виконання договору ТОВ «Торг Пром 2015» видало ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Електронтехсервіс ЛТД» податкову накладну від 31.08.2015 року № 22, яка має необхідні реквізити, складена відповідно до Податкового кодексу України. В матеріалах справи наявні докази оплати за отримані від ТОВ «Торг Пром 2015» послуги, платіжне доручення № 1533 від 15.09.2015 року на суму 72927,00 грн. Взаємовідносини з ТОВ «Торг Пром 2015» підтверджуються оборотно-сальдовою відомостю по рахунку 631.

Встановлено, що між ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Електронтехсервіс ЛТД» (замовник) та ФОП ОСОБА_3 (ФОП «ОСОБА_3Б.») (виконавець) укладено ряд договорів № 1 від 16.07.2015 року, № 2 від 17.07.2015 року, № 3 від 03.08.2015 року, № 4 від 01.10.2015 року, згідно умов яких виконавець зобов’язувався надати послуги по дослідженню кон'юктури ринку, оформлення тендерної документації, залучення клієнтів, замовник з свого боку приймає отримані послуги та оплачує їх. За результатами виконання договорів ФОП ОСОБА_3 видав ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Електронтехсервіс ЛТД» податкові накладні. В матеріалах справи наявні докази оплати за отримані послуги, платіжні доручення № 1533 від 03.08.2015 року, № 10 від 09.09.2015 року, № 178 від 23.10.2015 року, № 179 від 23.10.2015 року, № 1786 від 06.11.2015 року, № 336 від 09.12.2015 року. Перед оплатою, ФОП ОСОБА_3 складав та видавав ФОП «ОСОБА_3Б.» видаткові накладні.

В матеріалах справи наявні акти приймання-передачі наданих послуг, підписані ОСОБА_3 та представником ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Електронтехсервіс ЛТД». Виконання договорів підтверджується рахунками-фактурами, виписаними ФОП ОСОБА_3

За результатами виконання договорів № 1 від 16.07.2015 року, № 2 від 17.07.2015 року, № 3 від 03.08.2015 року, № 4 від 01.10.2015 року, щодо дослідження кон'юктури ринку, оформлення тендерної документації, залучення клієнтів, ФОП ОСОБА_3 складав та передавав ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Електронтехсервіс ЛТД» звіти, які наявні в матеріалах справи.

Відповідно до матеріалів справи, між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Електронтехсервіс ЛТД» було складено та підписано акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.01.2016 року.

У акті перевірки Головне управління ДФС у Дніпропетровській області погоджується з наявною оплатою за отримані від ФОП ОСОБА_3 послуги, податковий орган вказував, що оплата була проведена у безготівковій формі шляхом перерахувань грошових коштів платіжними дорученнями.

Згідно акту перевірки та пояснень позивача, основним видом діяльності ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Електронтехсервіс ЛТД» є реалізація автозапчастин, акумуляторів, автошин, електрообладнання, побутової техніки.

Встановлено, що замовлені послуги у ТОВ «Амарант Груп», ТОВ «СП Бонум», ТОВ «Орінака», ТОВ «Джи-Ві Айтемс», ТОВ «Торг Пром 2015», ФОП ОСОБА_3 по залученню клієнтів, дослідженню кон'юктури ринку, оформленню тендерної документації, були використані у власній господарській діяльності. В матеріалах справи наявні докази продажу ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Електронтехсервіс ЛТД» товарів іншим суб’єктам господарювання товарів, позивач надав докази зростання товарообороту за результатами наданих ТОВ «Амарант Груп», ТОВ «СП Бонум», ТОВ «Орінака», ТОВ «Джи-Ві Айтемс», ТОВ «Торг Пром 2015», ФОП ОСОБА_3 послуг з пошуку клієнтів, а саме, ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Електронтехсервіс ЛТД» надало звіти та оборотно-сальдові відомості, відповідно до яких, товариство після залучення ТОВ «Амарант Груп», ТОВ «СП Бонум», ТОВ «Орінака», ТОВ «Джи-Ві Айтемс», ТОВ «Торг Пром 2015», ФОП ОСОБА_3 до пошуку клієнтів, збільшило продажі своєї продукції.

Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. На даних бухгалтерського обліку ґрунтується фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Первинні документи по відображенню господарських операцій являються основою і для податкового обліку.

Первинний документ згідно з визначенням ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» містить дві обов’язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення. Господарська операція – це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов’язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Колегія суддів вказує, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання. Господарська операція пов’язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов’язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами ПК України.

Відповідно до п. 44.1, п.п. 44.3 – 44.5 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно з п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України витрати, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що законодавцем визначається поняття первинних документів, як доказів, які підтверджують реальність здійснення економічної господарської операції, здійснення договірних відносин за результатами яких відбулась зміна майнового стану платника податків та змінились показники податкового зобов’язання такого платника. Первинні документи повинні підтвердити укладання договору між платником податку, у даному випадку позивачем, його виконання, тобто отримання послуг для власної діяльності, здійснення оплати, що передбачає передачу коштів від замовника на рахунок виконавця. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричинити реальні зміни майнового стану платника податків. Позивачем підтверджені витрати, як засіб оплати за отримані від контрагентів послуги, наявні докази руху коштів, зміна майнового стану та активів позивачем доведена.

Згідно п. 198.2, п. 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 200.1 - 200.4 ст. 200 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, складена платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Варто вказати, що контрагенти позивача ТОВ «Амарант Груп», ТОВ «СП Бонум», ТОВ «Орінака», ТОВ «Джи-Ві Айтемс», ТОВ «Торг Пром 2015», ФОП ОСОБА_3 на момент виконання договорів були зареєстровані як платники податку на додану вартість, мали право виписувати податкові накладні, які зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що договори, які були укладені між ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Електронтехсервіс ЛТД» та ТОВ «Амарант Груп», ТОВ «СП Бонум», ТОВ «Орінака», ТОВ «Джи-Ві Айтемс», ТОВ «Торг Пром 2015», ФОП ОСОБА_3 щодо отримання маркетингових послуг, консалтингових послуг - визнані судом недійсними або розірвані з ініціативи сторін. Податкова інспекція не наділена правом визначати які договори є нікчемними, і відповідно до цього не має права створювати певні наслідки з своїх припущень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що позивачем правомірно віднесено суми сплачені при отримані послуг до сум валових витрат та правомірно сформовано податковий кредит. Витрати, здійсненні позивачем як засіб оплати за отримані послуги підтверджуються копіями платіжних доручень. Ознакою дійсності господарських операцій є зміна майнового стану платника податків, зміна його активів. ОСОБА_2 ознакою комерційної корисності від придбаних послуг є їх використання у своїй власній діяльності та у кінцевому результаті отримання прибутку.

Аналізуючи докази у справі та законодавство, що регулює спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що матеріалами справи доведено реальність господарських операцій позивача з контрагентами, прослідковується мета замовлення та отримання послуг, їх використання у власній господарській діяльності.

Вирішуючи спір по суті, колегія суддів виходить з вимог ч. 2 ст. 77 КАС України та вважає, що податковим органом не доведено правомірність винесених податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 червня 2017 року у справі № 804/1714/17 – залишити без змін.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, відповідно до ст., ст. 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: Ю.В. Дурасова