Рішення № 72323097, 05.02.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(повне)

05 лютого 2018 року Чернігів Справа № 825/1937/17

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тихоненко О.М.,

за участі секретаря Федорок К.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Чернігівській області (далі – ГУ ДФС у Чернігівській області), в якому просить визнати протиправним та скасувати, прийняте 30.10.2017 ГУ ДФС у Чернігівській області податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким позивачу визначено до сплати податкове зобов’язання за штрафом на суму 5331,58 грн без зазначення назви податку. Позовні вимоги мотивовані тим, що ГУ ДФС у Чернігівській області в порушення вимог чинного законодавства протиправно проведено повторну перевірку позивача за той самий період та, як наслідок неправомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яке підписано не повноважною особою з довільно визначеною сумою. Тобто, викладені вище обставини у сукупності однозначно засвідчують, що податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 30.10.2017 не є законним та правомірним, а отже підлягає скасуванню в повному обсязі.

28.11.2017 ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.12.2017 провадження у даній справі зупинено та ухвалою від 22.01.2018 провадження у справі поновлено та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

21.12.2017 ГУ ДФС у Чернігівській області направлено на адресу суду відзив на адміністративний позов, в якому просить відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі та зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте у відповідності до норм податкового законодавства, оскільки позивачем порушено терміни сплати узгодженого податкового зобов’язання по податку на доходи з фізичних осіб, самостійно визначеного в податкових деклараціях про майновий стан і доходи (а.с.38-39).

02.02.2018 позивачем надано відповідь на відзив, в якій останній зазначив, що доводи зазначені у відзиві не спростовують вимоги позовної заяви та, відповідно, не є підставою для відмови у задоволенні позову (а.с.105-108).

Позивач в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, просить розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, проти позову заперечує в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження, оскільки необхідність заслухати свідка чи експерта відсутня.

Судове засідання здійснювалось в порядку ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.

Позивач зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця 28.07.2005, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію Серії В01 № 318744 (а.с.11).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців видами діяльності позивача є: 49.41 вантажний автомобільний транспорт; 52.29 інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 77.12.надання в оренду вантажних автомобілів (а.с.12-13).

Судом встановлено, що на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1 ст.75, п.77.1, 77.4 ст.77 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (далі – ПК України), відповідно до направлення від 29.11.2016 № 296, наказу від 04.11.2016№ 390 та плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб’єктів господарювання на ІУ квартал 2016 року працівниками Ніжинської ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області проведено документальну планову виїзну перевірку позивача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2014 по 31.12.2015, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 31.12.2015, за результатами якої складено акт від 20.12.2016 № 595/13-2982211612 (а.с.44-52). Згідно висновку даного акту позивачем порушено: п.167.1 ст.167, п.п.177.1, 177.2, 177.4 ст. 177 ПК України, що призвело до заниження податкового зобов’язання по податку на доходи фізичних осіб за 2015 рік на загальну суму 9525,00 грн; абз. 1 п.2 ч. 1 ст.7, п.11 ст.8, п.2 ст.9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-УІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями, розділу ІІІ п.3.3 наказу Міністерства доходів України від 09.09.2013 № 455 «Про затвердження Порядку нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», в результаті чого занижено суму єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування за 2015 рік на загальну суму 22034,50 грн; п.п.163.1.1 п.163.1 ст. 163 ПК України, що призвело до заниження податкового зобов’язання по військовому збору за 2015 рік на загальну суму 952,50 грн.

На підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 та п.75.1 ст.75 ПК України проведено камеральну перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 25.09.2017 № 168/2501-1302-2982211612 камеральної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов’язань по податку на доходи фізичних осіб (а.с.15). Згідно даного акту позивач порушив терміни сплати узгодженого зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, визначені п.57.3 ст.57 ПК України, а саме:

граничний термін сплати нарахованого зобов’язання в сумі 553,74 грн по податковій декларації про майновий стан і доходи від 02.02.2015 № НОМЕР_2 – 14.03.2015, дата сплати 553,74 грн – 18.03.2015;

граничний термін сплати нарахованого зобов’язання в сумі 553,74 грн по податковій декларації про майновий стан і доходи від 02.02.2015 № НОМЕР_2 – 14.05.2015, дата сплати 553,74 грн – 15.05.2015;

граничний термін сплати узгодженого податкового зобов’язання за податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_3 від 13.10.2014 – 30.12.2015, дата сплати 32926,61 грн – 31.08.2016;

граничний термін сплати нарахованого зобов’язання в сумі 95,12 грн по податковій декларації про майновий стан і доходи від 07.02.2016 № НОМЕР_4 – 19.02.2016, дата сплати 95,12 грн – 31.08.2016.

Позивачем 01.10.2017 подано до ГУ ДФС у Чернігівській області заперечення на акт камеральної перевірки від 25.09.2017 № 168/2501-1302-298221161201, 13.10.2017 ГУ ДФС у Чернігівській області надано відповідь № 552/ФОП/25-01-13-02-32 у відповідності до вимог ПК України (а.с.95-96).

На підставі акту камеральної перевірки ГУ ДФС у Чернігівській області 30.10.2017 прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким позивачу за порушення строку сплати суми грошового зобов’язання визначено штраф в розмірі 20% у сумі 5331,58 грн (а.с.16). Оскаржуване податкове повідомлення-рішення підписано керівником (виконуючий обов’язки (заступник) керівника, уповноважена особа) ОСОБА_2.

Посилання позивача на той фак, що ОСОБА_2 є начальником відділу камеральних перевірок податкової звітності Ніжинської ОДПІ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Чернігівській області та, як наслідок не мала повноважень на підписання податкового повідомлення-рішення від 30.10.2017 № НОМЕР_1 не приймаються судом до уваги та спростовуються наказом ГУ ДФС у Чернігівській області від 15.08.2017, яким надано повноваження на виконання певних функцій, передбачених ПК України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, зазначеним посадовим особам ГУ ДФС у Чернігівській області, у тому числі, ОСОБА_2 – начальнику відділу камеральних перевірок податкової звітності Ніжинської ОДПІ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Чернігівській області (територія обслуговування Ніжинської ОДПІ) (а.с.40-42).

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформленн.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (п.75.1 ст. 75 ПК України).

Відповідно до п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Законом України від 21.12.2016 № 1797-УІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» внесено зміни до ПК України, які набрали чинності з 01.01.2017.

Зокрема, п.п.75.1.1. п.75.1 ст.75 ПК України доповнено абз. 2, відповідно до якого предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до вимог п.76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Пунктом 76.2 статті 76 ПК України встановлено, що порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Також, у відповідності змін, внесених до ПК України Законом України від 21.12.2016 № 1797-УІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», стаття 76 доповнено п.76.3 ст.76, згідно якої встановлено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. При цьому, камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до п.102.1 ст.102 ПК України контролюючий орган має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом.

Пунктом 78.1 ст.78 ПК України визначено перелік підстав для проведення саме документальних позапланових перевірок та не регламентовані підстави для проведення камеральних перевірок.

Відповідно до вимог п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

З вищенаведеного вбачається, що камеральна перевірка своєчасності сплати узгоджених податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб позивача проведена у відповідності до вимог п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 та п.76.3 ст.76 ПК України із змінами, внесеними Законом України від 21.12.2016 № 1797-УІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», згідно яких встановлено, що предметом камеральної перевірки може бути своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання, а також, встановлено, що камеральна перевірка з інших питань (крім перевірки податкової декларації або уточнюючого розрахунку) проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Тобто, відповідно до вищезазначених норм ПК України ГУ ДФС у Чернігівській області проведено камеральну перевірку, а не повторну, як зазначає позивач, а тому в частині нарахування штрафу (20%) в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов’язання на підставі податкової декларації про майновий стан і доходи від 02.02.2015 № НОМЕР_2, дата сплати 553,74 грн – 18.03.2015 та податкової декларації про майновий стан і доходи від 02.02.2015 № НОМЕР_2, дата сплати 553,74 грн – 15.05.2015 не є повторною перевіркою та, як наслідок податкове повідомлення-рішення є правомірним і скасуванню не підлягає.

Як зазначено представником відповідача, в акті камеральної перевірки помилково визначено суму сплаченого податкового боргу - 32926,61 грн за податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_3 від 13.10.2014, в той час, як необхідно було зазначити 25455,30 грн.

Однак, на суму штрафних санкцій ця арифметична помилка ніяк не відобразилась і штрафні санкції в розмірі 20% розраховувалися виходячи із суми 25455,30 грн, що підтверджується розрахунком штрафної санкції (а.с.43) та обліковими картками платника податку (а.с.97-104).

Посилання позивача на недоліки в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні (грошового зобов’язання/авансових внесків єдиного податку в сумі 26657,90 грн) не приймаються судом до уваги, оскільки під час проведення камеральної перевірки встановлено факт несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов’язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні, а отже недоліки в останньому не є підставою для скасування.

Враховуючи вищевикладене, податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 30.10.2017 прийняте у відповідності до норм ПК України та скасуванню не підлягає.

Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин та з урахуванням досліджених доказів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

Керуючись статтями 227, 229, 241, 243, 244-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя О.М. Тихоненко

Повний текст рішення виготовлено 09 лютого 2018 року.